Медіаграмотність та кібербезпека: безпечний інформаційний простір сучасного закладу освіти
розвиток професійної цифрової компетентності педагогічних працівників у сфері медіаграмотності, критичного сприйняття інформації, цифрової та кібербезпеки, формування здатності створювати безпечне інформаційно-освітнє середовище та навчати здобувачів освіти відповідальної поведінки в цифровому просторі.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКАДЕМІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ»Інформація про розробника (розробників):
Людмила Бондаренко, заступник директора КУ ЦПР «Освітня траєкторія» ДМР, учитель географії, «учитель-методист», сертифікований тренер «Академії інноваційного розвитку освіти».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Програмою передбачено поєднання теоретичного та практичного навчання з використанням дистанційних освітніх технологій і сучасних інструментів штучного інтелекту.
Перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться:
Удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей відповідно до професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затвердженого наказом МОН від 29 серпня 2024 року № 1225).
А3. Інформаційно-цифрова компетентність — здатність безпечно, критично, відповідально та ефективно використовувати цифрові технології, цифрові інструменти й ресурси у професійній та освітній діяльності.
Д3. Інформаційно-цифрова компетентність — здатність використовувати цифрові технології в управлінській діяльності, забезпечувати відповідальне й безпечне функціонування цифрового освітнього середовища.
Б2. Інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність знаходити, аналізувати, перевіряти, критично оцінювати, систематизувати та використовувати інформацію, здійснювати професійну комунікацію в цифровому середовищі.
Б2.У15. Здатність застосовувати цифрові технології та програмне забезпечення в освітньому процесі — зокрема для роботи з інформаційними та медійними матеріалами, формування медіаграмотності й безпечної цифрової поведінки здобувачів освіти.
ЗК.03. Цифрова компетентність — здатність відповідально використовувати цифрові технології, усвідомлювати цифрові ризики, дотримуватися вимог інформаційної та кібербезпеки.
А1. Здатність планувати і проводити навчальні заняття
А1.У1. Обирати та застосовувати методи, технології та засоби навчання — здатність інтегрувати медіаграмотність, критичне мислення, фактчекінг, цифрову гігієну та основи кібербезпеки у зміст освітнього процесу.
А2.У2. Обирати методи, технології та засоби консультування — здатність здійснювати педагогічний супровід здобувачів освіти щодо відповідального використання цифрових технологій, протидії дезінформації, кібербулінгу, шахрайству та іншим онлайн-загрозам.
В2. Здатність розробляти та вдосконалювати навчально-методичні матеріали
В2.У2. Створювати навчально-методичні матеріали — здатність створювати вправи, кейси, пам'ятки, алгоритми, чек-листи та інші освітні матеріали з медіаграмотності й кібербезпеки.
Знання й розуміння:
- слухач пояснює основні принципи функціонування медіасередовища;
- розрізняє факт, судження, рекламу, пропаганду, маніпуляцію та дезінформацію;
- характеризує основні кіберзагрози;
- пояснює принципи захисту персональних даних;
- розуміє механізми соціальної інженерії, фішингу та кібербулінгу;
- пояснює ризики генеративного ШІ та синтетичного контенту.
Уміння:
- слухач аналізує медіаповідомлення;
- оцінює надійність джерел;
- перевіряє інформацію, фото та цифровий контент;
- ідентифікує ознаки фішингових повідомлень;
- застосовує багатофакторну автентифікацію та правила кібергігієни;
- створює безпечні налаштування цифрового середовища;
- розробляє навчальні вправи з медіаграмотності;
- моделює алгоритм реагування на кіберінцидент;
- оцінює ризики використання ШІ-контенту.
Ціннісне ставлення:
- слухач демонструє критичне ставлення до інформації;
- дотримується принципів цифрової етики;
- усвідомлює відповідальність за поширення інформації;
- поважає авторське право та приватність;
- дотримується принципу «перевір перед тим, як поширювати»;
- підтримує культуру безпечної та ненасильницької цифрової комунікації.
