МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методичні засади проєктного підходу в освітньому процесі

 

Тема 1.1. Проєктне навчання як педагогічна філософія XXI століття: світові тренди та український контекст

Проєктне навчання як сучасна педагогічна філософія, орієнтована на діяльнісний, компетентнісний і гуманістичний підходи. Світові тенденції розвитку PBL (Project-Based Learning): навчання через досвід, міждисциплінарність, співпраця, рефлексія, оцінювання за результатом. Український контекст реалізації проєктної технології в умовах НУШ та цифрової трансформації освіти.

Міжнародні освітні ініціативи та практики (OECD, UNESCO, eTwinning) як орієнтири для національної системи освіти. Синергія проєктного підходу з концепціями сталого розвитку, громадянської освіти та інклюзії. Моделювання прикладів успішних освітніх проєктів у школах України та світу.

 

 

 

 

Тема 1.2. Використання цифрових технологій та AI-інструментів для планування й реалізації проєктів

Використання цифрових технологій та AI-інструментів як складова сучасного проєктного навчання. Онлайн-платформи для спільної роботи та планування (Google Workspace, Miro, Trello, Notion).

Застосування штучного інтелекту (ChatGPT, Canva Magic Write, Gemini, Copilot) для генерування ідей, створення контенту, аналізу інформації та візуалізації результатів. Інструменти для управління часом, комунікації та моніторингу прогресу в проєкті. Цифрові ресурси для презентації результатів — інтерактивні карти, лонгріди, відео- і подкаст-проєкти.

Питання академічної доброчесності та етичного використання AI у навчальній діяльності. Моделювання фрагмента проєкту із застосуванням цифрових і штучно-інтелектуальних інструментів.

 

Тема 1.3. Від локального до глобального: онлайн-співпраця, телепроєкти, віртуальні  обміни (eTwinning, Erasmus+)

Від локального до глобального: онлайн-співпраця як інструмент розширення освітнього простору. Можливості участі учнів і педагогів у міжнародних освітніх ініціативах – eTwinning, Erasmus+, Global School Alliance, Generation Global.

Телепроєкти, віртуальні обміни та міжшкільні партнерства як форма розвитку комунікативних, міжкультурних і цифрових компетентностей. Алгоритм організації міжнародного або міжрегіонального навчального проєкту: пошук партнерів, спільне планування, комунікація, представлення результатів.

Інструменти для реалізації онлайн-співпраці (Zoom, Padlet, Wakelet, Flip, Canva). Приклади успішних українських практик участі у глобальних освітніх програмах. Моделювання фрагмента віртуального проєкту в міжшкільному середовищі.

 

Тема 1.4. Формування безпечного освітнього середовища в умовах війни

Створення безпечного освітнього середовища як одне із першочергових завдань закладу освіти, що має реалізувати право на безпечні та нешкідливі умови навчання під час війни. Законодавче та нормативно правове забезпечення організації безпечного середовища в закладах освіти. Концепція

НУШ та положення Конвенції про права дитини стосовно створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища та наявність чітких процедур реагування/поведінки працівників закладу освіти та відпрацювання правил з учнями.

Безпечний фізичний простір та заходи з адаптації будівлі і приміщень закладу освіти для забезпечення можливості користуватись ними усім учасникам освітнього процесу. Заклад освіти як навчальний ресурс і простір розвитку й співпраці. Принципи функціонування безпечного освітнього середовища в умовах війни, обладнання укриття та чіткі інструкції його використання: безпечне місце + безпечний дорослий = дитина у безпеці.

Інструменти та засоби навчання поведінки дітей і створення умов для психологічної їх захищеності: навчання емпатії та сприйняття інакшості, обговорення суперечливих питань, надання першої психологічної допомоги, ігрові техніки, відео матеріали. Безперервний процес реагування на нові виклики життя та підвищення кваліфікації педагога з питань особливостей роботи з дітьми ВПО.

 

Тема 1.5. Методика     розробки    та          реалізації навчальних дослідницьких STEM-проєктів

Роль і мета STEM-освіти у формуванні освітніх і життєвих компетентностей. Значення STEM-освіти у розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей здобувачів освіти.

STEM-проєкти як комплексний міждисциплінарний підхід освітньої діяльності. Інтеграція природничих, математичних, технологічних та інформатичних освітніх галузей у навчанні здобувачів освіти як чинник встановлення цілісної наукової картини світу й образу світу школяра. Роль активної взаємодії вчителя та учнів.

Дослідницька роль проєктування як спосіб конкретизації методики упровадження компетентнісного навчання в НУШ. Методика розробки та реалізація навчальних дослідницьких STEM-проєктів у контексті цілеспрямованого, систематичного й послідовного упровадження в практику новаторських ідей НУШ. Конструктивні основи дослідницької проєктної діяльності в НУШ.

