Сучасні підходи до викладання технологічної освітньої галузі у 9 класах НУШ

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання: методи, форми, прийоми	1		2		3
Тема 1.2. Особистісно орієнтований підхід як основа забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії школяра	1		2		3
Тема 1.3. Взаємодоповнюваність діяльнісного, компетентнісного та середовищного підходів в умовах дистанційного та змішаного навчання	1	2	1		4
Тема 1.4. Рефлексивність навчання у процесі вибору учнями 9 класів майбутнього профілю навчання у старшій школі	2		2		4
Разом за модулем	5	2	7		14
МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні технологій в 9 класі НУШ
Тема 2.1. Практична зорієнтованість навчання у Концептуальних засадах технологічної освітньої галузі на 2025-2030 роки		1	1		2
Тема 2.2. Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі в аспекті об'єктів проєктування		1	1		2
Тема 2.3. Освітній проєкт як соціальний стартап: методика реалізації суспільно корисних ідей		1	1		2
Тема 2.4. Універсальний дизайн як філософія проєктування у змісті технологічної освіти		1	1		2
Тема 2.5. Потенційні можливості цифрових інструментів на уроках технологій		2	2		4
Тема 2.6. Парадигма «Я-орієнтири» технологічної освітньої галузі в контексті реалізації діяльнісного підходу		1	1		2
Разом за модулем		7	7		14
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	5	9	14	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ 

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання. 

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Глибинне навчання. 

Тема 1.2. Особистісно орієнтований підхід як основа забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії школяра. 

Особистісно орієнтований підхід: учень як суб’єкт навчання, унікальність потреб, інтересів, здібностей, темпу розвитку. Психолого-педагогічні особливості підліткового віку: пошук ідентичності, розвиток рефлексії, формування самостійності, чутливість до оцінювання. Мотивація, самопізнання, прийняття рішень як основа освітнього вибору. Індивідуальна освітня траєкторія. Забезпечення наступності між базовою та профільною старшою школою. Роль закладу освіти й педагогічних працівників у створенні умов для реалізації індивідуальних траєкторій. Академічна свобода та відповідальність педагога. Інструменти: діагностика, портфоліо, консультування, ознайомлення з профілями навчання. 

Тема 1.3. Взаємодоповнюваність діяльнісного, компетентнісного та середовищного підходів в умовах дистанційного та змішаного навчання. 

Сутність інтеграції в базовій середній освіті. Міжпредметні зв’язки освітніх галузей НУШ. Технологічний підхід до організації освітнього процесу в умовах дистанційного та змішаного навчання. Зміна освітніх пріоритетів: від репродуктивності до глибинного навчання. Взаємозалежність компетентнісного, діяльнісного та середовищного підходів у віртуальних освітніх середовищах. Діяльнісний підхід: навчання через активну діяльність учнів. Принципи, структура діяльності учнів та освітній результат. Роль вчителя. Форми реалізації діяльнісного підходу (проблемне навчання, проєктна діяльність, дослідницькі завдання, кооперативне навчання, моделювання життєвих ситуацій, практико-орієнтовані вправи, рефлексивні вправи). STEM як модель інтегрованого навчання. Формування дослідницьких і аналітичних умінь у межах проблемно-орієнтованого навчання. Освітнє середовище, що сприяє формуванню мотивації до проєктно-технологічної діяльності.

Тема 1.4. Рефлексивність навчання у процесі вибору учнями 9 класів майбутнього профілю навчання у старшій школі. 

Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості учнівства. Рефлексивність навчання через самоаналіз та усвідомлення того, «що я роблю, як я це роблю, навіщо та що це мені дає». Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Професійне самовизначення учнів. Переосмислення особистісного досвіду: зіставлення нових знань і навичок із попереднім досвідом, інтересами та майбутніми цілями. Сучасний світ праці, трансформація професій, типологія професій. Професійні установки підлітків, подолання стереотипів. Спрямованість особистості, здібності як показники професійної схильності. Профорієнтаційний потенціал технологічної освітньої галузі. Показники готовності до вибору професії та профілю навчання. Педагогічні умови підтримки професійного самовизначення в процесі викладання технологій.

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні технологій в 9 класі НУШ

Тема 2.1. Практична зорієнтованість навчання у Концептуальних засадах технологічної освітньої галузі на 2025-2030 роки. 

Практична зорієнтованість технологічної освітньої галузі через проходження повного циклу від ідеї та проєктування виробу до його виготовлення, оцінки соціальної корисності та презентації. Креативний потенціал технологічної освітньої галузі. Мета технологічної освітньої галузі. Ключові точки розвитку за циклами навчання в межах технологічної освіти. Структура галузі. Практична складова галузі у парадигмі «Я-орієнтирів». Поточний стан і виклики. Можливі рішення на основі викликів у технологічній освітній галузі. Організація навчання через розв’язання практико-орієнтованих проблем і виконання проєктів, пов’язаних із реальними життєвими та професійними ситуаціями.

Тема 2.2. Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі в аспекті об'єктів проєктування. 

Технологічна освіта в аспекті формування ключових компетентностей і розвитку наскрізних умінь, необхідних для активної участі в житті суспільства й майбутньої професійної діяльності. Формування технологічної грамотності, розвитку технічного мислення, здатності до самореалізації в контексті об'єктів проєктування на уроках технологій. Практико-орієнтоване навчання: спрямування проєктів на розв’язання реальних життєвих проблем, участь у значущих соціальних проєктах, прикладне значення проєктів. Реалізація ключових компетентностей та наскрізних умінь у технологічній освітній галузі. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Об'єкт проєктування як практичний майданчик для комплексної реалізації ключових компетентностей НУШ: математичної та природничої компетентностей, цифрової та екологічної грамотності, підприємливості та естетичної виразності.

