ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ»

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану

До Міністерства освіти і науки України надходять численні звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо особливостей застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану. 

Це вимагає суттєвого перегляду системи організації трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану. Водночас необхідно мінімізувати всі трудові спори та захистити право педагогічних працівників на працю та відпочинок, враховуючи передбачені Конституцією обмеження прав людини та громадянина на період воєнного стану.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі – Указ), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 .02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.

Статтею 3 Указу визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». 

Відповідно до частини першої ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. 

Працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхали за кордон або з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові (службові) обов’язки (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право подати заяву про відпустку (із збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати) або про звільнення.

Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою. Простій – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (Перейти за покликанням ). У цьому випадку ситуація простою відбувається не з вини працівників закладів освіти.

Простій педагогів під час воєнного стану оголошується у разі зупинення роботи освітнього закладу через бойові дії, окупацію або руйнування. Працівникам, які перебувають на простої, гарантується оплата праці в розмірі не менше 2/3 встановленої ставки або окладу, якщо це не з вини самого працівника. Роботодавець самостійно приймає рішення про оголошення простою та визначає порядок оплати, дотримуючись мінімальних гарантій, встановлених законодавством.

Тема 1.2. Безпечні формули розбудови безпечного освітнього середовища: професійна діяльність вчителя.

У сучасному світі питання безпеки в освітніх закладах набуває особливої актуальності, вимагаючи від педагогів не лише викладацької майстерності, але й комплексних знань з безпеки.

Ми розглянемо ключові аспекти: навчання з охорони праці, правильне проведення інструктажів, безпечне використання інформаційно-комунікаційних технологій та надання першої домедичної допомоги. Кожен з цих компонентів є невід'ємною частиною професійної компетентності сучасного педагога

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

Тема 2.1. Організація в закладах освіти безпечного освітнього середовища вільного від насильства

Тема присвячена організації в закладах освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, як ключової умови збереження фізичного й психічного здоров’я учасників освітнього процесу та забезпечення якості освіти. Розглядаються нормативно-правові засади запобігання і протидії насильству та булінгу, принципи нульової толерантності, поваги до прав дитини, недискримінації й партнерської взаємодії «заклад освіти — сім’я — громада». Акцентовано увагу на ролях і відповідальності керівництва, педагогічних працівників, психологічної служби та учнівського самоврядування у формуванні культури безпеки, довіри й взаємоповаги. Висвітлюються практичні механізми: оцінювання ризиків, розроблення внутрішніх політик і процедур реагування, алгоритм фіксації та розгляду випадків насильства, конфіденційність і захист постраждалих, медіація та відновні практики, системна профілактика, підвищення компетентностей персоналу й інформаційно-просвітницька робота з учнями та батьками. Очікуваним результатом є створення стійкої системи превенції та реагування, що мінімізує прояви насильства, підвищує психологічну безпеку й сприяє формуванню позитивного освітнього клімату.

Тема 2.2. Психологічні засади ефективного спілкування в умовах освітніх втрат

Розглянути освітні втрати не як лінійну відсутність знань, а як наслідок когнітивного та емоційного виснаження. 

Допомогти педагогам розпізнавати ознаки стресового гальмування у спілкуванні. Ознайомити педагогів  з інструментами побудови конструктивного діалогу з учнями, які мають прогалини в навчанні, спричинені кризовими обставинами (війною, вимушеним переміщенням, дистанційним навчанням); методами створення емоційно підтримувального середовища, що є критично важливим для відновлення когнітивних функцій мозку;  техніками емпатичного слухання, мотивувального консультування.

Обговорити практичні аспекти зміщення фокусу з «дефіциту знань» на «зону найближчого розвитку» дитини, що допомагає знизити рівень тривожності та відновити віру у власні сили. 

Педагоги отримають розуміння того, як адаптувати свій стиль спілкування, щоб мінімізувати опір учнів до навчання, посилити їхню внутрішню мотивацію та ефективно супроводжувати процес надолуження знань без додаткового психологічного тиску.

