Vector

«РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В 5-6 КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» (Математична освітня галузь)

формування та розвиток практичних умінь щодо відбору методів, технологій, педагогічних прийомів для реалізації завдань Державного стандарту базової середньої освіти у 5-6 класах з урахуванням вікових та психологічних особливостей здобувачів освіти.

«РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В 5-6 КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» (Математична освітня галузь)

Інформація про розробника (розробників):

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти». Салтановська Надія Іванівна, завідувач лабораторії математики Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», кандидат педагогічних наук, доцент

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

Тема 1.1. Реалізація Концепції НУШ 

Короткий опис змісту теми. Законодавство в галузі освіти. Реалізація Концепції «Нова українська школа» (НУШ) — це стратегічна реформа загальної середньої освіти в Україні, що триває до 2029 року та спрямована на перетворення школи на безпечний і практико орієнтований простір для розвитку дитини. Мета і ключові компоненти Концепції Нової української школи. Головна мета Нової української школи – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у повсякденному житті, школу, де вчать критично мислити, експериментувати та не боятися висловлювати власну думку. Формування та розвиток ключових компетентностей. Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей. Реформа «Нова українська школа» вбачає необхідність урахування її перебігу в умовах, що постійно змінюються, зокрема під час війни та в контексті післявоєнної розбудови.

Тема 1.2. Особливості реалізації вимог нового Державного стандарту базової середньої освіти в процесі навчання математики в 5-6 класах.   

Короткий опис змісту теми. На занятті розглядаються: які конкретні вимоги до математичної компетентності висуває Державний стандарт базової середньої освіти у 5-6 класах. Реалізація цих вимог Перейти за покликанням під час навчання математики у 5–6 класах спрямована на Перейти за покликанням та забезпечення плавного переходу учнів із початкової школи до базової.  У 5–6 класах (адаптаційний цикл) забезпечується зв'язок між математичною галуззю початкової школи та Перейти за покликанням , нових вимог і систем оцінювання. Особлива увага робиться не лише на запам’ятовуванні формул і механічних обчисленнях, а на здатності застосовувати здобуті знання в реальних життєвих ситуаціях. Реалізація компетентнісного підходу у навчанні математики у 5-6 класах – запорука формування математичної грамотності у здобувачів освіти.

Тема 1.3. Вимоги модельних навчальних програм з математики до навчальних досягнень здобувачів освіти  5-6 класів

Короткий опис змісту теми. Державний стандарт базової середньої освіти є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Вимоги семи модельних навчальних програм з математики для 5–6 класів (адаптаційний цикл НУШ) визначають очікувані результати навчання здобувачів освіти, сформовані на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Порівняння модельних програм з математики для 5-6 класів передбачає аналіз, а потім і відповідь на питання: «яку з них вчитель/ка взяли б за основу для складання навчальної програми, за якою працюватимуть? Чому?» Використання кількох Перейти за покликанням дозволяє вчителям обирати різні траєкторії викладання, спираючись на дослідницькі, практико орієнтовані, компетентнісні задачі, 

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ 

Тема 2.1. Гуманітарні та громадянські орієнтири видатних українських математиків.

Короткий опис змісту теми. Роль гуманітарного знання та біографічного матеріалу з життя видатних математиків у зацікавленні учнів/ць 5-6 класів до вивчення математичних дисциплін. Математичні методи, що допомагають знаходити закономірності у культурі, мові, історії. Вороний Георгій: роль математики та мистецтва у його житті. В’язовська Марина – найвидатніший український математик сучасності. Кравчук Михайло– найталановитіший алгебраїст ХХ століття і в’язень ГУЛАГу з тавром «українського буржуазного націоналіста». Кулик Пилип – математик, який розширив Буркгардові таблиці від 3 до 100 мільйонів. Остроградський Михайло - зірка першої величини у сузір’ї найвидатніших математиків світу. Плеяда українських математиків, що уславили Україну, розглядаючи математику в одному ряду з правдою та красою. 

