Цифрове громадянство та інформаційна безпека: як сформувати громадянина сучасного світу

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН

Зміст навчання  (тематичний план)	Розподіл нав-чальних годин	Форми  навчальних занять	Освітній продукт
Тема 1.
Цифрове громадянство: що це і чому воно важливе Кібербезпека в щоденному житті	3	Лекція, практичне заняття, тренінг, самостійна робота	  Слухач знає: поняття «цифрове громадянство» та його компоненти;   Уміє: аналізувати навчальні ситуації через призму цифрових прав та обов’язків;   Розрізняє: цифрову ідентичність та цифрову репутацію;   Володіє: навичками формулювання «Кодексу цифрового громадянина»;
Тема 2.
Інформаційна безпека та медіаграмотність	3	Лекція, практичні заняття, самостійна робота	  Слухач знає : що таке фейки, дезінформація, пропаганда, маніпуляція;   Уміє: користуватися базовими інструментами фактчекінгу;   Розрізняє: маніпулятивні прийоми у повідомленнях;   Володіє: інструментами онлайн-перевірки інформації
Тема 3.
Роль критичного мислення в інформаційній безпеці	3	Лекція, практичні заняття, самостійна робота	  Слухач знає: основні правила кібергігієни;   Уміє: розробляти інструкції для учнів і батьків;   Розрізняє:    власний «цифровий слід» та його наслідки. Володіє: практичними алгоритмами кіберзахисту;
Тема 4.
Кібербезпека в щоденному житті	3	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	  Слухач знає:  сутність і компоненти критичного мислення;   Уміє: аналізувати інформацію та будувати аргументи;   Розрізняє:  факти, аргументи, висновки та судження;  Володіє:  методиками створення чек-листів критичної оцінки інформації.
Тема 5.    Роль штучного інтелекту в інформаційній війні.	3	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	  Слухач знає: особливості функціонування ШІ у сфері медіа;   Уміє: застосовувати базові сервіси ШІ для перевірки й навчання;   Розрізняє:   приклади маніпулятивного та навчального застосування ШІ; Володіє: практичними рекомендаціями для безпечної роботи з ШІ;

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТЕМ

Тема 1. Цифрове громадянство: що це і чому воно важливе

Мета:  Усвідомити значення цифрового громадянства у навчальному середовищі та суспільстві; розглянути права й обов’язки учасників цифрового простору; сформувати початкові підходи до цілеспрямованого виховання цифрових громадян у школі.

Завдання заняття : 

• Систематизувати та поглибити знання щодо:
• визначення «цифрове громадянство» та його компонентів;
• цифрових прав і обов’язків (право на приватність, доступ до інформації, відповідальність за дії);
• цифрової ідентичності та репутації;
• ролі школи та вчителя у формуванні цифрових компетентностей;
• міжнародних підходів і стандартів (концепції цифрових компетентностей).

 Сформувати вміння (навички):

• аналізувати навчальні ситуації з позиції цифрового громадянства;
• пояснювати учням права й обов’язки у мережі простими прикладами;
• розробляти базові правила/кодекс цифрової поведінки для класу.
   

Розвинути установки до:

• усвідомлення вчителем ролі фасилітатора цифрового навчання;
• відповідальності за формування прикладу онлайн-поведінки;
• просування ідеї цифрових прав і відповідальності серед учнів і батьків.

 

Теоретичний матеріал до теми 1.

Основні поняття: 

• Цифрове громадянство — набір знань, умінь і ціннісних орієнтирів, що дозволяють відповідально діяти в цифровому просторі.
• Цифрова компетентність — здатність безпечно й ефективно користуватися цифровими ресурсами.
• Цифрова ідентичність/репутація — інформація про особу в мережі та її сприйняття іншими.
• Цифрові права й обов’язки — сукупність прав (конфіденційність, доступ) і відповідальностей (поважати інших, не поширювати шкоду).

Зміст навчання: поняття і компоненти цифрового громадянства; права/обов’язки; цифрова ідентичність; роль школи; приклади класних кодексів.

 

Вид навчальної діяльності до теми:

 

Тренінгове заняття 1.1.

Метод навчання: вправи на проведення вітання, знайомства, вправи на прийняття правил роботи, вправи на визначення очікувань.