Приклади застосування STEM-проєктів для дослідження феноменів природи, науки та техніки у навчанні предметів.

 

Тема 1.6. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу закладів загальної середньої освіти

Законодавство в галузі освіти. Мета базової загальної середньої освіти. Державні стандарти загальної середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання. Ключові компетентності. Наскрізні вміння. Загальні та конкретні результати навчання учнів. Типова освітня програма як інструмент формування сучасного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Автономія закладу освіти в організації освітнього процесу.

Освітня програма закладу освіти: порядок укладання, погодження та затвердження. Структура освітньої програми закладу освіти.

Розроблення навчальної програми на основі модельної навчальної програми. Календарно-тематичне планування. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти.

 

 

Тема 1.7. Компетентнісні завдання для дослідження феноменів природи, науки та техніки на уроках природничо-математичних дисциплін

Проєктна діяльність як комплексний міждисциплінарний підхід. Інтеграція природничих, математичних, технологічних та інформатичних освітніх галузей у вивченні природничо-математичних дисциплін як чинник встановлення цілісної наукової картини світу й образу світу школяра.

Компетентнісні завдання на діяльнісній основі для дослідження феноменів природи, науки та техніки на уроках природничо-математичних дисциплін: фізики, хімії, біології, географії, математики, технологій, інформатики. Компетентнісні завдання як дидактична конструкція, метою якої є формування критичного мислення, науково-технічної діяльності у здобувачів освіти та продуктивної мотивації до впровадження науково-дослідницької діяльності, винахідництва, мейкерства.

 

 

МОДУЛЬ 2.  Практичне застосування проєктної технології в сучасному освітньому середовищі

 

Тема 2.1. Формування ключових компетентностей учнів через проєктну діяльність

Поняття «11 компетентностей» та «проєктна діяльність». Формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвиток креативного мислення шляхом впровадження проєктів. Проєктна діяльність як послідовність відносно обмежених один від одного завершених проєктів. Метод проєктів як ефективний інструмент для підготовки компетентної особистості.

 

Тема 2.2. Віртуальні STEM-лабораторії для досліджень та експериментів        з         природничо-математичних предметів

Поняття «віртуальна лабораторія». Віртуальні STEM-лабораторії як актуальні засоби навчання, які пов’язані з технічним моделюванням, електротехнікою, ІТ-технологіями, експериментами та дослідженнями в різних областях науки, інженерної техніки, технологій та інтелектуальних систем. Види та форми демонстраційних експериментів. Переваги використання віртуальних лабораторій у навчальному процесі. Сучасні онлайн-ресурси для проведення експериментів і лабораторних робіт.

Набір інтерактивних комп’ютерних моделей на основі наукових досліджень для вивчення фізики, хімії, математики, біології, географії. Принципи проєктування PhET моделювання. Симуляції як інтерактивні та ігрові середовища для проведення досліджень і експериментів щодо концептуального розуміння понять, явищ і процесів. Моделювання уроків природничо-математичних предметів із застосуванням віртуальних STEM-лабораторій.

 

Тема 2.3. Етапи роботи над проєктом

Ключові елементи критичного мислення під час проєктної діяльності: відповідальність, самостійні судження, самокорекція, альтернатива до контексту, вміння працювати в команді.

План виконання проєкту та його модель. Підготовка до дослідницької діяльності (проєкту): визначення проблеми, опис актуальності дослідницької роботи (обґрунтувати вибір даної теми, затребуваність вирішення проблеми), формулювання мети, вибір оптимального варіанту вирішення проблеми.

Визначення джерел інформації і способи її збору, аналізу інформації.

Розподіл завдань і обов’язків між учасниками проєкту. Реалізація проєкту, вибір методики та методів дослідження, ризик-менеджмент, створення продукту. Діяльнісні домінанти методу проєктів.

 

Тема 2.4. Проєктна технологія: сутність, мета, завдання

Технологія як форма реалізації інтелекту, відображення вміння здобувачів освіти використовувати сукупність знань про методи і засоби здійснення певного процесу (виробничого, соціального, культурного, творчого тощо).

З історії виникнення проєктної технології, її суть і роль, переваги проєктного навчання, навчання на активній основі.

Технологія педагогічного проєктування як спосіб конкретизації методики упровадження компетентнісного навчання в НУШ. Розробка й реалізація навчальних дослідницьких проєктів у контексті цілеспрямованого, систематичного й послідовного упровадження в практику новаторських ідей НУШ. Конструктивні основи дослідницької проєктної діяльності в НУШ.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичне завдання (одне на вибір слухача після опрацювання всіх модулів).

