КОМУНІКАТИВНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: СПІЛКУЄМОСЯ З ДІТЬМИ ПО-НОВОМУ

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВСЕОСВІТА»

Інформація про розробника (розробників):

ТОВ «Всеосвіта» та Ірина Луценко, докторка педагогічних наук, професорка, старша наукова співробітниця лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України.

Особа (особи), які виконують програму:

Кондратьєва Альона Василівна

Напрями підвищення кваліфікації:

психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки
розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їхніх заступників)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗДО
Вихователь

Перелік професійних стандартів:

«Вихователь закладу дошкільної освіти» (2021)
«Керівник (директор) закладу дошкільної освіти» (2021)

Складники системи освіти та рівні освіти:

дошкільна освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

Керівник ЗДО. А2 Проєктувальна
Керівник ЗДО. Б1 Операційне управління закладом дошкільної освіти
Керівник ЗДО. Б3 Комунікативна
Керівник ЗДО. Г2 Емоційно-етична
Вихователь ЗДО. А2 Організаційна компетентність
Вихователь ЗДО. A4 Предметно-методична компетентність
Вихователь ЗДО. Б1 Здоров'язбережувальна компетентність
Вихователь ЗДО. Б2 Проєктувальна компетентність
Вихователь ЗДО. B1 Психо-емоційна компетентність
Вихователь ЗДО. Г1 Здатність до навчання впродовж життя

МОДУЛЬ 1. Організація спілкування з дошкільниками як міжособистісного

Тема 1.1. Спілкування як універсальний спосіб професійної дії.

Сутність спілкування в педагогічній діяльності як універсального механізму взаємодії, трансляції соціального досвіду та організації розвивального середовища в закладі дошкільної освіти. Комунікативно-освітній простір ЗДО. Роль комунікації у формуванні особистості дошкільника, розвитку його емоційного інтелекту та соціалізації.

Тема 1.2. Вихователь як суб’єкт міжособистісного спілкування.

Педагог як центральна фігура міжособистісної взаємодії. Реалізація суб'єкт-суб'єктних відносин: дитина як повноправний партнер спілкування, а не об'єкт педагогічного впливу. Самодіагностика комунікативних позицій та стилів спілкування вихователя. Особистісні цінності педагога (чуйність, педагогічний оптимізм) як основа гуманістичного підходу.

МОДУЛЬ 2. Міжособистісна комунікація вихователя з дітьми

Тема 2.1. Структура мовленнєвої комунікації вихователя.

Структурні етапи освітньої сесії та комунікативної взаємодії. Аналіз мовленнєвих стратегій: порівняння «Ти-повідомлень/зауважень» та «Я-повідомлень/зауважень». Використання лексико-граматичних засобів діалогізації мовлення (вставні слова, слова-реакції, засоби вираження оцінки, впевненості та емпатії). Організація зворотного зв'язку і багатоспрямованості полілогу (лінії взаємодії «дитина — дитина»).

Тема 2.2. Невербальна комунікація вихователя в міжособистісному спілкуванні з дітьми.

Роль невербальних компонентів у взаємодії з малятами. Основні функції невербальних повідомлень: інформаційна, зворотного зв'язку, доповнення, спростування, заміщення мовлення, регулювання спілкування. Значення зорового контакту («очі в очі» на рівні дитячого зросту), міміки, жестів та інтонаційної виразності голосу для забезпечення психологічної безпеки в групі.

МОДУЛЬ 3. Технології професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дошкільниками

Тема 3.1. Технології виховної взаємодії.

Застосування комунікативних законів (зокрема закону дзеркального розвитку спілкування) у виховній роботі. Використання прийомів емпатійної підтримки, народної творчості (українських прислів’їв і приказок для схвалення, згоди та підбадьорювання) та створення почуття згуртованості. Технології вирішення конфліктних і стихійних ситуацій без застосування прямих покарань чи тиску.

Тема 3.2. Технології дидактичної взаємодії.

Проєктування та організація пізнавальних бесід із включенням проблемно-пошукових ситуацій, що стимулюють дошкільників ставити запитання вихователю та одноліткам. Практичні аспекти переходу від монологичних форм передачі знань до діалогічного пошуку. Комунікативний аналіз занять за параметрами завдань, стадій, стилю спілкування (за системою Фландерса) та досягнутих результатів.

Знатимуть: сутність поняття комунікативно-освітнього простору; комунікативні закони (зокрема закон дзеркального розвитку спілкування); категорії аналізу педагогічної взаємодії; структуру 12 позицій педагога у спілкуванні; відмінності між «Я-повідомленнями» та «Ти-повідомленнями»; функції невербальних повідомлень;
вмітимуть: застосовувати лексико-граматичні засоби діалогізації мовлення (вставні слова, слова-реакції); організовувати зворотний зв’язок та багатоспрямовані мовленнєві дії (лінії «дитина — дитина»); проєктувати пізнавальні бесіди з проблемно-пошуковими ситуаціями; володіти техніками невербального контакту та керування голосом;
володітимуть навичками: рефлексії та самодіагностики власного комунікативного стилю; перетворення конфліктних чи складних ситуацій на мотиви для конструктивного діалогу; надання емоційної підтримки (схвалення, згода, підбадьорювання) через українські прислів’я і приказки; емпатійного слухання та побудови суб'єкт-суб'єктних відносин.