ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ. ОСНОВИ АНДРАГОГІКИ

МОДУЛЬ 1.

Вікові особливості та освітній потенціал особистості

           Тема 1.1. Основи практичної андрагогіки та психолого-педагогічні  особливості роботи із здобувачами освіти

           Система безперервної освіти та її зв’язок із професійним розвитком особистості педагога. Особливості післядипломної педагогічної освіти та навчання дорослих. Удосконалення підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах освітньої реформи.

            Компонентна модель структури особистості: механізм психіки, досвід особистості, типологічні якості особистості дошкільника, молодшого школяра, підлітка та учнівської молоді. Психолого-педагогічні особливості навчальної та професійної мотивації здобувачів освіти в умовах освітнього процесу. Специфіка  навчання здобувачів освіти в НУШ.

             Тема 1.2. Діяльнісний підхід до навчання та його вплив на всебічний розвиток особистості в реаліях сьогодення

             Діяльнісний підхід в освіті. Характеристики діяльнісного підходу. Переваги діяльнісного підходу в умовах сучасної освіти задля сталості імплементації реформи НУШ в умовах воєнного та повоєнного часу. Застосування методів навчальної, навчально-пізнавальної, предметно-перетворювальної діяльності у щоденних професійних практиках. Освітні розриви і втрати та механізми їх подолання.

            Психосоціальна підтримка дитини. Сутність та складові поняття «благополуччя» дитини. «Квітка благополуччя». Чек-лист турботи про себе (для педагогів). Агентність дитини як важливий елемент її всебічного розвитку. Проєктне, інтерактивне, інтегроване  та інші системи та методики компетентнісного навчання. Діяльнісне навчання для розвитку ключових компетентностей, наскрізних умінь, ставлень, креативності, особистісних якостей і здібностей дітей та учнівської молоді.

Тема 1.3. Емоційний інтелект та можливості його розвитку у дітей дошкільного та шкільного віку 

Зміст понять «емоційний інтелект», «розвиток емоційного інтелекту» у контексті розвитку особистості. Вікові передумови розвитку емоційного інтелекту. Психолого-педагогічні засади розвитку емоційного інтелекту особистості у процесі соціалізації. 

Особливості емоційного розвитку дітей дошкільного віку. Рівень розвитку емоційного інтелекту в дошкільників. Становлення емоційного інтелекту в дошкільному віці як передумова його розвитку в молодшого школяра, підлітка та старшокласника.

Сучасні діагностичні методики, спрямовані на вивчення емоційного інтелекту: стан сформованості здатності розпізнавати і розуміти емоційні стани іншої людини, визначати рівень розвитку емпатії, виявляти види емпатичних реакцій; стани сформованості здатності до вираження емоційних станів, використання емоцій, дослідження стану емоційної регуляції, визначення емоційного фону, його стійкості і чинників, що його зумовлюють, визначення емоційного портрету дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Методики розвитку емоційного інтелекту та емпатії: практика уважності, арт-терапія, казкотерапія, ненасильницьке спілкування, дихальні практики. Ігрова діяльність як засіб розвитку емоційного інтелекту особистості.

Тема 1.4. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

Тема 1.5. Психолого-педагогічні чинники попередження та подолання шкільної дезадаптації здобувачів освіти  різних вікових груп 

Шкільна дезадаптація як утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи. Прояви та основні ознаки шкільної дезадаптації особитстості. Форми та основні причини дезадаптації здобувачів освіти  початкової, базової  середньої, профільної середньої школи. Перша форма: несформованість елементів і навичок навчальної діяльності. Друга форма: несформованість мотивації учіння, спрямованість на інші, позашкільні види діяльності. Третя форма: нездатність до довільної регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності. Шкільний невроз, як наслідок дезадаптації особистості.

Порушення сімейної структурної взаємодії (батьківсько-дитячих стосунків) як один з факторів появи дезадаптації у дітей і молоді. Причини та наслідки.

Порушення соціалізації в закладі освіти як чинник дезадаптації. Основні цілі соціалізації. Соціально-психологічна адаптація. Адаптація як психологічний феномен. Порушення адаптації. Вплив стресових факторів на порушення адаптації у дітей і молоді.

Психологічні рекомендації щодо попередження дезадаптації педагогам.  Профілактика шкільної дезадаптації дітей і молоді.

Модуль 2.