1. Розроблення навчального проєкту. Оберіть тему з власного навчального предмета; визначте проблему, мету та завдання проєкту; сформулюйте очікувані результати навчання; визначте тип і формат проєкту, цільову аудиторію та орієнтовну тривалість його реалізації; сплануйте основні етапи роботи здобувачів освіти та форми їхньої індивідуальної і групової взаємодії.

Результат виконання: розроблений паспорт навчального проєкту із зазначенням теми, проблеми, мети, завдань, очікуваних результатів, типу проєкту, етапів реалізації та форм організації діяльності здобувачів освіти.

1. Оберіть тему проєкту зі свого предмета; визначте послідовність роботи здобувачів освіти – від формулювання проблеми та планування до виконання завдань, представлення й оцінювання результатів; для кожного етапу визначте завдання педагога та здобувачів освіти, необхідні ресурси й форми взаємодії; передбачте можливості для коригування проєкту відповідно до потреб учасників освітнього процесу.
   1. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

Результат виконання: алгоритм реалізації навчального проєкту із зазначенням етапів, завдань учасників, ресурсів, форм роботи та очікуваних результатів кожного етапу.

3. Розроблення компетентнісно орієнтованого проєктного завдання. Оберіть навчальну тему; визначте реальну або наближену до життєвого досвіду проблему, яку здобувачі освіти мають дослідити або розв’язати; сформулюйте проєктне завдання, яке передбачає самостійний пошук інформації, аналіз, співпрацю та застосування знань; визначте ключові компетентності й наскрізні вміння, розвиток яких забезпечуватиме виконання завдання.

Результат виконання: готове компетентнісно орієнтоване проєктне завдання з описом проблеми, інструкцією для здобувачів освіти, очікуваним продуктом і визначеними компетентностями та наскрізними вміннями.

4. Організація групової проєктної діяльності. Оберіть тему навчального проєкту; визначте склад груп та розподіліть між учасниками ролі й обов’язки; розробіть алгоритм командної роботи, правила взаємодії та проміжні завдання; передбачте способи підтримки здобувачів освіти, які мають різний рівень підготовки або потребують додаткової педагогічної підтримки.

Результат виконання: план організації групової проєктної діяльності із зазначенням ролей учасників, завдань, правил взаємодії, етапів роботи та способів педагогічного супроводу.

5. Розроблення критеріїв оцінювання результатів проєктної діяльності. Оберіть навчальний проєкт; визначте, які результати підлягатимуть оцінюванню (процес роботи, індивідуальний внесок, командна взаємодія, кінцевий продукт, презентація, рефлексія тощо); сформулюйте зрозумілі для здобувачів освіти критерії та показники оцінювання; передбачте можливість самооцінювання та взаємооцінювання.

Результат виконання: критерії та рубрика оцінювання навчального проєкту із визначеними показниками та формами самооцінювання і взаємооцінювання.

 

 

Модуль 1. Теоретико-методичні засади проєктного підходу в освітньому процесі

1. Сутність проєктного підходу та його роль у сучасному компетентнісному навчанні.

2. Основні принципи проєктного навчання та його відмінності від традиційних форм організації освітнього процесу.

3. Види та моделі навчальних проєктів: критерії вибору відповідно до мети, змісту та віку здобувачів освіти.

4. Етапи реалізації навчального проєкту: від визначення проблеми та формулювання мети до презентації й оцінювання результатів.

5. Роль педагога та здобувачів освіти на різних етапах проєктної діяльності.

6. Проєктне навчання як засіб формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

7. Можливості проєктного підходу для розвитку критичного, системного та творчого мислення.

8. Особливості організації індивідуальної, парної та групової роботи в межах навчального проєкту.

9. Цифрові технології та штучний інтелект як інструменти планування, реалізації та представлення результатів навчальних проєктів.

 

Модуль 2. Практичне застосування проєктної технології в сучасному освітньому середовищі

1. Методика проєктування та планування навчального проєкту відповідно до визначених цілей і очікуваних результатів навчання.

2. Організація індивідуальної та групової проєктної діяльності здобувачів освіти.

3. Роль педагога як фасилітатора та консультанта під час реалізації навчального проєкту.

4. Реалізація діяльнісного та компетентнісного підходів НУШ через проєктне навчання.

5. Проєктна діяльність як засіб підвищення навчальної мотивації та подолання освітніх втрат.

6. Використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки та реалізації навчальних проєктів: можливості, обмеження та принципи відповідального використання.

7. Оцінювання результатів проєктної діяльності: критерії, інструменти, самооцінювання, взаємооцінювання та рефлексія.

8. Презентація та поширення результатів навчальних проєктів: сторітелінг, цифрове портфоліо, медіапродукти.

9. Міжпредметні, STEM- та соціальні проєкти як засіб практичного застосування знань і розвитку компетентностей здобувачів освіти.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145–VIII, із змінами/ Відомості   Верховної  Ради                             України. URL: Перейти за покликанням

2. Закон України «Про повну загальну середню освіту»від 16.01.2020 № 463–ІX, із змінами/ Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайних ситуацій або надзвичайного стану» від 15.03.2022 № 2126-ІХ / Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» від 30 вересня 2020 р. № 898/ Відомості            Верховної            РадиУкраїни. URL: Перейти за покликанням

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державного стандарту базової середньої освіти» від 30.08.2022 № 972/ Відомості Верховної Ради України. URLПерейти за покликанням

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14.12.2016 № 988-р., із змінами / Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» від 05.08.2020 № 960-р. / Відомості  Верховної  Ради  України. URL: Перейти за покликанням

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» від 07.04.2023 № 301-р / Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням

9. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» від 25.06.2018 № 676, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.09.2018 за № 1028/32480/ Відомості Верховної                             Ради України. URL: Перейти за покликанням

10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2022 № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.09.2022 за № 1029/38365, із змінами/ Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням

11. Наказ МОН України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти           «Організація фізичного та психологічно безпечного                             освітнього середовища: реагування на загрози чи надзвичайні ситуації» від 06.06.2024 № 814 / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням

 

Основна література

1. Боброва, О. Є. Проєктні технології навчання: теорія і практика: навч.-метод. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 212 с.

2. Братківська, Л. С. Проєктна діяльність учнів як засіб формування ключових компетентностей: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 198 с.

3. Джелілова, М. Е. Метод проектів у сучасній школі: навч.-метод. посіб. Харків : Основа, 2019. 144 с.

4. Кононко, О. Л. Інтерактивні технології навчання: навч.-метод. посіб. Київ: Світич, 2020. 192 с.

5. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.

6. Пєхота, О. М., Кіктенко, О. О., Любарська, О. М. Освітні технології: навч. посіб. Київ: А.С.К., 2021. 256 с.

7. Савченко, О. Я. Методика навчання і виховання: навч. посіб. Київ: Педагогічна думка, 2018. 280 с.

8. Тарасенко, Г. С. Сучасні педагогічні технології: навч. посіб. Київ : Каравела, 2019. 240 с.

 

Додаткова література

1. Андрієвська, В. М. Компетентнісно орієнтоване навчання: сучасні підходи та технології. Київ: Педагогічна думка, 2020. 168 с.

2. Бібік, Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські реалії : монографія. Київ: КІС, 2017. 254 с.

3. Гриньова, М. В. Інноваційні технології навчання в сучасній школі. Полтава: ПНПУ, 2019. 212 с.

4. Карташова, Л. А. Інноваційні педагогічні технології у професійній діяльності вчителя. Херсон: Олді-плюс, 2021. 176 с.

5. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.

6. Литвиненко, С. В. Педагогічні технології компетентнісного навчання. Київ: Академвидав, 2020. 184 с.

7. Філіпова, І. В. Використання методики проєктного навчання в освітньому процесі. Харків: Основа, 2020. 168 с.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

сутності, принципів, етапів та педагогічного потенціалу проєктного підходу в сучасному освітньому процесі, уміння застосовувати його відповідно до компетентнісного та діяльнісного підходів;

особливостей проєктування, організації, супроводу та оцінювання навчальних проєктів, уміння визначати їх мету, завдання, очікувані результати, етапи, часові рамки та критерії оцінювання;

методики використання активних, інтерактивних, проблемних і дослідницьких методів у проєктній діяльності, уміння та навичок їх ефективного застосування;

можливостей цифрових технологій, онлайн-платформ та електронних ресурсів для планування, комунікації, спільної роботи, моніторингу та презентації результатів проєктів;

способів створення освітнього середовища, що сприяє розвитку критичного та творчого мислення, креативності, ініціативності, самостійності й відповідальності здобувачів освіти;

особливостей педагогічної фасилітації та наставництва, уміння організовувати командну роботу, підтримувати позитивну групову динаміку та супроводжувати здобувачів освіти на різних етапах проєктної діяльності;

можливостей міжпредметної інтеграції та використання елементів STEM/STEAM-освіти в проєктному навчанні, уміння створювати інтегровані практико-орієнтовані проєкти;

сучасних підходів до оцінювання проєктної діяльності, уміння та навичок застосування критеріїв оцінювання, формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання;

способів педагогічної рефлексії та самоаналізу, уміння оцінювати ефективність використання проєктного підходу, коригувати власну педагогічну діяльність та впроваджувати інноваційні практики професійного розвитку.