Vector

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС «МИСТЕЦТВО» В 5-7 КЛАСАХ

розвиток професійних компетентностей вчителів мистецьких дисциплін щодо реалізації вимог Державного стандарту у 5-7 класах. Це передбачає опанування методиками формування ключових та предметних компетентностей, навичок критичного сприйняття мистецтва та готовності до впровадження інноваційних підходів (STEM/STEAM, інтеграція, проєктна діяльність).

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС «МИСТЕЦТВО» В 5-7 КЛАСАХ

Інформація про розробника (розробників):

Сергій Федун, завідувач відділу культури і мистецтв КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Ключові уміння ХХІ ст. для формування компетентностей впродовж життя

Тема присвячена трансформації ролі вчителя та учня в інформаційному суспільстві. В її основі лежить перехід від традиційної передачі знань до розвитку наскрізних навичок, які дозволяють людині залишатися конкурентоспроможною незалежно від обраної професії. Програма розглядає механізми інтеграції глобальних навичок у повсякденну практику НУШ, де фокус зміщується з питання «Що я знаю?» на питання «Як я можу це застосувати?»

Тема 1.2. Сучасне підвищення кваліфікації педагогів: ключові елементи комплексного запровадження

Обґрунтування ключових механізмів переходу від формального підвищення кваліфікації до змістовної розбудови професійних компетентностей. Розкриття ролі академічної свободи педагога у виборі суб’єктів та форм навчання. Створення індивідуальної траєкторії розвитку, що відповідає викликам цифровізації, інклюзії та психологічної безпеки в освітньому процесі. Атестація педагогів як логічне завершення циклу професійного розвитку.

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Тема 2.1. Компетентісний підхід як засіб підготовки вчителя до сучасного навчального заняття з мистецтва

Тема розкриває стратегічну зміну освітньої парадигми: перехід від накопичення академічних знань (знаннєва модель) до формування здатності учня успішно діяти в реальних життєвих ситуаціях. У фокусі теми — професійна трансформація вчителя, який стає дизайнером освітнього середовища, модератором та фасилітатором. В темі акцентується увага на трансформацію навчального заняття з мистецтва з традиційної передачі мистецтвознавчих знань у простір для формування життєвих компетентностей учнів (як через опанування мови мистецтва розвинути в учнів ключові навички: від культурної самосвідомості до підприємливості та цифрової грамотності).

Тема 2.2. Зарубіжний досвід інтеграції мистецтва в навчально-виховний процес закладів освіти 

Тема  знайомить з аналізом провідних міжнародних підходів і практик використання мистецтва як засобу цілісного розвитку особистості в освітньому середовищі. Концептуальні засади інтеграції мистецьких дисциплін у навчально-виховний процес, зокрема міждисциплінарні та компетентнісні моделі навчання, поширені в країнах Європи, Північної Америки та Азії. Вплив мистецької освіти на розвиток креативності, критичного мислення, емоційного інтелекту та соціальних навичок учнів. Лекція має теоретико-практичне спрямування й орієнтована на адаптацію зарубіжного досвіду до вітчизняних освітніх умов з метою оновлення педагогічних практик та підвищення якості освіти.

Тема 2.3. Огляд модельних програм  та підручників з інтегрованого курсу «Мистецтво» для 5-7-х класів

Аналіз змістового наповнення та методичного інструментарію нової генерації навчальних матеріалів, розроблених відповідно до Державного стандарту НУШ в мистецькій освітній галузі. Це допоможе педагогам критично оцінювати їхній зміст та обирати оптимальні методичні комплекти для реалізації вимог мистецької освітньої галузі з врахуванням особливостей та запитів конкретного закладу освіти та інтересів учнів.

Тема 2.4. Вплив географічних та кліматичних чинників на особливості розвитку культури та мистецтва в різних регіонах планети Земля

Впровадження культурологічного підходу, що поєднує знання з географії, історії та мистецтва, для формування цілісної картини світу в учнів. Тема досліджує фундаментальну залежність художньої культури від середовища проживання. Розглядається роль природних ресурсів як основи для розвитку певних видів мистецтва (дерево у скандинавів, камінь у народів Середземномор'я, глина в Месопотамії). Особлива увага приділяється тому, як сонячне світло, температурний режим та рельєф впливають на архітектурні форми, кольорову палітру живопису та навіть ритмічну структуру музики. Досліджуються можливості інтегрованих занять, де мистецтво розглядається як живий організм, нерозривно пов'язаний з екосистемою планети.

Тема 2.5. Мистецькі явища ХХ — початку ХХІ століття та сучасні тенденції мистецтва як прояв національної ідентичності

Дана тема досліджує складний шлях мистецтва від епохи модернізму до постмодернізму та сучасних цифрових трансформацій. Основний фокус спрямований на те, як глобальні художні течії переплітаються з національними традиціями, стаючи потужним інструментом самоідентифікації народів, зокрема українського, у світовому культурному просторі. Під час опанування даної теми через практичну діяльність  педагоги усвідомлюватимуть мистецтво як живий процес безперервного діалогу між минулим і майбутнім, опановуватимуть методики аналізу сучасних мистецьких явищ через призму цінностей та ідентичності, що є критично важливим для виховання свідомих громадян. В результаті педагоги зможуть впевнено оперувати поняттями сучасного мистецтва, організовувати дискусії про культурну експансію та культурний код, а також допомагати учням знаходити власну ідентичність через творчу рефлексію.

