Соціально-емоційне навчання здобувачів освіти

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Тема 1.1. Вступ до теми. Соціально-емоційне навчання здобувачів освіти

Емоційний інтелект визначається як «здатність сприймати і розуміти емоційні прояви особистості, керувати емоціями на основі інтелектуальних процесів». Йдеться про певний «перетин» взаємопов’язаних соціально-емоційних навичок, як здатність керувати власними емоціями й розуміти емоції інших, будувати соціальні стосунки і поводитися в ситуації конфлікту, демонструвати адаптивність, мати системне і критичне мислення, проявляти толерантність і емпатію, співпереживати собі та іншим, виявляти стійкість. 

Ці та інші соціально-емоційні навички (їх ще називають м’якими, гнучкими, навичками для життя, навичками XXI століття) можна розвивати впродовж усього життя людини, вони є вкрай важливими для особистісного розвитку дітей і молоді. Доданої актуальності вони набули у воєнні та повоєнні часи, коли під загрозою опинилося ментальне та фізичне здоров’я здобувачок і здобувачів освіти (так само, як і батьківства, освітян).

Тема 1.2. Соціально емоційне навчання: сутність, принципи, цілі, компоненти SEL

Визначення поняття СЕН: міжнародні підходи та український контекст. Історія розвитку SEL: від емоційного інтелекту до системного підходу CASEL. Цілі соціально-емоційного навчання у сучасній школі. Принципи організації СЕН (науковість, системність, практичність). Переваги впровадження SEL у повсякденний освітній процес. Вплив СЕН на академічну успішність, поведінку та адаптацію учнів. Глобальні тенденції розвитку програм соціально-емоційного навчання. Основи соціально-емоційного навчання. 5 ключових компетентностей за CASEL. 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Тема 2.1. Соціально-емоційне навчання як ресурс безпеки та безпечного освітнього середовища

Безпека і безпечне середовище як умова для якісного освітнього процесу. Сутність та основні компоненти соціально-емоційного навчання. Соціально-емоційне навчання як ресурс безпеки. Емоційна саморегуляція та безпека в освітньому процесі. Соціальні навички та безпечна взаємодія учасників освітнього процесу. Соціально-емоційне навчання у запобіганні конфліктам і проявам насильства. Роль соціально-емоційного навчання у створенні безпечного освітнього середовища. Практики соціально-емоційного навчання для підтримки безпеки в закладі освіти.

Тема 2.2. Емоційний інтелект та як його розвивати: від наскрізного вміння до психологічного благополуччя й успіху

Концепції, сутність та компоненти емоційного інтелекту. Поняття  базові емоції. Колесо Плутчика у самопізнанні та саморегуляції емоцій. Емоційний інтелект у системі наскрізних умінь особистості. Ефективний інструментарій розвитку емоційного інтелекту як ресурсу успішної взаємодії та діяльності.  Емоційний інтелект для психологічної підтримки ментального здоров'я та благополуччя. Емоційний інтелект як ресурс успішної взаємодії та діяльності.

Тема 2.3. Психолого-педагогічний супровід  здобувачів освіти в  Новій українській школі: долання бар’єрів, тривожності  та попередження конфліктних ситуацій

Психолого-педагогічний супровід у Новій українській школі (НУШ) є системною діяльністю, спрямованою на створення безпечного, інклюзивного та підтримуючого освітнього середовища, яке враховує індивідуальні потреби кожного здобувача освіти. Подолання освітніх та психологічних бар’єрів. Безбар’єрний простір: забезпечення фізичної, інформаційної та цифрової доступності навчального середовища. Зниження та подолання тривожності

Тема 2.4. Розвиток емоційного інтелекту дітей як умова їхньої успішної соціалізації.  Стратегії емоційного виховання

Розвиток емоційного інтелекту (EQ) є фундаментальною умовою успішної соціалізації дитини, оскільки саме вміння розуміти себе та інших визначає якість її стосунків із соціумом. Дитина з високим рівнем EQ легше адаптується до нових колективів, успішно вирішує конфлікти, проявляє емпатію та має вищу стресостійкість. Ключові складові EQ, практичні стратегії емоційного виховання та алгоритми реагування на дитячі емоції. Те, як дорослий реагує на емоції дитини, безпосередньо формує її емоційний інтелект та стиль майбутньої соціалізації.