Тема 2.3. Самоменеджмент як складова професійного розвитку педагога

У межах заняття розглядаються питання ефективного управління власним часом, енергією та емоційними ресурсами в умовах високого навантаження й постійних змін. Особлива увага приділяється усвідомленню професійних пріоритетів, профілактиці емоційного вигорання та формуванню навичок самопідтримки. Учасники ознайомляться з практичними інструментами планування, саморефлексії та відновлення ресурсів, які можна застосовувати у щоденній педагогічній діяльності для підвищення ефективності та збереження професійного благополуччя.

Тема 2.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Розглядаємо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами як інструмент підтримки, розвитку та мотивації, а не лише фіксації результатів. У межах цієї теми зосереджуюся на принципах справедливого, гнучкого та індивідуалізованого оцінювання, що враховує освітні потреби, можливості та динаміку розвитку кожного учня.

Під час опрацювання теми аналізуються сучасні підходи до формувального й підсумкового оцінювання, адаптації та модифікації завдань, використання альтернативних способів демонстрації навчальних результатів. Особлива увага приділяється співпраці вчителя з командою психолого-педагогічного супроводу, батьками та асистентом учителя.

Мета теми — допомогти педагогам сформувати практичне розуміння того, як оцінювати навчальні досягнення учнів з ООП без зниження вимог до змісту освіти, але з урахуванням індивідуального прогресу, сильних сторін і потенціалу кожної дитини.

МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 3.1. Профорієнтація в закладі освіти як складова формування життєвих і кар’єрних компетентностей учнівства

Тема присвячена розгляду профорієнтації як важливої складової формування життєвих і кар’єрних компетентностей учнівства в сучасному закладі освіти. У центрі уваги — роль школи у підтримці свідомого професійного самовизначення, розвитку здатності планувати власну освітню та кар’єрну траєкторію, формуванні відповідального ставлення до вибору професії. Розглядатимуться підходи Нової української школи до організації системної профорієнтаційної роботи, інтеграції профорієнтаційних елементів у освітній процес, взаємодії з батьками, громадою та роботодавцями. Особливу увагу буде приділено розвитку критичного мислення, самопізнання, усвідомлення власних здібностей і можливостей, а також формуванню гнучких навичок, необхідних для успішної адаптації в умовах сучасного ринку праці. Матеріал сприятиме усвідомленню значення профорієнтації як інструменту підтримки учнів у виборі життєвого та професійного шляху.

Тема 3.2. Учитель у період освітніх змін: адаптивність і лідерство

Роль сучасного вчителя в умовах постійних освітніх, соціальних та технологічних змін. Розвиток адаптивності як ключової професійної компетентності педагога та формування лідерських якостей, необхідних для ефективної роботи в освітньому середовищі Нової української школи. Ознайомлення з поняттями педагогічної адаптивності та вчительського лідерства, аналіз чинників опору змінам, практичні інструменти саморефлексії, командної взаємодії та ініціювання змін у шкільному середовищі. Лекція спрямована на підвищення професійної стійкості, відповідальності та готовності вчителя бути агентом позитивних змін.

Тема 3.3. Формування оптимального здоров’я освітян в контексті НУШ: теоретичні і практичні підходи

Розглянуто основні аспекти здоров’я, його цінність і значення. Охарактеризовано чинники впливу на формування оптимального здоров’я освітян. Подано трактування «теорії збалансованого харчування» освітян. Деталізовано піраміду здорового харчування освітян від експертів ВООЗ. З’ясовано шляхи попередження чинників негативного впливу на оптимальне здоров’я освітян.

МОДУЛЬ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

Тема 4.1. Краса і здоров'я у формуванні цілісної особистості підлітка

У темі розглядаються питання формування цілісної особистості підлітка та формування здорового способу життя як пріоритетного напряму роботи в закладах освіти.

Звертається увага, що підлітковий вік є найбільш сприятливим для формування цінностей та переконань у тому числі щодо культури здоров’я. На формування переконання щодо здоров’я у підлітків впливають: батьки або особи, які їх замінюють, друзі, вихователі, вчителі, інформація зі ЗМІ, соціальних мереж, інтернету. 

