ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів та вчителів інформатики, які викладають інформатику в початковій школі
Професійний розвиток, удосконалення загальних та професійних компетентностей учителя початкових класів / учителя інформатики, який викладає інформатику в початковій школі, відповідно до державної політики в галузі освіти, забезпечення якості освіти та виконання основних трудових функцій щодо впровадження Державного стандарту початкової середньої освіти та концептуальних положень Нової української школи.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Шахно І. О., методист кафедри природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2.1. Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти
- А2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- А2.5. Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти
- А3.1. Здатність орієнтуватися в Інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності
- А3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси
- АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
- Б3.1. Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі
- В1.3. Здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного здобувана освіти з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей
- В2.1. Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу
- В2.4. Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності
- Г1.1. Здатність прогнозувати результати освітнього процесу
- Г1.2. Здатність планувати освітній процес
- Г2.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- Г2.2. Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти
- Г3.1. Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
- Г3.2. Здатність аналізувати результати навчання здобувачІв освіти
- ГЗ.З. Здатність формувати спроможність у здобувачІв освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
- Д1.1. Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег
- Д1.З. Здатність до інноваційної діяльності
Соціально-гуманітарний модуль висвітлює соціально-філософські аспекти сучасної освіти та акцентує на стратегіях розвитку громадянської та соціальної компетентностей; сприяє поглибленню психолого-педагогічних знань вчителів, зокрема щодо формування креативного мислення особистості; крім того, забезпечує формування ключових навичок у сфері цифрової безпеки, розглядаючи сучасні виклики, ризики та ефективні педагогічні підходи до їх мінімізації.
Професійний модуль акцентує на питаннях нормативно-правового забезпечення освітньої діяльності закладу в Україні, охоплюючи необхідні аспекти регулювання діяльності ЗЗСО, ЗДО та ЗПО; сприяє глибокому розумінню та впровадженню сучасних підходів до навчання в умовах Нової української школи; забезпечує опанування слухачами цифрових технологій та інструментарію, необхідного для ефективної організації дистанційного навчання; розширює професійні уявлення щодо форм і методів забезпечення ефективної психологічної підтримки учасників освітнього процесу, розвитку навичок опанування стресу та саморегуляції в умовах надзвичайних ситуацій.
Фаховий модуль займає найбільш вагому частину навчального плану й орієнтований на розвиток предметної компетентності слухачів та має на меті ознайомлення слухачів із можливостями застосування сучасних цифрових ресурсів, інтернет-сервісів для розвитку цифрової компетентності слухача, підвищення продуктивності його професійної діяльності та застосування цифрових технологій в освітньому процесі в закладі освіти.
Фаховий модуль структурно складається з розділів:
- предметно-наукова підготовка;
- методична підготовка;
- спецкурси.
Модулі предметно-наукової та методичної підготовки окреслюють питання щодо практичного програмування в школі, зосереджуючись на сучасних рішеннях у Scratch, забезпечують поглиблення знань про методи та інструменти для ефективного формування цифрових компетентностей учнів на сучасному уроці інформатики, ефективного застосування штучного інтелекту в екосистемі «EdTech» для генерування та адаптації освітнього контенту, а також сприяють упровадженню STEAM-освіти як інтегрованого підходу для розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів.
У навчальному плані курсів підвищення кваліфікації передбачено проведення спецкурсів, які є логічним продовженням та доповненням найактуальніших проблем, що розглядаються в розділах із предметно-наукової і методичної підготовки педагогічних працівників.
Слухачі мають змогу здобути знання та навички щодо надання першої психологічної допомоги, розвинути уявлення про сутність та практику інклюзії в освіті, познайомитись з техніками щодо спростування міфів у «псевдоісторії» українського суспільства та пошук шляхів формування нової соціальної реальності, удосконалити навички застосування норм та правил українського правопису, розглянути питання педагогіки партнерства як основи успішного розвитку особистості, осмислити російсько-українську війну як глобальну проблему та засвоїти механізми інтеграції ресурсів соціальних інститутів для забезпечення успішної траєкторії розвитку учня.
Фаховий модуль, крім інваріантної, містить варіативний складник, у якому розглядаються питання розвитку медіаграмотності школярів в освітньому просторі, ознайомлення з нелінійним мисленням як інструментом для сучасного педагога, засвоєння практик педагогічної стійкості в часи невизначеності, а також реалізації державних стандартів на рівні повної загальної середньої освіти та ефективного застосування електронних (цифрових) освітніх ресурсів.
Організаційно-контрольний модуль містить контрольно-оцінювальні форми роботи на виявлення рівня знань слухачів з актуальних питань професійної діяльності. Викладачі використовують різні засоби оцінювання успішності навчання слухачів, серед них: опитування (анкетування / тестування), виконання завдань, залікові роботи тощо.
Модуль самостійної роботи спрямований на засвоєння навчального матеріалу педагогічним працівником у період, вільний від обов’язкових занять. Час, відведений для самостійної роботи слухачів, визначається навчальним планом і не включається в навчальне навантаження викладача.
Усі модулі в поєднанні визначають зміст професійної компетентності вчителів інформатики закладів загальної середньої освіти.