Тема 2.5. Техніки та методи самозцілення та саморегуляції особистості

Своєчасна саморегуляція є своєрідним психогігієнічним засобом, що запобігає перенапруженню, сприяє відновленню сил, нормалізує емоційний фон життя, а також посилює мобілізацію ресурсів організму. Існують природні способи регуляції, які включаються самі собою, спонтанно; їх називають неусвідомленими.  До них належать:

• тривалий сон, смачна їжа, спілкування з природою, тваринами, водні процедури, масаж, танці, музика. Для регуляції емоційних станів, нервово-психічної напруги використовують спеціальні прийоми, які називають методами саморегуляції, або засобами самовпливу (тобто передбачається активна участь самої людини).

Тема 2.6. Психолого-педагогічні, арт-терапевтичні можливості мистецтва у впровадженні соціально-емоційного навчання в безпечному освітньому середовищі

Психолого-педагогічний потенціал мистецтва у розвитку емоційного інтелекту. Арт-терапевтичні засоби розвитку самосвідомості, саморегуляції. Мистецька діяльність у розвитку емпатії та соціальної взаємодії. Арт-терапевтичні практики в контексті соціально- емоційного навчання.

Тема 2.7. Соціальна компетентність в ефективній комунікації та формуванні міжособистісних стосунків

Сутність та значення соціальної компетентності як визначального чинника побудови ефективної комунікації та гармонійних міжособистісних стосунків. Ключові компоненти соціальної компетентності: когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий та ціннісно-смисловий. Практичні інструменти екологічного спілкування: техніка «Я-висловлювання», активне слухання, асертивна поведінка та встановленню особистісних кордонів. Стратегії запобігання й конструктивного розв'язання конфліктів у різних соціальних контекстах. Формування навичок створення психологічно безпечного та підтримувального комунікативного середовища. 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розробити алгоритм вправи або дидактичної гри для здобувачів освіти (відповідно до вікової категорії), спрямованої на ідентифікацію, вербалізацію та саморегуляцію базових емоцій.
2. Скласти картотеку з 3–5 практичних «хвилинок емоційного розвантаження» для використання під час уроків/занять.
3. Розглянути запропонований кейс із ситуацією шкільної тривожності або конфлікту між учасниками освітнього процесу.
4. Проаналізувати типові ситуації прояву інтенсивних емоцій здобувачами освіти (гнів, страх, образа, імпульсивність).
5. Продемонструвати підходи до подолання психологічних бар'єрів та алгоритми зниження тривожності в учнів під час освітнього процесу.
6. Скласти «Профіль психогігієни педагога» для запобігання емоційному вигоранню та відновлення емоційного ресурсу.   
7. Розробити фрагмент інтегрованого заняття/виховного заходу із застосуванням арт-терапевтичних технік для формування емпатії та соціальної взаємодії серед учнів.
8. Моделювання симуляційної ситуації щодо встановлення особистісних кордонів та вирішення складних комунікативних завдань у педагогічному або учнівському колективі.
9. Скласти та презентувати методичну розробку (кейс / сценарій виховного заняття / інтегровану картку уроку) із впровадження інструментів соціально-емоційного навчання (SEL).   

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Зв'язок 5 ключових компетентностей CASEL (самоусвідомлення, самоуправління, соціальна свідомленість, навички взаємин, відповідальне прийняття рішень) із наскрізними вміннями НУШ.
2. Вплив стресу та травми на когнітивні функції, сприйняття та академічну успішність здобувачів освіти в умовах воєнного та повоєнного стану.
3. Роль емоційної безпеки в освітньому середовищі для стимулювання пізнавальної активності.
4. Роль соціально-емоційних навичок у профілактиці булінгу, мобінгу та різних форм насильства в закладі освіти.
5. Забезпечення принципу безбар'єрності (фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної) у створенні підтримуючого середовища.
6. Технології розвитку резильєнтності (життєстійкості) у дітей різного віку.
7. Базові алгоритми психологічної першої допомоги (ППД) та кризового реагування у закладі освіти.
8. Техніки та методи підвищення особистісної стресостійкості та відновлення внутрішнього ресурсу педагогічного працівника.
9. Етичні норми, встановлення та дотримання особистісних і професійних кордонів у педагогічній взаємодії.

