Цифрові ресурси і STEM-технології у навчанні інтегрованих курсів та предметів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Освітній процес за програмою передбачає поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та контрольних заходів. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на досягнення визначених програмою результатів навчання, удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників та практичне застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

Особливістю практичних занять є моделювання та проєктування компетентнісно орієнтованих занять з предметів та курсів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі з використанням цифрових ресурсів та застосуванням STEM- технології; розроблення навчальних завдань і засобів оцінювання результатів навчання.

Контроль результатів навчання здійснюється відповідно до визначеної програмою системи оцінювання та передбачає оцінювання виконаних практичних завдань і підсумкове тестування.

Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання нормативно правових, навчально-методичних і науково-методичних матеріалів; виконання компетентнісних завдань; ознайомлення із сучасними підходами до навчання; використання цифрових освітніх ресурсів.

Зміст Програми структуровано за модульною системою, що забезпечує послідовний перехід від розуміння сучасних підходів НУШ та цифрової освіти до практичної роботи із цифровими інструментами з використанням STEM-підходу. Навчання побудоване за принципом «від теорії до практики»: спочатку слухачі знайомляться із засадами цифрового середовища та розвитком критичного мислення учнів, далі навчаються проєктувати STEAM-заняття, розробляти компетентнісні завдання, добирати якісні цифрові ресурси, проводити оцінювання та дбати про кібербезпеку, а під час підсумкової дискусії обговорюють, як зробити навчання дійсно практичним, цікавим та орієнтованим на учня.

На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест. 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Укласти кейс із ситуаційних завдань із використанням цифрових сервісів та STEM-інструментів, спрямованих на допрофільну підготовку здобувачів освіти, дослідження ринку професій майбутнього та оцінювання їхніх схильностей і здібностей (теми 1.2; 1.4).

МОДУЛЬ 1. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Педагогіка цифрової освіти

Переваги і ризики використання цифрових технологій і штучного інтелекту в освіті. Цифрова педагогіка, критична цифрова педагогіка, дидактика цифрової освіти як інноваційні складові науки «Педагогіка»: сутність понять і практичне використання можливостей кожної зі складових у процесі викладання і навчання. Особливості освітнього процесу, побудованого на засадах цифрової дидактики. Аксіологічна (ціннісна) складова цифрової педагогіки.

Розглядаються дидактичні можливості й ключові переваги цифровізації освітнього простору (персоналізація навчання, інтерактивність, доступність ресурсів), а також системні виклики, які виникають під час його створення та функціонування. Особлива увага приділяється принципам конструювання безпечного, ефективного та психологічно комфортного цифрового середовища, переосмисленню ролі педагога в умовах високотехнологічного освітнього процесу й формуванню його цифрової компетентності.

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Заняття присвячене висвітленню теоретичних засад та практичних шляхів реалізації STEM-орієнтованого підходу в сучасній шкільній освіті. У центрі уваги – розкриття синергії та взаємодоповнюваності ключових освітніх підходів (особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного та STEM), спрямованих на цілісний розвиток особистості здобувача освіти, його дослідницьких навичок, критичного мислення та здатності застосовувати знання у реальному житті. Розглядаються методичні та організаційні особливості адаптації STEM-технологій до різних форматів освітнього процесу – очного, дистанційного та змішаного. Учасники знайомляться зі специфікою конструювання інтегрованих завдань і навчальних ситуацій, використання інтерактивних STEM-методик, які забезпечують високу мотивацію учнів, їхню суб’єктність та активну пізнавальну діяльність.

Тема 1.3. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості 

Заняття присвячене висвітленню концептуальних засад глибинного навчання (Deep Learning) за допомогою інтеграції сучасних цифрових технологій та STEM-підходу. У центрі уваги – психолого-педагогічні механізми переходу від пасивного засвоєння фактів до активного дослідницького пізнання, аналізу даних і розв'язання реальних проблемних ситуацій за допомогою цифрових та міждисциплінарних інструментів.

Розглядаються методичні прийоми розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості під час виконання STEM-проєктів, використання віртуальних лабораторій, симуляцій та програмних засобів для математичного й комп'ютерного моделювання. Учасники опановують інструменти конструювання компетентнісних дослідницьких завдань та аналізу цифрового контенту, які стимулюють адаптивність мислення, алгоритмічну грамотність і готовність учнів до ухвалення обґрунтованих рішень у динамічному цифровому світі.