Завдання для виконання: створити невимушену, дружню, привітну атмосферу в групі з відчуттям взаємної симпатії. Прийняти правила для комфортної та продуктивної  роботи учасників тренінгу. Допомогти учасникам визначитися з власними очікуваннями й побоюваннями від модуля та абстрагуватися від поточних проблем, що не стосуються теми зустрічі.

Мета: знайомство учасників/учасниць групи для забезпечити конструктивну атмосферу для роботи, створити нормальний психологічний клімат. 

Опис:

Учасники/ці повинні обрати логотип  бренду з яким вони себе ідентифікують (ім’я, посада, риси характеру та побажання всім іншим учасникам тренінгу).

Форма звіту : Обговорення / зворотний зв’язок:

Що важливого в багатьох логотипах брендів ви помітили? Наскільки логотипи брендів відповідають меті нашої зустрічі?

 

Тренінгове заняття 1.2.

Метод: індивідуальна робота, обговорення у колі.

Мета: визначити очікування учасників/учасниць від тренінгу.

Завдання для виконання: продовжити речення 

Опис:

Запропонуйте учасникам/учасницям за правилом добровільності структуровано по колу сказати: «Від сьогоднішнього тренінгу я очікую…» 

Можливий і такий варіант: Тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення: а) від тренера я очікую...; б) від інших учасників я очікую...; в) від себе я очікую...; г) мета, яку я маю намір досягти.

Тренер пропонує кожному відповісти на запитання одразу, або після короткого обговорення в парах, малих групах чи всією групою, потім збирає заповнені аркуші. 

Форма звіту: Обговорення групи

Практичне заняття 1.1.

Метод навчання: «Мозковий штурм»

Завдання для виконання: за допомогою сервісу «mentimeter» встановити що є «цифрове громадянство».

Мета: пошук і формулювання якомога ширшого спектра ідей досліджуваної проблеми, вихід за межі уявлень. 

Опис завдання:  записати в сервісі 5 асоціацій;

Форма звіту:  індивідуально представляють свої доробки щодо результатів мозкового штурму.

Лекція 1.1.

Метод: інтерактивна лекція + презентація.

План: 1) Що таке цифрове громадянство; 2) Компоненти; 3) Права й обов’язки; 4) Приклади у школі.

Форма звіту: питання-відповіді, коротка ментальна карта у групі.

 

Практичне заняття 1.2.  «Мої цифрові ролі»

Метод: індивідуальна робота + обговорення в парах.

Завдання: кожен учасник складає перелік своїх ролей (вчитель, батько/мати, користувач соцмереж тощо) і вказує для кожної ролі відповідні права й обов’язки.

Мета: усвідомити, як ролі впливають на поведінку в мережі.

Опис: учасники представляють свої таблиці в парах; формують загальну «хмару ролей» на дошці/Jamboard.

Форма звіту: спільний Padlet з прикладами.

Практичне заняття 1.3. «Піраміда прав і обов’язків класу»

Метод: групова робота.

Завдання: створити візуальну піраміду (право–обов’язок) для різних ситуацій: публікація фото, коментарі, участь у форумах.

Форма звіту: презентація груп, обговорення.

Практичне заняття 1.4  «Кодекс цифрового громадянина»

Метод: фасилітована дискусія.
Завдання: створити спільний «кодекс» правил для вчителя та учня.
Опис: модератор пропонує блоки (права, обов’язки, поведінка), учасники формулюють правила.
Форма звіту: готовий кодекс (документ, інфографіка).

Тема 2. Інформаційна безпека та медіаграмотність

Мета: Ознайомити педагогів з механізмами інформаційних загроз і засобами їх ідентифікації; надати алгоритми перевірки інформації й навчити інтегрувати медіаграмотність у шкільні уроки.

Завдання заняття : 

• Систематизувати та поглибити знання щодо:
• видів дезінформації (фейк, маніпуляція, пропаганда, фрагментація контексту);
• принципів перевірки джерел (автор, дата, контекст, підтвердження);
• інструментів фактчекінгу і базових технік аналізу інформації;
• психологічних механізмів сприйняття (емоції, упередження).

Сформувати вміння (навички):

• аналізувати новинні повідомлення на достовірність;
• використовувати прості інструменти перевірки (реверсні пошуки зображень, перевірка джерела);
• будувати уроки з вправами на медіаграмотність.

Розвинути установки до:

• критичного ставлення до «шокуючих» заголовків;
• відповідальності за поширення інформації;
• заохочення учнів до перевірок перед репостом.
   

Теоретичний матеріал до теми 2.