Андрагогічна  спрямованість суб’єктного досвіду здобувачів освіти

Тема 2.1. Андрагогіка як галузь науково-педагогічного знання та сфера соціальної практики

Поняття про андрагогіку як науку і соціальну практику. Становлення і розвиток андрагогіки. Соціально-економічні потреби суспільства в ціложиттєвій освіті як об’єктивна передумова виникнення андрагогіки. Зростання значення освіти дорослих (забезпечення людини комплексом знань і умінь для активного творчого життя в сучасному суспільстві). Місце андрагогіки у системі наук. Понятійний апарат андрагогіки. Андрагогічний підхід до формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих. Професійна підготовка андрагога, реалізація партнерських суб’єкт-суб’єктних відносин андрагог-дорослий учень у відкритому освітньому просторі. Поняття дорослої людини в андрагогіці. Періодизації та кризи дорослого життя людини. Психологічні особливості дорослих учнів. Ставлення дорослих до навчання та освіти. Проблеми дорослих учнів.

Тема 2.2. Лідерство як елемент розвитку особистості. Поняття та сутність ситуативного лідерства

Еволюція теорій лідерства. Лідерство та етичні засади ділових стосунків. Професійні якості педагога і управлінця. Стилі лідерства. Імідж освітнього лідера. Комунікаційний процес в освітній організації та взаємодія керівників і підлеглих. Ефективна комунікація учасників освітнього процесу.

Ситуативний підхід в лідерстві. Вибір стилів керівництва та зрілість учасників міжособистісної взаємодії. Техніки та інструменти уявлення  здібностей й інтересів кожного підлеглого і власне керівника, природу завдань, потреби, повноваження і якість інформації, якою вони володіють.

Тема 2.3. Розвиток критичного мислення як наскрізного вміння здобувачів освіти  в умовах Нової української школи

Значення критичного мислення в сучасному світі. Поняття критичного мислення. Характеристики і принципи розвитку критичного мислення. Умови розвитку критичного мислення. 

Рівні мислення: таксономія Блума. Формулювання запитань як механізм розвитку навичок критичного мислення. Види запитань.

Освітня практика критичного мислення. Стратегії розвитку критичного мислення. Лайфхаки для вчителя. Методи та прийоми розвитку критичного мислення.

Структура уроку із застосування технологій критичного мислення.

Роль критичного мислення у формуванні внутрішньої позиції особистості, її ціннісних ставлень.

Тема 2.4. Діти та молодь в інформаційному та цифровому просторі: переваги та виклики 

Характеристика «теорії поколінь» (Неіл Хоув, Уільям Штраус). Вплив цифрової техніки на психічний розвиток дітей та підлітків.Соціальна взаємодія в онлайн-середовищі. Фактори мотивації та демотивації використання інформаційних технологій у навчанні. Важливість цифрової грамотності та виховання відповідальності в інтернеті. Основні правила цифрової психогігієни. Нетикет.

Виклики інтеграції інформаційних технологій. Виклики вчителів та батьків у впровадженні цифрових засобів навчання. Ризики інтеграції інформаційних технологій (кібербулінг та залежність від гаджетів).

Способи оптимізації використання інформаційних технологій в освітньому процесі. Підготовка педагогічних працівників до інтеграції інформаційних технологій. Впровадження безпечних інтернет-протоколів для учнів. Моніторинг та оцінка ефективності впровадження інформаційних технологій

Тем 2.5. Вплив ШІ на соціокультурний розвиток особистості  та руйнування базових цінностей 

Цифрова реальність та ШІ. Синтез реальності: доповнена реальність, віртуальна реальність та штучний інтелект. Досвід та перспективи використання  технологій ШІ в освіті.

Сучасний образ цифрової людини. Базові цінності  протидії цифровому вихолощуванню реальності: цінність тіла, цінність тиші і усамітнення, цінність близькості  й повноформатної присутності в спілкуванні, цінність стосунків з іншими та інакшими,  цінність живого середовища. Культура споживача іннформаційно-цифрового простору для запобігання нападів і цькування  однолітків і керування принципом реальності.

Реальні загрози і виклики  в подальшій динаміці інформаційно-цифрового світу. Збереження інтелектуально-культурного потенціалу нації та соціально-культурних цінностей людини. Технологічно-маркетингове засвоєння та утвердження базових цінностей української освіти. 

Тема 2.6. Конфліктологія і основи медіації в освіті дорослих

Теорії механізмів виникнення конфліктів та типологія поведінки особистості в конфлікті. Типологія конфліктів та їх особливості у сфері освіти дорослих. Базові моделі вирішення конфліктів в сфері освіти дорослих. Техніки та технології управління конфліктами в організаціях освітнього спрямування. Конфлікти у сфері управління педагогічними процесами. Технології ефективного спілкування та раціональної поведінки в конфлікті. Посередницька діяльність у розв’язанні конфліктів та педагогічна медіація. Психологія переговорного процесу з розв’язання конфліктів.  Етика та принципи роботи медіатора. Основні інструменти конфліктології та медіації.

