Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) педагогів-організаторів закладів загальної середньої освіти «ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ»

opachkooi@zakinppo.org.ua

ТЕМА 1. Філософія та дидактичні принципи діяльнісного підходу в сучасному виховному просторі

Сутність концепту «діяльнісний підхід» у виховній системі НУШ. Чому знання, здобуті в дії, ефективніші за пасивне прослуховування. Психолого-педагогічні засади залучення учнів до активної діяльності. Побудова соціокультурного середовища закладу освіти на принципах суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Інтеграція виховної роботи з освітніми галузями державного стандарту через наскрізні вміння (критичне мислення, ініціативність, здатність співпрацювати, системно розв'язувати проблеми).

ТЕМА 2. Нова роль педагога-організатора: від інформатора до фасилітатора, ментора та тьютора

Професійний стандарт педагога-організатора у вимірі реформи НУШ. Зміна рольових моделей: лідер, що веде за собою, чи модератор, який створює умови для самореалізації учнів? Поняття фасилітації у виховній роботі. Інструменти активного слухання, ненасильницького спілкування та коучингу в дитячому колективі. Як передати відповідальність за захід дітям, зберігши безпеку та психологічний комфорт.

ТЕМА 3. Проєктний менеджмент та соціальне проєктування як основа виховної діяльності НУШ

Проєктна діяльність як вища форма реалізації діяльнісного підходу. Класифікація випускних та повсякденних проєктів у школі (благодійні, екологічні, творчі, просвітницькі). Етапи проєктного циклу (від генерації ідеї до звітування). Технологія визначення цілей SMART. Методика залучення ресурсів (фандрайзинг, краудфандинг, партнерство з місцевою громадою та ГО)

ТЕМА 4. Ігрові та квест-технології, гейміфікація соціокультурних та патріотичних заходів

Ігрофікація як інструмент залучення покоління «Альфа» до соціально важливої діяльності. Психологія гри: чому квести та симуляції працюють краще за лекції. Дидактична структура квесту: сюжет, правила, ролі, чек-поінти, механіки винагороди. Використання технологій форум-театру, дебатів, живих бібліотек у національно-патріотичному вихованні та профілактиці булінгу.

ТЕМА 5. Діяльнісні кейси та симуляційні моделі розвитку учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування як діюча модель громадянського суспільства, а не формальна структура. Перехід від «призначення старост» до виборчих кампаній, шкільних парламентів та дебатів. Кейс-метод (case-study) як інструмент навчання лідерів самоврядування. Як навчити дітей вирішувати реальні конфлікти чи проблеми школи через діяльнісні симуляції (модель ООН, шкільна сесія міської ради). Бюджет участі (шкільний громадський бюджет) як найвищий рівень діяльнісного самоврядування.

ТЕМА 6. Трансформація традиційних заходів (лінійок, концертів) у сучасні інтерактивні формати

У сучасній освіті відхід від радянських та застарілих традицій — це не просто тренд, а потреба часу. Сучасні діти сприймають інформацію через кліпове мислення, гейміфікацію та інтерактив, тому класичні лінійки з годинними промоваминаразі неактуальні. Переосмислення пасивних форм у виховній роботі. Як перетворити лінійку 1 вересня на командотворчий пікнік чи фестиваль локацій; День учителя — на день самоврядування з елементами бізнес-симуляції; концерт — на арт-перформанс, де кожен глядач є учасником. Інструменти дизайну виховного середовища (зондування простору, організація фотозон, інтерактивних стін побажань).

 

ТЕМА 7. Методи рефлексії, фідбеку та оцінювання результативності виховного процесу

Рефлексія як обов’язковий фінал будь-якої дії в НУШ. Відмінність між «як вам сподобалося?» та глибокою дидактичною рефлексією (чому я навчився? які емоції відчув? як використаю це в житті?). Інструменти збору зворотного зв’язку від дітей різного віку: емоційні мішені, «чемодан-м'ясорубка-кошик», цифрові опитування, метод 3-2-1. Критерії оцінювання вихованості та сформованості наскрізних умінь без виставлення балів.

