ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

МОДУЛЬ 1. Професійна діяльність соціального педагога у забезпеченні психосоціальної підтримки та безпечного освітнього середовища

 

Тема 1.1 Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Сутнісна характеристика компетентнісного підходу в контексті концепції освіти впродовж життя. Нормативно-правове підґрунтя та вимоги Професійних стандартів педагогічних працівників: структура та зміст фахових компетентностей. Трансформація системи підвищення кваліфікації: перехід від академічного накопичення знань до формування практичних навичок, здатності діяти в нестандартних освітніх ситуаціях і відповідати на сучасні виклики. Варіативні шляхи та новітні формати професійного зростання: академічна свобода педагога у виборі суб’єктів надання освітніх послуг, побудова індивідуальної освітньої траєкторії, взаємовизнання результатів формальної, неформальної та інформальної освіти. Діджиталізація та нові інструменти професійного розвитку: сертифікація, супервізія, менторство (наставництво) та мережева взаємодія педагогічних спільнот. Рефлексивна культура та самооцінювання як чинники постійного саморозвитку й забезпечення високої якості освітньої діяльності.

 

Тема 1.2. Основні орієнтири та нормативно-правові засади діяльності соціального педагога в умовах освітніх змін

Нормативна база функціонування психологічної служби закладу освіти. Планування роботи та характеристика основнихнапрямів діяльності соціального педагога, їх змістовенаповнення. Реалізація просвітницько-профілактичного напрямудіяльності. Вимоги до ведення обов’язкової документації. Діяльність в умовах дистанційного навчання. Критерії самооцінювання результативності роботи. Рефлексіяпрофесійної активності.

 

Тема 1.3. Роль соціального педагога у соціалізації дитини з ООП: практичні інструменти підтримки 

Особливості соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти. Закономірності адаптації дитини до шкільного середовища, формування соціальних навичок, навчання взаємодії з однолітками та дорослими, розвиток комунікації та емоційної саморегуляції. 

Системний підхід та співпраця соціального педагога з членами команди психолого-педагогічного супроводу із включення дитини з ООП у соціум. 

Метод соціальних історій, візуальної підтримки, групові форми роботи. Залучення батьків до командної взаємодії. 

 

Тема 1.4. Тимбілдінг як технологія розвитку міжособистісної діалогової взаємодії у виховному просторі класу

Технологія тимбілдингу в умовах закладу загальної середньої освіти. Поняття «тимбілдінг». Види тимбілдінгу. Основні функції тимбілдингу. Етапи розвитку учнівського колективу. Доцільність використання методів тимбілдінгу на кожному етапі. Вправи  для згуртування учнівського колективу.

 

Тема 1.5. Забезпечення безпеки дітей в закладі освіти: психолого-педагогічний аспект

Комплексний розгляд безпеки дітей в умовах закладу освіти: фізична, емоційна, соціальна та інформаційна складові. Безпечне освітнє середовище як підтримуючий простір, що сприяє розвитку психічної стійкості, саморегуляції, умінню долати складні ситуації. Важливість формування культури довіри, взаємоповаги, партнерських стосунків між педагогами, батьками та здобувачами освіти.

Профілактика конфліктів, методи створення позитивного клімату в класі, алгоритми реагування на кризові стани дітей та способи підтримки здобувачів освіти з різними освітніми потребами.

 

Тема 1.6. Самоушкоджувальна поведінка серед підлітків: психологічні чинники, форми прояву та шляхи профілактики

Форми прояву самоушкодження. Фактори ризику виникнення самоушкоджувальної поведінки. Обставини самоушкоджень та рівень стурбованості оточення. Стратегії керування потягами до самоушкодження (план копінгу). Взаємодія з підлітком та комунікація з батьками. Розвиток навичок емоційної саморегуляції та конструктивного подолання стресу. Ресурси допомоги та підтримки при самоушкодженні.

 

Тема 1.7. Профілактика емоційного та професійного вигорання соціальних педагогів

Стрес та його вплив на життя людини. Форми та стадії стресу. Ознаки хронічного стресу. Синдром професійного вигорання: симптоми, група ризику. Основні причини професійного вигорання. Профілактика та подолання синдрому «професійного вигорання» у соціальних педагогів закладів освіти. Практики з відновлення емоційної рівноваги.

 

МОДУЛЬ 2. Соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти та взаємодія з сім’єю в умовах освітніх змін

 

Тема 2.1. Протидія та реагування на випадки домашнього насильства щодо дітей

поради та розробкизанять для допомогидітям, які зазналинасильства. Визначення поняття «жорстоке поводження з дитиною» та «насильство» відповідно до міжнародних документів та законодавчих актів України. Загальнета відмінне в поняттях «жорстоке поводження» та «насильство».

Поняття «домашнього насильства» відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Значення термінів «дитина- кривдник», «кривдник», «постраждала дитина», «постраждала особа». Форми домашнього насильства. Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Булінг (цькування) як форма шкільногонасильства. Основні види шкільного булінгу.Дитина як центральний суб’єкт булінгу у закладі освіти.