Основні поняття: 

Медіаграмотність — здатність розуміти, оцінювати й створювати повідомлення медіа.
Дезінформація / фейк — навмисне поширення неправдивої інформації.
Фактчекінг — процес перевірки фактів і джерел.
Маніпуляція — використання емоцій/структури повідомлення для впливу.
Джерело / контекст / атрибуція — базові елементи для оцінки повідомлення.

Зміст навчання: види загроз; механізми поширення; методика перевірки; вправи з реальними кейсами.діяльності. 

 

Вид навчальної діяльності до теми:

 

Лекція 2.1.

Метод: інтерактивна лекція з прикладами кейсів.
План: види дезінформації, як читаємо заголовки, критерії оцінки джерел.
Форма звіту: чек-лист критеріїв, що кожен учасник заповнює.

Практичне заняття 2.1 «Факт чи судження?»
Метод: робота в малих групах; аналіз уривків новин.
Завдання: визначити, що є фактом, що — судженням, знайти джерела підтвердження.
Мета: навчитися відокремлювати факти від інтерпретацій.
Форма звіту: короткі картки з відповідями, презентація одного прикладу.

Практичне заняття 2.2 «Детективи в мережі»
Метод: практична робота з інструментами перевірки (реверсний пошук зображень, перевірка автора, пошук оригіналу).
Завдання: за наданою «підозрілою» новиною — скласти короткий фактчек-репорт.
Форма звіту: 1-сторінковий репорт (група).

 

Практичне заняття 2.3 «Маніпуляція в новині»

Метод: кейс-аналіз.
Завдання: визначити прийоми маніпуляції (емоції, ярлики, вирваний контекст).
Опис: учасники отримують заголовки/пости, пояснюють, які тригери використані.
Форма звіту: картка «Маніпуляція — як розпізнати».

Тема 3. Роль критичного мислення в інформаційній безпеці

Мета: Розвинути у вчителів розуміння критичного мислення як ключового інструмента інформаційної стійкості; навчити методам формування критичного мислення в учнів у контексті інформаційної безпеки.

Завдання модуля:
Систематизувати та поглибити знання щодо:

• сутності критичного мислення (аналіз, оцінка, аргументація);
• когнітивних упереджень і механізмів маніпуляції (confirmation bias, емоційні тригери тощо);
• способів розвитку критичного мислення у шкільній практиці (запитання, аргумент-аналіз, картування аргументів).

Сформувати вміння (навички):

• розпізнавати логічні помилки та маніпулятивні прийоми в повідомленнях;
• створювати вправи на розвиток аналітичних навичок (аргумент-дерево, теза/доказ/контрдоказ);
• керувати дебатами і дискусіями в класі для розвитку критичного мислення.

Розвинути установки до:

• культивування сумніву як конструктивного інструмента (не цинізму);
• виховання інтелектуальної чесності у школярів;
• підтримки процесу навчання через питання, а не через готові відповіді.

 

Теоретичний матеріал до теми 3. Основні поняття: 

• Критичне мислення — уміння аналізувати, оцінювати і робити обґрунтовані висновки.
• Когнітивні упередження — системні схильності, що викривлюють оцінку інформації.
• Аналіз аргументів — виділення тез, підстав і висновків.
• Фальсифікація / верифікація — підходи до перевірки тверджень.
• Інформаційна резистентність — стійкість до маніпуляцій.

Зміст навчання: механіки мислення, аналіз маніпуляцій, інструменти (чек-лист критичної оцінки, аргументні карти), вправи на практиці.

 

Види навчальної діяльності до теми:

Лекція 6.1.
Метод: інтерактивна лекція з демонстрацією когнітивних упереджень.
План: основи критичного мислення; найпоширеніші упередження; як вони використовуються у маніпуляціях.
Форма звіту: запис власних упереджень/спостережень (рефлексія).

Практичне заняття 6.1 — «Маніпуляція чи ні?»
Метод: аналіз повідомлень у малих групах.
Завдання: для кожного прикладу визначити: маніпуляція/не маніпуляція, які прийоми використані, як протистояти.
Форма звіту: короткий аналіз із пропозицією захисних стратегій.

Практичне заняття 6.2 — «Аргументні карти»
Метод: робота в парах; створення мапи аргументів (теза — підстава — приклади — контраргументи).
Завдання: підготувати коротку дебатну промову, обґрунтувавши позицію фактами.
Форма звіту: картка аргументів + демонстрація (мікродебати).

