Сучасний підхід та інноваційні технології у корекційно-розвитковій роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

МОДУЛЬ 1. Організація інклюзивного навчання  для дітей з особливими освітніми потребами в закладах дошкільної освіти

Тема 1.1. Законодавчий та організаційний аспекти організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти

Огляд законодавства, що регулює забезпечення права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, організацію інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти, відповідне їх потребам освітнє середовище. Огляд заходів, які реалізуються закладом дошкільної освіти для забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами, практичних особливостей організації інклюзивного навчання.

Тема 1.2. Організація роботи команди психолого-педагогічного супроводу для дитини з особливими освітніми потребами, яка відвідує заклад дошкільної освіти

Склад, завдання та принципи роботи команди психолого-педагогічного супроводу дитини. Основні функції членів команди психолого-педагогічного супроводу. Участь асистента вихователя та роль батьків у роботі команди психолого-педагогічного супроводу дитини.

Тема 1.3. Індивідуальна програма розвитку як засіб реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дітей з особливими освітніми потребами

Індивідуальна програма розвитку як засіб реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дітей з особливими освітніми потребами. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Основи конструктивного спілкування в дитячих колективах, в яких навчаються особи з особливими потребами.

          МОДУЛЬ 2. Організація спеціального навчання для дітей з особливими освітніми потребами в закладах дошкільної освіти

Тема 2.1. Законодавчий та організаційний аспекти організації спеціального навчання в закладі дошкільної освіти

Огляд законодавства, що регулює забезпечення права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, організацію спеціального навчання в закладі дошкільної освіти, відповідне їх потребам освітнє середовище. Огляд заходів, які реалізуються закладом дошкільної освіти для забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами, практичних особливостей організації спеціальних груп у закладі дошкільної освіти.

Тема 2.2. Організація роботи команди психолого-педагогічного супроводу для дитини з особливими освітніми потребами, яка відвідує заклад дошкільної освіти

Склад та завдання команди психолого-педагогічного супроводу. Індивідуальна програма розвитку як засіб реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дітей з особливими освітніми потребами. Роль батьків як рівноправних членів команди психолого-педагогічного супроводу. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Основи конструктивного спілкування в дитячих колективах, в яких навчаються особи з особливими потребами.

Тема 2.3. Ресурси громади

Основні ресурси громади та їх використання для забезпечення права дитини на освіту. Де знаходяться джерела додаткових ресурсів? Як ефективно використовувати існуючі послуги чи ресурси, тобто вміти їх інтегрувати. Інтеграція відбувається шляхом міжвідомчої взаємодії на основі запитів громади та відповідає на такі запитання: Хто і які конкретні послуги надає в регіоні? Кому вони надаються? Дітям, дорослим, лише дітям з інвалідністю, лише дітям дошкільного віку тощо? Кому послуги не надаються? Чому діти не отримують послуги? Які є причини для інтегрування послуг? Громадські організації, які працюють у сфері підтримки осіб з особливими освітніми потребами.

МОДУЛЬ 3. Партнерство в педагогічному колективі ЗДО: як досягти організаційної єдності

Тема 3.1. Партнерська взаємодія: значення, сутність, структура

Партнерська орієнтація та традиційний підхід: спільне та відмінне. Основні засади партнерської взаємодії. Місце партнерської взаємодії в педагогічному просторі. Специфіка професійної діяльності педагога та готовність до партнерства. Три ключові компоненти структури партнерської взаємодії. Комунікативні та організаторські вміння, здатність реалізовувати форми партнерства, а також здатність до рефлексивного аналізу власної діяльності.

Тема 3.2. Розвиток навичок партнерської взаємодії в педагогічному колективі 

Основні форми організації професійної діяльності, де є можливість партнерської взаємодії. Специфіка розгортання професійного потенціалу кожного фахівця в процесі його взаємодії з іншими. Поняття про принципи корпоративної культури. Конфлікт: сутність, види, основні групи. Стилі поведінки в конфліктних ситуаціях. Ефективні стратегії вирішення конфліктів. Перетворення конфліктів в творчі можливості.

Тема 3.3. Партнерська взаємодія педагогів, батьків та дітей в інклюзивному середовищі для подолання освітніх труднощів вихованців

Роль і значення партнерства педагогів для самих педагогів, дітей та їх батьків. Ключові аспекти та форми ефективної взаємодії для подолання освітніх труднощів. Залучення батьків до процесу прийняття рішень.