Особливості реалізації програми. Програма передбачає навчання педагогічних працівників, які здійснюють освітній процес у закладах загальної середньої освіти, із метою формування в них навичок аналізувати іформаційні повідомлення та визначати ознаки маніпулятивного контенту; перевіряти інформацію за допомогою інструментів фактчекінгу; оцінювати надійність цифрових джерел; розпізнавати фішинг і соціальну інженерію; застосовувати засоби захисту персональних даних, пристроїв та облікових записів; аналізувати цифровий слід; протидіяти кібербулінгу; безпечно використовувати ШІ; розробляти навчальні завдання з медіаграмотності та кібербезпеки; створювати локальні алгоритми реагування на цифрові загрози. Теоретична складова реалізується через лекції з використанням демонстраційних відео, презентацій, демонстрацій прикладів та відеоматеріалів; практична — через виконання практичних завдань, творчих вправ і проєкту по створенню креативних освітніх матеріалів.
Навчальні заняття проводяться дистанційно з використанням цифрових платформ та інтерактивних інструментів. Опанування курсу відбувається шляхом поєднання теоретичного матеріалу з практичною діяльністю, що забезпечує можливість педагогам одразу застосовувати отримані знання у власній професійній діяльності. Особлива увага приділяється формуванню навичок створення ефективних запитів (промтів), аналізу результатів роботи генеративного штучного інтелекту та усвідомленому використанню можливостей штучного інтелекту в освітньому процесі.
Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання практичних завдань, створення власних креативних освітніх продуктів та підготовку до підсумкового оцінювання.
Варіативність тривалості програми: може бути інтенсивна (короткостроковий курс, наприклад, 1-2 тижні, з інтенсивним графіком навчання) або пролонгова форма (тривалий період, проте не більше 4 тижнів).
Детальніше про курс: Перейти за покликанням
Подати заявку на сайті Академії інноваційного розвитку освіти: Перейти за покликанням
Навчально-тематичний план
| Модуль / тема | Лекції | Практичні | Самостійна | Контроль | Усього |
| Модуль 1. Медіаграмотність педагога | 2 | 4 | 2 | – | 8 |
| 1.1. Сучасний медіапростір та інформаційні виклики | 1 | 1 | – | – | 2 |
| 1.2. Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація | 1 | 1 | 1 | – | 3 |
| 1.3. Фактчекінг та перевірка цифрового контенту | – | 2 | 1 | – | 3 |
| Модуль 2. Кібербезпека та цифрова гігієна | 2 | 5 | 2 | – | 9 |
| 2.1. Основні кіберзагрози в освітньому середовищі | 1 | 1 | – | – | 2 |
| 2.2. Фішинг, шахрайство та соціальна інженерія | – | 2 | 1 | – | 3 |
| 2.3. Паролі, MFA, пристрої та персональні дані | 1 | 2 | 1 | – | 4 |
| Модуль 3. Безпека учасників освітнього процесу | 1 | 4 | 2 | – | 7 |
| 3.1. Цифровий слід і цифрова репутація | – | 1 | 1 | – | 2 |
| 3.2. Кібербулінг та небезпечна онлайн-комунікація | 1 | 2 | – | – | 3 |
| 3.3. Безпечне використання ШІ та синтетичного контенту | – | 1 | 1 | – | 2 |
| Модуль 4. Медіаграмотність і кібербезпека в освітній практиці | 1 | 2 | 1 | 2 | 6 |
| 4.1. Інтеграція медіаграмотності та кібербезпеки в заняття/урок | 1 | 1 | 1 | – | 3 |
| 4.2. Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти» | – | 1 | – | – | 1 |
| Вихідне тестування і захист практичного продукту | – | – | – | 2 | 2 |
| РАЗОМ | 6 | 15 | 7 | 2 | 30 |
Це співвідношення свідомо робить програму практикоорієнтованою — 50 % годин відведено практичній роботі, що відповідає логіці Типової програми № 871, де рекомендоване співвідношення становить 30 % лекцій, 50 % практичної та 20 % самостійної роботи.
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ПЕДАГОГА
Тема 1.1. Сучасний медіапростір та інформаційні виклики
Інформація та медіа в цифровому суспільстві. Сучасний медіапростір поєднує традиційні медіа, соціальні мережі, цифрові платформи та месенджери. Швидке поширення інформації збільшує ризики фейків, маніпуляцій, пропаганди та дезінформації. Розвиток штучного інтелекту створює нові виклики, зокрема поширення дипфейків і штучно створеного контенту. Тому важливо вміти критично оцінювати інформацію, перевіряти джерела та розрізняти факти й судження. Медіаграмотність і цифрова безпека стають необхідними компетентностями сучасного педагога.