Тема 2.2.  Із досвіду реалізації діяльнісного підходу в освітньому роцесі навчання математики у 5-6 класах. Моделювання, проєктування, конструювання уроків математики у 5-6 класах на засадах компетентнісного підходу

Короткий опис змісту теми. Заняття присвячене практичним аспектам реалізації діяльнісного та компетентнісного підходів у навчанні математики учнів 5–6 класів відповідно до концептуальних засад Нової української школи та вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

          У ході заняття розкривається авторський підхід до моделювання, проєктування та конструювання компетентнісно орієнтованого уроку математики. Акцент зроблено на створенні проблемних ситуацій, організації дослідницької та пошукової діяльності, розвитку математичного моделювання, критичного й логічного мислення, уміння аргументувати власну думку, приймати рішення, працювати в команді та переносити математичні знання в нові життєві контексти.

        Практична частина заняття передбачає опрацювання компетентнісно орієнтованих кейсів для 5-6 класів на теми «Координатна площина», «Пропорції», «Відсотки», «Дроби». На прикладі реальних і наближених до життя ситуацій учасники простежують повний цикл діяльності учня: проблемна ситуація → математичне моделювання → проєктування способу дії → конструювання власного продукту → застосування знань → обґрунтування рішення → рефлексія.

          Особливу увагу приділено технології конструювання навчальних завдань, які не обмежуються відтворенням алгоритму, а спонукають учня досліджувати, прогнозувати, обирати, створювати, перевіряти та аргументувати.

          Заняття орієнтоване на практичне використання вчителями математики запропонованих моделей і кейсів у власній професійній діяльності та спрямоване на формування нового бачення уроку математики як простору діяльності, дослідження, співпраці, математичного мислення та прийняття рішень.

Тема 2.3. Система оцінювання результатів навчання математики  учнів 5-6 класів у контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти      

Короткий опис змісту теми. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Критерії оцінювання. Інструментарій для відстеження динаміки розвитку математичних компетентностей, конструювання діагностувальних робіт та критеріальних матриць. Способи само- та взаємооцінювання учнів на навчальних заняттях з математики. Ефективний зворотний зв’язок. В цілому, система оцінювання результатів навчання математики учнів 5–6 класів спирається на компетентнісний підхід та нові  загальні критерії, затверджені наказом МОН № 722 від 04.05.2026 року. Звертається увага на зміст термінів «компетентність» (оцінюють не лише знання формул і правил, а й уміння застосовувати математику в реальних життєвих ситуаціях), «об’єктивність» (процес оцінювання базується на чітких, заздалегідь відомих учням критеріях), «мотивація» (оцінювання має доброзичливий характер і спрямоване на підтримку успішності дитини) та види оцінювання, а саме: формувальне, поточне і підсумкове.

Тема 2.4.  Особливості викладання математики НУШ. Реалізація ідей дитиноцентризму на уроках математики у 5-6 класах

Короткий опис змісту теми. Особливості викладання математики в НУШ у 5–6 класах ґрунтуються на переході від суто теоретичного засвоєння знань до формування практичних життєвих компетентностей. Навчальний процес орієнтований на дитину, враховує її індивідуальні потреби, швидкість сприйняття матеріалу та емоційний стан. Математичний зміст інтегрується із реальними життєвими ситуаціями через розв’язування практико-орієнтованих і сюжетних задач. Важливе місце посідає діяльнісний підхід, де учні досліджують поняття через моделювання, вимірювання та роботу з наочними об’єктами. Реалізація дитиноцентризму передбачає створення безпечного та підтримувального освітнього середовища, де помилка сприймається як природна частина навчання. Учитель виступає не єдиним джерелом знань, а фасилітатором і ментором, який спрямовує пошукову діяльність школярів. Активно застосовуються елементи гейміфікації, інтерактивні вправи та цифрові інструменти для підвищення мотивації учнів. Завдання добираються за принципом диференціації, що дає можливість кожній дитині працювати у власному темпі та досягати успіху. Значна увага приділяється розвитку критичного та логічного мислення, а також умінню аргументувати свої думки. Формувальне оцінювання замінює каральний контроль і слугує інструментом підтримки та відстеження особистого progressу учня. Регулярний зворотний зв’язок допомагає дітям усвідомити власні сильні сторони та зони для подальшого розвитку. Такий підхід формує стійку позитивну мотивацію до вивчення математики та розвиває навички самостійного навчання протягом життя.