Тема 2.6. Методичний апгрейд інтегрованого курсу «Мистецтво» в 5-7-х класах НУШ: інтеграція цифрових інструментів та проєктний менеджмент

Ознайомити педагогів з методикою організації проєктної діяльності, де цифрові інструменти стають природним продовженням творчого процесу. Огляд інструментів для створення візуального та звукового продукту (Canva, графічні редактори на базі ШІ, сервіси для створення мудбордів та цифрових виставок). Використання AR/VR технологій для віртуальних екскурсій та доповнення власних проєктів. Використання платформ для спільної діяльності (Miro, Padlet, Google Workspace) під час  розробки колективних мистецьких проєктів.

Тема 2.7. Майстер-клас «Імпресіонізм як стиль у мистецтві ХІХ-ХХ ст.» 

Тема присвячена одному з найвпливовіших напрямів у мистецтві останньої третини XIX — початку XX століття, що став справжнім викликом академізму, запропонувавши нову оптику сприйняття дійсності, де головними героями стали світло, повітря та суб’єктивне відчуття митця. Розкриття теми сприятиме формувнню у педагогів методичної бази для викладання теми імпресіонізму як цілісного явища, що охоплює живопис, музику та скульптуру. Педагоги отримають інструментарій для проведення інтегрованих занять, де учні не просто вивчають дати та прізвища, а вчаться «бачити світ очима імпресіоністів» — помічати красу в буденності, розрізняти відтінки світла та розвивати емоційний інтелект.                                                               

Тема 2.8. Майстер-клас «Модернізм як явище у світовій культурі»

 Тема охоплює один із найдинамічніших періодів у розвитку людства — кінець XIX — першу половину XX століття. Модернізм розглядається не просто як сукупність художніх стилів, а як глобальний інтелектуальний та естетичний переворот, що зруйнував класичні канони й запропонував нову мову для відображення складного, суперечливого світу епохи технічного прогресу та соціальних зламів. Розкриття теми допоможе педагогам сформувати в учнів розуміння модернізму як цілісної культурної епохи, навчити дешифрувати символи та метафори модерністського мистецтва, розвивати здатність до інтерпретації складних художніх образів та виховувати відкритість до інновацій.

Тема 2.9. Особливості здійснення формувального оцінювання в мистецькій освітній галузі

Впровадження однієї з найважливіших стратегій НУШ — оцінювання заради навчання. У мистецькій галузі, де критерії «правильно/неправильно» часто є розмитими, формувальне оцінювання стає інструментом підтримки впевненості дитини, розвитку її естетичного смаку та рефлексії, фокусуючи увагу на багатовекторності навчання мистецтву, розвитку особливих творчих здібностей кожного учасника освітнього процесу. Ознайомлення педагогів з прозорими критеріями оцінювання для різних видів мистецької діяльності та формування умінь ефективно використовувати результати оцінювання для корегування методики викладання в режимі реального часу.

Тема 2.10. Психолого-педагогічна взаємодія в інклюзивному освітньому просторі 

Психолого-педагогічна взаємодія в інклюзививному  освітньому просторі розглядається як злагоджена робота команди фахівців (психолог, корекційний педагог, вчитель, асистент вчителя, батьки) з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП), спрямована на створення умов для її розвитку, навчання, адаптації та інтеграції, що ґрунтується на індивідуальному підході та єдності зусиль для успішної соціалізації, де ключову роль відіграє командний підхід та співпраця з родиною.

Основними аспектами психолого-педагогічної взаємодії є: командний супровід, тобто створення мультидисциплінарної команди (загальна та спеціальна освіта, психологія, соціальна педагогіка), яка координує дії для комплексної підтримки дитини; індивідуальний підхід, що грунтується на розробці та реалізації індивідуальних планів розвитку та навчання для кожної дитини з ООП; співпраця з батьками, що має на меті формування позитивних стосунків та залучення батьків як активних членів команди супроводу, враховуючи їхній досвід та культурний бекграунд; створення інклюзивного середовища, а саме: організаційна культура, освітня політика закладу, інклюзивні практики, спрямовані на прийняття та підтримку всіх учнів.

 

МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНО - ДІАГНОСТИЧНИЙ

Тема 3.1. Конференція з актуальних питань. Тема: «Особливості впровадження Державного стандарту в другому циклі базової середньої освіти в мистецькій освітній галузі»

Питання для обговорення

  1. Від фасилітації до менторства: трансформація професійної ролі вчителя мистецтва у другому циклі базової освіти
  2. Наступність та логіка переходу: адаптація змісту мистецької освіти від 5-го до 7-го класу.
  3. Розвиток емоційного інтелекту підлітків через критичний аналіз творів сучасного мистецтва
  4. Мистецька освіта як платформа для профорієнтації: від уроку до креативних індустрій
  5. Формування медіаграмотності учнів засобами візуального мистецтва: протидія маніпуляціям та фейкам
  6. Кейс-метод на уроках мистецтва: розв’язання життєвих проблем через художню творчість

Тема 3.2. Підсумкове заняття. Рефлексія. Вихідне тестування

Знання і розуміння:

  • сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
  • концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
  • психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

  • організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
  • конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
  • формувати в закладі та поза його стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

  • дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
  • готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.