Практичні

 

Тема 2.2. Організація просвітницької роботи в закладі освіти щодо запобігання та протидії торгівлі людьми

Торгівля людьми: визначення, ситуація на міжнародному та національному рівнях. Нормативно-правові документи щодо захисту прав людини та протидії торгівлі людьми. Політика іноземних держав щодо міграції і торгівлі людьми. Діяльність української держави щодо протидії торгівлі людьми. Працевлаштування в Україні: шляхи пошуку роботи, порядок працевлаштування та особливості праці неповнолітніх. Зміст, форми та методи просвітницької роботи в закладі освіти щодо попередження торгівлі людьми.

 

Тема 2.3.Особливості психолого-педагогічного супроводу дітей та родин військовослужбовців у закладах освіти

Психолого-педагогічний супровід як цілісна система діяльності закладу освіти в умовах воєнного стану. Специфіка психологічного стану дітей військовослужбовців (тривожність, стрес переживання розлуки, синдром очікування, втрата). Завдання, принципи та підходи до організації безпечного та підтримувального освітнього середовища. Особливості взаємодії закладу освіти з родинами військовослужбовців. Правила та етичні норми комунікації з сім’ями захисників. Роль і функції батьків (опікунів) у процесі адаптації дитини до навчання в умовах кризових ситуацій. Методи емоційної саморегуляції, зняття напруження, зниження рівня тривожності та подолання стресу в здобувачів освіти.

Організація індивідуального та групового супроводу дітей військовослужбовців у закладі освіти. Практичні моделі взаємодії «школа – родина військовослужбовця – соціальні служби».

 

Тема 2.4. Педагогіка партнерства: педагоги та батьки як рівноправні учасники освітнього процесу

Педагогіка партнерства – ключовий компонент НУШ. Основні ідеї, суть та завдання педагогіки партнерства. Цінності педагогіки партнерства. Принципипедагогіки партнерства. Партнерство заради успіху дітей. Забезпечення всебічного розвитку та благополуччя дитини шляхом партнерської взаємодії педагогів та батьків.

Побудова партнерської взаємодії суб’єктів освітнього процесу «педагог – здобувач освіти – батьки». Основні шляхи та форми співпраці з батьками як з рівноправними учасниками освітнього процесу.

 

Тема 2.5. Формування та розвиток соціальної активності здобувачів освіти

Ключові компетентності НУШ. Соціальна та громадянська компетентність. Поняття «соціальна активність». Основні критерії соціальної активності. Активні форми і методи роботи для формування соціальної компетентності та соціальної активності.

Проєктна технологія як інновація у формуванні соціальної активності здобувачів освіти. 

 

Тема 2.6. Формування навичок психологічного відновлення та розвиток стресостійкості учасників освітнього процесу

Складні емоції та почуття під час війни. Робота з почуттями. Особливості роботи зі здобувачами освіти та дорослими. Способи полегшення адаптації до освітнього процесу. Робота з батьками, як основними підтримуючими дорослими для дитини.

Вікові особливості проживання здобувачами освіти стресовихта травматичних подій. Перша психологічна допомога при гострихстресових розладах. Психотерапевтична допомога при ПТСР. Управління стресомта складними ситуаціями. Інструменти комунікації вчителів та дітей у стресових ситуаціях.

Інноваційні підходи та сучасні технології підтримки учасників освітнього процесу, відновлення їх соціально-психологічних ресурсів. Техніки стабілізації та розвиток навичоквідновлення. Відпрацювання ефективних прийомів саморегуляції та самоорганізації. Формування у педагогів ціннісних орієнтацій щодо збереження та зміцнення здоров’я учнів.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Практичне завдання (одне на вибір слухача після опрацювання всіх модулів).

