ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО/ПОВОЄННОГО СТАНУ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Навчально-тематичний план побудований відповідно до мети, завдань та очікуваних результатів підвищення кваліфікації і спрямований на формування та вдосконалення загальних і професійних компетентностей керівників та педагогічних працівників закладів освіти щодо організації травма-інформованого навчання, забезпечення безпеки життєдіяльності й надання психосоціальної підтримки всім учасникам освітнього процесу.

Навчання здійснюється в інституційній (денній) формі з використанням інтерактивних та тренінгових технологій, які забезпечують активну міжособистісну взаємодію слухачів, обмін практичним досвідом роботи в умовах кризи та спільне моделювання безпечного освітнього простору. Освітній процес гармонійно поєднує лекційні, практичні заняття та самостійну роботу із чітким акцентом на практикоорієнтовану діяльність педагога.

Особливістю програми є її виражена прикладна спрямованість, що передбачає відпрацювання конкретних алгоритмів дій та експрес-технік, які вчитель чи керівник закладу може негайно застосувати у повсякденній роботі під час воєнного та повоєнного стану. Практичні заняття включають аналіз реальних психолого-педагогічних кейсів, моделювання екстремальних ситуацій (зокрема дій під час повітряних тривог чи в укриттях), виконання стабілізаційних тілесних вправ і практик майндфулнес, опанування методів арт-терапії та сенсорної інтеграції, а також роботу з інструментами ОДГ/ОПЛ для успішної адаптації дітей-ВПО.

Самостійна робота слухачів передбачає: глибоке опрацювання нормативно-правової бази цивільного захисту та безпеки освітнього середовища; аналіз сучасних міжнародних підходів до плекання резилієнтності особистості; розробку прикладних методичних матеріалів та інфографік для батьків; вивчення технік ненасильницької комунікації та кризового консультування родин, що опинилися в умовах війни.

Підсумкові заходи спрямовані на комплексне оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей слухачів за накопичувальною системою. Воно включає поточний контроль активності під час розбору кейсів на практичних заняттях, оцінювання результатів самостійної роботи, а також підсумкове тестування та участь у тематичній дискусії.

Зміст програми структуровано у 3 взаємопов’язані змістові модулі, що охоплюють актуальні теоретичні та прикладні аспекти ментальної стійкості, травма-інформованого підходу та підсумкової атестації.

Загальний обсяг годин, що відводиться на засвоєння змісту, складає 30 годин, з яких: 8 годин – лекційні заняття, 14 годин – практичні заняття, 6 годин – самостійна робота слухачів.

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. МЕНТАЛЬНА СТІЙКІСТЬ ТА ГРОМАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ
Тема 1.1 Вступ до теми “Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного/повоєнного стану”	1	-	1		2
Тема 1.2 Формування національної та громадянської ідентичності українців у період російсько-української війни	1	1			2
Тема 1.3 Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога		1	1		2
Разом за модулем	2	2	2		6
МОДУЛЬ 2. ТРАВМА-ІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ. СТРАТЕГІЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПРОТИДІЇ ВИГОРАННЮ
Тема 2.1 Травма: поняття, види, механізм виникнення. Взаємодія з дитиною в травмі	1	1			2
Тема 2.2 Вплив психотравмуючих подій на дітей, особливо дітей з ООП		1	1		2
Тема 2.3 Робота з батьками: виклики та потреби в умовах війни		1	1		2
Тема 2.4 Емоції і травма: техніки травма-інформованої допомоги, тілесні практики та майндфулнес	1	2	1		4
Тема 2.5 Використання ресурсів ОДГ/ОПЛ задля сприяння інтеграції дітей, які опинилися в умовах війни	1	1			2
Тема 2.6 Психологічна підтримка дітей та дорослих в умовах війни: робота зі стресом	1	1			2
Тема 2.7 Сучасний підхід, методики і технології для роботи з психологічною стійкістю та резилієнтністю педагогів, учнів та батьків	1	2	1		4
Тема 2.8 Життя під час війни: поради з безпеки та спротиву		1			1
Разом за модулем	6	10	4		20
МОДУЛЬ 3. ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
Тема 3.1 Тематична дискусія «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного/повоєнного стану»	-	2	-		2
Разом за модулем	-	2	-		2
Контрольно-підсумкові заходи				2	2
Усього	8	14	6	2	30

 

 

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. МЕНТАЛЬНА СТІЙКІСТЬ ТА ГРОМАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ

 

Тема 1.1. Вступ до теми «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного/повоєнного стану».

