СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

МОДУЛЬ 1. 

Сучасні засади організації освітнього процесу

Тема 1.1. Державні стандарти освіти та типові освітні програми: сучасні вимоги до організації освітнього процесу

Нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти України. Державні стандарти освіти як основа визначення обов'язкових результатів навчання, ключових і предметних компетентностей здобувачів освіти. Структура та особливості державних стандартів початкової, базової середньої та профільної середньої освіти. Особливості реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти. Організація профільного навчання, формування освітнього середовища, орієнтованого на професійне самовизначення здобувачів освіти, та забезпечення наступності між рівнями повної загальної середньої освіти. Компетентнісний потенціал освітніх галузей і наскрізних умінь.

Типові освітні програми: призначення, структура, особливості використання. Академічна автономія закладу освіти у розробленні освітньої програми. Навчальний план як складова освітньої програми. Модельні навчальні програми, навчальні програми та календарно-тематичне планування.

Сучасні вимоги до організації освітнього процесу. Дотримання принципів академічної доброчесності, інклюзивності, безпечного та безбар'єрного освітнього середовища. Організація освітнього процесу відповідно до вимог державних стандартів, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти, використання сучасних педагогічних технологій і цифрових інструментів.

Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання. Навчальне заняття в контексті компетентнісної освіти

Сучасні підходи до навчання: компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісний, технологічний, інтерактивний, проєктний, інтегративний, середовищний, STEM-орієнтований та інші.

Поняття навчального заняття в умовах компетентнісної освіти. Навчальне заняття як гнучка, діяльнісна й інтерактивна форма організації освітнього процесу, орієнтована на досягнення результатів навчання та набуття здобувачами освіти досвіду застосування знань у реальних життєвих ситуаціях. 

Основні тенденції розвитку сучасного навчального заняття: орієнтація на формування ключових і предметних компетентностей, наскрізних умінь, ставлень; упровадження сучасних підходів до оцінювання результатів навчання; використання інноваційних освітніх технологій і методик; забезпечення активної взаємодії учасників освітнього процесу; навчання в реальних життєвих контекстах; індивідуалізація освітньої траєкторії; створення безпечного й психологічно комфортного освітнього середовища. 

Ключові принципи сучасного навчального заняття. 

Типи навчальних занять у контексті компетентнісної освіти: урок формування компетентностей, урок розвитку компетентностей, урок перевірки й оцінювання результатів навчання, урок корекції компетентностей, комбінований урок. Основні етапи сучасного навчального заняття: мотиваційний, цілевизначення й планування, опрацювання нового матеріалу та практична діяльність, рефлексивно-оцінювальний. Моделювання різних типів сучасного навчального заняття.

Інші форми організації навчання: заняття у формі ігор і змагань, досліджень, інтерв'ю, дискусій, прес-конференцій, семінарів, конференцій, диспутів, практичних занять, дослідницьких і STEAM-занять, а також уроків-імітацій, творчих і рольових занять тощо.

Тема 1.3. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

МОДУЛЬ 2.

Сучасні освітні технології та методики організації навчання

Тема. 2. 1. Проєктне навчання: сутність, планування та оцінювання навчальних проєктів

Проєктне навчання як сучасна педагогічна технологія компетентнісної освіти. Сутність, принципи та дидактичні можливості методу проєктів. Особливості проєктно-орієнтованого навчання, спрямованого на формування ключових компетентностей, критичного мислення, креативності, комунікативних умінь, командної взаємодії та здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Метод проєктів як спосіб досягнення освітніх результатів через самостійну дослідницьку, пізнавальну й практичну діяльність здобувачів освіти. Види навчальних проєктів, вимоги до їх організації та діяльнісні характеристики проєктної технології.

Етапи реалізації навчального проєкту: визначення проблеми, формулювання ключового запитання, постановка цілей, планування діяльності, виконання дослідження, створення та презентація проєктного продукту, рефлексія й оцінювання результатів. Планування навчального проєкту: визначення очікуваних результатів, критеріїв успіху, форм організації роботи, ресурсного забезпечення та ролі педагога як фасилітатора освітнього процесу.

Сучасні підходи до оцінювання навчальних проєктів: формувальне та підсумкове оцінювання, використання оцінювальних рубрик, чеклістів, карт спостереження, самооцінювання та взаємооцінювання. Цифрові інструменти для організації спільної роботи, управління проєктною діяльністю, візуалізації результатів і представлення проєктних продуктів.

