УСВІДОМЛЕНЕ ЧИТАННЯ ЗАСОБАМИ СЛОВЕСНОСТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА В КОНТЕКСТІ ВИМОГ НУШ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

 

Тема 1.1. Зміст і структура читацької компетентності сучасних здобувачів освіти: нова парадигма шкільної літературної освіти.

Читацька компетентність – фундаментальний складник Державного стандарту, що визначає здатність учня не лише читати, а й критично осмислювати та використовувати інформацію.

Читацька компетентність як мета: формування особистості, яка володіє технікою читання, розуміє зміст прочитаного та відчуває потребу в читанні для саморозвитку. Основні аспекти мети: когнітивний розвиток (здатність сприймати, аналізувати та інтерпретувати тексти різних жанрів); естетичне виховання (формування культури читання та емоційного інтелекту через сприйняття художніх творів); інформаційна грамотність (уміння працювати з паперовими та цифровими джерелами для пошуку потрібних даних).

Читацька компетентність як результат. Результатом освітнього процесу є сформована система знань, умінь і ставлень, яку демонструє учень: сформованість навички читання; робота з текстом; критичне мислення; творча діяльність.

Розвиток цієї компетентності є основою для успішного навчання в середній і старшій профільній школі та здатності до навчання впродовж життя.

 

Модуль 2. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи.

 

Тема 2.1. Ігрові технології розвитку навичок усвідомленого читання.

Практичне заняття орієнтоване на вчителів-словесників, які прагнуть модернізувати освітній процес у контексті вимог Нової української школи , поєднуючи класичний аналіз художнього тексту з інтерактивними та гейміфікованими формами роботи. У фокусі уваги — трансформація пасивного сприйняття інформації на активну читацьку діяльність за допомогою квестів, рольових ігор, літературних симуляцій та інтелектуальних батлів.

Практична цінність розробки полягає в наданні чіткого алгоритму впровадження ігрових елементів на різних етапах роботи з художнім твором: від мотивації та первинного сприйняття до глибокого аксіологічного й естетичного аналізу. Використання таких технологій сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти, подоланню читацької апатії, формуванню критичного мислення та здатності до самостійної інтерпретації текстів. Пропоновані стратегії допоможуть педагогам створити середовище для розвитку читацької компетентності як ключової навички XXI століття.

Тема 2.2. Міжнародні моніторингові дослідження: аналіз освітніх втрат і розривів.

На лекції окреслено можливості використання результатів міжнародних моніторингових досліджень (PISA, PIRLS) для діагностики та подолання освітніх втрат у сфері читацької грамотності на уроках літератури. Запропоновано вчителям-словесникам практичні стратегії для адаптації методик аналізу художнього тексту, розвитку критичного мислення та підвищення рівня глибинного розуміння прочитаного учнями.

 

Тема 2.3. Українська національна ідея в освітньому просторі НУШ. 

На лекції будуть окреслені методологічні засади інтеграції української національної ідеї в зміст мовно-літературної освіти в умовах Нової української школи, а також надані рекомендації щодо використання практичного інструментарію для формування громадянської ідентичності та ціннісних орієнтирів здобувачів освіти. Учасники лекції зможуть системно інтегрувати патріотичний та національно-виховний компоненти в календарно-тематичне планування уроків української мови та літератури; застосовувати ефективні інструменти для організації діалогічного середовища, що заохочує учнів до критичного осмислення історичного та культурного контексту; проєктувати сучасні компетентнісно орієнтовані уроки словесності, спрямовані на розвиток активної громадянської позиції та національної гідності учнівської молоді.

Тема 2.4. Сформована навичка активного читання в школярів – успішна реалізація в дорослому житті. 

Представлена анотація розкриває методичні підходи до формування навичок активного та критичного читання на уроках української та зарубіжної літератури як фундаментального базису для життєвої успішності здобувачів освіти. Закцентовано увагу на тому, що глибоке сприйняття художнього тексту виходить далеко за межі шкільної програми, перетворюючись на ключову компетенцію сучасного суспільства. Надано дієві інструменти для трансформації пасивного читача в активного аналітика, здатного самостійно інтерпретувати інформацію, аргументувати власну позицію та критично мислити в умовах динамічного інформаційного середовища.

Окреслено конкретні стратегії і прийоми, які допомагають пов'язати проблематику літературних творів із реаліями повсякденного життя, соціалізацією та майбутньою професійною діяльністю учнів. Застосування цих методик сприятиме розвитку емпатії, комунікативних здібностей, емоційного інтелекту та навичок прийняття зважених рішень, завдяки чому уроки літератури стають потужним трампліном для особистісного зростання молоді та її впевненої самореалізації в дорослому світі.

 

Тема 2.5. Інноваційні технології формування читацької компетентності учнів з ООП.

Інноваційні технології навчання читання дітей з особливими освітніми потребами як ефективний засіб підвищення якості освітнього процесу в умовах інклюзивного та спеціального навчання. Сучасні підходи до формування навичок читання з урахуванням індивідуальних психофізичних можливостей дітей, зокрема з порушеннями інтелектуального розвитку, мовлення, розладами аутистичного спектру та іншими ментальними порушеннями. Можливості використання методики глобального читання, Тан - історій, мнемотехніки, елементів ігрових та проєктних технологій у навчанні читання.  Роль командної взаємодії педагогів, психологів і батьків у впровадженні інноваційних технологій та забезпеченні стійкої позитивної динаміки розвитку читацької компетентності дітей з особливими освітніми потребами.

 

Тема 2.6. Особливості формування  й розвитку читацької грамотності в контексті вимог НУШ: стратегія і тактика, хитринки.

Стратегія: від техніки читання до розуміння: перехід від простого відтворення тексту до критичного осмислення.

