МОВА ВОРОЖНЕЧІ В МЕДІА: ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПРОТИДІЯ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-правові та психологічні основи мови ворожнечі

Тема 1. Мова ворожнечі як соціально-комунікаційне явище.

Поняття «мова ворожнечі» у міжнародному й українському контекстах та його співвідношення з поняттями «свобода слова», «критика» і «дискримінація». Роль медіа та культурних інституцій у формуванні суспільного дискурсу. Групи, які найчастіше стають мішенню мови ворожнечі в Україні. Межі допустимої критики в медіатекстах культурного контенту. Базове розуміння явища як передумови для вивчення правових і психологічних аспектів теми.

Тема 2. Правове поле та медіастандарти.

Законодавство України та ЄС щодо протидії мові ворожнечі та межу між критикою і злочином на ґрунті ненависті. Нормативно-правові засади протидії дискримінації в медіатекстах. Механізми регулювання соціальних мереж і принципи саморегуляції медіасуб’єктів. Зміст етичних кодексів журналістів і працівників культури. Оцінювання правових ризиків публікації дискримінаційного контенту.

Тема 3. Психологія ворожнечі та групової динаміки.

Психологічні механізми виникнення ворожнечі на різних етапах групової динаміки. Механізми виникнення і функціонування таких соціально-психологічних феноменів, як агресія, упередження, стереотипи, групова поляризація. Роль стереотипів і когнітивних викривлень у виникненні страху. Психологія натовпу та специфіка онлайн-комунікації. Специфіка роботи з авдиторією в умовах конфлікту.

Тема 4. Етика і стандарти професійної комунікації і недискримінаційна мова.

Етичні стандарти професійної комунікації працівників культурних і освітніх інституцій. Принципи недискримінаційної мови у професійній діяльності. Роль медіаграмотності аудиторії як інструменту протидії мові ворожнечі. Практичні приклади етичних дилем у культурному й медійному середовищі. Ціннісні орієнтири для відповідальної публічної комунікації.

МОДУЛЬ 2. Ідентифікація мови ворожнечі та стратегії протидії в медіа і культурному контенті

Тема 5. Особливості прояву мови ворожнечіу культурному контенті (експозиції, заходи, тексти, публічні виступи).

Специфіка прояву мови ворожнечі в експозиціях, заходах, текстах і публічних виступах інституційних установ. Візуальна мова ворожнечі в медіатекстах культурного контенту – афішах, виставках, соціальних мережах. Типові ситуації ризику виникнення дискримінаційного контенту в культурній сфері. Навички попереднього мовного аналізу культурного контенту на предмет мови ворожнечі. Алгоритми запобігання її поширенню в публічних культурних проєктах.

Тема 6. Лінгвістичні маркери мови ворожнечі у медіатекстах культурного контенту (стереотипи, дегуманізація, ярлики).

Основні лінгвістичні маркери мови ворожнечі – стереотипи, дегуманізація, ярлики, їх прояв в описах культурних подій, репертуарі та інших елементах культурного контенту. Розпізнавання прихованих і явних мовних конструкцій дискримінаційного характеру. Коректне перефразування дискримінаційних висловлювань. Лінгвістичний аналіз медіатекстів.

Тема 7. Інклюзивна мова у медіатекстах як засіб протидії мові ворожнечі

Принципи та правила застосування інклюзивної мови в медіатекстах і культурному контенті. Приклади заміни дискримінаційної лексики на нейтральну й толерантну. Редагування текстів відповідно до стандартів інклюзивності. Роль інклюзивної мови у формуванні толерантного суспільного дискурсу. Алгоритм перевірки текстів на відповідність принципам недискримінації.

Тема 8. Приховані форми мови ворожнечі у культурному контенті та медіатекстах (сарказм, гумор, натяки)

Приховані форми мови ворожнечі – сарказм, гумор, натяки – у культурному та медійному контенті. Механізми маскування дискримінаційних меседжів під жарти чи іронію. Виявлення підтексту та прихованих значень у публікаціях. Приклади резонансних кейсів прихованої мови ворожнечі в українських медіа. Критичне мислення для розпізнавання завуальованої дискримінації.

Тема 9. Наративи «свій – чужий» у медіа. Маніпулятивні мовні конструкції.

Механізми формування наративів «свій – чужий» у медійному дискурсі. Маніпулятивні мовні конструкції, що використовуються для протиставлення груп. Застосування наративів «свій – чужий» у пропаганді та дезінформації, . Розпізнавання маніпулятивних технік у медіатекстах. Підходи до деконструкції ворожих наративів.

Тема 10. Ідентифікація і моніторинг мови ворожнечі. Контент-аналіз медіаматеріалів

Методику ідентифікації та моніторингу мови ворожнечі в медіапросторі. Інструменти й підходи контент-аналізу медіаматеріалів. Практичні навички систематичного відстеження дискримінаційного контенту. Приклади застосування моніторингових інструментів в українській та міжнародній практиці. Документування випадків мови ворожнечі.

Тема 11. Комунікативні стратегії протидії.

Стратегії прямого реагування та модерації дискримінаційного контенту. Підходи до створення контрнаративів і альтернативних наративів. Концепція культури «активного спостерігача» та неурядових мереж співдії. Екологічне спілкування. Превентивна комунікації та просвітницька діяльність. Практичні інструменти протидії мові ворожнечі у професійній діяльності.

здатність ідентифікувати прояви мови ворожнечі в текстах, зображеннях та усних виступах;

знання нормативно-правових засад протидії дискримінації в Україні та ЄС;

уміння застосовувати інклюзивну й недискримінаційну мову у професійній комунікації; 

здатність розробляти контрнаративи та стратегії реагування на мову ворожнечі; 

навички проведення контент-аналізу медіаматеріалів на предмет мови ворожнечі.

Програму побудовано на поєднанні теоретичної підготовки з практичним аналізом реальних кейсів мови ворожнечі в медіатекстах і культурному контенті. Значну частину практичних занять відведено на розбір конкретних прикладів дискримінаційних висловлювань, вправи з редагування текстів та моделювання ситуацій реагування на мову ворожнечі. Слухачі мають володіти базовими цифровими навичками для роботи на навчальній платформі (E-learn) та в системах відеозв’язку (Zoom, MS Teams). Програма враховує специфіку різних цільових груп (працівники культури, освіти, медіа) і передбачає диференціацію практичних завдань відповідно до профілю професійної діяльності слухача.

Програма реалізується 5-17 жовтня 2026 року. Кількість груп - 2.