Тема 2. 2. Технології критичного мислення та проблемне навчання: сутність, механізми, освітні інструменти 

Технології розвитку критичного мислення та проблемного навчання як основа компетентнісного освітнього процесу. Сутність критичного мислення, його роль у формуванні ключових компетентностей, здатності аналізувати інформацію, оцінювати її достовірність, аргументувати власну позицію, приймати обґрунтовані рішення та здійснювати рефлексію.

Структура технології розвитку критичного мислення: етапи виклику, осмислення та рефлексії. Методи й прийоми розвитку мисленнєвої діяльності: проблемні запитання, аналіз інформації, дискусії, графічні організатори, порівняльний аналіз, кооперативне навчання, рефлексивні техніки. Взаємозв'язок критичного й креативного мислення як основи інтелектуального розвитку здобувачів освіти.

Проблемне навчання як технологія організації пізнавальної діяльності, що ґрунтується на створенні проблемних ситуацій, пошуку способів їх розв'язання, висуванні гіпотез, дослідницькій діяльності та застосуванні знань у нових навчальних і життєвих ситуаціях. Роль педагога як фасилітатора пізнавальної діяльності та розвитку самостійного мислення здобувачів освіти.

Сучасні освітні інструменти розвитку критичного мислення: технологія Reading and Writing for Critical Thinking (RWCT), дослідницькі методи, кейс-технології, навчальні дискусії, дебати, ігрове моделювання, цифрові сервіси для спільної роботи, візуалізації даних та аналізу інформації.

Оцінювання сформованості критичного мислення: використання аналітичних рубрик, чеклістів, карт спостереження, самооцінювання, взаємооцінювання, аналізу відкритих завдань, участі в дискусіях і проєктній діяльності. Формувальне оцінювання як інструмент підтримки інтелектуального розвитку, розвитку аргументації, співпраці, рефлексії та застосування знань у практичній діяльності.

Тема 2.3. Навчання, орієнтоване на співпрацю: технології організації групової взаємодії та розвитку комунікативних навичок

 Навчання, орієнтоване на співпрацю, як сучасна педагогічна технологія компетентнісної освіти. Принципи кооперативного навчання, організація ефективної взаємодії здобувачів освіти в малих і великих групах, створення умов для розвитку відповідальності, взаємодопомоги, партнерства та спільного прийняття рішень.

Сучасні стратегії групової роботи, командно-інтерактивні методи та інші технології кооперативного навчання. Планування й організація групової діяльності, розподіл ролей, фасилітація навчальної взаємодії та використання цифрових інструментів для спільної роботи.

Формування комунікативних навичок здобувачів освіти: розвиток умінь ефективного спілкування, аргументації, активного слухання, ведення конструктивного діалогу, розв'язання конфліктів і досягнення спільного результату. Роль педагога як фасилітатора, модератора та організатора співпраці.

Оцінювання результатів кооперативного навчання: поєднання оцінювання групової діяльності та індивідуального внеску учасників, використання формувального оцінювання, рубрик, чеклістів, самооцінювання й взаємооцінювання. Методичні підходи до створення освітнього середовища, у якому співпраця є чинником формування ключових компетентностей і досягнення високих результатів навчання.

Тема 2.4. Глибинне навчання: розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості

Глибинне навчання як сучасний підхід до організації освітнього процесу, спрямований на усвідомлене засвоєння знань, формування компетентностей і здатності застосовувати їх у нових навчальних і життєвих ситуаціях. Відмінності між поверхневим і глибинним навчанням. Принципи глибинного навчання: осмисленість, активна пізнавальна діяльність, міжпредметна інтеграція, рефлексія та перенесення знань у практичну діяльність.

Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості як складових інтелектуального розвитку здобувачів освіти. Формування вмінь аналізувати й оцінювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, аргументувати власну позицію, генерувати альтернативні рішення, адаптуватися до нових умов і творчо розв'язувати проблеми.

Педагогічні технології та методи глибинного навчання: дослідницьке й проблемно-орієнтоване навчання, кейс-метод, проєктна діяльність, інтегроване навчання, навчальні дискусії, моделювання, рефлексивні практики та використання цифрових інструментів для дослідження, аналізу й спільної роботи.

Оцінювання результатів глибинного навчання: використання компетентнісно орієнтованих завдань, відкритих проблемних ситуацій, формувального оцінювання, рубрик, портфоліо, самооцінювання та взаємооцінювання. Методичні підходи до створення освітнього середовища, що сприяє розвитку самостійності, пізнавальної активності, критичного мислення, когнітивної гнучкості та здатності до навчання впродовж життя.

