Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів, які викладаються курс «Інформатика» в початковій школі «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

kirykmy@zakinppo.org.ua

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1.1. Особливості навчання інформатики учнів 1–4 класів у контексті НУШ. Діяльнісний та компетентнісний підходи

Особливості реалізації змісту інформатичної освітньої складової в початковій школі в умовах НУШ. Мета, завдання та особливості навчання інформатики учнів 1–4 класів. Діяльнісний та компетентнісний підходи як основа організації освітнього процесу. Формування цифрової, інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей учнів. Організація навчання через практичну діяльність, дослідження, розв’язання навчальних і життєвих проблем. Урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

Тема 1.2. Нормативно-методичні засади реалізації курсу «Інформатика» в початковій школі

Нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення викладання інформатики в початковій школі. Особливості реалізації змісту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, типових та освітніх програм. Очікувані результати навчання та їх конкретизація в навчальній діяльності учнів. Принципи добору змісту, методів, форм і засобів навчання. Вимоги до організації безпечного цифрового освітнього середовища. Особливості оцінювання та формування зворотного зв’язку в процесі навчання інформатики.

Тема 1.3. Проєктування навчання інформатики: від очікуваних результатів до навчальної діяльності учня

Сутність результативного проєктування освітнього процесу з інформатики. Взаємозв’язок очікуваних результатів навчання, змісту, видів навчальної діяльності, методів і засобів навчання. Алгоритм планування навчального заняття: визначення результатів, добір змісту, моделювання діяльності учнів, передбачення способів оцінювання. Конструювання компетентнісних, практико-орієнтованих та диференційованих завдань. Створення умов для самостійності, творчості, співпраці та рефлексії учнів.

Тема 1.4. Ігрові, дослідницькі, проєктні та проблемно-пошукові методи навчання інформатики

Можливості діяльнісних методів у формуванні інтересу до інформатики та активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Використання дидактичних ігор, навчальних ситуацій, досліджень, експериментів і практичних завдань. Організація проєктної діяльності учнів на уроках інформатики. Проблемно-пошукове навчання як засіб розвитку самостійності та вміння знаходити способи розв’язання завдань. Добір методів відповідно до віку учнів, навчальної мети та очікуваних результатів.

2. ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПІЛЬНИХ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УМІНЬ

Тема 2.1. Навчання через гру, дослідження, експеримент і практичну діяльність на уроках інформатики

Діяльнісне навчання як основа формування в учнів ключових компетентностей і наскрізних умінь. Роль гри, дослідження, експерименту та практичної діяльності у засвоєнні інформатичного змісту. Організація навчальних ситуацій, що передбачають активну взаємодію учнів, пошук, спостереження, перевірку припущень і практичне застосування знань. Використання ігрових та дослідницьких завдань для розвитку пізнавальної активності, самостійності, комунікації та співпраці. Створення умов для перенесення набутих умінь у навчальні та життєві ситуації.

Тема 2.2. Інтеграція інформатики з іншими освітніми галузями: міжпредметні зв’язки та навчальні проєкти

Інтеграція змісту інформатики з іншими освітніми галузями як засіб формування цілісного бачення світу. Можливості реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні учнів 1–4 класів. Використання інформатичних умінь під час вивчення мовно-літературної, математичної, природничої, технологічної, мистецької та інших освітніх галузей. Проєктна діяльність як спосіб інтеграції знань і практичного застосування цифрових інструментів. Вибір тематики, планування етапів, розподіл ролей, створення та презентація учнівського проєкту.

Тема 2.3. Практико-орієнтовані завдання з інформатики як засіб формування ключових компетентностей і наскрізних умінь

Сутність та особливості практико-орієнтованих завдань у навчанні інформатики. Створення завдань, пов’язаних із реальними життєвими та навчальними ситуаціями. Формування вміння аналізувати інформацію, планувати діяльність, приймати рішення, співпрацювати, презентувати результати та оцінювати власну діяльність. Диференціація практичних завдань відповідно до можливостей і потреб учнів. Використання відкритих, творчих, ситуативних та проблемних завдань для розвитку самостійності й відповідальності.

Тема 2.4. Розвиток алгоритмічного, логічного та критичного мислення учнів засобами інформатики

Алгоритмічне, логічне та критичне мислення як важливі результати навчання інформатики в початковій школі. Формування вміння визначати послідовність дій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, класифікувати, порівнювати, знаходити закономірності та помилки. Використання алгоритмічних, логічних і проблемних завдань. Розвиток уміння аналізувати інформацію, перевіряти її достовірність, обґрунтовувати рішення та прогнозувати результат. Застосування елементів алгоритмізації та програмування для розвитку мислення молодших школярів.

3. НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 3.1. Психологічні особливості організації діяльнісного навчання учнів початкової школи: увага, мотивація, мислення, рефлексія

Психологічні особливості молодшого школяра та їх урахування під час навчання інформатики. Роль уваги, пізнавального інтересу та мотивації в активній навчальній діяльності. Створення ситуацій успіху та підтримка позитивної мотивації до навчання. Урахування індивідуального темпу діяльності, пізнавальних можливостей і навчальних потреб учнів. Розвиток навичок самоконтролю, самооцінювання та рефлексії. Використання рефлексивних практик для усвідомлення учнями результатів власної навчальної діяльності.

4. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тема 4.1. Безпечне, інклюзивне та психологічно комфортне середовище під час навчання інформатики

Принципи створення безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища на уроках інформатики. Цифрова безпека та формування відповідальної поведінки учнів у цифровому середовищі. Урахування індивідуальних освітніх потреб та забезпечення доступності навчального матеріалу й завдань. Адаптація способів подання інформації, темпу роботи, інструкцій і практичних завдань. Організація співпраці та взаємопідтримки учнів. Запобігання цифровим ризикам, кібербулінгу та іншим загрозам безпечному освітньому середовищу.