МОДУЛЬ 4. Психологічний образ “Я”: джерело внутрішньої сили та професійного натхнення педагога

Тема 4.1. Психологічний образ “Я” як основа цілісності особистості педагога

Сутність поняття «Я-образ»: свідоме, підсвідоме та професійне “Я”. Взаємозв’язок між самоусвідомленням, самоприйняттям і внутрішньою гармонією. Вплив цілісного образу “Я” на професійну ідентичність, стиль спілкування та педагогічну позицію. Баланс між особистісним і професійним “Я” як умова внутрішньої сили педагога.

Тема 4.2. Формування позитивного “Я-образу”: шляхи та інструменти самопізнання

Техніки дослідження власного “Я”: асоціативні карти, метафоричні образи, візуалізація «внутрішнього портрету». Самоаналіз і самоприйняття як механізми психологічного зростання. Вплив внутрішніх переконань і настанов на енергію, самооцінку та професійну мотивацію. Практики роботи з самоцінністю, внутрішньою опорою, ресурсами тіла й емоцій.

Тема 4.3. “Я” у дії: самореалізація та професійне натхнення педагога

Як внутрішній образ “Я” проявляється у професійній поведінці, стилі взаємодії з дітьми, колегами, батьками. Поняття «внутрішнього джерела натхнення»: як підтримувати стан натхненності через усвідомлення власної місії. Практичні техніки активізації внутрішнього ресурсу: афірмації, творчі рефлексії, “дзеркальні діалоги”. Роль психологічного образу “Я” у подоланні професійного вигорання та розвитку педагогічної харизми.

МОДУЛЬ 5. Раннє втручання як комплексна система послуг допомоги дітям з порушенням розвитку чи ризиком їх виникнення

Тема 5.1. Законодавчий аспект впровадження послуги «Раннього втручання»

Огляд законодавства, що регулює впровадження та надання послуги Раннього втручання в Україні, забезпечення права дитини раннього віку на своєчасну допомогу, міжвідомчу взаємодію у сфері охорони здоров’я, соціального захисту та освіти. Нормативно-правові засади формування системи раннього виявлення порушень розвитку, організації та фінансування послуги. Принципи послуги Раннього втручання як комплексної міждисциплінарної системи підтримки дітей раннього віку (від народження до 4 років) з порушеннями розвитку або ризиком їх виникнення.

Тема 5.2. Вступ до «Раннього втручання»

Засади організації послуги Раннього втручання в громаді: алгоритм виявлення дітей з ризиками розвитку, порядок звернення та включення сім’ї до послуги, оцінювання потреб дитини та сім’ї, розробка та реалізація індивідуального сімейного плану раннього втручання, моніторинг та оцінювання результатів. Команда раннього втручання: склад, функції та розподіл ролей між фахівцями. Координація роботи міжвідомчої команди, забезпечення безперервності підтримки дитини та сім’ї.

Тема 5.3. Практичний досвід надання послуги «Раннього втручання» в громаді міста Києва

Практичний досвід організації та надання послуги Раннього втручання в громаді міста Києва: модель впровадження, міжвідомча взаємодія, механізми фінансування, кадрове забезпечення, маршрутизація сімей, приклади успішних кейсів та виклики реалізації послуги. Вплив раннього втручання на попередження вторинних ускладнень, соціальної ізоляції та формування складних життєвих обставин у подальшому. Значення Раннього втручання як превентивного інструменту державної політики: мінімізація ризиків інституціалізації дітей, зменшення потреби у більш ресурсомістких соціальних та реабілітаційних послугах у майбутньому, підвищення якості життя сім’ї та ефективне використання бюджетних коштів громади.

МОДУЛЬ 6. Психофізіологічний фон від дефіциту уваги та гіперактивності в діях дитини

Тема 6.1. Психофізіологічні причини та ознаки синдрому дефіциту уваги і гіперактивності у дитини

Причини виникнення дефіциту уваги та гіперактивності. Симптоми, фактори та наслідки цього психічного розладу. Соціалізація дітей з СДУГ, складнощі та шляхи подолання. Профілактика синдрому дефіциту уваги та гіперактивності.

Тема 6.2. Психофізіологічні особливості діяльності мозку дітей з ознаками синдрому дефіциту уваги та гіперактивності 

Чи всі діти які активно рухаються мають цей синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Виховання і СДУГ. Особливості роботи мозку при СДУГ. Допомога дітям з СДУГ.