Тема 2. 5. Технологія соціально-емоційного навчання на основі діяльнісного підходу

Соціально-емоційне навчання як сучасний підхід до розвитку особистості здобувачів освіти, інтегрований із діяльнісним і компетентнісним підходами. Концептуальні засади соціально-емоційного навчання та особливості його впровадження в освітній процес. Основні компоненти соціально-емоційного навчання: самосвідомість, саморегуляція, соціальна обізнаність, навички побудови взаємин і відповідальне прийняття рішень.

Технології створення безпечного, психологічно комфортного та емоційно підтримувального освітнього середовища. Інтеграція соціально-емоційного навчання в освітній процес і різні освітні галузі. Використання діяльнісних методів, ігрових технологій, групових завдань, моделювання життєвих ситуацій, комунікативних і рухових вправ для розвитку емоційної компетентності, співпраці, емпатії, конструктивного спілкування та відповідальної поведінки.

Розвиток емоційного інтелекту, саморегуляції, стресостійкості та навичок конструктивного розв'язання конфліктів. Формування культури взаємоповаги, довіри, партнерської взаємодії та позитивної поведінки в учнівському колективі.

Роль учителя як фасилітатора соціально-емоційного розвитку здобувачів освіти, організатора безпечного освітнього середовища та підтримувальної комунікації. Використання рефлексивних технік, щоденного кола, карток емоцій, щоденників почуттів та інших інструментів розвитку емоційної компетентності й рефлексії.

Тема 2. 6. Тестові технології та особливості їх використання в освітньому процесі

Тестові технології як сучасний інструмент оцінювання результатів навчання та моніторингу сформованості компетентностей здобувачів освіти. Види тестів, їх функції в освітньому процесі, принципи конструювання якісних тестових завдань. Вимоги до валідності, надійності, об'єктивності та диференційної здатності тестів. Розроблення банку тестових завдань, використання закритих, відкритих і комбінованих тестових форм для оцінювання знань, умінь і компетентностей.

Сучасні цифрові інструменти тестування: онлайн-платформи, інтерактивні системи та адаптивні тести. Використання тестових технологій у формувальному й підсумковому оцінюванні, забезпечення оперативного зворотного зв'язку, самооцінювання, рефлексії та індивідуалізації навчання.

Методичні підходи до використання тестування в освітньому процесі: поєднання тестових завдань з іншими методами навчання, застосування рубрик, чеклістів, тестових карт і цифрових сервісів оцінювання. Формування в здобувачів освіти навичок самоконтролю, відповідальності та критичного аналізу власних результатів.

Міжнародні освітні вимірювання як інструмент оцінювання якості освіти та розвитку національних освітніх систем. Особливості оцінювання читацької, математичної, природничо-наукової, фінансової компетентностей і глобальної компетентності. Таксономія Блума як основа проєктування компетентнісно орієнтованих тестових завдань. Відмінності між шкільним і стандартизованим оцінюванням та їх урахування в сучасній педагогічній практиці.

Тема 2.7. Хмарні технології: цифрові інструменти для спільної роботи та управління навчанням

Можливості використання хмарних технологій як складової сучасного освітнього середовища, що забезпечує мобільність, доступність, гнучкість та інтерактивність освітнього процесу. Основні можливості хмарних сервісів Google Workspace for Education, Microsoft 365, інтерактивних платформ для спільної роботи (Padlet, Miro та ін.), хмарних сховищ і систем управління навчанням (LMS) для організації навчальної взаємодії, спільної діяльності та підтримки індивідуальних освітніх траєкторій.

Педагогічні можливості хмарних технологій: створення спільних документів, презентацій, електронних курсів, онлайн-дошок, організація дистанційного й змішаного навчання, зворотного зв'язку, моніторингу навчальних досягнень і формувального оцінювання. Використання цифрових сервісів для командної роботи, проєктної діяльності, управління навчальним контентом та комунікації між учасниками освітнього процесу.

Принципи безпечного використання хмарних технологій: захист персональних даних, цифрова етика, академічна доброчесність, відповідальний добір цифрових інструментів відповідно до цілей навчання. Розвиток цифрової компетентності педагогічних працівників, удосконалення навичок організації колаборативного навчання та ефективного використання хмарних сервісів для забезпечення якісного, сучасного й гнучкого освітнього процесу.

Тема 2.8. Технології рівневої диференціації: проєктування та реалізація диференційованого навчання

Теоретичні засади та практичні підходи до використання технологій рівневої диференціації як засобу реалізації компетентнісного й особистісно орієнтованого навчання. Рівнева диференціація як педагогічна технологія, що забезпечує адаптацію змісту, методів, форм і темпу навчання відповідно до індивідуальних освітніх потреб, навчальних можливостей, здібностей та інтересів здобувачів освіти. Проєктування диференційованих навчальних завдань різного рівня складності для забезпечення доступності, посильності та результативності навчання.