Тема 1.4. Підготовка до профільного навчання в базовій середній освіті: особистісно орієнтований підхід при формуванні готовності до усвідомленого вибору профілю навчання

Система педагогічної, психологічної, інформаційної та організаційної підтримки учнів базової школи, що сприяє їх самовизначенню. Мета, завдання і зміст підготовки до профільного навчання в базовій середній освіті. Етапи проведення. Структура і форми реалізації.  Напрями роботи з підготовки до профільного навчання в базовій середній освіті: інформаційний, психологічний, діяльнісний, профорієнтаційний. Критерії визначення готовності учнів до вибору профілю навчання.

Місце STEM-технологій у реалізації допрофільної підготовки та професійної орієнтації учнів.

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УЧИТЕЛЯ НУШ: STEАM-ТЕХНОЛОГІЇ, ЦИФРОВІ РЕСУРСИ ТА КОМПЕТЕНТНІСНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Тема 2.1. STEAM-орієнтовані підходи у проблемному, проєктному та кооперативному навчанні: сутність, переваги, планування навчального проєкту 

Заняття присвячене висвітленню теоретичних засад та практичних інструментів інтеграції STEAM-підходу в освітній процес предметів і курсів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі (СЗБОГ) через активні формати – проблемне, проєктне (Project-Based Learning) та кооперативне (Cooperative Learning) навчання. Розкриваються методичні переваги міждисциплінарного поєднання природничих знань, цифрових технологій, інженерного проєктування та арт-практик для формування в учнів навичок безпечної поведінки, збереження здоров'я, піклування про добробут і розв'язання актуальних соціальних проблем.

Розглядаються покрокова методологія та алгоритм планування міждисциплінарного STEAM-проєкту: від визначення проблемної життєвої ситуації (контекстного завдання) та вибору цифрових інструментів супроводу до організації ефективної командної взаємодії учнів, розподілу соціальних ролей і конструювання критеріїв оцінювання. Учасники опановують практики розробки навчальних проєктів з питань безпеки життєдіяльності та ментального здоров'я, адаптованих до очного, дистанційного та змішаного форматів навчання.

Тема 2.2. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу 

Заняття присвячене висвітленню сучасних підходів до цифровізації оцінювання навчальних досягнень учнів у межах соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі (СЗБОГ). Досліджується питання використання цифрових сервісів та інтерактивних інструментів для організації формувального оцінювання, підтримання ефективного зворотного зв’язку, стимулювання самооцінювання й рефлексії здобувачів освіти щодо формування їхніх компетентностей.

Розглядаються практичні можливості цифрових застосунків для моніторингу та аналітики навчального прогресу учнів у реальному часі. 

Тема 2.3.    Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей 

Заняття присвячене алгоритмам модифікації готового цифрового контенту відповідно до вікових та індивідуальних психолого-фізіологічних особливостей здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб і цілей формування здоров'язбережувальних та безпекових компетентностей. Інтеграція цифрових інструментів у структуру уроків різних типів.

Особливий акцент зроблено на переході від текстоцентричного до візуалізованого навчального контенту. Учасники знайомляться з методами та сучасними цифровими інструментами візуалізації, удосконалюють навички моделювання й самостійного проєктування наочних дидактичних матеріалів для організації ефективного та мотивувального освітнього простору.

Розглядаються критеріальні засади оцінювання якості, академічної доброчесності та безпечності обраних ресурсів. 

Тема 2.4.    Математичне моделювання добробуту й підприємницьких ініціатив 

Учасники ознайомляться з прикладами застосування математичних моделей для планування бюджету, оцінювання витрат і доходів, прогнозування результатів діяльності та прийняття обґрунтованих фінансових рішень. Особлива увага приділяється розв'язанню практикоорієнтованих задач, що відображають реальні життєві та бізнес-ситуації. Розглядаються можливості формування в учнів підприємливості, фінансової грамотності та навичок критичного аналізу даних засобами математики. Заняття спрямоване на розвиток умінь застосовувати математичні знання для розв'язання прикладних завдань і моделювання економічних процесів.

Тема 2.5. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань 

Заняття присвячене висвітленню практико-орієнтованих засад реалізації компетентнісного підходу під час викладання предметів і курсів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі із застосуванням STEM-технологій та цифрових інструментів. Розкривається сутність компетентнісно орієнтованого завдання як головного дидактичного засобу, що трансформує теоретичні знання здобувачів освіти у практичні життєві вміння, досвід аналізу даних, прийняття зважених рішень, модель безпечної поведінки та турботи про власний добробут.

Учасники розробляють педагогічні кейси для навчання за STEM-технологією.

Тема 2.6.    Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту 

Заняття присвячене формуванню базових компетентностей із захисту цифрового простору в закладах освіти. Учасники ознайомляться з актуальними кіберзагрозами: фішингом, соціальною інженерією, витоком персональних даних та небезпечним контентом. Розглядаються інструменти та алгоритми дій: налаштування безпечних паролів, розпізнавання підозрілих повідомлень, правила роботи з освітніми платформами та захист облікових записів. Окрему увагу приділено ролі педагога як провідника цифрової культури – як навчати учнів відповідальній поведінці в мережі. 

