Викладання курсів природничої освітньої галузі в НУШ

Модуль 1. Освіта для сталого розвитку як інструмент змін

Тема 1.1. Освітня політика і нормативно-правове забезпечення освіти для сталого розвитку

Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР 4: Якісна освіта) як фундамент трансформації національних освітніх систем. Аналіз нормативно-правових актів України, що регламентують впровадження принципів сталого розвитку в освітній простір. Механізми адаптації локальних нормативних документів (статутів, стратегій розвитку) до вимог сталого розвитку. Вимірювання успішності впровадження освітньої політики сталого розвитку на рівні закладу та громади.      

Тема 1.2. Професійний розвиток педагога в контексті сталого розвитку

Трансформація педагогічної ідентичності: реконцептуалізація ролі педагога. Проєктування адаптивного освітнього простору на засадах архітектурної, інформаційної та методичної доступності (методологія  Універсального дизайну) для забезпечення рівних прав усіх категорій здобувачів. Спільне проєктування та розбудова цифрових екосистем взаємодії як  цифрова акселерація сталого розвитку. Рефлексивний моніторинг: використання діагностичних рефлексивних практик для оцінки ефективності та визначення траєкторії професійної самообізнаності педагога.

Модуль 2. Цифровий простір педагога: проєкція на взаємодію та розвиток

Тема 2.1. Компоненти цифрового простору педагога

Архітектура персонального цифрового навчального середовища (PLE). Структурні елементи цифрового простору: інструменти адміністрування, комунікації, створення та збереження контенту. Хмарна інфраструктура як база для професійної колаборації. Цифровий профіль педагога: професійні мережі (LinkedIn, методичні спільноти) та електронне портфоліо. Синхронізація пристроїв та менеджмент персональних даних. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії в цифровому середовищі.

Тема 2.2. Цифрова етика і відповідальність педагога

Поняття цифрового громадянства та мережевого етикету (Netiquette). Культура віртуальної комунікації з учнями та батьками. Академічна доброчесність у цифрову епоху: авторське право, ліцензії Creative Commons та боротьба з плагіатом. Приватність та захист персональних даних суб’єктів освітнього процесу. Інформаційна безпека: протидія кібербулінгу, шахрайству та дезінформації. Цифрова гігієна та запобігання професійному вигоранню в умовах постійного перебування в мережі (Digital Wellbeing).

Модуль 3. Методологічні засади формування основ природничих  знань

Тема 3.1. Методологія природничих наук: цілісність і системність

Сутність природничих наук як інтегрованої галузі, що формує природничо-наукову картину світу (ПНКС). Принципи цілісності та системності: взаємозв’язок явищ і причинно-наслідкові зв’язки. Пізнавальна та ціннісна функція ПНКС. Інтеграція природничих знань у міжгалузевому навчанні: поєднання біології, фізики, хімії, географії, екології для комплексного пояснення явищ. Використання цифрових інструментів для моделювання систем, візуалізації процесів та інтерактивного навчання.

Тема 3.2. Формування природничих уявлень: інтегративнй підхід

Інтегративний підхід в основі формування природничих уявлень в учнів. Цілісне бачення світу через призму взаємодії знань з біології, хімії, фізики, географії та екології. Компетентнісно орієнтовані завдання: практичні дослідження, аналіз життєвих проблем, робота з даними, формування власних висновків. Використання сучасних цифрових інструментів у інтегративному навчанні та їхнє значення для формування природничо-наукової картини світу, розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок.

Модуль 4. Пошуково-дослідницька діяльність: принципи та підходи

Тема 4.1. Пізнавальні цінності і природничо-наукова компетентність

Природничо-наукова компетентність як здатність застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях. Її основні складові: дослідницькі навички, критичне мислення та екологічна свідомість. Пізнавальні цінності – фундамент природничо-наукової компетентності. Роль компетентнісних завдань у формуванні пізнавальних цінностей: допитливості, доказовості, системності. Значення цифрових освітніх інструментів у розвитку природничо-наукової компетентності.