Тема 6.3. Методи і етичні аспекти діагностування ознак синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей

Як діагностувати СДУГ. Ознаки та симптоми, подібні до симптомів РДУГ. Сучасні  методи і етичні аспекти діагностування ознак синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей. 

МОДУЛЬ 7. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку

Тема 7.1. Особливості мовленнєвого розвитку та діагностики дітей раннього віку

Ключові етапи формування мовлення в ранньому віці, починаючи від довербального періоду (крик, гуління, белькіт) до появи перших слів та фраз. Розглядаються фізіологічні та психологічні передумови мовленнєвого розвитку, зокрема, роль центральної нервової системи, слухового аналізатора, артикуляційного апарату та пізнавальних процесів. Формування фразового мовлення, розуміння зверненого мовлення, поповнення словникового запасу. Вплив соціального середовища на формування мовленнєвих навичок. Чинники, що негативно впливають на розвиток мовлення. Червоні прапорці на які треба звернути увагу педагогу. Аналіз можливих порушень у мовленнєвому розвитку дітей раннього віку, етапи та методи їх діагностики. Комплексна діагностика, чому це важливо. 

Тема 7.2. Сучасні методи логопедичної діагностики дітей дошкільного віку

Сучасна діагностика як комплексний підхід що базується на ранньому виявленні порушень, ігрових методах та міждисциплінарному підході (взаємодія з неврологами, психологами і т.і.) Основні напрями, етапи та методи діагностики дітей дошкільного віку. Обстеження розуміння мовлення: розуміння слів, речень, граматичних форм та тексту. Обстеження артикуляційного апарату у дітей дошкільного віку. Обстеження інтонаційного сприймання та рітмо-інтонаціонного оформлення висловлювання. Обстеження лексичного запасу і граматичної складової мовлення: прийоми обстеження дітей дошкільного віку з повною або частковою відсутністю вербальних засобів мовлення; прийоми обстеження дітей дошкільного віку з наявними вербальними засобами мовлення. Особливості використання діагностичного матеріалу. Якісна і кількісна оцінка результатів діагностики.

Тема 7.3. Профілактика та корекція мовленнєвих труднощів дітей раннього та старшого дошкільного  віку

Основні напрямки профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку, їх цілі, завдання та зміст. Профілактика мовленнєвих порушень засобами музичної діяльності, ритмічних вправ.  Роль батьків у створенні мовленнєвого середовища та закріпленні отриманих навичок удома. Сучасні методи корекційної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку. Використання нейропсихологічного підходу, логоритміки та ІКТ-технологій у корекційному процесі поряд із класичними підходами.

МОДУЛЬ 8. Ерготерапія в закладах дошкільної освіти. Міждисциплінарний підхід до корекції

Тема 8.1. Ерготерапія – цілі та стратегії втручання. Як пов’язані ерготерапія та логопедія.

Що таке Ерготерапія. Основна мета та стратегії ерготерапії. Етапи ерготерапевтичного втручання. Спеціалізовані ерготерапевтичні оцінювання. Зв’язок ерготерапії з логопедією. Формування реалістичних, досяжних цілей у співпраці з батьками. 

Тема 8.2. Використання гри в ерготерапевтичній практиці

Гра як ефективний інструмент для раннього втручання у дітей. Вправи для розвитку різних видів хапання. Ігри та вправи для розвитку зорово-моторної координації. Вправи для органів ротової порожнини. 

Тема 8.3. Допоміжні технології та прилади у роботі ерготерапевта

Роль ерготерапевта у забезпеченні допоміжними засобами та модифікації середовища. Допоміжні технології та прилади у роботі ерготерапевта. Види асистивних технологій. Застосування асистивних технологій для осіб з функціональними труднощами.

МОДУЛЬ 9. Як взаємодіяти з дітьми з особливими освітніми потребами, які мають непросту поведінку

Тема 9.1. Основні поведінкові прояви дітей з особливими освітніми потребами. Чому дитина діє саме так?

Поведінка як наслідок, а не причина. Сенсорні та емоційні труднощі: сенсорні перевантаження (реакція на гучні звуки, світло), екстремальні реакції на зміну рутини, емоційна нестійкість, прояви агресії або самоагресії. 