Тема 1.2. Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація
Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація — це основні інформаційні загрози сучасного медіапростору. Фейки містять неправдиві або вигадані відомості, маніпуляції приховано впливають на сприйняття інформації, а пропаганда формує певні погляди та установки. Дезінформація передбачає навмисне поширення неправдивих чи оманливих повідомлень. Уміння розпізнавати такі впливи, перевіряти джерела й факти є важливою складовою медіаграмотності.
Тема 1.3. Фактчекінг та перевірка цифрового контенту
Практичний фактчекінг: авторство, дата, першоджерело, контекст, підтвердження інформації. Перевірка фото та відеоконтенту.
МОДУЛЬ 2. КІБЕРБЕЗПЕКА ТА ЦИФРОВА ГІГІЄНА
Тема 2.1. Основні кіберзагрози в освітньому середовищі
Основні кіберзагрози в освітньому середовищі — це фішинг, шахрайство, шкідливі програми, злам акаунтів, витік персональних даних і кібербулінг. Особливу небезпеку становлять підозрілі посилання, фальшиві повідомлення та викрадення паролів. Тому педагогам і учням важливо дотримуватися правил цифрової безпеки, захищати особисті дані та відповідально користуватися онлайн-ресурсами.
Тема 2.2. Фішинг, шахрайство та соціальна інженерія
Фішинг, шахрайство та соціальна інженерія — це способи обману користувачів з метою отримання паролів, персональних даних, грошей або доступу до акаунтів. Зловмисники можуть використовувати підроблені листи, повідомлення, сайти, QR-коди та психологічний тиск. Основний захист — критично оцінювати підозрілі повідомлення, перевіряти відправника й посилання та не передавати конфіденційні дані стороннім особам.
Тема 2.3. Паролі, MFA, пристрої та персональні дані
Парольна безпека. MFA. Резервне копіювання. Оновлення програмного забезпечення. Захист персональних даних педагогів, дітей і батьків.
МОДУЛЬ 3. БЕЗПЕКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Тема 3.1. Цифровий слід і цифрова репутація
Цифровий слід і цифрова репутація — це інформація про людину, яка залишається в інтернеті після її онлайн-діяльності: публікації, коментарі, фото, пошукові запити та реєстрації на сайтах. Вона формує цифрову репутацію та може впливати на особисте й професійне життя. Тому важливо свідомо публікувати інформацію, захищати персональні дані та відповідально поводитися онлайн.
Тема 3.2. Кібербулінг та небезпечна онлайн-комунікація
Кібербулінг та небезпечна онлайн-комунікація — це образи, погрози, переслідування, приниження або поширення приватної інформації через цифрові платформи. Небезпеку також становлять провокації, шантаж, небажані контакти та спроби маніпулювання дітьми в мережі. Важливо вміти розпізнавати такі ситуації, не підтримувати агресивну комунікацію, зберігати докази, блокувати кривдника та звертатися по допомогу.
Тема 3.3. Безпечне використання ШІ та синтетичного контенту
Цифровий слід, репутація, приватність. Кібербулінг, онлайн-насильство, небезпечні контакти. Алгоритм дій педагогічного працівника. Безпечна комунікація з дітьми та батьками. Генеративний ШІ, deepfake, синтетичні фото, аудіо й відео. Перевірка ШІ-контенту. Академічна доброчесність. Типова програма прямо передбачає розвиток здатності розпізнавати кібербулінг, порушення приватності, онлайн-вербування, шахрайство та ризики ШІ-контенту.
МОДУЛЬ 4. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ І КІБЕРБЕЗПЕКА В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ.
Тема 4.1. Інтеграція медіаграмотності та кібербезпеки в заняття/урок
Методика інтеграції тем у навчальні предмети, заняття ЗДО, виховні години та управлінську діяльність. Створення кейсів, вправ і мінітренінгів. Розроблення пам'ятки, чек-листа або алгоритму реагування на кіберзагрозу.