1. Проаналізувати систему психосоціальної підтримки в закладі освіти та визначити основних суб’єктів, напрями взаємодії, механізми внутрішньої комунікації, ресурси допомоги й алгоритми міжвідомчого перенаправлення. 
2. Розробити фрагмент плану профілактичної роботи соціального педагога, передбачивши заходи щодо запобігання булінгу, домашньому насильству, залежній та самоушкоджувальній поведінці здобувачів освіти. 
3. Спланувати індивідуальний соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, визначити наявні ризики та ресурси, окреслити напрями взаємодії з членами команди психолого-педагогічного супроводу, шляхи співпраці з батьками та алгоритм професійного перенаправлення.
4. Розробити комплекс заходів щодо соціалізації та включення дитини з ООП в учнівський колектив із використанням соціальних історій, візуальної підтримки, групових форм роботи та технологій тимбілдингу; визначити способи залучення педагогів, батьків та однолітків. 
5. Розробити сценарій практичного заходу для здобувачів освіти, педагогів або батьків, спрямованого на розвиток стресостійкості, навичок психологічного відновлення та емоційної саморегуляції, із визначенням мети, цільової аудиторії, етапів проведення, практичних вправ і критеріїв результативності.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Які основні напрями професійної діяльності соціального педагога визначені чинними нормативно-правовими документами? 
2. Які зміни в системі освіти впливають на зміст і пріоритети діяльності соціального педагога? 
3. Які професійні функції соціального педагога є ключовими в умовах сучасного освітнього середовища? 
4. Як соціальний педагог взаємодіє з практичним психологом, педагогами, адміністрацією та батьками у процесі надання підтримки? 
5. Які ресурси закладу освіти можуть бути залучені до системи психосоціальної підтримки? 
6. Які фактори можуть створювати загрозу психологічній та соціальній безпеці дитини? 
7. Якою має бути роль соціального педагога у виявленні та попередженні ризиків для дитини? 
8. У яких випадках соціальний педагог має залучати інших фахівців? 
9. Яким має бути алгоритм дій соціального педагога у разі виявлення самоушкоджувальної поведінки? 
10. Які практики самодопомоги та відновлення можуть бути інтегровані у професійну діяльність соціального педагога?
11. Які основні завдання соціального педагога у забезпеченні соціалізації та соціальної активності здобувачів освіти? 
12. Які чинники впливають на успішну соціалізацію дитини та формування її соціальної компетентності? 
13. Які форми і методи соціально-педагогічної роботи сприяють розвитку соціальної активності учнів? 
14. Якою має бути роль соціального педагога у формуванні партнерської взаємодії між закладом освіти, дитиною та її батьками? 
15. Які особливості соціально-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами? Які категорії труднощів та рівні підтримки необхідно враховувати? 
16. Які основні напрями профілактичної роботи соціального педагога щодо запобігання залежній поведінці, насильству та торгівлі людьми? 
17. Яким має бути алгоритм дій соціального педагога у разі виявлення ознак домашнього насильства щодо дитини? 
18. Як соціальний педагог може сприяти формуванню в дітей навичок безпечної поведінки, відповідального вибору та активної громадянської позиції? 

 

1.  

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи:

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
2. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III.
3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII.
4. Концепція розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 705-р. URL: Перейти за покликанням  
5. Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 129 URL: Перейти за покликанням  
6. Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2026 № 961 URL: Перейти за покликанням  
7. Проєкт Професійного стандарту «Соціальний педагог» Міністерства освіти і науки України, 2026 р.
8. Про внесення змін до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2025 № 787. URL: Перейти за покликанням  
9. Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації», лист Міністерства освіти і науки України від 03.08.2023 № 1/11479-23. URL: Перейти за покликанням  
10. Лист Міністерства освіти і науки України «Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026-2027 навчальному році» від 17.08.2026 № 1/17702-26. URL: Перейти за покликанням  

 

Основна література

1. Вайнола Р. Х., Долженкова Л. Б., Вайнола Р. С. Соціальна педагогіка : навчальний посібник. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. 370 с.
2. Завацька Л. В., Свістельникова Л. В. Соціально-педагогічний супровід дітей та молоді в умовах воєнного стану : методичні рекомендації. Камянець-Подільський : ФОП Буйницький О. А., 2023. 80 с.
3. Поліщук В. С., Примаченко Н. С. Практикум із соціальної педагогіки. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2022. 164 с.

Додаткова література

1. Байдик В., Бондарук Ю., Гопкало Ю. Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи) / за наук. ред. В. Панка, І. Ткачук. Київ : Ніка-Центр, 2021. 118 с. 
2. Безух Ю. О., Дороніна Т. О., Постова Т. М. та ін. Соціально-педагогічна робота з профілактики залежностей в учнівській молоді : навчальний посібник. ФОП Кобєлєв А. О., 2019. 192 с.
3. Козубовська І. М. Соціально-педагогічна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Ужгород : УжНУ «Говерла», 2018. 210 с.
4. Методичні рекомендації з психосоціальної підтримки та супроводу у громадах. Особливості надання психосоціальних послуг під час війни. Карітас України, 2023. 98 с. URL: Перейти за покликанням

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

принципів побудови безпечного освітнього середовища та функціонування системи психосоціальної підтримки в закладі освіти;

форм та ознак домашнього насильства, алгоритмів взаємодії суб’єктів у випадках його виявлення;

психологічних чинників та форм прояву деструктивної поведінки підлітків, методів її профілактики;

категорій освітніх труднощів та рівнів підтримки здобувачів освіти з ООП, технологій їхньої соціалізації та адаптації в закладі освіти;

механізмів та методів взаємодії з батьками на засадах партнерства та усвідомленого батьківства;

проведення соціально-педагогічного оцінювання потреб, ризиків та ресурсів здобувачів освіти і їхніх родин;

застосування інтерактивних, фасилітаційних та тренінгових методів у роботі з учнями, батьками та педагогами;

організації та проведення комплексних заходів із профілактики девіантної поведінки, булінгу, залежностей та самоушкоджень;

надання першої психосоціальної підтримки дітям у кризових ситуаціях та застосування принципів травмоінформованого підходу;

координації доступу здобувачів освіти до необхідних ресурсів, професійного перенаправлення та міжвідомчої взаємодії;

ефективної взаємодії в команді психолого-педагогічного супроводу дитини та залучення батьків як рівноправних партнерів;

застосування практичних вправ для розвитку емоційної саморегуляції та планування власної траєкторії безперервного професійного розвитку.