Практичне заняття 6.3 — «Чек-лист мислячого користувача»
Метод: створення практичного інструмента (чек-листа) для класу.
Завдання: розробити 7–10 пунктів, якими учні користуватимуться при зустрічі з інформацією.
Форма звіту: готовий чек-лист, тестування на 1–2 реальних повідомлення

Тема 4. Кібербезпека в щоденному житті

Мета:  Надати вчителям практичні навички і алгоритми для забезпечення особистої та шкільної цифрової безпеки; навчити створювати прості інструкції для учнів і батьків.

Завдання заняття: 

Систематизувати та поглибити знання щодо:

• базових правил кібергігієни (паролі, оновлення, резервні копії);
• механік фішингу, шкідливого програмного забезпечення, соціальної інженерії;
• захисту персональних даних та правил їх оприлюднення;
• інструментів безпечного налаштування акаунтів.

 Сформувати вміння (навички):

• створювати та оцінювати надійні паролі;
• налаштовувати двофакторну автентифікацію;
• застосовувати чек-листи кібербезпеки для учнів/батьків;
• розпізнавати фішингові підозрілі листи та повідомлення.

Розвинути установки до:

• постійного оновлення цифрових навичок;
• відповідального ставлення до збереження персональних даних;
• уваги до цифрового сліду й репутації.

Теоретичний матеріал

Основні поняття:

• Кібербезпека — заходи й практики, що захищають цифрові системи та дані.
• Кібергігієна — щоденні звички безпечної роботи в інтернеті.
• Двофакторна автентифікація (2FA) — додатковий рівень захисту при вході.
• Фішинг — шахрайські повідомлення, що маскуються під легітимні.
• Цифровий слід — інформація, що залишається про користувача в мережі.

Зміст навчання: паролі і 2FA; захист акаунтів; фішинг; резервні копії; політика обробки персональних даних.

 

Види навчальної діяльності до теми:

 

Практикум 3.1 — «Безпечний чи небезпечний?»
Метод: аналіз прикладів паролів і акаунтів.
Завдання: оцінити набори паролів, запропонувати покращення; скласти правила для створення пароля.
Форма звіту: чек-лист на 5 пунктів.

Практичне заняття 3.2 — «Мій цифровий слід»
Метод: індивідуальна робота + рефлексія.
Завдання: знайти в мережі якісно доступну інформацію про себе (публічна частина) та обговорити ризики.
Мета: усвідомити наслідки публічності даних.
Форма звіту: короткі нотатки + пропозиції заходів з захисту.

Кейс 3.3 — «Фішинг: симуляція»
Метод: рольова гра/симуляція.
Завдання: виявити підозрілі ознаки листа/повідомлення, скласти алгоритм дій.
Форма звіту: алгоритм дій (інструкція 6 кроків) і обговорення.

Тема 5. Роль штучного інтелекту в інформаційній війні

Мета: Сформувати в учителів цілісне уявлення про особливості використання штучного інтелекту (ШІ) в інформаційній війні; ознайомити з практичними прикладами застосування ШІ для створення пропаганди й дезінформації, а також з можливостями використання ШІ для виявлення та протидії маніпуляціям. 

Завдання заняття : 

Систематизувати та поглибити знання щодо:

• сутності та можливостей штучного інтелекту в медіа-просторі;
• механізмів використання ШІ для створення фейків, дипфейків, пропагандистського контенту;
• сучасних інструментів ШІ, які допомагають виявляти дезінформацію;
• практичних рекомендацій для безпечного використання ШІ у навчанні.

Сформувати вміння (навички):

• аналізувати приклади використання ШІ у створенні маніпулятивного контенту;
• користуватися базовими інструментами ШІ для перевірки інформації (наприклад, розпізнавання дипфейків);
• інтегрувати тематику ШІ у навчальний процес як елемент цифрової та медіаграмотності.

Розвинути установки до:

• - усвідомлення двоїстої ролі ШІ (як загрози, так і ресурсу для захисту);
• критичного підходу до інформації, створеної за допомогою ШІ;
• відповідального ставлення до використання ШІ у власній педагогічній практиці.

Очікувані навчальні результати:

• щодо знань: учасники розуміють, як ШІ використовується для створення та виявлення пропаганди і дезінформації;
• щодо вмінь: учасники здатні розпізнавати контент, згенерований ШІ, та застосовувати базові інструменти для перевірки;
• щодо установок: учасники готові формувати у школярів критичне ставлення до інформації й усвідомлене використання ШІ.

