Тетстер Експертне оцінювання діяльності педагога під час освітнього процесу (підготовка експертів інституційного аудиту)

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

1.1. Поняття та нормативно-правове регулювання забезпечення якості освіти. Поняття та значення внутрішньої системи забезпечення якості освіти: розгляд сутності, мети та завдань внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти. Принципи побудови системи: аналіз основних принципів, цілісність системи управління якістю, постійне вдосконалення, вплив зовнішніх чинників, гнучкість і адаптивність.

1.2. Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Освітнє середовище закладу освіти: забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці; створення середовища, вільного від насильства та дискримінації; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання простору. Система оцінювання здобувачів освіти: наявність прозорої та зрозумілої системи оцінювання навчальних досягнень; застосування внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів навчання; спрямованість оцінювання на формування відповідальності за результати навчання та здатності до самооцінювання. Педагогічна діяльність педагогічних працівників: ефективність планування діяльності з використанням сучасних освітніх підходів; постійне підвищення професійного рівня та педагогічної майстерності; налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками та колегами. Управлінські процеси закладу освіти: наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності; формування відносин довіри, прозорості та дотримання етичних норм; ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників; організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму; формування та реалізація політики академічної доброчесності.

1.3. Процедури та заходи впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Розробка та затвердження положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти: визначення структури документа, ключових положень та процедур його впровадження. Проведення самооцінювання якості освітньої діяльності: методи та інструменти збору інформації (опитування, інтерв'ю, фокус-групи, аналіз документації, моніторинги); етапи проведення самооцінювання; використання результатів для вдосконалення освітнього процесу. Моніторинг та коригування внутрішньої системи забезпечення якості освіти: встановлення показників ефективності; регулярний аналіз та оцінка результатів; розробка та впровадження заходів щодо покращення якості освіти.

         МОДУЛЬ 2. ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

         2.1. Інституційний аудит: зміст, процедура та нормативне забезпечення. Поняття та мета інституційного аудиту як механізму оцінювання якості освітньої діяльності. Нормативно-правові засади інституційного аудиту в Україні (Закон України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України, накази Державної служби якості освіти тощо). Принципи та підходи до проведення аудиту: зовнішній аудит як незалежне оцінювання діяльності закладу освіти. Основні етапи проведення інституційного аудиту. Види рішень за результатами аудиту. 

         2.2. Методи та інструменти оцінювання якості освіти в межах інституційного аудиту. Основні критерії та показники оцінювання якості освітньої діяльності:  освітнє середовище закладу освіти; система оцінювання результатів навчання учнів; педагогічна діяльність педагогічних працівників; управлінські процеси та внутрішня система забезпечення якості освіти. Методи збору інформації: анкетування та опитування педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків; спостереження за освітнім процесом та навчальними заняттями; аналіз документації закладу освіти; фокус-групові дослідження. Аналіз та інтерпретація результатів інституційного аудиту: визначення сильних сторін та зон для вдосконалення. Використання даних для стратегічного планування розвитку закладу освіти. Практичні кейси застосування інструментів оцінювання у закладах загальної середньої освіти. 

2.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти: самооцінювання та підготовка до інституційного аудиту. Основні компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти (педагогічна, управлінська, навчальна діяльність, організаційна культура). Принципи побудови ефективної системи самооцінювання. Механізми постійного моніторингу якості освіти в закладі.  Процедура самооцінювання як етап підготовки до інституційного аудиту: планування процесу самооцінювання (визначення критеріїв, індикаторів, методів збору даних); інструменти самооцінювання: внутрішні опитування, аналіз освітньої документації, педагогічна рефлексія, SWOT-аналіз закладу освіти; залучення педагогічного колективу, учнів, батьків до процесу самооцінювання; розробка плану вдосконалення якості освіти на основі результатів самооцінювання та аудиторських висновків. Досвід закладів освіти, які успішно впроваджують внутрішню систему забезпечення якості. 

МОДУЛЬ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКСПЕРТІВ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ. 

3.1. Нормативно-правове забезпечення діяльності експерта інституційного аудиту. Законодавче регулювання діяльності експертів інституційного аудиту (Закон України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», накази та методичні рекомендації Державної служби якості освіти). Вимоги до експертів: компетентності, професійні стандарти, етичні принципи. Повноваження та обов’язки експертів під час проведення аудиту. Особливості взаємодії експертної групи з адміністрацією, педагогами та здобувачами освіти. Відповідальність експертів за об’єктивність та достовірність висновків аудиту. 

3.2. Інструменти оцінювання освітнього середовища, педагогічної діяльності  в інституційному аудиті. Спостереження за освітнім процесом та середовищем закладу освіти. Об’єктивність та достовірність зібраних даних, усунення суб’єктивних суджень. Аналіз та інтерпретація отриманої інформації: виявлення сильних та слабких сторін закладу. Опрацювання форми вивчення педагогічної діяльності під час проведення інституційного аудиту у закладах загальної середньої освіти. Підготовка аналітичної довідки члена експертної групи.