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи:

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням
2. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
3.           Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
4.           Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
5.           Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800).
6.           Національна стратегія безбар’єрності в Україні.

Основна література

1. URL: Вибрані матеріали міжнародної програми з формування м’яких навичок СЕЕН / за заг. редакцією О. Елькіна, О. Масалітіної, Я. Фюрста. Харків : Дім реклами, 2019. 60 с. URL: Перейти за покликанням .
2.  Загурська С.М., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АУТОАГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД МОЛОДІ, с.609-612, Сучасні тенденції та перспективи розвитку якісної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в умовах ступеневої освіти: зб. наук. праць за матер. VІII міжн. наук.-практ. конф. (16-17 квітня 2026 р.) / за ред. О. В. Отравенко. – Лубни : вид-во ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026. – 932
3. Загурська С.М. «Психосоціальна адаптивність як домінанта професійного розвитку педагога в умовах викликів сьогодення», 20-21 травня 2026 року, м. Івано-Франківськ, ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ: «ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ В ДОБУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ» 
4.  Культура спілкування та управління конфліктами в групі: рекомендації викладачам. Поради щодо конструктивного вирішення конфліктів. URL: Перейти за покликанням spilkuvannia-ta-upravlinnia-konfliktamy-v-hrupi-rekomendatsii-vykladacham/ 
5.  Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2023. 25 с. URL: Перейти за покликанням % D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf 
6.  СЕЕН-путівник. Соціально-емоційне та етичне навчання: освітня програма для навчання серця й розуму / голов. ред. О. Елькін. Харків: Дім реклами, 2021. 148 с. URL: Перейти за покликанням .
7. СЕЕН-путівник. Соціально-емоційне та етичне навчання: освітня програма для навчання серця й розуму / Голов. ред. О. Елькін. 2-ге вид. К.: ТОВ «Інжиніринг», 2023. 148 с. URL: http://sur].li/goqwe . 
8. Соціально-емоційне та етичне навчання. EdCampUkraine: веб сайт. URL:https://www.edcamp.ua/seelukraine/
9.  Я (практикую) СЕЕН. Посібник для роботи з батьківством: навч. метод. посібник / за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка, О. Масалітіної. Київ : Видавничий дім «Перше вересня», 2021. 64 с.
10.  Я (практикую) СЕЕН. Посібник для створення професійної спільноти: навч.-метод. посібник / О. Дегтярьова, Т. Дрожжина, Г. Калужна та ін.; за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка, О. Масалітіної. 2-ге вид. Київ : ТОВ «Інжиніринг», 2023. 48 с.

Додаткова література

1. Посібник з соціально-емоційного навчання. ЮНЕСКО URL: Перейти за покликанням  
2. Приклади уроків у вибраних матеріалах програми СЕЕН на сайті Міністерства освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням
3. Сторінка Університету Еморі Перейти за покликанням
4. про СЕЕН. URL: Що таке програма СЕЕН і як вона працює: URL: Перейти за покликанням
5. Fundamentals of Перейти за покликанням SEL. CASEL: web-site. URL:

• програма спрямована на вдосконалення вже сформованих і розвиток нових професійних компетентностей слухачів у сфері м’яких навичок (soft skills); 
• формування емоційно зрілих, толерантних та соціально активних фахівців; 
• розширення знань про емоційні аспекти міжособистісної взаємодії та розвитку здатності розуміти й враховувати емоційні стани інших людей;
• розвиток емоційної гнучкості, навичок ауторефлексії та професійної самосвідомості; 
• підвищення професійної мобільності та адаптивності сучасного вчителя; 
• опанування ефективних методів підтримки власного й учнівського ментального здоров’я.

Програма спрямована на розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників у сфері соціально-емоційного навчання, які працюють зі здобувачами освіти в закладах освіти.

Освітній процес за Програмою передбачає поєднання синхронних інтерактивних занять та індивідуальної роботи учасників, онлайн-вебінари, практикуми, групові дискусії, онлайн-лекції, інтерактивні опитування, мозкові штурми, віртуальні екскурсії та демонстрацію екрана для спільної роботи (Zoom, Google Meet).