Емоційний інтелект: розбираємось з особливостями формування

Тема 1. Емоційний інтелект та його формування

• Поняття емоційного інтелекту.
• Основні складові емоційного інтелекту: самообізнаність, саморегуляція, мотивація, емпатія та соціальні компетентності.
• Співвідношення понять «емоційний інтелект» та «емпатія».
• Значення емоційного інтелекту для взаємодії дитини з іншими людьми.
• Вроджені передумови та набуті компоненти емоційного розвитку.
• Роль виховання, досвіду та взаємодії з дорослими у формуванні емоційної сфери.

 

Тема 2. Нейрофізіологічні основи емоційних реакцій

• Роль підкіркових структур у виникненні базових емоційних реакцій.
• Функціональне значення мигдалини, гіпоталамуса, лімбічної системи та кори великих півкуль.
• Співвідношення автоматичних емоційних реакцій та свідомого регулювання поведінки.
• Роль гіпокампа у формуванні емоційно забарвлених спогадів.
• Значення вегетативної нервової системи та блукаючого нерва для емоційного реагування.
• Вплив повторюваного досвіду та взаємодії із середовищем на формування емоційних реакцій.
• Значення темпераменту та індивідуальних особливостей нервової системи.

 

Тема 3. Стилі виховання та їхній вплив на емоційну сферу дитини

• Основні категорії батьківського впливу на емоційний розвиток.
• Батьки, які відштовхують емоції дитини.
• Батьки, які не схвалюють емоційні прояви.
• Емоційно дистанційовані батьки.
• Емоційний вихователь та прийняття різних емоційних станів дитини.
• Наслідки ігнорування, знецінення, висміювання та надмірного переключення уваги дитини з емоції.
• Значення прийняття емоцій дитини для розвитку її здатності розуміти та регулювати власні переживання.
• Вплив емоційної зрілості дорослого на емоційний розвиток дитини.

 

Тема 4. Основні кроки емоційного виховання

• Усвідомлення емоцій дитини.
• Диференціація емоцій та пошук причин їх виникнення.
• Ставлення до емоції як до можливості для контакту та навчання.
• Співчутливе вислуховування дитини.
• Підтвердження значущості та обґрунтованості переживань дитини.
• Допомога дитині у правильному називанні власних емоцій.
• Позначення меж переживання та відокремлення емоції від поведінкової реакції.
• Допомога у розв’язанні проблемної ситуації.

 

Тема 5. Практичні способи розвитку емоційного інтелекту

• Уникнення надмірної критики, принизливих коментарів і висміювання.
• Похвала та поетапне відзначення успіхів дитини.
• Уникнення «батьківської матриці» та надмірного нав’язування дитині очікувань дорослого.
• Урахування інтересів і потреб дитини.
• Створення ментальної карти повсякденності дитини.
• Підтримка самостійності та можливості ухвалювати рішення.
• Підвищення самооцінки через вибір, висловлювання власних бажань і повагу до них.
• Підтримка мрій і фантазій дитини.
• Розвиток терпіння, спільних рутин та навичок спілкування.
• Практика «Я-повідомлення» як інструмент безпечної емоційної комунікації.

 

Тема 6. Емоційне виховання на різних вікових етапах

• Особливості емоційного розвитку в перші місяці життя.
• Тактильна взаємодія, наслідування звуків та емоційний відгук дорослого протягом першого року життя.
• Відгукування на ініціативу дитини у віці 6–8 місяців.
• Безпечне дослідження простору у віці 9–12 місяців.
• Самостійність, вибір та рольові ігри у віці 1–3 років.
• Підтримка дитини під час конфліктів та розвиток соціальної компетентності у віці 4–7 років.
• Розширення меж самостійності у молодшому шкільному віці.
• Емоційна включеність, прийняття змін та підтримка самостійного ухвалення рішень у віці 8–12 років.
• Сепарація та автономізація в підлітковому віці.