Основні принципи рівневої диференціації: індивідуалізація навчання, оптимальне навчальне навантаження, варіативність освітніх завдань, свобода вибору та створення ситуації успіху для кожного здобувача освіти. Забезпечення обов'язкового досягнення базового рівня результатів навчання всіма здобувачами освіти з одночасним створенням умов для поглибленого розвитку навчальних досягнень, здібностей і пізнавальних інтересів.

Форми реалізації рівневої диференціації: диференціація за рівнем складності навчальних завдань, ступенем самостійності, обсягом педагогічної підтримки, темпом навчання, пізнавальними інтересами та індивідуальними особливостями сприйняття інформації. Методичні підходи до проєктування диференційованих уроків, добору навчальних матеріалів, організації групової та індивідуальної роботи, використання цифрових інструментів для персоналізації навчання. Переваги технології рівневої диференціації.

Тема 2.9. Сучасні методи навчання

Теоретичні засади та сучасні підходи до використання методів навчання як основного інструменту організації освітнього процесу. Метод навчання як цілісна дидактична система, що визначає способи взаємодії педагога і здобувачів освіти, забезпечує досягнення результатів навчання, розвиток компетентностей, мотивації, пізнавальної активності та самостійності. Критерії добору методів навчання відповідно до цілей, змісту освіти, вікових особливостей здобувачів освіти та очікуваних результатів навчання.

Класифікація сучасних методів навчання: словесні, наочні та практичні; методи організації навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання навчальної мотивації, контролю й самоконтролю; репродуктивні, проблемно-пошукові, дослідницькі, індуктивні, дедуктивні та інші методи, що забезпечують активне засвоєння знань і формування ключових компетентностей.

Інноваційні методи навчання: кейс-метод, дослідницьке та проблемно-орієнтоване навчання, перевернутий клас, взаємонавчання (Peer-to-Peer Learning), мозковий штурм, сторітелінг, ментальні карти, фішбоун, скрайбінг, квест-технології, QR-коди, ейдетика, навчання, базоване на досвіді, та інші сучасні методи, що сприяють розвитку критичного й креативного мислення, комунікації, співпраці та практичного застосування знань.

Методичні підходи до інтеграції сучасних методів у структуру навчального заняття, поєднання традиційних та інноваційних способів навчання, використання цифрових інструментів для підтримки активної навчальної діяльності, формувального оцінювання та рефлексії. Роль педагога як організатора, фасилітатора й наставника, який створює умови для активної пізнавальної діяльності, самореалізації та досягнення здобувачами освіти запланованих результатів навчання.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Спроєктувати компетентнісно орієнтоване навчальне заняття відповідно до вимог із застосуванням сучасних педагогічних технологій та методик. 
2. Розробити навчальний проєкт, визначивши його мету, очікувані результати навчання, етапи реалізації, критерії оцінювання та форми презентації результатів. 
3. Спроєктувати навчальне заняття із застосуванням технологій розвитку критичного мислення та проблемного навчання, обґрунтувавши вибір методів і прийомів. 
4. Розробити модель організації навчання, орієнтованого на співпрацю, із використанням ефективних стратегій групової роботи та засобів формування комунікативних навичок здобувачів освіти. 
5. Спроєктувати систему диференційованих навчальних завдань для здобувачів освіти з різним рівнем навчальних досягнень відповідно до принципів рівневої диференціації. 
6. Розробити комплект тестових завдань для формувального або підсумкового оцінювання з урахуванням вимог до валідності, надійності та компетентнісної спрямованості. 
7. Створити цифровий освітній ресурс із використанням хмарних сервісів для організації спільної роботи, навчальної взаємодії та оцінювання результатів навчання. 
8. Розробити фрагмент навчального заняття із використанням сучасних методів навчання, цифрових інструментів та елементів формувального оцінювання. 
9. Підготувати методичний продукт (методичну розробку, дидактичний кейс, добірку навчальних матеріалів або цифровий ресурс), що демонструє практичне застосування сучасних технологій і методик навчання. 
10. Провести самоаналіз спроєктованого навчального заняття або методичного продукту за визначеними критеріями та підготувати пропозиції щодо його вдосконалення. 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Які сучасні вимоги державних стандартів освіти та типових освітніх програм визначають організацію компетентнісно орієнтованого навчання?
2. Які особливості проєктного навчання та умови його ефективного використання в освітньому процесі?
3. Які технології розвитку критичного мислення найбільш ефективні для формування ключових компетентностей здобувачів освіти?
4. Які методичні підходи забезпечують результативну організацію навчання, орієнтованого на співпрацю, та розвиток комунікативних навичок?
5. Як реалізувати принципи глибинного навчання для розвитку критичного мислення, когнітивної гнучкості та навчальної самостійності здобувачів освіти?
6. Які сучасні цифрові інструменти та хмарні сервіси доцільно використовувати для організації спільної роботи, управління навчанням і формувального оцінювання?
7. Які принципи побудови якісних тестових завдань забезпечують об'єктивне оцінювання результатів навчання?
8. Як проєктувати та реалізовувати технології рівневої диференціації з урахуванням індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти?
9. Які сучасні методи навчання найбільш ефективно сприяють формуванню ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти?
10. Які професійні компетентності педагога є визначальними для впровадження сучасних освітніх технологій, інноваційних методик навчання та створення компетентнісно орієнтованого освітнього середовища?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21 серп. 2019 р. № 800. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.06.2026). 
2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026). 
3. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 верес. 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026). 
4. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серп. 2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 24.05.2026). 
5. Про освіту : Закон України від 5 верес. 2017 р. № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026). 
6. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16 січ. 2020 р. № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 14.06.2026). 