Тема 2.3. Освітній проєкт як соціальний стартап: методика реалізації суспільно корисних ідей. 

Навчальний проєкт на інструмент вирішення реальних проблем громади чи шкільної спільноти, поєднуючи предметні навички з підприємливістю, екологічною свідомістю та соціальною відповідальністю. Етапи реалізації освітнього проєкту як соціального стартапу: аналіз потреб, розробка ідеї, проєктування та розрахунки, виготовлення, тестування прототипу та коригування конструкції, публічна презентація проєкту перед шкільною громадою, спонсорами чи партнерами, передача готової продукції благодійним організаціям, продаж на благодійному ярмарку або впровадження послуги в життя. Інтеграція технологічної галузі з іншими освітніми напрямами та окремими курсами у межах проєктного навчання. Масштабування та оцінка соціального впливу відповідного проєкту. Розвиток соціального інтелекту вихованців. Технологічна освітня галузь в процесі глибокого переосмислення — від традиційного уявлення про неї як про «уроки праці» до сучасної освітньої системи, що базується на міжгалузевій інтеграції, підприємницькому підході та розв’язанні реальних соціальних завдань.

Тема 2.4. Універсальний дизайн як філософія проєктування у змісті технологічної освіти. 

Проєктування як провідний освітній механізм у технологічній галузі. Універсальний дизайн орієнтований на створення продуктів, середовищ, послуг і програм, доступних для всіх людей — незалежно від фізичних можливостей, віку чи культурного контексту. Види і стилі дизайну. Основні принципи універсального дизайну: рівність у використанні, гнучкість у використанні, простота та інтуїтивність, сприйняття інформації, терпимість до помилок, низькі фізичні зусилля, розмір і простір для підходу та використання. Універсальний дизайн у виборі та реалізації об’єктів проєктування: індивідуалізація та доступність. Створення гнучкого освітнього середовища, де кожен учень, незалежно від рівня здібностей, фізичних можливостей чи матеріального забезпечення, має рівні можливості для успішного виконання проєкту. Основні напрями реалізації універсального дизайну: гнучкість у виборі конструкції виробу, адаптивність добору матеріалів, варіативність технологій обробки, персоналізація освітньої траєкторії. 

Тема 2.5. Потенційні можливості цифрових інструментів на уроках технологій. 

Аналіз потенційних можливостей та дидактичного потенціалу цифрових інструментів і вебплатформ для візуального забезпечення проєктної діяльності на всіх її етапах - від пошуково-аналітичного до підсумкового. Напрями розвитку естетичного сприйняття, творчих здібностей, дизайнерського мислення та комунікаційних навичок учнів в умовах цифровізації освітнього середовища. Огляд та порівняльна характеристика програмних продуктів для графічного дизайну, схематичної візуалізації, а також сервісів створення відеолекцій для дистанційного навчання. Функціональні можливості універсальної платформи графічного дизайну Canva: розробка ментальних карт для систематизації ідей, створення візуальних матеріалів (колажів, банерів, буклетів) та підготовка підсумкових презентацій і відеоформатів для захисту проєктів. Застосування інтелектуальних цифрових сервісів та моделей ШІ для автоматизованого створення візуальних матеріалів, генерації графічного вмісту, відтворення послідовності технологічних операцій і здійснення ефективного інформаційного пошуку. 

Тема 2.6. Парадигма «Я-орієнтири» технологічної освітньої галузі в контексті реалізації діяльнісного підходу. 

Концептуальні засади та сутність парадигми «Я-орієнтири» як механізму конкретизації навчальних досягнень у формі чітких, суб'єктивно значущих та персоналізованих результатів навчання учня на різних етапах його освітньої траєкторії. Реалізація діяльнісного підходу через трансформацію учня з пасивного отримувача знань на активного суб'єкта проєктно-технологічної діяльності, утворення особистісних смислів навчання, самооцінювання та формування рефлексивної позиції. Шляхи подолання та компенсації освітніх втрат і розривів у технологічній освітній галузі засобами компенсаторного навчання. Проектування адаптивних освітніх маршрутів, коригування практичної складової програми та використання дієвих дидактичних інструментів для відновлення базових практичних умінь, проєктних навичок і психоемоційної залученості здобувачів освіти.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Аналіз сучасних підходів до організації навчання технологій у 9 класі.
2. Розроблення компетентнісно орієнтованого завдання для проєктно-технологічної діяльності.
3. Моделювання освітнього проєкту соціальної спрямованості.
4. Розроблення об’єкта проєктування на принципах універсального дизайну.
5. Створення картки самооцінювання / рефлексії для учня 9 класу.
6. Створення цифрового дидактичного ресурсу із застосуванням інструментів ШІ.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: наказ МОН України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
3. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
4. Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 27.12.2019 №1133). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
5. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
6. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти: Постанова КМУ від 25.07.2024 No 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026).

Основна література:

1. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти: наказ МОН України від 12.10.2022 No 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : наказ МОН від 13.10.2025 №1349. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
3. Порядок реалізації експериментального проєкту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 05.11.2025 № 1439. URL: https:/Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
4. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 

Додаткова література 

1. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1138-р від 22.12.2021). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти: проєкт Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України від 22.05.2024 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 

• знання основних характеристик компетентнісноrо, діяльнісного, особистісно орієнтованого та проєктного підходів у навчанні;
• усвідомлення зміни пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку житгєвих навичок; 
• розвиток умінь реалізації проблемно-орієнтованого підходу в об'єктах проєктування соціальної спрямованості; 
• здатність спрямовувати професійне самовизначення здобувачів освіти на основі їхніх здібностей та інтересів; 
• готовність впроваджувати цифрові технології в освітній процес у межах педагогічної доцільності.

Навчання розпочинається після формування навчальної групи.