Тема 4.2. Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти»
Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти» спрямований на формування практичних навичок безпечної роботи в цифровому середовищі. Учасники аналізуватимуть типові кіберзагрози, фішингові та шахрайські повідомлення, ситуації кібербулінгу, ризики витоку персональних даних. Практикум передбачає відпрацювання алгоритмів реагування на цифрові загрози та створення правил безпечної онлайн-взаємодії для закладу освіти.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
Практична частина курсу спрямована на формування в педагогічних працівників умінь ефективно використовувати технології та інструменти медіаграмотності для організації професійної діяльності.
У межах курсу слухачі виконують такі практичні завдання:
МОДУЛЬ 1. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ПЕДАГОГА
Тема 1.1. Сучасний медіапростір та інформаційні виклики
Мета: сформувати вміння критично аналізувати медіаконтент, визначати інформаційні ризики та перевіряти достовірність повідомлень.
Практичний результат: створення короткого чек-листа «5 кроків перевірки інформації перед поширенням»
Тема 1.2. Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація
Мета: навчити розпізнавати недостовірну та маніпулятивну інформацію й застосовувати прості способи її перевірки.
Практичний результат: створення алгоритму «Стоп-фейк: 5 кроків перевірки інформації»
Тема 1.3. Фактчекінг та перевірка цифрового контенту
Мета: сформувати практичні навички перевірки достовірності інформації, фото, відео та онлайн-джерел.
Практичний результат: створення власного алгоритму «Перевіряю перед тим, як довіряти й поширювати».
МОДУЛЬ 2. КІБЕРБЕЗПЕКА ТА ЦИФРОВА ГІГІЄНА
Тема 2.1. Основні кіберзагрози в освітньому середовищі
Мета: навчити педагогів розпізнавати основні кіберзагрози та правильно реагувати на них.
Практичний результат: створення пам’ятки «Кіберзагроза: розпізнай — перевір — захисти — повідом».
Тема 2.2. Фішинг, шахрайство та соціальна інженерія
Мета: сформувати навички розпізнавання шахрайських повідомлень та безпечного реагування на них.
Практичний результат: створення пам’ятки «Не поспішай — перевір — не переходь — не повідомляй дані».
Тема 2.3. Паролі, MFA, пристрої та персональні дані
Мета: сформувати навички захисту облікових записів, пристроїв і персональної інформації.
Практичний результат: створення чек-листа «Мій цифровий захист: пароль — MFA — пристрій — персональні дані».
МОДУЛЬ 3. БЕЗПЕКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Тема 3.1. Цифровий слід і цифрова репутація
Мета: сформувати навички усвідомленого керування власною присутністю та репутацією в цифровому середовищі.
Практичний результат: створення чек-листа «Мій цифровий слід: що про мене бачить Інтернет?».
Тема 3.2. Кібербулінг та небезпечна онлайн-комунікація
Мета: навчити педагогів розпізнавати прояви кібербулінгу та правильно реагувати на небезпечні ситуації в цифровому середовищі.
Практичний результат: створення алгоритму «Кібербулінг: розпізнати — зафіксувати — заблокувати — повідомити — підтримати».
Тема 3.3. Безпечне використання ШІ та синтетичного контенту
Мета: сформувати навички відповідального та безпечного використання ШІ в освітній діяльності.
Практичний результат: створення чек-листа «ШІ безпечно: перевіряй — захищай дані — позначай ШІ-контент — приймай рішення самостійно».
МОДУЛЬ 4. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ І КІБЕРБЕЗПЕКА В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ.
Тема 4.1. Інтеграція медіаграмотності та кібербезпеки в заняття/урок
Мета: навчити педагогів органічно включати елементи медіаграмотності та кібербезпеки у зміст різних навчальних предметів і занять.
Практичний результат: створення фрагмента уроку/заняття «Предмет + медіаграмотність + кібербезпека», готового для використання в освітньому процесі.
Тема 4.2. Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти»
Мета: сформувати в педагогів навички комплексного оцінювання цифрових ризиків та організації безпечного цифрового середовища закладу освіти.
Практичний результат: створення «Карти цифрової безпеки закладу освіти» та короткого плану дій «Ризик → профілактика → реагування → відповідальні особи».
Успішне виконання заходів за програмою дає можливість педагогічному працівнику пройти чергову (позачергову) атестацію, за умови визнання Сертифіката педагогічною радою закладу