СКЛАДНЕ МИНУЛЕ: МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИСКУСІЙНИХ І ТРАВМАТИЧНИХ ТЕМ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Удосконалити професійні компетентності педагогічних працівників закладів позашкільної освіти, необхідні для реалізації освітньої діяльності у викладанні травматичних тем і дискусійних наративів історії України, роботі зі складним минулим та «живою пам’яттю», створенні безпечного освітнього середовища й забезпеченні психологічної безпеки учасників освітнього процесу.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Національний центр "Мала академія наук України"Інформація про розробника (розробників):
Національний центр "Мала академія наук України"Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- Інше: семінар-практикум
Цільова група:
- Інше: для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти та педагоів системи МАН
Перелік професійних стандартів:
- Інше
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
- позашкільна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2. Предметно-методична компетентність
Після успішного завершення навчання слухачі отримають сертифікати.
Список за лінком: Перейти за покликанням
Більш докладна інформація щодо програми за покликаннямПерейти за покликанням
Тема 1. Викладання травматичних тем з історії: теоретичні підходи та сучасні практики
Поняття «травматична історія», «складне минуле», «дискусійний наратив». Професійна відповідальність педагогічних працівників закладів позашкільної освіти під час опрацювання травматичних тем історії на заняттях. Міжнародні й національні практики та підходи до викладання складної історії (колоніалізм, Друга світова війна, Голокост, депортації, репресії, російсько-українська війна тощо). Травмочутлива педагогіка, її принципи. Діалогічне навчання. Підходи «remembrance education» і «memory studies» до осмислення складного минулого. Поняття «історична травма» й «колективна пам’ять». Феномен колективної провини й відповідальності. Конфлікт ідентичностей.
Тема 2. Дискусійні наративи історії України: методика викладання та інструментарій
Основні дискусійні наративи та проблемні питання історії України (Голодомор, Друга світова війна, діяльність ОУН-УПА, імперська та радянська спадщина, концепти «імперської колонізації», «імперської спадщини», «радянської окупації», російсько-українська війна тощо). Практичні підходи та інструменти викладання дискусійних історичних тем. Добір змісту, джерел і методів відповідно до віку здобувачів освіти. Міждисциплінарний підхід. Принцип множинної перспективи. Робота з множинними інтерпретаціями. Розвиток критичного мислення під час роботи з дискусійними наративами. Маніпуляції та пропаганда в контроверсійних наративах історії України. Робота з джерелами, дискусійні формати, аналіз кейсів, рефлексія.
Тема 3. Психологічна безпека у викладанні складного минулого та «живої пам’яті»
Поняття психологічної безпеки в освітньому середовищі. «Складне минуле» та «жива пам’ять» у психологічному вимірі освітнього процесу. Специфіка викладання емоційно складного контенту для різних вікових категорій. Ризики ретравматизації під час опрацювання історичних тем, пов’язаних із «живою пам’яттю». Етика роботи з учнями, які мають особистий травматичний досвід. Основні принципи побудови безпечного освітнього простору. Алгоритми реагування на емоційні реакції учасників під час заняття. Практичні кейси у викладанні складного минулого та «живої пам’яті».
Тема 4. Локальна історія та складне минуле: розроблення освітніх матеріалів
Розроблення навчальних матеріалів із використанням історико-краєзнавчих джерел на тему складного минулого та «живої пам’яті». Адаптація освітніх матеріалів відповідно до віку здобувачів освіти. Складання розширеного плану заняття з урахуванням принципів психологічної безпеки в освітньому середовищі.
За результатами навчання слухачі опанують знання та набудуть (удосконалять) уміння, навички і способи професійної діяльності щодо:
• теоретичних підходів і сучасних практик викладання травматичних історичних тем;
• методики роботи й застосування практичного інструментарію
у викладанні дискусійних наративів історії України;
• засад створення безпечного освітнього середовища під час вивчення складного минулого;
• алгоритмів педагогічного реагування на емоційні реакції учасників освітнього процесу під час опрацювання складних тем з історії;
• методики розроблення навчальних матеріалів із використанням історико-краєзнавчих джерел на тему складного минулого та «живої пам’яті»;
• етичних засад роботи з історичними матеріалами, пов’язаними із «живою пам’яттю»;
• оцінювання власної професійної діяльності щодо забезпечення принципів безпечного освітнього середовища з урахуванням контексту «живої пам’яті» та визначення напрямів подальшого професійного розвитку.