Вид навчальної діяльності до теми 5.

 

Лекція 7.1. «ШІ в інформаційній війні: можливості та загрози»

Метод: інтерактивна лекція з прикладами відео та зображень, створених ШІ.

Зміст: огляд сучасних технологій (ChatGPT, MidJourney, Deepfake тощо); приклади пропагандистських кейсів; можливості для захисту.

Форма звіту: нотатки-рефлексії + питання для дискусії.

Практичне заняття 7.1 — «Правда чи дипфейк?»

Метод: робота з кейсами (відео/фото).

Завдання: визначити, чи є контент справжнім чи створеним за допомогою ШІ, пояснити ознаки.

Форма звіту: картка «ознаки дипфейку».

Практичне заняття 7.2 — «ШІ-генератор у класі»

Метод: міні-воркшоп.

Завдання: використати безпечний генератор (наприклад, ChatGPT або Canva AI) для створення навчального матеріалу; обговорити плюси/мінуси.

Форма звіту: приклад вправи, створеної за допомогою ШІ.

Практичне заняття 7.3 — «Антифейковий чек-лист»

Метод: групова робота.

Завдання: розробити чек-лист для школярів: «Як перевіряти контент, згенерований ШІ».

Форма звіту: готовий чек-лист (плакат/документ).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

1. Активна та результативна робота на практичних заняттях: 50 балів
2. Розробка елементу уроку з використанням одного з прийомів креативності чи творчості - 50 балів.
3. Проходження модуля зараховується набиранням не менше 75 балів.

СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Мельник Т. О.  Використання технологій розвитку критичного мислення в освітньому процесі //  Освітологічний дискурс. – 2019. – № 3–4. – С. 98–105.
   URL: Перейти за покликанням
2. Почапська О. І. (Не)безпека в цифровому світі. Навчальний посібник / Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 59 с.
3. Іванова Т. Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу: навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси, 2024. 178 с
4. Степанова Н. М. STOP-стереотипи: методи їх подолання в українському суспільстві / Н. М. Степанова. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. — 61 с.
5. Зюсс Д., Ламперт К., Трюльцш-Війнен К.
6. Медіапедагогіка: навчальний посібник / Зюсс Д., Ламперт К., Трюльцш-Війнен К.; пер. з нім. В. Климченка, В. Олійника / за загал. ред. В. Іванова. К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. 300 с.
7. Техніки декодування російської пропаганди на заняттях з історії та громадянської освіти. Навчально-методичний посібник / Желіба О.В., Мокрогуз О. П., Волошенюк О.В./ За редакцією Волошенюк О. В., Євтушенко Р. І. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. — 81 c.
8. Медіаграмотність під час війни: теорія, методика, інтерактив. Навчальний посібник / Довженко О., Єгорова А., Іванова Т., Міський В., Потапова В., Юричко А. / за загал. ред. О. Волошенюк, В. Іванова. — К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. — 68 с.
9. Рудь О. В. Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнного часу. Навчально-методичний посібник / за редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф., Євтушенко Р. І. — Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. — 44 c.
10. Академія стійкості. Онлайн ресурс у підтримку плекання стресостійкості. URL: Перейти за покликанням
11. Гбур 3. Використання штучного інтелекту в інформаційній безпеці України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2022. № 1. - URL: http://www.dv.navka.com.uа-’'pdf/1 2022/4.pdf
12. Інформаційна безпека. Підручник / В. В. Остроумов, М. М. Присяжнюк, О. І. Фармагей, М. М. Чеховська та ін.; під ред. В. В. Остроумова - К.: Видавництво Ліра-К, 2021. -412 с. https://llra-k.com.ua/preview/12867.pdf
13. Інформаційні війни : підручник / І. В. Гамова. - Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 2022. - 184 с. http s://imute, Перейти за покликанням IxNw=^/eb5 fda229699df8clef92fglf6f335eQ.pdf
14. Нестеренко Г. Інформаційна безпека: курс лекцій. Київ: НАУ, 2022.

Розвиток професійних компетентностей: 

• розуміти сучасні загрози в інтернеті, основні принципи безпечного користування інтернетом;
• оцінювати ризики в цифровому середовищі;
• усвідомлювати інформаційну безпеку в сучасниих умовах;
• інтегрувати елементи кібербезпеки в навчальні програми