МАТЕМАТИКА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК І МАЙБУТНЬОГО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Назва навчальної теми	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
Тема 1.1. Вступ до теми «Математика для формування життєвих навичок і майбутнього професійного самовизначення молодших школярів»	2	–	–	–	2
Тема 1.2. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності	2	–	–	–	2
Разом за модулем 1	4	–	–	–	4
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
Тема 2.1. Освітній потенціал математичної галузі в процесі формування в учнів ключових компетентностей		2	2	–	4
Тема 2.2. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учня  на засадах педагогіки партнерства		2	–	–	2
Тема 2.3. Особливості здобуття математичної освіти дітьми цифрового покоління		2	–	–	2
Тема 2.4. Інтегрований підхід до навчання в процесі формування математичної компетентності молодших школярів		2	–	–	2
Тема 2.5. Моделювання математичних завдань у процесі тематичного навчання з використанням сервісу Wordwall		2	–	–	2
Тема 2.6. Сюжетні задачі як засіб розвитку мислення молодшого школяра		2	–	–	2
Тема 2.7. Формування обчислювальних умінь молодших школярів на заняттях з математики		2		–	2
Тема 2.8. Особливості укладання змісту діагностувальних робіт з математики		2	2	–	4
Тема 2.9. Розвиток математичного мовлення молодших школярів		2	–	–	2
Тема 2.10. Як успішно виконати домашнє завдання з математики самостійно		2	–	–	2
Разом за модулем 2		20	4	–	24
Підсумкові заходи				2	2
Усього	4	20	4	2	30

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ

 

Тема 1.1. Вступ до теми «Математика для формування життєвих навичок і майбутнього професійного самовизначення молодших школярів»

Тема 1.2. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності

Основні зміни в новому Професійному стандарті вчителя: що варто знати педагогам. Ознайомлення з основними положеннями професійного стандарту педагога, зокрема трудовими функціями та компетентностями. Кодифікація Професійного стандарту. Трудові функції – невід’ємна частина стандарту для кожної професії згідно з українським законодавством Формування в педагогів навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей, уміння вести моніторинг власної педагогічної діяльності. Сфери застосування вчителями Професійного стандарту. Самооцінювання вчителем власної професійної діяльності; планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя; планування його підвищення кваліфікації. Планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя. Планування підвищення кваліфікації вчителя. Особливості визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам. Приклади щорічного комплексного самооцінювання (за всіма компетентностями, визначеними Професійним стандартом) із метою планування підвищення кваліфікації; періодичне самооцінювання володіння певними компетентностями для виявлення відповідних напрямів професійного розвитку. Виконання вправ, що сприяють формуванню в учителя навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей. Самостійне визначення рівня володіння цифровою компетентністю шляхом складання національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів» на порталі Дія.

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Освітній потенціал математичної галузі у процесі формування в учнів ключових компетентностей

Математична компетентність як ключова. Аналіз наскрізних умінь для всіх ключових компетентностей. Математична компетентність як предметна. Мета математичної освітньої галузі. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі у формування компетентності спілкування державною мовою; компетентність спілкування іноземними мовами; основні компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрову компетентність; компетентність уміння вчитися; компетентність ініціативність і підприємливість; соціальну та громадянську компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічну грамотність і здорове життя.

Прикладна спрямованість навчання математики. Організаційно-педагогічні умови формування математичної компетентності під час розв’язування задач практичного змісту. Вироблення вмінь самостійної математичної діяльності учнів – важлива умова формування математичної компетентності.

Тема 2.2. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учня  на засадах педагогіки партнерства

Організація навчання за індивідуальною траєкторією: сучасні підходи. Основні напрями організації освітнього процесу за індивідуальними освітніми траєкторіями. Використання ідей педагогіки партнерства в процесі побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня. Орієнтація на потреби учня, дитиноцентризм – важлива складова формули Нової української школи у побудові  індивідуальної освітньої траєкторії учня. Створення соціально-педагогічних умов для можливості вибору способів, форм і методів особистісного розвитку. Індивідуалізація і диференціація – ефективні інструменти в побудові програми індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Тема 2.3. Особливості здобуття математичної освіти дітьми цифрового покоління

Теорія поколінь за Вільямом Штраусом і Нілом Хау. Психологічний портрет представників цифрового покоління Альфа: сильні та слабкі сторони. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на розвиток пізнавальних процесів в учнів початкових класів. Ефективність організації освітнього процесу з урахуванням когнітивних можливостей дитини та когнітивних механізмів процесів навчання, які впроваджуються. Розроблення методик навчання з урахуванням нейрофізіологічних та психологічних особливостей сучасних дітей. Методичні аспекти навчання математики в початковій школі за навчально-методичними комплектами для 1-4 класів (авт. С. Скворцова, О. Онопрієнко).