Тема 9.2. Як взаємодіяти. Практичні інструменти, які допомагають дитині почуватися в безпеці.

Три «кити» створення безпечного освітнього середовища для дитини з особливими освітніми потребами. Передбачуваність, візуалізація та емоційна підтримка. Правила ефективного спілкування. Як реагувати на складні моменти (деескалація).

Тема 9.3. Як діяти в момент «кризи» та як закріпити успіх. Техніки позитивного підкріплення.

Основні техніки позитивного підкріплення. Правила та стратегії позитивного підкріплення. Алгоритм «Стоп-Тиша». Метод малих кроків. Переключення уваги. Техніка «Безпечна дистанція». Основні переваги позитивного підкріплення.

МОДУЛЬ 10. Нейропсихологічний підхід в роботі вчителя-логопеда

Тема 10.1. Сутність нейропсихологічного підходу та основні етапи формування мозкової організації психічних процесів.

Основні аспекти нейропсихологічного підходу в роботі вчителя-логопеда. Концепція трьох функціональних блоків мозку. Причини мовленнєвих порушень у дошкільників з точки зору нейропсихології.

Тема 10.2. Сенсорна інтеграція: основа для розвитку усвідомленого мовлення. Система діагностики сенсорних дисфункцій у дітей з мовленнєвими труднощами

Метод сенсорної інтеграції. Сенсорна інтеграція та її взаємозв'язок з мовленням. Ознаки дисфункції сенсорної інтеграції та основи терапії, яка може бути корисною для логопедів. Як можна підтримати розвиток сенсорної інтеграції у дітей дошкільного віку? Регулювання сенсорних систем. 

Тема 10.3. Використання нейроігор та вправ під час корекційно-розвиткових занять

Основні напрямки роботи вчителя-логопеда з використанням нейропідходу. Спеціальні ігрові прийоми та вправи за комплексною нейропсихологічною технологією «Сенсомоторний розвиток». Етапи та вимоги до організації корекційних занять з використанням нейропідходу. Нейроігри та вправи в роботі вчителя-логопеда.

МОДУЛЬ 11. Canva як чарівна паличка для сучасного вчителя-логопеда: від нудного слайду до шедевру

Тема 11.1. Pro версія для освітян. Можливості сервісу для викладання

Що таке Canva. Короткий огляд платформи Canva. Як сервіс допомагає вчителям створювати навчальні матеріали, інтерактивні уроки та заохочувати креативність учнів. Покрокова інструкція для отримання безкоштовної Pro- версії за підтвердженням статусу вчителя. Огляд основних елементів інтерфейсу: панель пошуку, бічна панель, робоча область, верхня панель. Огляд різних типів дизайнів: презентації, документи, плакати, соціальні мережі, відео, інфографіка.

Тема 11.2. Яскраві, швидкі та персональні матеріали з Magic Studio в Canva

Створення презентації. Ознайомлення з процесом створення візуально привабливих презентацій за допомогою Canva. Як обрати готовий шаблон або розпочати з нуля. Додавання текстових блоків з налаштуванням шрифтів, розміру та кольорів. Додавання та редагування зображень і відео для візуальної підтримки матеріалу.

Тема 11.3. Магічна анімація та переходи з ШІ в Canva

Готова презентація. Огляд фінальних етапів завершення роботи над презентацією для створення ефектного та інтерактивного продукту. Додавання анімації до окремих елементів, додавання переходів і анімацій. Процес експортування завершеної презентації у різних форматах (PDF, PNG, MP4) та керування з мобільного телефону.

МОДУЛЬ 12. Штучний інтелект на допомогу вчителю-логопеду: 

сервіси та можливості

Тема 12.1. Автоматизація рутини: миттєве створення дидактичного матеріалу

Поняття «штучний інтелект». Як ШІ може допомогти вчителю-логопеду. Автоматизація рутини: миттєве створення дидактичного матеріалу. Адаптація матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами. 

Тема 12.2. Секрет складання ефективного промту

Про можливості використання ШІ в освітньому процесі. Використанням чат ботів ChatGpt та Gemini для формування занять, завдань, тестів та матеріалів.

Тема 12.3. Ші - інструменти для створення матеріалів і вправ

Приклади промтів. Можливості безкоштовних версій. Створення інтерактивних та цікавих занять. Приклади використання платформ з ШІ. Урізноманітнення, удосконалення, спрощення матеріалів.