Текстоцентричний підхід:використання різножанрових текстів (медіатексти, інструкції, комікси, художні твори) для формування здатності застосовувати прочитане в житті.

Інтеграція читання в дослідження, проєкти та групову роботу.

Суб'єктність учня через  вибір книги, внутрішню мотивацію та формування позитивного  ставлення до читання.

Тактика: ефективні методи та прийоми (система «Daily 5» (Щоденні 5) та стратегії активного читання («Читання для себе» та «Читання для когось»: розвиток самостійності та навичок співпраці через обговорення сюжету з партнером).

Стратегії передбачення: робота з назвою, ілюстраціями та «передбачення з допомогою ключових слів» до початку читання. Кероване читання.

Педагогічні «хитринки» для залучення учнів: трекер корисної звички; ігровий формат завдань (наприклад, квест «прочитай книгу під ковдрою» або «прочитай книгу про тварин»), «Сторітелінг за ілюстраціями» для створення власних альтернативних фіналів прочитаної історії; «Крісло автора»: учень презентує власні тексти або відгуки про прочитане, відчуваючи себе експертом; нетрадиційний щоденник читача; візуалізація (скетчноутинг): створення малюнків-нотаток, опорних схем, ментальних.

 

Тема 2.7. Розвиток у школярів мотивації до читання художньої літератури.

Практичне заняття розробленне для вчителів-словесників з метою надати  практичні інструменти, інноваційні методи та інтерактивні технології, які сприятимуть формуванню в школярів стійкої  мотивацію до читання художньої літератури. Акцент зроблено на використанні дидактичних ігор, роботі з ілюстраціями до текстів, епіграфами до творів, створенні схем, фанфіків, колажів, кросоверів, коміксів, буктрейлерів, закладок за змістом художніх творів,  постерів, запрошень або квитків, елементів костюмів і декорацій для інсценізації художніх творів, використанні мультимедійних засобів для роботи школярів з художніми текстами. Відповідно до Концепції «Нова українська школа», педагогіка партнерства передбачає спілкування, взаємодію і співпрацю  між учителем, учнями й батьками, тому пропонуються поради, які вчитель може надати батькам, щоб  перетворити сімейне читання на захопливе дозвілля. 

 

Тема 2.8. Проблеми й зміни в системі підвищення кваліфікації та атестації вчителя. 

Професійний розвиток: сутність, поняття. 

Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя. 

Поетапність професійного розвитку. Нові професійні ролі і завдання вчителя в контексті Нової української школи. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей як основа для формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку. 

Ключові аспекти атестації вчителя. Роль атестації в підвищенні кваліфікації педагога.

Тема 2.9. Сучасний методичний інструментарій вчителя словесності – запорука успішного формування навички читання з розумінням. 

Практичне заняття висвітлює можливості сучасного методичного інструментарію для перетворення читання з механічного процесу на інструмент пізнання світу.

Методика навчання читанню «Лицем до дитини»: прийоми та рекомендації.

Прийоми та техніки стратегій читання зблизька, спільне читання, кероване читання та самостійне читання. Проєкт «Живі письменники». Вправа «Досліджуємо медіа». Симулятивні практики. Техніки «Солодке читання», «Щоденні 5», «Щоденник вражень». Рефлексія.

Стратегії активного читання: «читання з передбаченням»: зупинки в тексті, метод SQ3R: (Survey, Question, Read, Recite, Review — огляд, запитання, читання, переказ, перегляд), «тонкі» та «грубі» запитання. Візуалізація та графічні організатори: карти знань (Mind Maps), діаграма Венна, фішбоун. 

Цифрові інструменти: інтерактивні книги, платформи для гейміфікації (квіз, кахут, вордвол тощо), сервіси для створення сторителінгу. Робота з різними типами текстів, зокрема інфографікою та медіатекстами: навчання читанню схем, інструкцій і коротких повідомлень. Робота з гіпертекстами, посиланнями. Уміння орієнтуватися в електронному середовищі.

Критерії оцінювання поступу в розвитку читання з розумінням.

Тема 2.10. Конференція з актуальних питань. Тема: «Читацька компетентність здобувачів освіти як мета і результат освітньої діяльності в НУШ».

Конференція присвячена актуальним питанням реалізації концепції «Нова українська школа» в контексті впровадження компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні учнів усвідомленому читанню. У межах заходу - обговорення теоретичних засад і практичних аспектів формування й розвитку читацької компетентності здобувачів освіти, а також оновлення змісту навчальних програм відповідно до сучасних освітніх стандартів, а також упровадження інноваційних методик і технологій навчання. Особливу увагу приділено розвитку критичного мислення, комунікативної культури, читацької грамотності, медіаграмотності та творчих здібностей здобувачів освіти.

Учасники конференції матимуть можливість обмінятися педагогічним досвідом, представити власні напрацювання, обговорити ефективні практики інтеграції предметів гуманітарного циклу, використання цифрових ресурсів і формувального оцінювання в умовах сучасного освітнього середовища.

Матеріали конференції сприятимуть професійному розвитку педагогів, удосконаленню освітнього процесу та підвищенню якості мовно-літературної освіти в Україні.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи Нової української школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства загалом;
• педагогічної діяльності на концептуальних засадах Нової української школи в умовах компетентнісної парадигми навчання; 
• продуктивно використовувати сучасні джерела інформації та комунікаційні технології навчання;
• новітніх тенденцій формування та розвитку читацької грамотності; 
• принципів академічної свободивчителя;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формуватиготовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• застосовувати міжпредметні зв’язки та інтеграцію навчальних предметів / інтегрованих курсів;
• створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;
• формувати в закладі та поза його стінами сучасне освітнє середовище, яке сприяє творчій самореалізації дітей і освітян;
•  проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.