ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У 5–6 КЛАСАХ: РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ

МОДУЛЬ 1. Методологічні засади навчання інформатики в НУШ

Тема 1.1. Концептуальні підходи НУШ: від знаннєвої парадигми до формування життєвих навичок

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. Роль інформатики у формуванні цифрової компетентності. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Структура інформатичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (постанова КМУ № 898): очікувані (обов’язкові) результати навчання для 5–6 класів та їх відображення в модельних навчальних програмах і Типовій освітній програмі.

 Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання інформатики

Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний та STEM-орієнтований підходи: сутність, основні характеристики та можливості реалізації у навчанні інформатики. Формування ключових і предметної (інформатичної) компетентностей. Організація практичної, дослідницької та проєктної діяльності учнівства. Створення цифрового освітнього середовища. Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність підходів. Принципи діяльнісного підходу та інструменти його реалізації в навчанні інформатики.

МОДУЛЬ 2. Технології активного навчання, оцінювання навчальних досягнень учнів та цифрові інновації на уроках інформатики 

Тема 2.1. Інноваційні технології активного навчання інформатики в 5–6 класах

Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, створення проблемних ситуацій, методи стимулювання пізнавальної активності. Проєктне навчання: сутність, переваги, етапи реалізації навчального проєкту. Спільні та відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи організації групової роботи, стратегії кооперації, умови ефективного перебігу кооперативного навчання, формування навичок співпраці та колективної відповідальності. Оцінювання результатів групової діяльності (матриця оцінювання).

 Тема 2.2. Глибинне навчання та критичне мислення: стратегії активізації пізнавальної діяльності учнів

Поверхневе та глибинне навчання: ознаки, прояви на уроках інформатики. Розвиток критичного, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнівства на уроках інформатики. Організація навчальних завдань, що передбачають аналіз, порівняння, узагальнення. Практична спрямованість навчання. Включення учнівства в активну навчальну діяльність.

 Тема 2.3. Стратегії конструювання завдань та критеріального оцінювання в 5–6 класах

Компетентнісно орієнтовані завдання: сутність, структура, методичні підходи до розроблення. Створення навчальних ситуацій для розв’язання практичних проблем засобами інформатики. Формувальне оцінювання: принципи, інструменти, методи самооцінювання та взаємооцінювання. Організація рефлексії навчальної діяльності та аналіз результатів навчання. Моніторинг навчальних досягнень учнів 5–6 класів: система та загальні критерії оцінювання результатів навчання (наказ МОН від 04.05.2026 № 722), Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів (наказ МОН від 14.08.2026 № 1427), методичний путівник з оцінювання в інформатичній галузі.

 Тема 2.4. Методичні аспекти викладання цифрових інновацій у 5–6 класах

Штучний інтелект (ШІ) та аналіз великих даних (Data Science): інструменти для персоналізації навчання та автоматизації рутинних завдань. Генеративний ШІ та основи промпт-інжинірингу для вчителя; вікові обмеження сервісів і безпечні форми залучення учнів 5–6 класів (лише під керівництвом учителя). Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності. Інтернет речей (IoT) у навчальних проєктах. Кібербезпека, медіаграмотність та академічна доброчесність як основа безпечного цифрового середовища: захист даних, розпізнавання маніпуляцій та етика цифрової взаємодії. Добір цифрових інновацій для 5–6 класів здійснюється з орієнтацією на очікувані результати галузі та вікові особливості учнів.

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації у навчанні інформатики;
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання та можливостей їх застосування на уроках інформатики;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання під час організації роботи учнівства на уроках інформатики;
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності в процесі виконання навчальних завдань з інформатики;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні інформатики та інструментів його реалізації;
• ознак поверхневого і глибинного навчання та їх прояву під час вивчення інформатики;
• стратегій розвитку критичного, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнівства засобами інформатики;
• особливостей конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з інформатики;
• нормативних засад інформатичної освітньої галузі в 5–6 класах (Державний стандарт, модельні та Типова освітня програми, система оцінювання);
• можливостей, обмежень і ризиків цифрових інновацій (ШІ, AR/VR, IoT) та правил безпечного їх використання з учнями 5–6 класів.

Уміння:

• організовувати освітній процес з інформатики на засадах сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час навчання інформатики, застосовувати відповідні методи та інструменти;
• реалізовувати сучасні підходи до навчання інформатики в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з інформатики;
• моделювати фрагменти уроків інформатики за сценаріями проблемного, проєктного та кооперативного навчання;
• планувати та організовувати навчальні проєкти з інформатики;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності учнівства під час роботи з цифровими інструментами;
• розробляти завдання для розвитку критичного, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнівства;
• розрізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання в освітньому процесі з інформатики;
• створювати рефлексивне освітнє середовище під час навчання інформатики;
• співвідносити очікувані результати навчання інформатичної галузі з навчальними завданнями та критеріями оцінювання;
• розробляти інструменти формувального оцінювання та організовувати рефлексію навчальної діяльності учнівства;
• добирати та безпечно застосовувати цифрові інновації (ШІ, AR/VR, IoT) у навчанні інформатики з урахуванням вікових обмежень.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в процесі викладання інформатики;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку, мобільності та гнучкості в умовах цифровізації освіти;
• прагнення до організації навчання інформатики як діяльнісного, практично спрямованого процесу;
• орієнтація на розвиток особистості учня / учениці та формування ключових і предметної компетентностей;
• здатність планувати освітній процес з інформатики відповідно до ідей Концепції Нової української школи.

Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM-орієнтованого підходів з урахуванням специфіки навчання інформатики.

Освітній процес організовується з поєднанням лекційних, практичних та самостійних видів діяльності слухачів / слухачок і спрямований на формування здатності застосовувати набуті знання в професійній діяльності. Значна увага приділяється практичній спрямованості навчання, зокрема проєктуванню фрагментів уроків інформатики, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій та використанню цифрових інструментів. Програма реалізується в дистанційній формі: лекційний матеріал подається у форматі відеолекцій та інтерактивних матеріалів в асинхронному режимі, практичні завдання виконуються слухачами самостійно з можливістю тьюторського супроводу за запитом.