Тема 4.2. Пошуково-дослідницька діяльність: моделі та технології 

Реалізація діяльнісного підходу у пошуково-дослідницькій діяльності. Етапи наукового пізнання: спостереження, гіпотеза, експеримент, висновок. Універсальність класичної моделі дослідження для біології, хімії, фізики та міждисциплінарних проєктів. Технології пошуково-дослідницької діяльності та цифрові лабораторії, їх значення для формування пізнавальних цінностей і природничо-наукової компетентності.

Модуль 5. Пошуково-дослідницька діяльність: педагогічний інструментарій

Тема 5.1. Інструменти реалізації ціннісного потенціалу

Використання пошуково-дослідницької діяльності як інструменту формування екологічної свідомості, соціальної відповідальності та громадянської активності. Цифрові інструменти у реалізації ціннісного потенціалу освіти. Формувальне оцінювання в основі усвідомлення прогресу навчання і розвитку критичного мислення учнів. Інтеграція соціально-емоційного навчання (SEL) у дослідницьку діяльність: розвиток емпатії, співпраці, конструктивного вирішення конфліктів.

Тема 5.2. Дослідницька технологія: діяльнісний та компетентнісний аспекти

Дослідницька технологія як невід’ємна складова освітнього процесу, її значення у формуванні компетентностей та пізнавальних цінностей учнів. Поєднання діяльнісного підходу та компетентнісного аспекту у дослідницькій технології. Діяльнісний підхід: учень як дослідник. Компетентнісний аспект: інтеграція знань, умінь і цінностей. Алгоритм дослідницької діяльності: постановка проблеми, планування, виконання, рефлексія. Роль критичного мислення: аналіз результатів, робота над помилками, аргументовані висновки.

Модуль 6. Оцінювання в НУШ: цілі, підходи, практики

Тема 6.1. Інструменти та культура формувального оцінювання

Формувальне оцінювання як засіб корекції індивідуальної освітньої траєкторії. Техніки зворотного зв’язку. Розробка інструментів самооцінювання та взаємооцінювання дослідницьких навичок. Ведення портфоліо дослідника та рефлексивних щоденників.

Тема 6.2. Проєктне і дослідницьке навчання: критерії оцінювання

Оцінювання за групами результатів (ГР) відповідно до вимог НУШ (проведення дослідження, опрацювання інформації, усвідомлення закономірностей). Розробка рубрикаторів (критеріальних шкал) для оцінювання проєктів та лабораторних робіт. Баланс між оцінюванням продукту (результату) та процесу (діяльності) учня.

 

Знання і розуміння

• особливостей організації діяльності учасників освітнього процесу при реалізації компетентнісного навчання на основі інтегративного підходу;
• методологічних засад базової природничої освіти;
• особливостей організації діяльності учасників освітнього процесу при впровадженні пошуково-дослідницької діяльності у навчання;
• особливостей організації оцінювальної діяльності в сучасних умовах.

Розвинені вміння

• реалізації регуляторної функції Держстандарту в досягненні освітніх результатів;
• сутності методичних аспектів вибору та проєктування педагогічного інструментарію компетентнісного навчання;
• визначення інтегративного характеру загальноприродничого складника природничої галузі Державного стандарту;
• здійснення вибору  педагогічного інструментарію та компетентнісно-діяльнісних методів і засобів навчання для організації пошуково-дослідницької діяльності;
• використання принципів добору видів інтеграції при реалізації пошуково-дослідницької діяльності;
• розробки критеріїв оцінювання освітнього процесу при реалізації пошуково-дослідницької діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення)

- дитиноцентризм, цінність особистості;

- готовність до розширення методичного  інструментарію;

- рефлексія власної професійної діяльності;

- поціновування компетентнісного потенціалу природничої освіти;

- інтеграційна свідомість.