 

Тема 7. Ігрові вправи та практики для розвитку емоційного інтелекту

• Вправа «Павутинка» для розвитку слухання, запам’ятовування та пізнання учасників групи.
• Вправа «Мавпа і дзеркало» для розвитку спостереження, наслідування та взаємодії.
• «Командний малювальник» для розвитку командної взаємодії та комунікації.
• Вправа «Зіпсоване люстерко» для розпізнавання та відображення емоцій.
• Вправа «Магніт» для розвитку тілесної та невербальної взаємодії.
• Вправа «Тотальна підтримка» для формування тілесного досвіду підтримки та довіри.
• Використання рольових ігор та спільної діяльності для наближення емоційних світів дорослого й дитини.

Після завершення навчання учасник:

• знає основні складові емоційного інтелекту та розуміє їхній взаємозв’язок;
• розуміє нейрофізіологічні механізми формування емоційних реакцій та роль набутого досвіду у їхньому розвитку;
• розуміє відмінність між емоційним інтелектом та емпатією;
• уміє враховувати вплив стилю виховання та характеру взаємодії дорослого з дитиною на розвиток її емоційної сфери;
• уміє розпізнавати, називати та диференціювати емоційні стани дитини;
• застосовує принцип співчутливого вислуховування та підтвердження значущості переживань дитини;
• уміє використовувати «Я-повідомлення» для вираження власних почуттів, опису ситуації, її впливу та бажаної зміни взаємодії;
• здатний добирати способи емоційного виховання відповідно до віку та рівня самостійності дитини;
• уміє використовувати ігрові вправи для розвитку емоційного інтелекту, слухання, наслідування, взаємодії та підтримки;
• здатний підтримувати розвиток самостійності, самооцінки, соціальних навичок та здатності дитини до ухвалення рішень;
• уміє визначати неефективні способи емоційної взаємодії, зокрема надмірну критику, висміювання, презирство, емоційне дистанціювання та нав’язування власних очікувань;
• здатний застосовувати розглянуті підходи та практичні інструменти у професійній взаємодії з дітьми та дорослими, які їх виховують.

Формат навчання:

Навчання здійснюється дистанційно у повністю асинхронному режимі. Слухачі самостійно переглядають відеозапис вебінару та опрацьовують навчальні матеріали у зручний час за індивідуальним графіком. Програма поєднує теоретичне опрацювання закономірностей формування емоційного інтелекту з практичними вправами та способами їх застосування у взаємодії з дітьми. На сторінці матеріалу зазначено формат «Відеозапис» та безстроковий доступ до навчального матеріалу.

 

Місце проведення:

Навчальний процес здійснюється на власному офіційному освітньому сайті ГО «Територія розвитку», де слухачі переглядають лекційні матеріали та опрацьовують практичні завдання. Платформа «Вектор» використовується для оформлення та обліку програми підвищення кваліфікації, а не як місце перегляду навчальних матеріалів. На сторінці матеріалу зазначено, що виданий сертифікат реєструється та публікується на платформі «Вектор».

 

Практичний складник:

Практична частина програми передбачає відпрацювання моделі «Я-повідомлення», яка складається з опису власного почуття, визначення ситуації або неприйнятної поведінки, пояснення її впливу на людину та формулювання бажаного способу взаємодії. Учасники також розглядають практичні ігри для розвитку емоційного інтелекту: «Павутинка» для розвитку слухання та запам’ятовування, «Мавпа і дзеркало» для наслідування та взаємодії, «Командний малювальник» для командної комунікації, «Зіпсоване люстерко» для відображення емоцій, «Магніт» для розвитку невербальної взаємодії та «Тотальна підтримка» для формування досвіду тілесної підтримки. Окремо розглядаються способи застосування рольових ігор, спільних рутин, вибору, ментальної карти повсякденності дитини та інших практик відповідно до віку дитини.

 

Форма контролю та рефлексії:

Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється через написання рефлексивного відгуку-аналізу (есе) за матеріалами вебінару. Така форма контролю дає змогу слухачу узагальнити опрацьований матеріал, осмислити чинники формування емоційного інтелекту дитини та продемонструвати готовність інтегрувати вивчені підходи, інструменти й стратегії у власну професійну практику.