2.4.    Інтегрований підхід до навчання в процесі формування математичної компетентності молодших школярів.

Суть інтеграції багатокомпонентного змісту початкової освіти. Інтедифія – поєднання протилежних тенденцій інтеграції та диференціації у сучасній початковій освіті. Визначальні характеристики інтегрованого підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Особливості впровадження внутрішньопредметної інтеграції. Концепція укрупнення дидактичних одиниць у системі внутрішньопредметної інтеграції з математики. Міжпредметна інтеграція. Міжпредметні горизонтальні та вертикальні зв'язки. Особливості реалізації завдань математичної галузі в процесі викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Я пізнаю світ».

2.5.    Моделювання математичних завдань у процесі тематичного навчання з використанням сервісу Wordwall.

 Міжпредметна інтеграція як головний аспект тематичного навчання. Моделі тематичного навчання. Планування тематичного навчання. Планування тематичного дня на основі ментальної карти. Цільові орієнтири навчання математики в 1-4 класах в умовах інтегрованого проєктно-тематичного навчання. Комбінація уроків, що об`єднані темою дня. Особливості використання інтерактивного веб-сервісу Wordwall у процесі моделювання інтегрованих тематичних математичних завдань.

Тема 2.6. Сюжетні задачі як засіб розвитку мислення молодшого школяра 

Суть поняття «математична компетентність». Предметна математична компетентність, її складові. Ознаки сформованості математичної компетентності. Задачі як дидактичний засіб і об’єкт вивчення. Пізнавальна, навчальна, розвивальна, виховна функції задач. Методична система роботи щодо навчання учнів розв'язувати прості задачі. Формування умінь молодших школярів розв'язувати складені задачі. Розвиток логічного мислення молодших школярів у процесі роботи над задачами.

Тема 2.7. Формування обчислювальних умінь молодших школярів на заняттях з математики

Суть поняття «математична компетентність». Предметна математична компетентність, її складові. Ознаки сформованості предметної математичної компетентності. Обчислювальні навички і уміння як компоненти обчислювальної діяльності. Якісні характеристики сформованості обчислювальних навичок. Моделювання обчислювальних завдань для пальчикового театру. Діагностувальна робота з перевірки навичок усних обчислень. Типові помилки учнів у процесі формування обчислювальних навичок,  методичні прийоми їх попередження та усунення. Інноваційні методики обчислювальної діяльності.

Тема 2.8. Особливості укладання змісту діагностувальних робіт з математики

Компетентнісний підхід до укладання змісту діагностувальних робіт з математики. Форми проведення діагностувальних робіт з математики. Орієнтовна рамка оцінювання як засіб співвіднесення навчальних дій учня з етапами досягнення результату. Особливості формулювання оцінювальних суджень про виконання діагностувальної роботи учнем. Особливості підсумкового оцінювання результатів навчання учнів з математики в класному журналі та свідоцтві досягнень.

Тема 2.9. Розвиток математичного мовлення молодших школярів

Особливості розвитку мислення і мовлення учнів молодшого шкільного віку. Основні параметри, що характеризують культуру математичного мовлення. Вироблення навичок математичного мовлення в учнів початкових класів у процесі розв’язування текстових задач Розвиток математичного мовлення молодших школярів під час обчислювальної діяльності. Формування культури алгоритмічного мовлення в процесі множення та ділення багатоцифрових чисел. Відмінювання числівників у процесі читання числових виразів та виразів зі змінною різними способами.

Тема 2.10. Як успішно виконати домашнє завдання з математики самостійно

Особливості комплектування груп подовженого дня. Структурні компоненти групи подовженого дня. Вимоги до проведення самопідготовки. Структурні етапи самопідготовки. Математичні завдання розвивального характеру для першокласників. Особливості проведення математичної розминки для учнів 2-4 класів. Особливості проведення інструктажу до виконання домашніх завдань. Диференційований підхід до організації діяльності учнів під час виконання домашніх завдань з математики. Дозування вихователем індивідуальної допомоги трьом групам дітей з різними навчальними можливостями. Застосування різних форм і методів розвитку самостійності та самоконтролю молодших школярів.