Висвітлено основні переваги формування позитивних переконань підлітків щодо здоров’я задля яких необхідний системний підхід та залучення до вирішення означеної проблеми галузі не лише охорони здоров’я, але й освіти, культури, соціальної роботи тощо. Важливо врахувати також створення сприятливих умов для формування позитивної поведінки у підлітків щодо власного здоров’я.

Закцентовано увагу на питання краси та окреслено шляхи формування культури поведінки та інших стратегій соціалізації підростаючого покоління.

Тема 4.2. Впровадження STEM підходів на заняттях інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»

У темі розкрито можливості впровадження STEM-підходів на уроках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» як ефективного інструменту компетентнісного навчання.

Обґрунтовано доцільність поєднання природничих наук, технологій, інженерного мислення та елементів математики для розв’язання практичних життєвих ситуацій, пов’язаних із збереженням здоров’я, профілактикою ризиків, безпекою життєдіяльності та формуванням культури добробуту. Особливу увагу приділено використанню дослідницьких завдань, проєктної діяльності, моделювання, експериментів і міжпредметної інтеграції.

У матеріалі окреслено приклади STEM-активностей, що сприяють розвитку в учнів аналітичних умінь, командної роботи, відповідального прийняття рішень та усвідомлення взаємозв’язку між здоров’ям людини, довкіллям і соціальним середовищем. Впровадження STEM-підходів розглядається як засіб підвищення мотивації до навчання та формування практично орієнтованих знань, необхідних для безпечного й здорового способу життя.

Тема 4.3. Профілактика порушень імунної системи та взаємозалежне збереження фізичного і психологічного здоров’я

Загальні уявлення про морфофізіологію імунної системи. Поняття імунітету та його види. Фізіологічні механізми імунітету. Типові порушення імунітету. Фактори, які негативно впливають на роботу імунної системи. Чинники, які позитивно впливають на функціонування імунітету. Типові міфи про покращення імунітету. Освітні чинники збереження здоров’я імунної системи. Вплив імунітету на тілесне та психологічне здоров’я.

Тема 4.4. Професійний стандарт як нова формула роботи вчителя закладу загальної середньої освіти

Мета професійної діяльності вчителя полягає в організації навчання та виховання здобувачів освіти під час здобуття ними повної загальної середньої освіти  шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання.

МОДУЛЬ 5. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Після завершення навчання за програмою підвищення кваліфікації педагогічні працівники:

• відтворюють та пояснюють основні поняття, категорії та принципи формування здорового, безпечного способу життя, особистого й суспільного добробуту, фінансової грамотності, а також цивільного захисту й ментального здоров'я учнів;
• пояснюють значення освіти на основі розвитку життєвих навичок (ОРЖН), психоемоційної стійкості (Resilience), фінансової культури та безпечної поведінки в умовах сучасних викликів і ризиків;
• застосовують практикоорієнтовані та тренінгові методи навчання: кейс-метод, проєктну діяльність, ділові та симуляційні ігри, вправи із заземлення, аналіз та моделювання життєвих і ризикованих ситуацій;
• застосовують цифрові інструменти, інтерактивні платформи та можливості штучного інтелекту для підготовки, моделювання та проведення навчальних занять з курсу «Здоров’я, безпека та добробут»;
• розробляють практичні завдання, навчальні кейси, інтегровані проєкти, симуляційні та ситуаційні вправи, спрямовані на формування ключових життєвих навичок, безпекових поведінкових моделей та здоров’язбережувальної компетентності учнів;
• застосовують методи формувального та критеріального оцінювання для визначення рівня сформованості обов’язкових результатів навчання (ОБР) та заповнення шкільної документації (Свідоцтва досягнень);
• інтегрують питання мінної та фізичної безпеки, цивільного захисту, ментального здоров'я, першої психологічної та домедичної допомоги, кібербезпеки та цифрових фінансів в освітній процес;
• адаптують зміст, методи та освітнє середовище до вікових особливостей, психофізичних потреб, рівня стресу та індивідуальних можливостей здобувачів освіти.