Тема 2.7. Особливості навчання упродовж життя в межах формальної, неформальної та інформальної освіти

Безперервний професійний розвиток педпрацівників та визначення його перспективних шляхів розвитку в умовах динамічних змін та здатності адаптуватися до них. Конкурентоспроможність педпрацвників на ринку освіти і праці. Забезпечення належного рівня підвищення кваліфікації, досвіду педагогічної діяльності, майстерності, професійно-значущих якостей.. Накопичення визнаних результати підвищення кваліфікації різних категорій педпрацівників  шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти, особливості їх визнання чи підтвердження. 

Особливості навчання та підвищення кваліфікації у форматі неформальної та інформальної освіти.

Тема 2.8. Психолого-педагогічний супровід професійного розвитку педагогічних працівників

Перспективні напрями освіти дорослих. Учитель 21 століття – учитель НУШ. Сучасна мотиваційна політика в закладі освіти. Основна ідея мотиваційної концепції. Теоретико-методологічні та прикладні засади концепції мотивації педагогічних працівників. Принципи, покладені в основу концепції, її мета і зміст. Значення таймінгу в організації діяльності педагога, «пожирачі» часу. Матриця Ензейхауера. Ефективне керування часом. Технології планування робочого часу: планування за допомогою методу «Альпи», планування за системою Б. Франкліна, «Пряме» планування» за допомогою картотек і щоденників обліку часу, діаграма Ганта, метод «6 питань». Планування та СМАРТ-цілі: як ставити СМАРТ-цілі, завдання, яке виконує система СМАРТ-планування. Резильєнтність як здатність людини впоратися зі складними життєвими подіями. Фактори, які впливають на резильєнтність. Розвиток навичок резильєнтності, які допоможуть захистити  ментальне здоров’я та попередити розлади.

Наставництво, супервізія, сертифікація: особливості професійного розвитку та саморозвитку педпрацівників. Кейс-методи професійної мотивації.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Виділіть та проаналізуйте основні анатомо-фізіологічні особливості та характеристика розвитку психічних пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, пам’яті, мислення та уяви) дитини першого року життя, раннього дитинства та дошкільного віку.

2. Згрупуйте особливості фізичного та психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку та спрямуйте їх на адаптацію першокласників до навчання.

3. Укладіть перехідну психолого-педагогічну  характеристику підлітків та старшокласників з урахуванням перспектив психосоціального розвиток у ранній дорослості.

4. Підберіть методики системно-комплексної діагностики визначення андрагогічного інтегративного результату якості освіти як зрілості на різних рівнях і циклах повної загальної середньої освіти.

5. Розкрийте роль навчання та виховання у психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти.

6. Назвіть популярні педагогічні технології в освіті дорослих та освіті людей похилого віку.

7. Схарактеризуйте методи стимулювання творчої активності дітей, учнівської молоді,  дорослих та старших дорослих здобувачів освіти. 

8. Укладіть правила-побажання для викладачів щодо стимулювання творчої активності дорослих здобувачів освіти на занятті.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Зміст понять «емоційний інтелект», «розвиток емоційного інтелекту» у контексті розвитку особистості. 

2. Вікові передумови розвитку емоційного інтелекту. 

3. Психолого-педагогічні засади розвитку емоційного інтелекту особистості у процесі соціалізації. 

4. Особливості емоційного розвитку дітей дошкільного віку. Рівень розвитку емоційного інтелекту в дошкільників. Становлення емоційного інтелекту в дошкільному віці як передумова його розвитку в молодшого школяра.

5. Сучасні діагностичні методики, спрямовані на вивчення емоційного інтелекту: стан сформованості здатності розпізнавати і розуміти емоційні стани іншої людини, визначати рівень розвитку емпатії, виявляти види емпатичних реакцій. 

6. Діагностичний інструментарій дослідження станів сформованості здатності до вираження емоційних станів, використання емоцій, дослідження стану емоційної регуляції, визначення емоційного фону, його стійкості і чинників, що його зумовлюють, визначення емоційного портрету дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

7. Методики розвитку емоційного інтелекту та емпатії: практика уважності, арт-терапія, казкотерапія, ненасильницьке спілкування, дихальні практики. Ігрова діяльність як засіб розвитку емоційного інтелекту особистості.

         8. Індивідуальна освітня траєкторія та прогрес навчальних досягнень здобувачів освіти НУШ.

9. Проблеми професійної придатності та  індивідуального стилю діяльності професіонала.  Індивідуальна траєкторія професійного розвитку вчителя.