5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Тема 5.1. Цифрові інструменти та інтерактивні сервіси для діяльнісного навчання інформатики

Цифрові інструменти та інтерактивні сервіси як засоби активізації навчальної діяльності учнів. Можливості використання онлайн-дошок, інтерактивних вправ, вікторин, тренажерів, презентацій та мультимедійного контенту. Добір цифрових інструментів відповідно до мети, змісту та очікуваних результатів навчання. Організація індивідуальної, парної та групової роботи із застосуванням цифрових технологій. Використання цифрових ресурсів для зворотного зв’язку, самооцінювання та рефлексії.

Тема 5.2. Цифрові ресурси та середовища для формування алгоритмічного мислення й навичок програмування

Цифрові середовища для розвитку алгоритмічного мислення та початкових навичок програмування. Візуальне програмування та блокові середовища як доступний спосіб ознайомлення молодших школярів з основами алгоритмізації. Створення простих алгоритмів, програм, анімацій та інтерактивних проєктів. Формування вмінь аналізувати, моделювати, планувати послідовність дій, знаходити та виправляти помилки. Використання цифрових ресурсів для творчої та проєктної діяльності учнів.

Тема 5.3. Штучний інтелект та сучасні цифрові інструменти в роботі педагога: можливості й відповідальне використання

Поняття та можливості використання штучного інтелекту в освітній діяльності. Цифрові інструменти для підготовки навчальних матеріалів, дидактичних завдань, візуального та інтерактивного контенту. Використання ШІ для підтримки планування, диференціації та індивідуалізації навчання. Переваги та обмеження застосування ШІ в роботі педагога. Принципи відповідального, безпечного та етичного використання цифрових технологій. Академічна доброчесність, критичне оцінювання результатів роботи ШІ, достовірність інформації та захист персональних даних.

6. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Тема 6.1. Цифрові інструменти діяльнісного навчання: ІКТ-технології для розвитку ключових компетентностей учнів початкової школи

ІКТ як засіб організації активної та результативної навчальної діяльності. Використання цифрових ресурсів для пошуку, опрацювання, представлення та обміну інформацією. Цифрові інструменти для комунікації, співпраці, творчої діяльності та розв’язання навчальних проблем. Формування інформаційної та цифрової грамотності учнів. Добір і безпечне використання цифрового контенту відповідно до віку та освітніх потреб дітей.

7. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КООРДИНАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ

Тема 7.1. Форми методичної взаємодії педагогів: науково-практичні конференції, майстер-класи, воркшопи, обмін досвідом

Сучасні форми професійної та методичної взаємодії педагогів. Можливості науково-практичних конференцій, майстер-класів, воркшопів, педагогічних студій та професійних спільнот для розвитку професійної компетентності. Організація обміну педагогічним досвідом і поширення ефективних практик навчання інформатики. Презентація власних методичних напрацювань, спільне розв’язання професійних проблем та проєктування інноваційних освітніх практик.

Тема 7.2. Оцінювально-аналітична компетентність (рефлексія педагогічної діяльності)

Сутність оцінювально-аналітичної компетентності педагога. Аналіз результатів навчання та навчальної діяльності учнів. Використання спостереження, аналізу виконаних завдань, самооцінювання та рефлексії для визначення навчальних потреб учнів. Оцінювання ефективності власних методів і прийомів навчання. Визначення професійних утруднень, планування подальшого професійного розвитку та вдосконалення педагогічної практики.

За результатами навчання за Програмою педагогічні працівники знатимуть і розумітимуть:

• вимоги Державного стандарту початкової освіти та особливості реалізації діяльнісного й компетентнісного підходів під час навчання інформатики учнів 1–4 класів;
• сучасні дидактичні підходи, методики й технології організації навчання інформатики з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів;
• можливості ігрової, дослідницької, проєктної та практичної діяльності у формуванні цифрової грамотності, алгоритмічного, логічного й критичного мислення учнів;
• сучасні підходи до формувального оцінювання результатів навчання з інформатики та надання ефективного зворотного зв’язку;
• можливості використання цифрових технологій, електронних освітніх ресурсів, інтерактивних сервісів і платформ для очного, дистанційного та змішаного навчання;
• принципи створення безпечного, інклюзивного, мотивувального та психологічно комфортного освітнього середовища.

Умітимуть:

• проєктувати й організовувати навчання інформатики учнів 1–4 класів на засадах діяльнісного та компетентнісного підходів;
• добирати й застосовувати відповідні віку учнів методи, прийоми, цифрові інструменти та дидактичні матеріали;
• організовувати ігрову, дослідницьку, проєктну та практичну діяльність учнів, спрямовану на досягнення очікуваних результатів навчання;
• використовувати цифрові технології для організації очного, дистанційного та змішаного навчання;
• здійснювати формувальне оцінювання, аналізувати результати навчання та надавати конструктивний зворотний зв’язок;
• створювати безпечне, інклюзивне та мотивувальне освітнє середовище, дотримуватися принципів педагогічної етики, академічної доброчесності, педагогіки партнерства та людиноцентризму;
• здійснювати професійну рефлексію, взаємодіяти з учасниками освітнього процесу та планувати власний професійний розвиток.

Дотримуватимуться:

• принципів педагогічної етики, академічної доброчесності, педагогіки партнерства та людиноцентризму;
• поваги до особистості кожної дитини, урахування її індивідуальних освітніх потреб, підтримки позитивної мотивації до навчання та психологічного благополуччя.