ТЕМА 8. Професійне вигорання педагога та ресурсність у діяльнісному навчальному процесі 

Причини вигорання в діяльнісному навчанні. Гіпервідповідальність за менеджмент класу. Синдром «ідеального фасилітатора». Цифрове перевантаження. Освоєння нових ШІ-інструментів, платформ для рефлексії та створення цифрового контенту у позаробочий час. 

Стратегії відновлення та оптимізації. Збереження внутрішнього балансу, життєву та професійної гнучкості педагога. Делегування відповідальності учням. Використання лідерів груп (таймкіперів, спікерів, секретарів) для самоорганізації командної роботи. Впровадження взаємооцінювання (Peer Assessment) та чек-листів «Can-Do Statements». Автоматизація рутини за допомогою ШІ. Використання готових шаблонів та дидактичних конструкторів замість розробки кожного уроку. Професійна рефлексія. Чітке розмежування робочого часу та простору. Формула стійкості вчителя. 

ТЕМА 9. Психологія мотивації в діяльнісному підході

Еволюція мотиваційних чинників: від зовнішнього до внутрішнього. Фундаментальна роль внутрішньої мотивації в діяльнісному підході. Практичні психологічні прийоми запуску мотивації для вивчення української мови та літератури.

Практичні інструменти для вчителя: Проблемні ситуації, зворотний зв'язок, рефлексія, командна робота. 

ТЕМА 10. Психолого-педагогічна характеристика, особливості навчальної та корекційно-виховної роботи з дітьми з інтелектуальною недостатністю в умовах інклюзивного/інтегрованого навчання.

Трансформація діяльнісного підходу у практично-дійове навчання. Психолого-педагогічна характеристика дітей з інтелектуальною недостатністю. Побудова ефективної траєкторії навчання в інклюзивному класі. Особливості вивчення української мови та літератури в інклюзивному класі. Формування елементарних навичок виживання у мовному середовищі. Індивідуальна освітня траєкторія (ІОП). Опора на наочність (Принцип предметності). Корекційно-виховна робота. Залучення до командної роботи через адаптовані ролі.

ТЕМА 11. Психологія роботи з учнями з різними освітніми потребами

Гуманістична парадигма, принцип диференціації та психологічний супровід – база для роботи з учнями різними освітніми потребами.  Створення ситуації успіху та забезпечення умов для активної самореалізації.

Психолого-педагогічна матриця взаємодії з різними категоріями учнів на уроках української мови та літератури.

Психологічні засади інклюзивної взаємодії в інклюзивному класі. Екологічне мовленнєве середовище. Формування культури взаємодопомоги. Принцип безбар'єрності у спілкуванні.  

Роль асистента вчителя як психологічного містка в умовах діяльнісного підходу.

ТЕМА 12. Медіаграмотність у професійній діяльності педагога-організатора

Медіаграмотність для педагогів-організаторів як вміння критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та передавати ці навички учням. Вона включає аналіз фактів, перевірку джерел та безпечну поведінку в інтернеті. Головні складові медіаграмотності. Впровадження елементів медіаграмотності при проведенні виховних занять.

За результатами опанування програми слухачі знатимуть:

• сутність, структуру та принципи діяльнісного підходу в контексті НУШ;
• дидактичні вимоги до організації сучасного виховного та позаурочного заходу;
• алгоритми та етапи розробки учнівських соціальних та виховних проектів;
• методи оцінювання та рефлексії виховної діяльності учнів.

За результатами опанування програми слухачі вмітимуть :

• застосовувати інтерактивні та гейміфіковані технології (квести, симуляційні ігри, форум-театри) у повсякденній роботі;
• моделювати та організовувати діяльність дитячих об’єднань та органів учнівського самоврядування на засадах партнерства;
• трансформувати пасивні форми виховної роботи (лекції, лінійки) в активні діяльнісні формати;
• розробляти методичний інструментарій (сценарії, чек-листи, гайди) для реалізації діяльнісного підходу;

ефективно взаємодіяти з усіма учасниками освітнього процесу та громадою для організації соціокультурних подій.