Тема 2.5.  Розвиток математичних компетентностей в учнів 5-6 класів 

Короткий опис змісту теми. Розвиток математичних компетентностей в учнів 5–6 класів орієнтований на формування здатності застосовувати здобуті знання в реальних життєвих ситуаціях. У цьому віці відбувається важливий перехід від конкретно-образного до абстрактно-логічного мислення школярів. Головна увага приділяється формуванню обчислювальних навичок, математичної мови та вміння працювати з числовими й просторовими даними. Навчання побудоване на основі діяльнісного підходу, де учні досліджують математичні закономірності через практичні завдання та моделювання. Розв'язування сюжетних і практико-орієнтованих задач допомагає дітям усвідомити цінність математики у повсякденному житті. Систематично розвиваються логічне, критичне та просторове мислення, а також алгоритмічна грамотність учнів. Важливим аспектом є інтеграція математичних знань із природничими дисциплінами, технологіями та STEM-проєктами. Використання цифрових інструментів та інтерактивних платформ робить процес навчання більш наочним та динамічним. Робота в парах та групах сприяє розвитку комунікативних навичок, умінню аргументувати власну думку та шукати спільні рішення. Формувальне оцінювання підтримує пізнавальну активність і допомагає учням відстежувати власний прогрес без страху помилки. У результаті систематичної роботи школярі опановують ключові математичні компетентності, необхідні для успішного подальшого навчання та самореалізації.

Тема 2.6.  Педагогічні засади роботи з учнями 5-6 класів

Короткий опис змісту теми. Заняття присвячено питанням побудови системи ефективної комунікація між учителем та учнями 5-6 класів, що  є ключовим елементом психологічного комфорту та успішного навчання і ґрунтується на активному слуханні, емпатії, конструктивному зворотному зв’язку та врахуванні вікових особливостей сприйняття інформації. Поради, отримані під час заняття допоможуть педагогам розпізнавати невербальні сигнали, підтримувати позитивний тон взаємодії та формувати безпечне середовище для обговорення проблем. Ефективна комунікація допомагає запобігати конфліктам, підвищує мотивацію до навчання, сприяє формуванню довіри та розвитку емоційного інтелекту учнів. Також охоплюються питання перехідного підліткового віку, його особливостей та впливу на мотивацію до навчання. Розуміння певних психологічних особливостей є ключовим для вчителя, щоб ефективно підтримувати учнів 5-6 класів у навчанні, соціалізації та розвитку.

Тема 2.7. Новітні підходи до організації інклюзивного навчання. Організація інклюзивного навчання та розвиток інклюзивного освітнього середовища в 5-6 класах закладів загальної середньої освіти

Короткий опис змісту теми. Поняття «інклюзія», «інклюзивне навчання», «особливі освітні потреби», «учні з особливими освітніми потребами». Сутність, завдання, принципи (недискримінації, урахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників) та цінності інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти.

Особливості надання педагогічної підтримки. Реалізація права учнів з ООП на освіту в українському законодавчому полі: Конституція України, закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» (від 15 вересня 2021 р. № 957), наказ МОН «Про внесення змін до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти», Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року (схвалено розпорядженням КМУ від 07.06.2024 № 527-р), інструктивно-методичні листи МОН. 

Тема 2.8. Особливості психофізіологічного розвитку дітей підліткового віку (5-6 класи)

Короткий опис змісту теми. Психолого-педагогічні та інші індивідуальні особливості учнів/ць підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості здобувачів освіти в сучасному освітньому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів/ць підліткового віку та її урахування в організації освітнього процесу. Фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу здобувачів освіти. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції в цілому. Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. Розвиток критичного мислення й нестандартного розв’язання проблем.

Тема 2.9. Сучасне підвищення кваліфікації учителів математики: ключові елементи комплексного запровадження

Короткий опис змісту теми. Професійний розвиток: сутність, поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя.  «Гроші ходять за вчителем» – пілотна державна політика для фінансування професійного розвитку педагогів. Можливості національної платформи професійного розвитку педагогічних працівників «Вектор». Мета експериментального проєкту. Ключові складові політики. Механізм реалізації проєкту. Напрями підвищення кваліфікації. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей. Умови участі педагогічних працівників у проєкті. Роль закладів загальної середньої освіти.

Тема 2.10. Тімбілдинг як чинник успішного впровадження Концепції «Нова українська школа» у 5-6 класах.