Тема 2.7. Тематична дискусія «Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Рефлексивність навчання»

Заняття побудоване у формі інтерактивної тематичної дискусії, спрямованої на спільне осмислення та висвітлення практико-орієнтованого характеру навчання предметів і курсів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі. Обговорюються психолого-педагогічні та методичні шляхи трансформації здобувачів освіти з пасивних слухачів у свідомих, активних суб'єктів освітнього процесу, здатних моделювати власну безпечну поведінку, аналізувати життєві ситуації та дбати про особистий добробут.

Учасники аналізують методи, прийоми та цифрові інструменти формувального оцінювання й саморефлексії, які допомагають здобувачам освіти усвідомлювати власний навчальний прогрес, оцінювати ризики та ухвалювати зважені рішення в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Тема 2.8.    Оцінювання та рефлексія результатів підвищення кваліфікації з питань цифрової педагогіки та STEM-навчання

Проводиться підсумкове тестування за ключовими темами курсів, та анкетування стосовно досягнення очікуваних результатів.

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розробити паспорт та сценарій STEM-проєкту (або STEAM-кейсу) для здобувачів освіти за напрямом СЗБОГ (наприклад, з питань цивільного захисту, безпеки життєдіяльності, екології життя чи ментального здоров’я) (тема 2.1).
2. Розробити комплект із 2-3 компетентнісно орієнтованими завданнями (із чітким стимулом, контекстом реальної життєвої ситуації, сформульованим завданням та модельною відповіддю) з використанням віртуальних лабораторій, симуляцій чи наборів даних про добробут і безпеку (тема 2.5.).

3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Концепція «Індустрія 5.0» в освіті: як поєднати переваги штучного інтелекту й цифрових технологій із людською креативністю та аксіологічними вимірами дидактики?
2. Роль STEM/STEAM-підходів у формуванні здоров’язбережувальних компетентностей, культури безпеки та екологічної свідомості здобувачів освіти
3. У чому полягає дидактична відмінність між поверхневим (орієнтованим на відтворення фактів) та глибинним навчанням під час вивчення питань безпеки, здоров'я та добробуту?
4. Як здійснюється рання профорієнтація та допрофільна підготовка здобувачів освіти засобами STEM-технологій та цифрових профорієнтаційних сервісів?
5. Якими основними принципами та дидактичними вимогами має керуватися педагог під час вибору електронних освітніх ресурсів для досягнення конкретних цілей у галузі здоров'я, безпеки та добробуту?
6. У чому полягає роль математичного моделювання як інструменту аналізу особистого й родинного добробуту та прийняття обґрунтованих фінансових і соціальних рішень?
7. Які особливості слід враховувати під час адаптації компетентнісно орієнтованих завдань для використання в очному, дистанційному та змішаному форматах освітнього процесу?
8. Які критерії оцінювання якості, академічної доброчесності, безпечності та дидактичної доцільності електронних (цифрових) освітніх ресурсів Ви б запропонували своїм колегам?
9. Наведіть приклади нормативно-правових та методичних вимог щодо забезпечення кібербезпеки, захисту персональних даних та протидії кіберзагрозам у цифровому освітньому середовищі закладу освіти.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
7. Державний стандарт базової середньої освіти URL: Перейти за покликанням  
8.  Наказ МОН від 04.05.2026  № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів». URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.08.2026).  

Основна література

1. STEM освіта – світовий освітній тренд [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням С.В. Реалізація STEM-освіти через проектну діяльність: з досвіду роботи. Перейти за покликанням ">URL: https://www.youtube.com/watch?v=kaatZV_bao&list=PLKryum2977DEEWFKG_DT30y01F0hDP-AZ&index=15   
2. Бобро Н. Цифровізація освіти: виклики та можливості у XXI столітті. URL: Перейти за покликанням  
3. Державний стандарт базової середньої освіти: затверджений Постановою КМУ від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням  
4. Заплптинський В. Перспективи STEM-освіти в інтегрованому курсі «Здоров’я, безпека та добробут» НУШ. URL: Перейти за покликанням  
5. Ростока М.Л., Кравченко Ю.А. Педагогіка: цифрові орієнтири. URL: Перейти за покликанням  
6. Сіпій В.В. STEM-технології здоров’язбереження у формуванні кар’єрної спрямованості здобувачів освіти. URL: Перейти за покликанням
7. Таможська І.В. Концептуальні засади цифрової педагогіки. URL: Перейти за покликанням  
8. Дембіцька С. Цифрова доступність в освіті: виклики та перспективи. URL:  Перейти за покликанням  
9. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2024/2025 навчальному році. Лист ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" 21/08-1242 від 12.08.2024. URL: Перейти за покликанням  

