До мене прийшла немовленнєва дитина: мої кроки

Тема 1. Немовленнєва дитина: можливі причини відсутності мовлення

• поняття немовленнєвої дитини;
• алалія як одна з причин відсутності або недорозвитку мовлення;
• афазія, тяжкі порушення інтелектуального розвитку, глухота, мутизм, аутизм, генетичні патології, синдром Ландау — Клеффнера як стани, за яких мовлення може бути відсутнім або порушеним;
• необхідність диференційованого підходу до визначення причин відсутності мовлення;
• межі професійної компетентності фахівця та необхідність консультації лікаря.

Тема 2. Алалія та особливості розвитку немовленнєвої дитини

• визначення алалії та її зв’язок з органічним ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку;
• моторна, сенсорна та сенсомоторна алалія;
• особливості слухового та мовленнєвого сприйняття;
• порушення фонематичного сприйняття, слухової пам’яті та уваги;
• особливості загальної та дрібної моторики;
• труднощі розвитку пам’яті, уваги, мислення та працездатності;
• взаємозв’язок мовленнєвого та загального розвитку.

Тема 3. Вікові орієнтири та раннє виявлення труднощів розвитку

• ранні передумови мовленнєвого розвитку;
• реакція на звернення дорослого, усмішка, гуління, лепет, розуміння простих інструкцій;
• орієнтовні показники активного словникового запасу та розвитку фразового мовлення;
• розуміння зверненого мовлення на різних етапах розвитку;
• ознаки, які можуть свідчити про відставання у мовленнєвому та комунікативному розвитку;
• використання таблиць оцінювання розвитку дитини за основними сферами.

Тема 4. Діагностичне обстеження немовленнєвої дитини

• принципи первинного спостереження за дитиною;
• опитування батьків та збір інформації про розвиток дитини;
• оцінювання загальної моторики;
• оцінювання дрібної моторики та пальцевого праксису;
• визначення рівня розуміння зверненого мовлення;
• оцінювання активного та пасивного словникового запасу;
• використання опитувальників як інструменту комплексного вивчення дитини;
• визначення зони актуального та найближчого розвитку.

Тема 5. Маршрут обстеження та команда допомоги

• послідовність звернення родини по спеціалізовану допомогу;
• роль дитячого психіатра, невролога, отоларинголога, дефектолога, логопеда та психолога;
• значення оцінювання слуху при відсутності мовлення;
• можливі додаткові обстеження за рекомендацією лікаря;
• командний підхід до корекційно-розвиткової роботи;
• участь батьків у процесі допомоги дитині;
• особливості підтримки немовленнєвих дітей в умовах дошкільної та інклюзивної освіти.

Тема 6. Початок корекційно-розвиткової роботи

• визначення першочергових напрямів роботи;
• розвиток загальної та дрібної моторики;
• робота із зверненим мовленням;
• розвиток наслідування та прагнення до комунікації;
• використання спільного виконання дій за активної участі дорослого;
• розвиток дихання, міміки та артикуляційної моторики;
• врахування втомлюваності та необхідності зміни видів діяльності.

Тема 7. Ігрові та практичні засоби стимулювання розвитку

• рухливі ігри, ходьба, ігри з м’ячем, самокатом і велосипедом;
• нанизування, ігри з прищіпками, природними матеріалами, камінцями, ґудзиками;
• пальчикова гімнастика та пальчиковий театр;
• ігри з піском, водою, сіллю, манкою, ліплення та вусографія;
• ігри «Повторюй зі мною», «Голоси тварин», «Вгадай тваринку», «Лялька спить», «У мене задзвонив телефон» та інші наведені спікеркою приклади;
• використання карток та аудіозаписів звуків тварин;
• поступове використання звуків навколишнього середовища;
• застосування пісочних і дидактичних ігор для розвитку моторики, мислення, уваги та пам’яті.

Після завершення навчання учасник:

• знає основні причини та варіанти відсутності або недорозвитку мовлення у дітей;
• розуміє основні відмінності між моторною, сенсорною та сенсомоторною алалією;
• розуміє взаємозв’язок між розвитком мовлення, моторики, слухового сприйняття, уваги, пам’яті та мислення;
• уміє аналізувати вікові показники розвитку мовлення та комунікації дитини;
• уміє проводити первинне спостереження за особливостями комунікації, поведінки та моторики немовленнєвої дитини;
• застосовує діагностичні опитувальники для оцінювання загальної та дрібної моторики, розуміння зверненого мовлення, активного й пасивного словникового запасу;
• здатний визначати актуальний та найближчий рівні розвитку дитини для планування подальшої роботи;
• аналізує потребу в залученні лікарів та інших фахівців до комплексного обстеження й супроводу дитини;
• уміє визначати першочергові напрями корекційно-розвиткової роботи з урахуванням актуальних можливостей дитини;
• застосовує ігрові та практичні вправи для розвитку загальної і дрібної моторики, наслідування, комунікації та передумов мовленнєвого розвитку;
• уміє добирати рекомендації для батьків щодо організації взаємодії з немовленнєвою дитиною та підтримки корекційно-розвиткової роботи в повсякденному житті;
• здатний визначати межі власної професійної компетентності та організовувати взаємодію з іншими фахівцями.

Формат навчання:

Навчання відбувається дистанційно у повністю асинхронному режимі. Слухачі самостійно переглядають відеозапис вебінару та опрацьовують навчальні матеріали за індивідуальним графіком.

Місце проведення:

Навчальний процес здійснюється на власному офіційному освітньому сайті ГО «Територія розвитку», де слухачі переглядають лекційні матеріали та опрацьовують практичні завдання. Платформа «Вектор» використовується для оформлення та обліку програми підвищення кваліфікації, а не як місце перегляду навчальних матеріалів.

Практичний складник:

Практична частина програми передбачає ознайомлення з алгоритмом первинного обстеження немовленнєвої дитини та аналіз особливостей її загальної і дрібної моторики, розуміння зверненого мовлення, активного й пасивного словникового запасу. Учасники розглядають приклади використання діагностичних опитувальників, визначення актуального та найближчого рівнів розвитку, а також практичні вправи й ігрові прийоми для розвитку моторики, наслідування, комунікації та передумов мовленнєвого розвитку. Окрему увагу приділено пальчиковій гімнастиці, іграм із м’ячем, прищіпками, природними матеріалами, піском, водою та манкою, ліпленню, пальчиковому театру, використанню зображень і звуків тварин та інших дидактичних матеріалів.

Форма контролю та рефлексії:

Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється через написання рефлексивного відгуку-аналізу (есе) за матеріалами вебінару. Така форма контролю дає змогу слухачу узагальнити опрацьований матеріал, осмислити особливості роботи з немовленнєвою дитиною та продемонструвати готовність інтегрувати вивчені підходи, інструменти й стратегії у власну професійну практику.