Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів мистецтва «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

zhablyakmd@zakinppo.org.ua

І. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ (ЗНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА, ФАХОВИХ МЕТОДИК, ТЕХНОЛОГІЙ) 

 

Тема 1.1. Діяльнісний підхід на уроках мистецтва як засіб формування компетентнісно розвиненої особистості 

Визначення діяльнісного підходу як організації навчання через активну практичну діяльність, що базується на принципі «навчання через дію» і спрямована на формування ключових компетентностей. Суть та цілі діяльнісного підходу. Методи та прийоми реалізації діяльнісного підходу на уроках мистецтва.

Тема 1. 2. Діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу на уроках мистецтва.

Діяльнісний підхід у мистецтві ґрунтується на активній участі особистості у творчому процесі, де головним є не лише знання, а й практичне застосування, самовираження та емоційно-ціннісне переживання мистецького досвіду. Він формує компетентності через діяльність, а не пасивне сприйняття.

 

Тема 1.3. Реалізація діяльнісного підходу у навчанні мистецтву.

Загальні підходи у викладанні. Діяльнісний підхід: сутність і значення. Ключові риси діяльнісного підходу: Діяльнісні методи у викладанні мистецтва. Приклади реалізації діяльнісного підходу на уроках мистецтва.

Тема 1.4. Інтерактивні та креативні стратегії проведення уроків мистецтва: майстерня, перформанс, експеримент.

Основні тенденції: STEM/STEAM-освіта, проєктне навчання, цифровізація. Діяльнісний підхід: навчання через активну практику та творчість. Приклади сучасних форм: перформанс, флешмоб, медіапроєкти. Переваги: формування критичного мислення, розвиток креативності, соціалізація.

 

II. ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВОСВІТИ СПІЛЬНИХ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВМІНЬ 

 

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтоване навчання в умовах діяльнісного підходу: технології, прийоми, педагогічні практики.

Компетентнісно орієнтоване навчання в умовах діяльнісного підходу у мистецтві поєднує практичну творчість із формуванням ключових компетентностей – уміння діяти, мислити критично, співпрацювати та самовиражатися. Проєктні інтерактивні , ігрові , інтеграційні технології. Прийоми: моделювання ситуацій, рефлексія та самооцінка, метод «портфоліо», дискусії та дебати, кейс-метод.

Педагогічні практики: майстер-класи, колективна творчість, інклюзивні практики, культурно-освітні проєкти, практика «від ідеї до продукту».

Тема 2.2. Організація творчої діяльності учнів на уроках мистецтва.

Теоретико-методичні засади розвитку креативності. Поняття творчої діяльності: сутність та структура творчого мислення учнів. Форми та методи стимулювання творчої активності учнів. Візуалізація та арт-технології у навчанні біології. Приклади творчих завдань та їх використання на уроках біології. 

 

ІІІ. МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

 

Тема 3.1. Формування орфографічної та пунктуаційної грамотності педагога: діяльнісний підхід.

Деталізація практичного інструментарію учителя на уроці мистецтва від запуску мовленнєвої дії через групову взаємодію до фінального усвідомлення результатів. Здатність педагога використовувати мову як інструмент управління класом, стимулювання учнів до дії та моделювання природного спілкування.

 

ІV. НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

Тема 4.1. Психологічні механізми діяльнісного навчання: увага, мотивація, мислення, рефлексія.

Еволюція мотиваційних чинників: від зовнішнього до внутрішнього. Фундаментальна роль нутрішньої мотивації в діяльнісному підході. Практичні психологічні прийоми запуску мотивації для вивчення мистецтва.

Тема 4.2. Професійне вигорання педагога та ресурсність у діяльнісному навчальному процесі.

Причини вигорання в діяльнісному навчанні. Гіпервідповідальність за менеджмент класу. Синдром «ідеального фасилітатора». Цифрове перевантаження. Освоєння нових ШІ-інструментів, платформ для рефлексії та створення цифрового контенту у позаробочий час. 

Стратегії відновлення та оптимізації. Збереження внутрішнього балансу, життєву та професійної гнучкості педагога. Делегування відповідальності учням. Використання лідерів груп (таймкіперів, спікерів, секретарів) для самоорганізації командної роботи. Впровадження взаємооцінювання (Peer Assessment) та чек-листів «Can-Do Statements». Автоматизація рутини за допомогою ШІ. Використання готових шаблонів та дидактичних конструкторів замість розробки кожного уроку. Професійна рефлексія. Чітке розмежування робочого часу та простору. Формула стійкості вчителя. 

 

 

 

 

V. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

 

Тема 5.1. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з реактивними станами в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання

Психолого-педагогічна характеристика реактивних станів у дітей. Вплив реактивних станів на навчальну діяльність та когнітивну сферу. Причини, що травмують психіку дитини. Особливості організації навчального процесу в інклюзивному класі. Корекційна робота. 

Тема 5.2. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з конфліктними переживаннями в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання

Психолого-педагогічна природа та прояви конфліктних переживань у дітей. Вплив конфліктних переживань на освітній процес та соціальну інтеграцію. Особливості організації навчання та модифікації освітнього середовища. Корекційно-виховна робота та психолого-педагогічний інструментарій.

 

VI. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

         

Тема 6.1. Медіаграмотність для педагогів

Медіаграмотність для вчителів біології та екології як вміння критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та передавати ці навички учням. Понятійний апарат, огляд актуальних підходів і ризиків. Алгоритм впровадження. Протокол перевірки «освітніх новин» та банк симуляційних ситуацій. Впровадження елементів медіаграмотності на уроках біології та екології. Використання ШІ. Предметні кейси.

знатимуть:

нормативно-правові засади Державного стандарту базової середньої освіти, його роль та складники;

мету та ключові компоненти Концепції «Нова українська школа»;

сутність основних ідей, принципів побудови державних освітніх стандартів, основні підходи до організації освітнього процесу у НУШ;

сучасні тенденції розвитку освіти; 

умітимуть:

організовувати освітній процес відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту базової середньої освіти на основі діяльнісного підходу;

використовувати різні підходи для розвитку в учнів ключових компетентностей на основі компетнтісного потенціалу мистецької галузі;

аналізувати та обирати ефективні стратегії формування наскрізних умінь; 

добирати безпечні, доцільні електронні (цифрові) ресурси, модифікувати та використовувати їх на уроках мистецтва з урахуванням мети і умов навчання, потреб здобувачів освіти;

ефективно планувати свою професійну діяльність.