       Тема 1.2. Формування національної та громадянської ідентичності українців у період російсько-української війни

  Російсько-українська війна дала потужний імпульс для зміцнення й розвитку сучасної української національної та громадянської ідентичності, її модернізації та інтеграції у ширші європейський та світовий контексти. Переважна більшість мешканців нашої країни сприймвє Україну своєю Батьківщиною; зросла частка тих, хто пишається своїм громадянством. Відбулися зміни у якісних показниках ставлення громадян до символічних цінностей, пов’язаних з державністю України, а саме – ставлення до Державного прапора та гімну. Чинники зміцнення та розвитку української національної ідентичності: консолідація суспільства навколо спільної мети захисту державності; різке зростання довіри до Збройних Сил України; масштабний волонтерський рух; переосмислення наративів історичної пам’яті; масове повернення інтересу до української мови, культури та символів; національний спротив.

Тема 1.3. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога.

  Ознайомлення з ключовими принципами стоїцизму. Практичні техніки стоїків для збереження емоційної рівноваги в стресових ситуаціях. Використання стоїчного підходу для ефективного вирішення конфліктів і збереження професійної стійкості. Рекомендації для інтеграції стоїчних практик у щоденну роботу педагога.

 

МОДУЛЬ 2. ТРАВМА-ІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ. СТРАТЕГІЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПРОТИДІЇ ВИГОРАННЮ

 

Тема 2.1. Травма: поняття, види, механізм виникнення. Взаємодія з дитиною в травмі 

Поняття травми і її види. Ризик виникнення травми. Травматичні події під час війни. Психологічні симптоми і прояви травми. Як діти різного віку реагують на травматичні події. Взаємодія з дитиною в травмі: безпечний простір, розуміння потреб та проявів поведінки, надання розвивального зворотного зв’язку. Завдання педагога в роботі з дітьми, які пережили травматичну подію

Тема 2.2. Вплив психотравмуючих подій на дітей, особливо дітей з ООП

Особливості психічного реагування дітей на стресові та травматичні ситуації, такі як війна, вимушене переселення, втрата близьких та інші життєві кризи. Особливу увагу буде приділено факторам ризику та захисту, які впливають на розвиток стресостійкості та адаптаційних механізмів у дітей з ООП. Типові реакції дітей на травматичні події залежно від віку та рівня розвитку. Психологічні особливості дітей з ООП у контексті переживання травми. Можливі прояви емоційних та поведінкових порушень, таких як тривожність, страхи, регресивна поведінка та проблеми у спілкуванні. Практичні підходи до підтримки дітей, включаючи методики психоемоційної стабілізації, арт-терапію, сенсорну інтеграцію та використання адаптивних стратегій навчання.

Тема 2.3. Робота з батьками: виклики та потреби в умовах війни

Запити батьків, які з’явилися після початку повномасштабного вторгнення: безпека, навчання, майбутнє, ресурс, життя у нових реаліях. Виклики та потреби вчителів при роботі з батьками: розуміння себе, пізнання себе, повага до кордонів; зрозуміння запитів батьків і вміння екологічно реагувати; розрізнення зон відповідальності. «Дорожня карта» власних стратегій подальшої роботи з травмованими дітьми та підтримки свого ресурсу.

Тема 2.4.  Емоції і травма: техніки травма-інформованої допомоги, тілесні практики та майндфулнес 

Емоції – “хороші” і “погані”, навіщо вони людині, функції. Емоції в умовах тривалого стресу. Колесо Плутчека. Основні принципи роботи з емоціями в кризових умовах. Арт-методи травма-інформованої роботи з емоціями. Тілесні практики – для чого і які бувають. Майндфулнес – поняття, стереотипи, користь. Кризові техніки на принципах майндфулнес

Тема 2.5. Використання ресурсів ОДГ/ОПЛ задля сприяння інтеграції дітей, які опинилися в умовах війни

Застосування педагогічних і психологічних ресурсів, що допомагають дітям, які пережили травми війни, інтегруватися в освітній процес. ОДГ (освітньо-діяльні групи) та ОПЛ (освітньо-психологічні лабораторії) є важливими інструментами для створення інклюзивного середовища, яке сприяє психологічному відновленню, соціалізації та емоційному розвитку дітей в умовах війни. У межах цієї теми розглядаються методи і стратегії використання ресурсів ОДГ/ОПЛ для підтримки дітей ВПО (внутрішньо переміщених осіб), допомога їм у подоланні стресу, травми та адаптації до нових умов життя. Особлива увага надається розробці індивідуальних та групових програм підтримки, які забезпечують комфортне та безпечне середовище для дітей, що допомагає їм повернутися до нормального освітнього процесу та соціального життя. Методики та підходи інтеграції сприяють формуванню у дітей відчуття стабільності та безпеки в період непередбачуваних змін.

Тема 2.6. Психологічна підтримка дітей та дорослих в умовах війни: робота зі стресом

Тема присвячена особливостям надання психологічної підтримки дітям і дорослим в умовах воєнного стану, хронічного стресу та психотравмуючих подій. Розглядаються механізми виникнення стресових реакцій, тривоги, страху, емоційного виснаження та посттравматичних проявів у різних вікових групах. У змісті висвітлюються: психофізіологія стресу та його вплив на розвиток і поведінку дитини; особливості реагування дітей різного віку на травматичні події; вторинна травматизація педагогів і батьків; принципи першої психологічної допомоги; техніки стабілізації та саморегуляції (дихальні вправи, заземлення, тілесні практики); арт-терапевтичні та ресурсні методики роботи; формування безпечного освітнього середовища; профілактика емоційного вигорання фахівців.

