«Формування комунікативної діяльності у дітей з особливими освітніми потребами»

Можливості підвищення кваліфікації «Формування комунікативної діяльності у дітей з особливими освітніми потребами»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Інформація про розробника (розробників):

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (Казачінер Олена Семенівна – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри корекційної психопедагогіки та здоров’я людини)

Напрями підвищення кваліфікації:

Інше: професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Вчитель закладу загальної середньої освіти
Вихователь
Психолог

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

A1. Мовно-комунікативна компетентність
Б1. Психологічна компетентність
Б2. Емоційно-етична компетентність
Б3. Компетентність педагогічного партнерства
В1. Інклюзивна компетентність
В2. Здоров’язбережувальна компетентність
Г2. Організаційна компетентність

МОДУЛЬ 1. Теоретичні засади формування комунікативної діяльності у дітей із порушенням психофізичного розвитку

Тема 1.1. Комунікативна діяльність та її специфіка в онтогенезі та при порушеному розвитку

Дослідження проблеми комунікативної діяльності, визначення сутності цього поняття й основних його характеристик. Спільні риси та розбіжності між комунікацією та спілкуванням. Дві взаємопов’язані лінії в розвитку комунікативних умінь дитини: вербальна і невербальна комунікація. Особливості оволодіння мовою та мовленням дитиною з нозологією та без неї.

Тема 1.2. Формування комунікативної компетентності дітей в інклюзивній групі або класі

Особливості спілкування дітей з ООП у інклюзивній групі або класі. Вправи на встановлення психологічного комфорту в класі. Методика роботи над діалогом та монологом. Ігри для розвитку навичок спілкування. Методичні рекомендації педагогам та батькам щодо спілкування з дітьми з ООП.

МОДУЛЬ 2. Формування комунікативних навичок у дітей з ООП

як сфера практичної діяльності

Тема 2.1. Методичні принципи та прийоми опанування навичок спілкування дітьми з особливими освітніми потребами

Формування та розвиток навичок спілкування дітей із загальним недорозвитком мовлення. Ігрова діяльність як засіб формування соціально- комунікативної компетентності дитини з порушеннями мовлення. Відхилення в комунікативній діяльності, які характерні для дітей з порушеннями зору та слуху. Напрями роботи з розвитку мовлення дітей із порушеннями зору та слуху. Система корекційно-педагогічної роботи з розвитку мовлення

школярів, які мають інтелектуальні порушення різного рівня і ЗПР. Методики альтернативної комунікації як засіб спілкування дітей із РАС. Особливості оволодіння мовним та мовленнєвим матеріалом дітьми з синдромом Дауна та іншими генетичними порушеннями.

Тема 2.2. Комунікативна спрямованість корекційно-розвивальних занять для дітей із особливими освітніми потребами

Корекційно-розвиткова робота як комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості дитини. Напрями корекційно-розвивальної роботи. Вимоги до розробки та проведення корекційно-розвиткових занять для дітей різних нозологій. Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з ООП.

Тема 2.3.Застосування інтерактивних технологій у процесі навчання спілкування дітей із особливими освітніми потребами

Діалогові технології. Мнемотехніка як інноваційна технологія розвитку мовлення. Комп’ютерні технології та розвивальні ігри, призначені для корекції мовлення. Інтернет-ресурси для зручної комунікації з учнями в інклюзивному класі. SMART-технології в навчанні спілкування дітей з особливими потребами.

Методика навчання читання і письма дітей із синдромом Дауна Ромени Августової. Методика глобального читання.

Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах об’єктивності, прозорості та відповідності очікуваним результатам навчання. Оцінювання результатів навчання в межах програми підвищення кваліфікації здійснюється з метою визначення рівнясформованості професійних компетентностей слухачів. Підтвердження результатів навчання відбувається за умови проходження слухачем від 70 до 100 % обсягу програми, що передбачає виконання всіх обов’язкових навчальних завдань та активну участь у заняттях.

Із метою оцінювання результатів навчання використовуються такі інструменти:

тестові завдання для перевірки теоретичних знань за темами модулів програми;

практичні завдання, що передбачають розроблення дидактичних матеріалів, елементів занять, мініпроєктів та методичних розробок для закладу загальної середньої освіти.

Підсумковий рівень навчальних досягнень слухачів визначається за такими критеріями:

виконання тестових завданьіз результатом від 70 до 100 % правильних відповідей;

актуальність, інноваційність, практична цінність та методична обґрунтованість виконаних практичних завдань, кейсів і мініпроєктів;

рівень самостійності, творчого підходу та педагогічної рефлексії у процесі виконання завдань;

готовність до впровадження отриманих знань і навичок у власну професійну діяльність у закладі загальної середньої освіти.

Розподіл годин за видами діяльності:

Самостійна робота - 2,00
Контроль знань - 4,00
Лекції - 8,00
Практичні заняття - 16,00

Рецензенти: Демченко Ірина Іванівна – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи та реабілітації Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ Ткаченко Лідія Петрівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і методики викладання філологічних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Завдання підвищення кваліфікації: підвищення рівня професійної компетентності вихователів, учителів, практичних психологів, фахівців навчально-реабілітаційних та інклюзивно-ресурсних центрів відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик; оновлення, розширення та поглиблення професійних знань і вмінь вихователів, учителів, практичних психологів, фахівців навчально- реабілітаційних та інклюзивно-ресурсних центрів щодо теоретичних та практичних аспектів забезпечення освітнього процесу, спрямованого на оволодіння мовою та мовленням дітьми в онтогенезі та при порушеному розвитку; формування нового педагогічного мислення, готовності вихователів, учителів, практичних психологів, фахівців навчально-реабілітаційних та інклюзивно-ресурсних центрів до впровадження інноваційних технологій навчання спілкування дітей з особливими освітніми потребами в освітній, виховній, корекційній діяльності відповідно до вимог Нової української школи та ключових положень інклюзивної освіти.

Система та критерії оцінювання результатів: Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах об’єктивності, прозорості та відповідності очікуваним результатам навчання. Оцінювання результатів навчання в межах програми підвищення кваліфікації здійснюється з метою визначення рівня сформованості професійних компетентностей слухачів. Підтвердження результатів навчання відбувається за умови проходження слухачем від 70 до 100 % обсягу програми, що передбачає виконання всіх обов’язкових навчальних завдань та активну участь у заняттях. Із метою оцінювання результатів навчання використовуються такі інструменти: тестові завдання для перевірки теоретичних знань за темами модулів програми; практичні завдання, що передбачають розроблення дидактичних матеріалів, елементів занять, мініпроєктів та методичних розробок для закладу загальної середньої освіти. Підсумковий рівень навчальних досягнень слухачів визначається за такими критеріями: виконання тестових завдань із результатом від 70 до 100 % правильних відповідей; актуальність, інноваційність, практична цінність та методична обґрунтованість виконаних практичних завдань, кейсів і мініпроєктів; рівень самостійності, творчого підходу та педагогічної рефлексії у процесі виконання завдань; готовність до впровадження отриманих знань і навичок у власну професійну діяльність у закладі загальної середньої освіти.