Короткий опис змісту теми. Лекцію присвячено тімбілдингу як важливому чиннику реалізації концепції «Нова українська школа». Розкрито сутність та основні принципи командної взаємодії в освітньому процесі. Висвітлено значення тімбілдингу в контексті педагогіки партнерства, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів. Акцентовано увагу на формуванні культури співпраці, довіри та взаємної відповідальності учасників освітнього процесу. Охарактеризовано роль командної роботи у створенні безпечного, мотивувального та сприятливого освітнього середовища. Окреслено практичні можливості використання тімбілдингових технологій у професійній діяльності сучасного педагога.

Тема 2.11. Профілактика стресу в умовах освітнього процесу з математики у 5-6 класах

Короткий опис змісту теми. На основі реалізації стратегії розбудови  безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі аналізуються шляхи профілактики стресу та корекції його наслідків. Розкривається феноменологія стресу та його вплив на учасників освітнього процесу включаючи дітей з особливими освітніми потребами. Представляються знання про  причини, механізми розвитку, прояви і наслідки стресів різної природи, зокрема інформаційного, психологічного, педагогічного, соціального, бойового та ін. Репрезентуються освітньо орієнтовані копінг-стратегії (стратегії захисту від стресу) та методики профілактики стресу і шляхи розвитку стресостійкості. Аналізуються культурні, соціальні, культурно-освітні чинники і особливості стресу. Розглядається вплив стресу на особистість, інтелектуальну, діяльність, творчість, здоров’я в умовах військового стану.  

Тема 2.12. Мовно-комунікативна компетентність учителя математики Нової української школи

Короткий опис змісту теми. Мовно-комунікативна компетентність учителя Нової української школи є фундаментальною передумовою успішної реалізації філософії партнерства в НУШ. Вона зазнала важливих оновлень в офіційному Професійному стандарті вчителя, затвердженому Наказом МОН України № 1225 від 29 серпня 2024 року. Мовно-комунікативні здібності виведені в ключову трудову функцію педагога. 

На занятті особлива увага приділяється мовно-комунікативній компетентності учителя математики Нової української школи ще і тому, що кожний педагог має вільно, грамотно й доречно використовувати державну мову та ефективно взаємодіяти (комунікувати) в освітньому процесі на засадах педагогіки партнерства.

Тема 2.13. Діяльнісний підхід у базовій середній школі в реаліях сьогодення (5-6 класи)

Короткий опис змісту теми. Заняття присвячене перезавантаженню методичного арсеналу вчителя відповідно до ключових стратегій НУШ для 5–6 класів. Заняття має виражений прикладний характер і фокусується на практичному втіленні трьох базових підходів: діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого. Учасники опанують технології переведення учнів/ць із ролі «пасивних слухачів» у роль «активних дослідників» та діляться власним досвідом. Під час групової роботи учителі математики відпрацюють алгоритми створення міжпредметних зв’язків, навчаються конструювати компетентнісні завдання-кейси та моделювати дослідницькі ситуації, які стимулюють критичне мислення здобувачів освіти 5-6 класів.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

  1. Особливості реалізації вимог нового Державного стандарту базової середньої освіти в процесі навчання математики в 5-6 класах.   
  2. Вимоги модельних навчальних програм з математики до навчальних досягнень здобувачів освіти  5-6 класів
  3. Із досвіду реалізації діяльнісного підходу в освітньому роцесі навчання математики у 5-6 класах. Моделювання, проєктування, конструювання уроків математики у 5-6 класах на засадах компетентнісного підходу
  4. Система оцінювання результатів навчання математики  учнів  5-6 класів у контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти
  5. Розвиток математичних компетентностей в учнів 5-6 класів
  6. Педагогічні засади роботи з учнями 5-6 класів
  7. Особливості психофізіологічного розвитку дітей підліткового віку(5-6 класи)
  8. Тімбілдинг як чинник успішного впровадження Концепції «Нова українська школа»у 5-6 класах.
  9. Мовно-комунікативна компетентність учителя математики Нової української школи
  10. Діяльнісний підхід у базовій середній школі в реаліях сьогодення

За результатами навчання вчителі математики оволодівають знаннями, набувають, удосконалюють уміння, навички щодо:

  • ключових положень Державного стандарту базової середньої освіти, зміст та практичне значення реалізації додатків 7 і 8;
  • оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в 5-6 класах базової середньої освіти; 
  • розв’язування компетентнісно орієнтованих задач з математики для формування математичної грамотності здобувачів освіти;
  • застосування різних підходів (діяльнісного, компетентнісного, інтегрованого, спірального, проєктного тощо) в освітньому процесі;
  • надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу.