РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. Стратегії та практики сучасної виховної діяльності педагога-організатора

Тема 1.1. Від цінностей до ідентичності: сучасні практики українського виховання 

Цінності як основа сучасного українського виховання: свобода, гідність, відповідальність, патріотизм, громадянськість, єдність, справедливість та самореалізація. Сучасний зміст ціннісного виховання в умовах війни, суспільних трансформацій та європейської інтеграції України.

Українська національна та громадянська ідентичність: взаємозв’язок, відмінності та єдність. Формування почуття приналежності до української політичної нації через мову, культуру, історичну пам’ять, традиції та символи. Патріотично-державницьке виховання як складова формування відповідального громадянина.

Активна громадянська позиція як шлях від цінностей до реальної дії: учнівське самоврядування, волонтерство, соціальне та проєктне діяльність, участь у житті громади. Роль педагога-організатора у створенні простору для громадянської активності та самореалізації учнів.

Історична пам’ять і критичне мислення у формуванні української ідентичності. Осмислення історичного минулого, подолання міфів і маніпуляцій, формування свідомого ставлення до історії України та сучасної російсько-української війни.

Сучасні виклики українській ідентичності в інформаційному та цифровому середовищі. Медіаграмотність, протидія дезінформації та збереження культурної самобутності. Практики педагога-організатора щодо інтеграції цінностей та української ідентичності у повсякденне життя закладу освіти.

Тема 1.2. Пріоритети сучасної виховної діяльності педагога-організатора: ціннісні орієнтири та практики НУШ

Виховний процес та характеристика його компонентів. Соціальне замовлення, мета, цілі, завдання, задачі виховання відповідно до потреб НУШ. Складові основного змісту виховання та інноваційні методи, засоби і технології виховання. Спрямування педагогічної та управлінської діяльності на досягнення виховної мети і завдань та перетворення особистісних властивостей і якостей вихованців.

Структурування виховного процесу за рівнями навчання. Узгодження функцій виховного процесу (соціально-адаптивних, ціннісно-орієнтаційних, корекційно-розвивальних, інформаційно-комунікативних та ін.) та створення організаційно-педагогічних умов їх реалізації в НУШ. Роль цінностей у різних видах ціннісно-орієнтованої діяльності. Синтез виховання, навчання, розвитку і соціалізації особистості у наскрізному процесі виховання цінностей в сучасному ЗЗСО. 

Результативність виховного процесу. Якості та риси характеру особистості, патріота, інноватора. Види моніторингу освіти. Моніторинг якості виховання та вихованості особистості. Індикатори національно-патріотичного виховання. 

Тема 1.3. Учнівське самоврядування як простір розвитку лідерства та громадянської активності

Учнівське самоврядування як форма демократичної участі здобувачів освіти в житті закладу освіти. Мета, завдання, принципи та нормативно-правові засади діяльності учнівського самоврядування. Сучасні моделі та рівні організації учнівського самоврядування, механізми залучення учнів до прийняття рішень.

Учнівське лідерство: сутність, види та ключові компетентності. Розвиток відповідальності, ініціативності, комунікативних навичок, командної взаємодії та здатності до прийняття рішень. Демократичний стиль взаємодії та ситуативне лідерство в учнівському середовищі.

Учнівське самоврядування як простір формування громадянської активності. Соціальні, волонтерські, благодійні та проєктні ініціативи учнів. Участь у житті закладу освіти та територіальної громади як практика відповідального громадянства.

Роль педагога-організатора у розвитку учнівського самоврядування: координатор, фасилітатор, наставник і партнер. Створення умов для самостійності учнів, підтримка учнівських ініціатив, делегування повноважень та розвиток лідерського потенціалу.

          Інструменти ефективного учнівського самоврядування: командна робота, проєктування, дебати, учнівські форуми, опитування, відкриті зустрічі та цифрові інструменти участі. Критерії ефективності учнівського самоврядування та оцінювання його впливу на освітнє середовище.

 Тема 1.4. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

Тема 1.5. Сучасні практики організації дозвіллєвої діяльності дітей та учнівської молоді

Поняття дозвілля та його роль у розвитку дитини. Значення дозвіллєвої діяльності у формуванні особистості. Дозвілля як простір самовираження, творчості, відпочинку та соціалізації. Тенденції сучасної культури дозвілля.

Основні підходи до організації дозвілля учнівської молоді:

особистісно орієнтований підхід: індивідуалізація інтересів; вільний вибір видів діяльності;

компетентнісний підхід: розвиток soft skills, ініціативності, командної взаємодії;

інклюзивний підхід: забезпечення доступності дозвілля для дітей з ООП;

партнерський підхід: співпраця школи, сім’ї, громади та позашкільних інституцій.

Соціально-виховний потенціал дозвілля. Класифікація сучасних форм дозвіллєвої діяльності. Традиційні форми. Інноваційні форми. 

Цифровізація дозвіллєвого простору. Практики партнерства у сфері дозвілля. Критерії ефективності сучасних дозвіллєвих програм. Приклади успішних моделей дозвіллєвої роботи. 

Тема 1.6. Безпечне освітнє середовище: практики підтримки, взаємодії та добробуту учнів

Поняття та складові безпечного освітнього середовища: фізична, психологічна, соціальна та цифрова безпека. Принципи створення середовища, у якому учні відчувають захищеність, прийняття, повагу та приналежність. Роль педагога-організатора у формуванні культури безпеки та добробуту закладу освіти.

Психоемоційний добробут і резильєнтність учнів: чинники підтримки та ресурси відновлення в умовах війни й суспільних викликів. Розпізнавання ознак стресу та кризових станів, алгоритми педагогічної підтримки та своєчасного перенаправлення до фахівців. Взаємодія з батьками, психологічною службою та іншими суб’єктами підтримки.

Культура взаємоповаги та ненасильницької комунікації в учнівському середовищі. Профілактика булінгу, дискримінації, конфліктів та інших проявів небезпечної поведінки. Практики розвитку емпатії, взаємодопомоги, відповідальності та позитивного психологічного клімату в дитячих колективах.

Підтримка учнівської суб’єктності як умова безпеки та добробуту. Участь учнів у створенні правил і практик безпечного середовища, діяльність учнівського самоврядування та взаємодопомога за принципом «рівний-рівному». Формування навичок безпечної поведінки у фізичному, соціальному та цифровому просторі.

Роль педагога-організатора у координації безпекових ініціатив та взаємодії учнів, педагогів, батьків, адміністрації та партнерських служб. Превентивні практики, алгоритми реагування на ризики та кризові ситуації.  Побудова системи підтримки, орієнтованої на права, потреби, гідність і найкращі інтереси дитини

Тема 1.7. Педагог-організатор у сучасному закладі освіти: управлінські компетентності та професійні ролі

Трансформація професійної ролі педагога-організатора в сучасному освітньому середовищі. Основні професійні та управлінські функції педагога-організатора: планування, організація, координація, комунікація, мотивація та моніторинг. Управлінські компетентності як складова професійної діяльності: стратегічне й оперативне планування, прийняття рішень, управління ресурсами, командна взаємодія та проєктний менеджмент. 

Педагог-організатор як координатор учнівської активності, діяльності органів учнівського самоврядування та освітніх ініціатив. Розвиток лідерських, комунікативних і фасилітаційних компетентностей. Побудова партнерської взаємодії з педагогами, адміністрацією, батьками, громадськими організаціями та представниками громади.

Сучасні інструменти організації та оцінювання результативності діяльності. Професійна автономія, відповідальність і цифрова компетентність педагога-організатора.

МОДУЛЬ 2. 

Цифрові інструменти, моніторинг та медіасупровід освітнього процесу

Тема 2.1. Учнівське самоврядування в системі внутрішнього забезпечення якості освіти: критерії, інструменти, практики

Учнівське самоврядування як суб’єкт забезпечення якості освіти та механізм демократичної участі здобувачів освіти в управлінні закладом. Можливості учнівської участі у формуванні безпечного, комфортного, інклюзивного та сприятливого освітнього середовища.

Напрями участі учнів у вивченні та оцінюванні якості освітнього процесу: освітнє середовище, організація навчання, позаурочна діяльність, взаємодія учасників освітнього процесу, дотримання прав та потреб здобувачів освіти. Учнівський зворотний зв’язок як ресурс удосконалення діяльності закладу освіти.

Інструменти залучення учнів до оцінювання якості освіти: опитування, анкетування, фокус-групи, учнівські форуми, відкриті обговорення, пропозиції та ініціативи органів учнівського самоврядування. Принципи об’єктивності, відкритості, добровільності та конфіденційності під час збору й використання учнівської думки.

Участь учнів у розробленні та вдосконаленні шкільних політик, правил і рішень. Механізми врахування учнівських пропозицій у плануванні діяльності закладу освіти. Від партнерської участі до спільного прийняття рішень.

Роль педагога-організатора у розвитку культури учнівської участі та забезпеченні конструктивного діалогу між учнями, педагогами, адміністрацією і батьками. Практики моніторингу результативності учнівського самоврядування та його впливу на якість освітнього середовища.

Тема 2.2. Сучасні методи та методика системного формування цінностей

Методи виховання, їх класифікація та сучасне значення. Методи та виховні інваріанти розвитку особистості. Методи особистісно зорієнтованого освітнього процесу. Метод самопрезентації особистості. Особливості методики та методи духовно-морального виховання. Актуальні методи національно-патріотичного виховання. 

Методи навчання цінностей та методика їх формування. Системні методи навчання цінностей: первинне засвоєння інформації, пояснення і керована дискусія, рольова гра та емоційне зараження. Принагідні методи навчання цінностей та подача цінностей у контексті предмета діяльності чи людських стосунків: приучування, переконання, навіювання тощо. Метод насадження ідеології. Особливості застосування методів протиставлення, заборон і застережень та виховання власним прикладом. Переорієнтація намірів і зусиль вихованця та добро, позив і критичне, креативне та  піклувальне мислення. Увага до вияву волі особистості та виховання особистісної гідності.

Мотиваційно-ціннісна детермінованість виховання вчинком. Вчинкова життєва сфера особистості. Система позитивних вчинків як виховна взаємодія у ЗЗСО. Почуття успіху у вихованні. Педагог у просторі вчинку. 

Тема 2.3. Цифрова трансформація виховної діяльності: інструменти та практики сучасного педагога-організатора

Цифровізація виховної діяльності та нові можливості цифрового середовища для комунікації, взаємодії й організації учнівської активності. Цифрові інструменти для планування, координації та реалізації виховних, соціальних, громадянських і проєктних ініціатив.

Створення цифрового контенту та використання мультимедійних форматів у виховній роботі: соціальні мережі, відео, інтерактивні платформи, онлайн-дошки, опитування та цифрові сервіси спільної роботи. Цифрова комунікація педагога-організатора з учнями, педагогами, батьками та партнерами.

Цифрова безпека, медіаграмотність, захист персональних даних та етичні аспекти онлайн-взаємодії. Профілактика кібербулінгу, маніпуляцій і дезінформації. Відповідальне використання штучного інтелекту у виховній діяльності.

Практики залучення учнів до створення цифрового контенту, онлайн-ініціатив, волонтерських і громадянських проєктів. Роль педагога-організатора у формуванні культури відповідального та безпечного використання цифрових технологій.

Тема 2.4. Моніторинг ціннісних орієнтирів учнів: сучасні інструменти оцінювання та розвитку

Ціннісні орієнтири як складова особистісного та громадянського розвитку учнів. Мета, принципи й етичні засади моніторингу ціннісних орієнтирів у закладі освіти. Визначення актуальних ціннісних пріоритетів, потреб і динаміки їх розвитку.

Сучасні інструменти вивчення ціннісних орієнтирів: спостереження, анкетування, опитування, бесіди, рефлексивні практики, ситуаційні завдання, портфоліо та аналіз учнівської діяльності. Поєднання кількісних і якісних методів та інтерпретація отриманих результатів.

Використання результатів моніторингу для коригування змісту й форм виховної діяльності, індивідуальної та групової підтримки учнів. Роль педагога-організатора у плануванні, проведенні та аналізі моніторингових досліджень.

Практичні підходи до відстеження динаміки ціннісних орієнтирів та оцінювання результативності виховних практик. Конфіденційність, недопущення стигматизації та дотримання принципу «оцінюємо не особистість, а динаміку розвитку».

Тема 2.5. Соціальні медіа в діяльності педагога-організатора: стратегії комунікації та створення сучасного контенту

Роль соціальних медіа у виховній діяльності та комунікації закладу освіти. Визначення цільової аудиторії, мети та стратегії цифрової комунікації педагога-організатора. Принципи створення сучасного виховного контенту: інформаційного, просвітницького, мотиваційного, ціннісно орієнтованого та інтерактивного. 

Контент-планування та сучасні формати цифрового контенту. Використання соціальних медіа для популяризації учнівського самоврядування, учнівських ініціатив, соціальних, волонтерських і патріотичних проєктів. 

Медіаграмотність, критичне мислення та відповідальне поширення інформації. Цифрова безпека й етика комунікації: захист персональних даних, цифрової репутації, авторського права, безпечна публікація інформації про дітей та комунікація в умовах воєнного стану.

Сучасні цифрові інструменти та можливості штучного інтелекту для створення контенту. Оцінювання ефективності цифрової комунікації.

Тема 2.6. Педагог-організатор як координатор соціального партнерства: взаємодія з громадою, ГО, бізнесом та владою

Соціальне партнерство як ресурс розвитку закладу освіти та професійної діяльності педагога-організатора. Роль педагога-організатора у формуванні й координації партнерської мережі закладу освіти. 

Принципи ефективної взаємодії з територіальною громадою, громадськими організаціями, благодійними фондами, бізнесом та органами місцевого самоврядування. Виявлення потреб і ресурсів потенційних партнерів, визначення спільних цілей та напрямів співпраці. Комунікаційні стратегії, переговори та побудова довготривалих партнерських відносин. 

Проєктний підхід у реалізації соціальних та освітніх ініціатив: від ідеї й пошуку партнерів до спільного планування, реалізації та оцінювання результатів. Залучення ресурсів громади до розвитку учнівських ініціатив, волонтерських, громадянських і соціально значущих проєктів. 

Презентація діяльності закладу освіти та формування його позитивної репутації у громаді. Етичні, правові та безпекові аспекти соціального партнерства. 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Аналіз ситуацій / кейсів (розбір та аналіз практичних ситуацій із досвіду роботи педагогів-організаторів; аналіз і розв’язання конфліктних ситуацій в учнівському середовищі та дитячих колективах).

2. Розроблення методичних матеріалів (розробка сценаріїв виховних і дозвіллєвих заходів, інтерактивних квестів, акцій та форум-театрів; створення методичних рекомендацій, положень та алгоритмів для розвитку учнівського самоврядування; підготовка дидактичних і візуальних матеріалів (пам'яток, чек-листів, кейсів) для проведення просвітницьких тренінгів).

3. Практичні тренінгові вправи (моделювання ситуацій партнерської взаємодії з дитячими лідерами у форматі рольових ігор; групова робота з відпрацювання модераторських та фасилітаційних навичок педагога-організатора; виконання командних вправ на згуртування учнівського колективу (teambuilding)).

4. Проєктна робота (розробка та захист мініпроєктів учнівського самоврядування або ініціатив соціально-громадянської дії (волонтерських, екологічних, благодійних проєктів); конструювання моделей ціннісно-орієнтованих та дозвіллєвих просторів у закладі освіти).

5. Виконання тестових / діагностичних завдань (розробка рефлексивних анкет, анкет-опитувань та карт спостережень для моніторингу активності учнівського самоврядування; виконання діагностичних тестових завдань та самооцінювання власного рівня фахових компетентностей).

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1.  У чому полягає роль педагога-організатора як координатора, фасилітатора, наставника та лідера?

2. Які інструменти планування, координації та оцінювання діяльності є найбільш ефективними? 

3. Які можливості соціального партнерства для розвитку учнівських ініціатив? 

4. У чому полягає роль педагога-організатора як контент-мейкера, комунікатора та модератора цифрового середовища закладу освіти?

5. Які інструменти SMM-планування, створення сучасного медіаконтенту та оцінювання його ефективності в соціальних мережах є найбільш дієвими?

6. Які комунікаційні стратегії сприяють формуванню довготривалого партнерства? 

7. Які візуальні та текстові формати контенту (кліпи, сторіз, меми, інфографіка) є найбільш ефективними для залучення учнівської молоді та висвітлення діяльності закладу освіти?

8. Які цінності є визначальними для сучасного українського виховання?

9. Як критичне мислення та історична пам’ять впливають на формування ідентичності?

10. Які практики сприяють профілактиці булінгу, конфліктів та дискримінації? 

11. Як вибудувати ефективну взаємодію учнів, педагогів, батьків і фахівців у питаннях безпеки?

12. Як залучити учнівське самоврядування та шкільні медіагрупи до спільного створення контенту, розвитку цифрової грамотності та протидії фейкам?

13. Які формати цифрового контенту є найбільш ефективними для різних цільових аудиторій?

14. Які можливості та ризики використання штучного інтелекту у діяльності педагога-організатора?

15. Які алгоритми безпечної комунікації, збереження конфіденційності та захисту персональних даних учнів слід застосовувати під час ведення шкільних соціальних мереж?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII : станом  на 30 травня 2026 р. URL: Перейти за покликанням
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX : станом на 30 травня 2026 р. URL: Перейти за покликанням
3. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності : Закон України від 13.12.2022 № 2834-IX : станом  на 30 травня 2026 р. URL: Перейти за покликанням
4. Про схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1322. URL: Перейти за покликанням
5. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» : Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 / Відомості Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням
6. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням
7. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами) : Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. URL: Перейти за покликанням
8. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України : наказ Міністерства освіти і науки України 06 червня 2022 року № 527. URL: Перейти за покликанням
9. Положення про атестацію педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022  № 805 (у редакції Перейти за покликанням ). URL: Перейти за покликанням
10. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2025 №1349. 
11.  Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2-24 № 1225. URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Антонюк О. Духовно-моральне виховання учнівської молоді як умова сталого розвитку особистості // Нова педагогічна думка. 2024. Т. 117, № 1. 
2. Бех І. Д., Журба К. О, Канішевська Л. В. та ін. Аналіз стану утвердження української національної ідентичності : препринт. Івано-Франківськ : НАЇР, 2024. 36 с.
3. Безрук К. В. Дослідження формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2022. Вип. 26, кн. 1. С. 15–26. 
4. Гордієнко Т. В., Філоненко О. В. Демократичні основи організації освітнього простору Нової української школи. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2026. Т. 1, № 60. С. 80–88. 
5. Готовність до професійного саморозвитку педагога Нової української школи : колективна монографія / за заг. ред. А. Л. Черній ; упор. В. М. Бордюк. Рівне : РОІППО, 2023. 244 с.
6. Гриневич Л., Божинський В., Крижановська В. Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: впровадження нового змісту базової середньої освіти : Аналітична записка. Серія «Освіта України під час війни». Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024. 17 с. URL: Перейти за покликанням
7. Єрмак Т. І. Форми і методи формування лідерських навичок учнів закладів загальної середньої освіти. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2022, № 4. С. 34-41.
8. Журба К. О. Формування національної ідентичності зростаючої особистості в умовах воєнного стану: досвід експериментальної реалізації. Вісник НАПН України, 2023, № 5 (1). С.1 – 6.
9. Журба К. О., Бех І. Д., Бойко С. М., Євтушок В. І. та ін. Утвердження української національної та громадянської ідентичності: монографія. Київ: Компрінт, 2024. 232 с.
10. Журба К. О., Бех І. Д., Коломоєць Г. А., Національна солідарність учнівської і студентської молоді в умовах війни і повоєнного часу: монографія / за ред. К. О. Журби. Івано-Франківськ: НАІР, 2025. 188 с.
11. Інноваційні практики Нової української школи : навчально-методичний посібник / за заг. ред. А. Л. Черній ; упор. В. М. Бордюк, Т. М. Гавлітіна. Рівне : РОІППО, 2023. 134 с.
12. Козак Н. Учнівське самоврядування – практична школа демократії // Освітній фокус. 2024. № 6(23). С. 15-21.
13. Корж-Усенко Л. В., Козлова О. Г., Сидоренко О. Л. Учнівське самоврядування як школа молодого лідерства: історико-педагогічний аспект. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. № 5 (119). С. 227–236. 
14. Поліхун Н. І., Постова К. Г., Онопченко Г. В. та ін. SТEM/STEAM-освіта: від теорії до практики: методичний посібник. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2023. 121 с. URL: Перейти за покликанням
15. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», рекомендована Інститутом проблем виховання НАПН України (протокол від 02.07.2018 № 06). URL: Перейти за покликанням
16. Толочко С. В. Особистісний потенціал учнівської молоді в сучасному освітньому середовищі // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2024. Вип. 28, кн. 2. 
17. Трейтяк Д. Формування громадянської активності старшокласників у цифровому просторі як складової виховання національної солідарності. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2024. Вип. 28, кн. 2. С. 187–198. 
18. Шиян Р, Романенко Ю, Терещенко В. Перезавантаження НУШ: практичні орієнтири для вчительства початкової школи. Київ, 2025, 116 с.

Додаткова література

1. Валевська Н. Прокачуємо СЕЕН: колекція практик для дорослих і дітей : навч.-метод. посібник /за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка. Харків, 2023. 42 с.
2. Венгловська О. А., Елькін О. Б., Марущенко О. А., Федоренко О. Ф. Упровадження компонентів розвитку емоційного інтелекту в учнівства: практичний порадник педагогам закладів загальної середньої освіти. УІРО, 2023. 18 с.
3. Давидюк Н. Ю., Мінакова Н. Г. Перейти за покликанням . Нова педагогічна думка. 2025. № 1 (121). С. 94–99.
4. Мова війни: нові слова, нові значення, нове сприйняття : практичний посібник / упоряд.  М. Мазурок, Л. Заводна. Рівне: РОІППО, 2023.
5. Почапська О. І. (Не)безпека в цифровому світі : навчальний посібник. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 59 с.
6. Сучасні підходи до виховання особистості дитини в закладах загальної середньої та позашкільної освіти : методичний порадник / за ред. А. Л. Черній / упоряд. Н. Ю. Давидюк, Н. Г. Мінакова. Рівне : РОІППО, 2022. 86 с.
7. Фемінітиви: потреба часу чи данина моді? : практичний посібник / упоряд. М. Мазурок, Л. Заводна. Рівне: РОІППО, 2025. 56 с.

Як розробити PROграму та курс підвищення кваліфікації. Методичний посібник для суб’єктів підвищення кваліфікації / О. Венгловська, Г. Гладкова, І. Новик, О. Стягунова, Київ : УІРО, 2025. 54 с.

Після завершення навчання слухач (слухачка):

конструктивно та безпечно взаємодіє з усіма учасниками освітнього процесу;

планує та організовує виховний процес і дозвіллєву діяльність в закладі освіти на ціннісних засадах НУШ;

упроваджує суб’єкт-суб’єктну взаємодію з учнями, підтримує дитячі ініціативи, соціальні проєкти та розвиток учнівського самоврядування на засадах партнерства;

добирає і використовує інноваційні методики та виховні технології (кейс-технології, квести, Service Learning, форум-театри тощо) для розвитку м’яких і твердих навичок та ціннісно-орієнтованої діяльності учнів; 

створює безпечне, інклюзивне та недискримінаційне освітнє середовище, застосовуючи здоров’язбережувальні й відновні технології;

здійснює просвітницьку та інформаційну роботу з учасниками освітнього процесу щодо прав людини, академічної доброчесності, безпеки життєдіяльності та ментального здоров'я;

реалізує власний професійний розвиток, розбудовує партнерську взаємодію з педагогічним колективом, батьками та громадськими організаціями.