 

3.1.    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Метод досліджень як пріоритетний метод вивчення математики молодшими школярами. 
2. Розвиток особистісного потенціалу учня на засадах проєктування індивідуальної освітньої траєкторії.
3. Методична система роботи вчителя щодо навчання учнів розв’язувати складені задачі.
4. Обчислювальна діяльність як складова формування математичної компетентності молодшого школяра.
5. Сутнісна характеристика геометричної складової математичної компетентності молодшого школяра.
6. Реалізація завдань змістової лінії «Робота з даними» на заняттях з математики.
7. Методична система вивчення величин на заняттях з математики в початковій школі.
8. Мотивація пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку з математики в  процесі впровадження організаційної системи «Щоденні 3».
9. Гейміфікація як засіб мотивації молодших школярів на заняттях з математики.
10. Оцінювання результатів навчання з математики учнів початкових  класів.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

1. Концепція Нової української школи. Book-FINAL-CS6-UPD: ухвалено рішенням Колегії  Міністерства освіти і науки України від 27.10.2016. 40с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 14.09.2026)
2. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 14.09.2026)
3. Державний стандарт початкової освіти: постанова Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688). URL: Перейти за покликанням (дата звернення 14.09.2026)
4. Навчальні програми для 1-4 класів: наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022  № 743 URL: Перейти за покликанням (дата звернення 14.09.2026)
5. Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика: підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» [2-ге вид,, допов. і переробл.]. Харків: ПП «Принт-Лідер», 2011. 414 с.
6. Листопад Н. П. Геометрична складова математичної компетентності молодшого школяра : сутнісна характеристика. Початкова школа, 2011. № 8.
7. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Бібік Н.М.  К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом, початкової зокрема;
• соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері початкової освіти;
• концептуальних засад Нової української школи;
• концептуальних засад розвитку природничо-математичної освіти;
• сутності основних ідей, принципів побудови Державного стандарту початкової освіти; 
• особливостей організації освітнього процесу в початковій школі;
• основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання;
• способів реалізації інтеграційного підходу в навчанні;
• концепції інклюзивної освіти, сучасних підходів до створення безпечного та сприятливого середовища для розвитку дітей; 
• принципів побудови індивідуальної освітньої траєкторії розвитку кожної дитини; 
• особливостей організації ефективної комунікації з батьками для створення партнерської моделі виховання молодших школярів.

Уміння:

• організовувати освітній процес на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання);
• конструювати та реалізовувати сучасні програми навчання математики в початковій школі з використанням кращих міжнародних та українських практик; 
• діагностувати освітній процес та складати індивідуальні освітні маршрути для становлення дитини як особистості, формування в майбутньому її професійного самовизначення; 
• планувати та організовувати освітній процес відповідно до вимог чинного законодавства та нормативних документів, які регламентують діяльність початкової школи; 
• розробляти навчальний зміст і визначати послідовність його реалізації з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти, чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України та іншими відповідними органами; 
• здійснювати траєкторію власного професійного розвитку; 
• забезпечувати ефективну співпрацю та командну роботу з колегами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу для досягнення спільних цілей;
• проєктувати безпечне освітнє інклюзивне, середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв’язку;
• сприяти розвитку емоційного інтелекту в учнів, формуванню навичок самоконтролю, соціальної взаємодії.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм і гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• цінність фізичного та психічного здоров’я дитини;
• готовність до реалізації ідей Нової української школи;
• професійна відповідальність, мобільність і гнучкість;
• усвідомлення необхідності безперервного професійного розвитку;
• відданість принципам партнерства, інклюзивності та рівного доступу до освіти;

Освітній процес за програмою передбачає поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та узагальнюючих заходів. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на досягнення визначених програмою результатів навчання, зокрема, обговорення педагогічних інструментів компетентнісного підходу навчання математики за програмою Нової української школи, можливостей використання онлайн-інструментів для організації змішаного та дистанційного навчання, ефективних сучасних методик навчання математики для майбутнього професійного самовизначення молодших школярів, особливостей здобуття математичної освіти дітьми цифрового покоління, поглиблення та розширення знань педагогів про вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на розвиток пізнавальних процесів в учнів початкових класів, визначення сучасних підходів до організації навчання за індивідуальною освітньою траєкторією, а також удосконалення професійних компетентностей учителів початкових класів й вихователів груп подовженого дня закладів загальної середньої освіти та практичне застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

Практичні заняття передбачають виконання професійно орієнтованих і компетентнісних завдань, аналіз та моделювання педагогічних ситуацій, вирішення професійних кейсів. Самостійна робота спрямована на опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, поглиблення змісту програми та виконання професійно орієнтованих завдань.

Практична складова програми орієнтована на виконання завдань, спрямованих на підготовку педагогічних працівників до формування в молодших школярів математичної компетентності як динамічної комбінації знань, умінь, способів мислення та ціннісних ставлень з урахуванням нових концептуальних підходів до змісту, форм і методів професійної діяльності в Новій українській школі з метою формування життєвих навичок й майбутнього професійного самовизначення.