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом;
• сучасних підходів до визначення особливих освітніх потреб дитини, зокрема за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ);
• нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері інклюзивної та спеціальної освіти;
• сутності Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання;
• сутності основних ідей, принципів побудови безпечного, безбар’єрного, інклюзивного освітнього середовища;
• вікових та індивідуальних особливостей дітей раннього та дошкільного віку;
• принципів індивідуального підходу до кожної дитини;
• особливостей організації ефективної комунікації з батьками дітей з особливими освітніми потребами для створення партнерської моделі виховання.

Уміння:

Організовувати процес проведення психолого-педагогічної та логопедичної діагностики. Визначати мету й завдання логопедичної діагностики. Здійснювати цілеспрямований вибір методів та засобів логопедичної діагностики. Добирати відповідні методики діагностики та дидактичні матеріали, розробляти (добирати) протоколи діагностики/мовленнєві картки. Діагностувати, інтерпретувати результати вивчення осіб з ПМР. Здійснювати якісний та кількісний аналіз результатів логопедичної діагностики, критично оцінювати достовірність отриманих даних, узагальнювати їх. Забезпечувати сприятливу психологічну атмосферу в процесі проведення діагностико-консультативної діяльності. Планувати освітньо-корекційну роботу на основі результатів диференційної психолого-педагогічної діагностики осіб з ПМР. Створювати освітньо-корекційне середовище з урахуванням індивідуальних потреб осіб з ПМР. Добирати інноваційні технології, методи, прийоми, засоби логопедичної роботи відповідно до особливих освітніх потреб, функціональних можливостей та індивідуальних відмінностей осіб з ПМР.  Розробляти і вдосконалювати методичне та дидактичне забезпечення професійної діяльності вчителя-логопеда. Користуватися засобами для корекції мовлення та суміжних сфер.

Комунікувати з фахівцями закладу, де перебуває особа з ПМР, фахівцями ІРЦ, батьками/опікунами, залученими фахівцями (медиками, психологами, соціальними працівниками, ін.), органами управління освіти з використанням коректної професійної термінології державною мовою. Обговорювати з фахівцями закладу, застосування інноваційних технологій, методів, прийомів, засобів.

Розробляти стратегію логопедичного впливу у формі: ІПР; перспективного та календарного планів; плану індивідуальної (підгрупової) роботи. Реалізовувати логопедичний супровід з урахуванням психофізичних, вікових особливостей, індивідуальних освітніх потреб, можливостей та здібностей осіб з ПМР. Застосовувати стратегії прямої, опосередкованої, вербальної та невербальної взаємодії; комбінувати стратегії корекційного впливу відповідно до змісту складних спеціалізованих завдань і практичних проблем.

Розробляти спільну стратегію супроводу осіб з ПМР з фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу. Узгоджувати свою діяльність/дії з діями інших фахівців. Здійснювати моніторинг і контроль логопедичного супроводу осіб з ПМР. Реалізовувати логопедичний супровід осіб з ПМР в ЗО у складі команди психолого-педагогічного супроводу. Встановлювати ефективну взаємодію з фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу (педагогами, медиками, психологами, соціальними працівниками, ін.) з метою забезпечення якості спеціальної та/або інклюзивної освіти на засадах партнерства.

Ураховувати мовленнєві та соціальні особливості родини особи з ПМР.

Перспективно планувати та здійснювати процес самоосвіти, визначати кінцеву і проміжні цілі на шляху професійного зростання та самовдосконалення. Обирати достовірні джерела для отримання потрібної для професійної діяльності інформації.

Володіти основами роботи з інформаційним простором (бібліотечними та медіаресурсами, мережею Інтернет), способами, правилами, культурою дослідження та поширення професійної інформації. Доцільно інтегрувати нові міждисциплінарні знання в особистісний досвід.

Визначати можливі прогалини, помилки у власних знаннях та вміннях і на цій підставі визначати напрями дальшої самоосвіти та професійного самовдосконалення. Генерувати та інтегрувати у власний професійний досвід нові ідеї для вдосконалення навчання, виховання, розвитку та соціалізації осіб з порушеннями мовлення.

Ідентифікувати і використовувати комп’ютери й мобільні пристрої для забезпечення логопедичного процесу. Застосовувати цифрові технології й інструменти для професійної комунікації та співпраці. Зберігати дані, інформацію та цифровий контент у структурованому середовищі.