Додаткова література

1. Адаптування освітніх вимог для учнів з особливими освітніми потребами: міжнародний та український досвід. URL: Перейти за покликанням  
2. Буртовий С.В. Хмарні технології в освіті: Microsoft, Google, IBM. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
3. Гайда В. Ефективні методи реалізації STEM-навчання. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/Ped_nauk_XLIV_XLV-20-25.pdf 
4. Данко А. Особливості організації допрофільної підготовки здобувачів освіти в гімназіях у дистанційному форматі в умовах трансформаційних процесів. URL: Перейти за покликанням  
5. Зламанюк Л.М. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності учнів під час викладання природничо-наукових дисциплін. ULR : Перейти за покликанням   (дата звернення 17.03.23 р.).
6. Інклюзивна освіта та навчання в сучасних умовах трансформацій: психолого-педагогічні основи інклюзивної освіти : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 23 січня – 5 березня 2023. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – 180 с. URL: Перейти за покликанням  
7. Кузьменко О.М., Мельник І.В. Цифрові технології та штучний інтелект у навчанні: навч.-метод. посібник. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2023.
8. Мельник Ю.С. Цифрові технології як засіб посилення прикладної спрямованості шкільної природничої освіти. URL: Перейти за покликанням  
9. Рева О.В. Форми роботи для STEM-уроку. Електронний ресурс. - Режим доступу: Перейти за покликанням  
10. Штучний інтелект в освіті: аналітичний звіт. – Київ: МОН України, 2024. 

У результаті успішного опанування Програми та виконання її вимог у слухачів курсів підвищення кваліфікації сформуються:

Знання й розуміння:

• знати сутності, методичні засади та переваги розбудови електронного (цифрового) освітнього середовища, а також ключових аспектів педагогіки цифрової освіти;
• розуміти концептуальні засади та світові тренди розвитку STEM-освіти як інтегрованого підходу у викладанні предметів та інтегрованих курсів соціальної й здоров’язбережувальної галузі; 
• знати теоретико-методичні основи реалізації STEM/STEAM-орієнтованих підходів у поєднанні з проблемним, проєктним та кооперативним навчанням;
• розуміти критерії добору, модифікації та оцінювання ефективності електронних (цифрових) освітніх ресурсів залежно від вікових особливостей здобувачів освіти та освітніх цілей; 
• знати можливості й види цифрових інструментів для проведення формувального та підсумкового оцінювання, організації зворотного зв’язку та аналізу навчального поступу учнів; 
• усвідомлювати актуальні кіберзагрози та протоколів безпечної роботи в цифровому освітньому просторі. 

Уміння:

• проєктувати заняття предметів та інтегрованих курсів соціальної й здоров’язбережувальної освітньої галузі з елементами STEM/STEAM; 
• застосовувати знання відповідальної й безпечної поведінки в цифровому просторі;
• уміти захищати цифрові пристрої, персональні дані та електронні ресурси від небажаного контенту та стороннього впливу;
• добирати та модифікувати електронні (цифрові) освітні ресурси з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти;
• оцінювати ефективність обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей;
• використовувати математичне моделювання для навчання підлітків раціональному плануванню бюджету та оцінюванню підприємницьких ініціатив.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• визнає людиноцентризм та емпатію вищими ціннісними орієнтирами освітньої діяльності в умовах технологічного прогресу; 
• поділяє цінності цифрової гігієни та кібербезпеки як основи забезпечення ментального й фізичного благополуччя суб'єктів освіти; 
• оцінює безперервний професійний розвиток і цифрову трансформацію як ключові ресурси підвищення якості власної педагогічної діяльності;
• виявляє готовність до безперервного професійного самовдосконалення та критичного аналізу власних цифрових компетентностей. 

Освітній процес за програмою будується на засадах інтерактивності, діяльнісного підходу й практичної спрямованості та поєднує теоретичну складову (інтерактивні лекції, презентації теоретичних засад цифрової педагогіки, STEM/STEAM-підходів) з інтенсивною практичною діяльністю.

Практична складова програми орієнтована на виконання компетентнісних завдань, моделювання педагогічних ситуацій, реалізацію сучасних підходів до навчання (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, STEM-орієнтованого, кооперативного та глибинного навчання), роботу з цифровими сервісами та освітніми ресурсами, участь у тематичних дискусіях і рефлексивних сесіях для обміну педагогічним досвідом та формування дієвих практичних інструментів. Для виконання окремих практичних завдань передбачається використання слухачами цифрових пристроїв із доступом до мережі Інтернет.