Особлива увага приділяється практичним алгоритмам дій педагогів і фахівців психологічної служби, розвитку резилієнтності, підтримці базового відчуття безпеки та відновленню внутрішніх ресурсів особистості

Тема 2.7. Сучасний підхід, методики і технології для роботи з психологічною стійкістю та резилієнтністю педагогів, учнів та батьків

Визначення психологічної стійкості та резилієнтності: основні концепти та значення для педагогів, учнів і батьків. Роль психологічної стійкості у збереженні психічного здоров’я та адаптації до стресових умов. Методики та технології для розвитку резилієнтності в освітньому процесі: для педагогів, учнів, батьків. Рекомендації щодо впровадження методик у щоденну практику для покращення психологічного клімату в освітньому середовищі. Основні концепти стійкості та резилієнтності, їх роль у збереженні психічного здоров’я та адаптації до стресових ситуацій. Стратегії підтримки та розвитку психологічної стійкості на індивідуальному та колективному рівні, що є важливим для забезпечення успішної взаємодії в освітньому середовищі. Практичні вправи і техніки для зміцнення психологічної стійкості в умовах стресу.

Тема 2.8 Життя під час війни: поради з безпеки та спротиву

Поняття – війна, безпека, виживання, спротив, перша допомога, психологічна підтримка, кібербезпека, інформаційна гігієна. Практичні рекомендації, які допоможуть зберегти життя та здоров’я, а також ефективно протистояти агресору: безпека; медицина; спротив; виживання.

 

МОДУЛЬ 3. ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

 

Тема 3.1: Тематична дискусія «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій»

 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Розбір кейсу: «Моделювання дій педагога, якщо в учня в класі або в укритті почалася панічна атака / істерика».
2. Розробка методичного матеріалу: Створення чек-листа або інфографіки для батьків «Як підтримати дитину під час адаптації до нового колективу у воєнний час».
3. Тренінгова вправа: Практичне відпрацювання 3-х технік дихання та заземлення в парах з фіксацією емоційного стану за колесом Плутчека. 
4. Практична робота з нормативними документами: Оцінка відповідності укриття або кабінету вимогам психологічної безпеки цивільного захисту.

 

3.2.    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Основні маркери глибокої травматизації та ПТСР у дітей, які потребують негайного перенаправлення до практичних психологів чи медичних фахівців.
2. Особливості застосування методів арт-терапії та сенсорної інтеграції для стабілізації дітей дошкільного віку в укриттях.
3. Техніки ненасильницької комунікації (ННК) у вирішенні конфліктів між батьками учнів та адміністрацією в кризових умовах.
4. Міжнародний досвід плекання резилієнтності та ментального здоров'я в закладах освіти під час військових дій.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі: Указ Президента України від 25.05.2022 № 195/2020. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.03.2026).
2. Безпечне освітнє середовище закладу освіти: нові виміри безпеки. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.03.2026).
3. Глушко О., Джурило А., Кравченко С. та ін. Освіта в реаліях війни: орієнтири міжнародної спільноти: оглядове видання / за заг. ред. О. Локшиної, О. Топузова. Нац. акад. пед. наук, Ін-т педагогіки НАПН України. Київ: Пед. Думка. 2022. 66 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.03.2026).
4. Психічне здоров’я особистості: підручник для вищих навчальних закладів / С.Д. Максименко, Я.В. Руденко, А.М. Кушнєрьова, В.М. Невмержицький. Київ: «Видавництво Людмила», 2021. 438 с

 

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти в умовах кризових викликів;
• принципів «Першої психологічної допомоги» та методів створення психологічно безпечного сприятливого середовища;
• психофізіологічні механізму стресу, тривоги, страху та посттравматичних проявів у дітей різних вікових категорій;
• особливостей організації ефективної комунікації з батьками для створення партнерської моделі підтримки.

Уміння:

• враховувати індивідуальні потреби та інтереси дітей, адаптуючи освітні програми до їхніх особливостей;
• розпізнавати ознаки стресових реакцій та травматизації в поведінці учнів;
• ефективно комунікувати з дітьми, батьками та колегами;
• здійснювати команду взаємодію з колегами, психологічною службою та соціальними партнерами для підтримки дитини;
• створювати інклюзивний простір, де безбар’єрність стає нормою взаємодії;

Диспозиції (цінності, ставлення):

• гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• дитиноцентризм, цінність особистості;
• професійна мобільність та гнучкість;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• інклюзія та безбар’єрність;
• партнерство з батьками та громадою;
• професійна етика, рефлексія та саморозвиток.