10. Роль мотивації особистому і професійному розвитку та її вплив на вдосконалення освітнього процесу в НУШ.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.  URL: Перейти за покликанням . 
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами)Перейти за покликанням № 764-IX / Відомості Верховної Ради України. URL:  Перейти за покликанням
3. Постанова Верховної ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про освіту дорослих» від 12 січня 2023 року № 2874-ІX / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 101, ст.404.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від від 22 жовтня 2025 р. № 1343 / Відомості Верховної Ради України.  URL: Перейти за покликанням
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами) від 27.12.2019 № 1133; № 1343 від 22.10.2025 № 1343. URL: Перейти за покликанням
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (зі змінами). URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості Перейти за покликанням
2. Зоря П. С. Теорія лідерства: опорний конспект лекцій / Зоря П. С., Шафранова К. В., Дивинська Ю. А. – Київ, Університет «Україна», 2024. 55 с.
3. Лаврова О. Розвиток професійної компетентності педагогів в умовах НУШ. URL: Перейти за покликанням
4. Лук’янова, Л. (2022). Законодавче урегулювання освіти дорослих в Україні: прийняти закон чи можемо ще почекати … / Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 21(1), 9-17. Перейти за покликанням
5. Озарченко В. І. Професійний розвиток науково-педагогічних працівників в умовах воєнного стану Перейти за покликанням
6. Професійний розвиток педагогічних працівників: практична андрагогіка. Науково-методичний посібник / за заг. ред. Пуцова В. І, Набоки Л. Я. Київ, 2007. 228 с.
7. Пальчевський С. С. Акмеологія: навчальний посібник. Київ: Кондор, 2008. 398 с. 
8. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах відкритої освіти. [Сергеєва Л. М., Муранова Н. П., Микитюк С. М. та ін.]: методичний посібник. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2023. 280 с.
9. Бондар В. І. Інклюзивна освіта: методологія, теорія, практика : навчальний посібник. Київ : Ліра-К, 2021. 312 с.
10.  Рокіцька Н. В. Професійна підготовка «євровчителя» ХХІ століття: пріоритети Німеччини. Наукові записки ТНПУ. Серія: Педагогіка. № 1. 2019. С.50–59. 4.
11. Розвиток особистості в різних вікових періодах: особливості й завдання. Перейти за покликанням
12. Смагіна Т. Професійний розвиток педагогів: виклики і можливості Перейти за покликанням .
13. Скворцова С.О. Професійна компетентність учителя: зміст поняття. Перейти за покликанням
14. Сучасна педагогічна майстерність : навч. посіб. для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. [Електронне видання] / уклад. О. М. Назаренко; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». – 2-ге вид., допов. і перероб. – Одеса : Фенікс, 2025. – 68 с. – Режим доступу: Перейти за покликанням .
15. Харченко Н. Розвиток критичного мислення. Інноваційні форми роботи для дітей і дорослих / Н. Харченко; Київ : «Видавнича група «Шкільний світ», 2018 — 120 с. (Бібліотека «Шкільного світу»).
16. Хомич, Л. (2021). Вчитель нової української школи: вектори професійного розвитку. освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 20(2), 168-177. Перейти за покликанням
17. Черній А. Професійний розвиток педагога: досвід, співпраця, приорітети на шляху до Нової Української школи. URL: Перейти за покликанням 0%9F%D0%9E__2_2018_%D0%A7%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%9 9.pdf
18. Юзбашева Г. С. (2021). Професіоналізм педагога – запорука якості освіти. Педагогічний альманах, (48), 178-185. Перейти за покликанням

Додаткова література

1. Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі / Національна академія педагогічних наук України. – Київ: ІПВ, 2021. – 52 с.
2. Педагогічна майстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І. А. Зязюна. — К.: Вища шк., 1997. — 349 с.
3. Поліщук С. А. Діагностика сформованості емоційної саморегуляції людини. Науковий вісник ХДУ, серія: Психологічні науки. Херсон: ХДУ, 2021. С.118–124.
4. Лук'янова Л. Б., ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД Перейти за покликанням
5. Сухомлинський. Сто порад вчителю. В. О.Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1988. – 304 с.
6. Що потрібно знати про обов’язкове підвищення кваліфікації вчителів НУШ Перейти за покликанням

здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості здобувачів освіти;

здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, професійної ідентичності; 

здатність формувати навчальну мотивацію та організовувати навчально-пізнавальну діяльність;

здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття та емоції, потреби, керувати власними емоційними станами;

здатність до суб’єкт-суб’єктної рівноправної та особистісно зорієнтованої взаємодії з учнями в освітньому процесі;

здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров’я під час професійної діяльності.