Основна література

1. Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі : колективна монографія / за заг. ред. Г. Л. Єфремової. Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. 444 с.
2. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти : монографія / за наук. ред. Л. З. Ребухи. Тернопіль : Західноукраїнський національний університет, 2022. 143 с.
3. Лебедик Л. В., Стрельніков В. Ю., Стрельніков М. В. Сучасні технології навчання і методики викладання дисциплін : навч.-метод. посіб. Полтава : АСМІ, 2020. 303 с.
4. Мар'єнко М. В., Коваленко В. В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. Фізико-математична освіта. 2023. Т. 38, № 1. С. 48–53. DOI: 10.31110/2413-1571-2023-038-1-007.
5. Пінчук О. П. Цифрові технології як основа інновацій у сучасній освіті // Інформаційно-ресурсне забезпечення освітнього процесу в умовах діджиталізації суспільства : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2022. С. 5–8.
6. Поясок Т. Б., Беспарточна О. І., Костенко О. В. Сучасні технології освітнього процесу : навч. посіб. Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2020.
7. Проєктне навчання: коротко про головне // Нова українська школа. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026).
8. Гільберг Т. Сучасний урок як виклик часу. Нова українська школа. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026).

Додаткова література

1. Балик Н. Р., Шмигер Г. П. Впровадження штучного інтелекту в освіту шляхом використання ChatGPT. Актуальні аспекти розвитку STEM-освіти в умовах євроінтеграції : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Кропивницький : ДонДУВС, 2023. С. 147–149. 
2. Вакалюк Т. А., Морозов А. В., Антонюк Д. С., Марцева Л. А. Використання цифрових освітніх технологій у навчанні інформатики учнів основної школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2022. Вип. 17(2). С. 58–71. 
3. Оксенюк І. М. Можливості хмарних сервісів та штучного інтелекту для створення педагогами навчального відео. Věda a perspektivy. 2024. № 3(34). С. 3–12. 
4. Толочко С. В. Теоретико-методологічний аналіз гейміфікації як сучасного освітнього феномена. Перспективи та інновації науки. 2023. № 1(19). С. 369–383. 
5. Черняховська А. О. Використання інструментів штучного інтелекту для створення і покращення навчальних матеріалів та візуального контенту // Інноваційні практики наукової освіти : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2023. С. 808–813. 

За підсумками опанування програми слухачі поглиблять теоретичні знання, а також вдосконалять практичні вміння, навички та техніки щодо:

застосування сучасних педагогічних технологій і методик навчання, зокрема проєктного, проблемного, дослідницького, змішаного навчання, гейміфікації та інтерактивних стратегій;

використання цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту для організації навчання, створення й адаптації навчального контенту, персоналізації завдань та зворотного зв’язку;

реалізації STEM/STEAM-підходів та інтегрованого навчання, застосування проєктно-орієнтованої, дослідницької та практико-орієнтованої діяльності;

організації персоналізованого та диференційованого навчання, урахування індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти та створення умов для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;

застосування сучасних підходів до оцінювання та професійної рефлексії, зокрема формувального оцінювання, цифрових інструментів, ефективного зворотного зв’язку й аналізу результативності застосованих технологій і методик.