3.3. Формування висновків та рекомендацій за результатами інституційного аудиту. Алгоритм формування висновків та рекомендацій щодо вдосконалення освітньої діяльності закладу. Формування SMART-рекомендацій (конкретних, вимірюваних, досяжних, релевантних, обмежених у часі). Аналіз практичних кейсів із реальних інституційних аудитів. 

 

         МОДУЛЬ 4. ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ. 

         4.1. Методика вивчення педагогічної діяльності в процесі інституційного аудиту. Мета та завдання вивчення педагогічної діяльності в межах аудиту. Критерії оцінювання педагогічної діяльності: планування та організація освітнього процесу; методика викладання; використання освітніх технологій; взаємодія з учнями та формування партнерських стосунків; формування ключових компетентностей та наскрізних умінь; забезпечення інклюзивного навчання. Роль експертів інституційного аудиту у вивченні педагогічної діяльності: принципи неупередженості та об'єктивності, особливості спостереження за навчальними заняттями, важливість аналізу освітнього середовища. 

4.2. Алгоритм проведення спостереження за навчальним заняттям. Підготовка до спостереження. Безпосереднє спостереження за заняттям. Аналіз отриманих даних та формування висновків. Оцінювання діяльності вчителя під час уроку: визначення освітніх цілей разом із учнями; використання методів активного навчання; організація формувального оцінювання; надання зворотного зв’язку; створення комфортного та мотивуючого освітнього середовища. Аналіз активності учнів: ступінь залученості учнів до навчального процесу; співпраця між учнями під час виконання завдань; мотивація до навчання та самостійність у роботі. 

4.3. Самоаналіз педагогічної діяльності: інструменти та критерії. Значення самоаналізу для професійного розвитку педагога. Структура самоаналізу вчителя. Аналіз педагогом власних сильних та слабких сторін. Вміння аналізувати власну педагогічну діяльність. Формування навичок саморефлексії. Використання результатів самоаналізу для підвищення ефективності викладання. 

4.4. Оцінювання роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Особливості організації інклюзивного навчання: підхід до адаптації навчальних матеріалів; використання спеціальних методик та технологій навчання. Функції асистента вчителя та співпраця з педагогічним колективом. Критерії оцінювання роботи з учнями з ООП: використання додаткових ресурсів та засобів навчання, адаптація змісту навчальних програм, організація індивідуальної підтримки, методи оцінювання результатів навчання.

Знання й розуміння:

сутності, мети, принципів та нормативно-правових засад інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти як механізму зовнішнього забезпечення якості освіти;

структури та основних компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти, її взаємозв’язку з інституційним аудитом;

змісту, критеріїв та індикаторів оцінювання освітньої діяльності закладу освіти, зокрема педагогічної діяльності педагогічних працівників;

методів та інструментів збору, аналізу, узагальнення й верифікації інформації під час проведення інституційного аудиту;

методики та алгоритму спостереження за навчальними заняттями, підходів до аналізу організації освітнього процесу та професійної діяльності педагога;

особливостей оцінювання педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища та забезпечення індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти;

принципів формування доказових експертних висновків та конструктивних рекомендацій за результатами вивчення освітньої діяльності;

професійних та етичних засад діяльності експерта, принципів об’єктивності, неупередженості, конфіденційності, академічної доброчесності та запобігання конфлікту інтересів.

Уміння:

застосовувати нормативно-правові документи, критерії та індикатори оцінювання освітньої діяльності під час проведення інституційного аудиту;

здійснювати спостереження за навчальними заняттями та аналізувати педагогічну діяльність на основі визначених критеріїв та індикаторів;

визначати сильні сторони педагогічної діяльності та напрями, що потребують удосконалення, на основі зібраних даних і доказів;

аналізувати особливості організації освітнього процесу з урахуванням компетентнісного, діяльнісного та інклюзивного підходів;

формулювати обґрунтовані експертні висновки та конструктивні рекомендації щодо вдосконалення освітньої діяльності й внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

здійснювати професійну рефлексію власної експертної діяльності, виявляти й мінімізувати ризики суб’єктивності та упередженості під час оцінювання.

Диспозиції (цінності, ставлення):

орієнтація на забезпечення та постійне вдосконалення якості освіти, сприйняття інституційного аудиту як інструменту розвитку закладу освіти;

неупередженість, об’єктивність, доказовість і відповідальність у здійсненні експертного оцінювання та формулюванні професійних суджень;

повага до гідності, прав, професійної автономії та різноманітності учасників освітнього процесу;

дотримання принципів професійної етики, академічної доброчесності, конфіденційності та запобігання конфлікту інтересів;

відкритість до професійного діалогу, рефлексії, командної взаємодії та безперервного професійного розвитку.