Після завершення навчання педагогічні працівники:
- знатимуть основні положення законодавства України у сфері освіти, державних освітніх стандартів та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування системи освіти;
- розумітимуть сутність соціальної та громадянської компетентностей; умітимуть використовувати освітні ресурси для формування демократичного громадянства, прав людини та розвитку демократичної взаємодії в дитячій/учнівській спільноті;
- розумітимуть особливості трансформації соціально-історичних стереотипів мислення, принципи формування медіакомпетентності та умітимуть використовувати їх для розвитку критичного мислення й світоглядних орієнтирів учнів; матимуть актуалізовані знання з історії українського суспільства та глобального контексту російсько-української війни;
- знатимуть психолого-педагогічні чинники формування креативного та нелінійного мислення; умітимуть застосовувати технології командної комунікації та підтримувати педагогічну стійкість в умовах невизначеності;
- знатимуть принципи створення психологічно безпечного освітнього середовища, основні підходи до психологічної підтримки учасників освітнього процесу та надання першої психологічної допомоги; умітимуть застосовувати інструменти попередження та протидії негативним безпековим явищам;
- знатимуть сучасні підходи до навчання в Новій українській школі та принципи педагогіки партнерства; умітимуть налагоджувати партнерську взаємодію з учасниками освітнього процесу та використовувати ресурси соціальних інститутів у професійній діяльності;
- знатимуть сучасні цифрові інструменти та ресурси для організації дистанційного навчання; умітимуть добирати й ефективно використовувати цифрові ресурси з урахуванням вимог цифрової безпеки;
- знатимуть особливості організації освітнього процесу та зміст інформатичної освітньої галузі в базовій школі відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти; умітимуть використовувати сучасні електронні освітні ресурси, ІКТ, онлайн-платформи та програмне забезпечення під час навчання інформатики;
- умітимуть добирати та застосовувати сучасні методики й технології навчання, виховання та розвитку учнів на уроках інформатики, адаптуючи їх до освітніх потреб здобувачів освіти та реалізуючи принципи інклюзивного навчання;
- володітимуть нормами та правилами нового українського правопису й застосовуватимуть їх у професійній діяльності; умітимуть здійснювати моніторинг і рефлексію власної педагогічної діяльності, визначати потреби у професійному розвитку та проєктувати власну траєкторію професійного вдосконалення.
Реалізація завдань Програми для досягнення результатів навчання здійснюється шляхом розгляду навчального матеріалу на аудиторних заняттях (інтерактивних лекціях, лекціях-презентаціях, семінарських, практичних заняттях); виконання слухачами групових та індивідуальних завдань; участі педагогічних працівників у тематичних дискусіях, науково-практичних конференціях та обговорення питань реалізації STEАM-підходу в шкільній освіті; самостійного опрацювання учасниками навчально-методичних матеріалів, рекомендованих викладачами тощо.
Навчання здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання, засобів конференц-зв’язку, а саме: Zoom, Microsoft Teams, Google Meet, різних вебсервісів та цифрових інструментів, серед них: OneDrive, Google Диск, Mentimeter, Google Forms, Padlet, проєктне середовище програмування Scratch тощо.
Оцінювання результатів підвищення кваліфікації:
Оцінювання результатів навчання слухачів здійснюється через використання викладачами різних засобів, серед них: опитування (анкетування / тестування), виконання завдань, залікові, підсумкові творчі роботи тощо.
Обов’язковою є діагностична робота (вхідне та вихідне тестування) та заліки до соціально-гуманітарного, професійного та фахового модулів. Форма проведення заліку визначається викладачем.
Підсумкова творча робота (випускна робота, творчий проєкт) є результатом самостійної навчальної діяльності слухача, під час якої він аналізує джерела, оновлює, розширює та узагальнює набуті теоретичні знання, створює навчальний матеріал, методичний продукт, що впливає на ефективність викладання та власний професійний розвиток. Вид підсумкової творчої роботи й тема визначається самостійно педагогічним працівником та виконується відповідно до вимог, які надаються під час настановного заняття. Тема підсумкової творчої роботи може бути вибрана з наданого переліку або обрана педагогічним працівником самостійно. У процесі виконання роботи викладачами надаються індивідуальні консультації щодо її розробки. Підсумкова робота оцінюється викладачем (надається рецензія з висновком: зараховано / не зараховано).
Критеріями оцінювання результатів підвищення кваліфікації є: участь слухачів у синхронних заняттях (80 % відвіданих занять); активна участь у навчальних заняттях, групових формах роботи, виконання індивідуальних завдань, проведення самооцінювання, виконання всіх залікових завдань на платформі (для очно-дистанційного навчання); виконання підсумкової творчої роботи з рецензією «зараховано»; виконання підсумкового тесту з пороговим рівнем балів не менше 80 %.
Оцінювання результативності навчання за Програмою та якості організації процесу підвищення кваліфікації в інституті здійснюється шляхом надання слухачами зворотного зв’язку (анкетування).
Навчальні заняття проводяться з 14.00 у такі дні: 16.09, 25.09, 02.10, 15.10, 28.10, 05.11, 17.11.