ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ (КОНСУЛЬТАНТІВ) ІНКЛЮЗИВНО - РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ (ВЧИТЕЛІ - РЕАБІЛІТОЛОГИ)

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩО РЕГУЛЮЄ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА 

 

1.1. Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти в Україні.

Семінарське заняття -2 год. 

       У темі розглянуто нормативно-правове забезпечення процесів інтеграції «дітей з особливими освітніми потребами» у загальноосвітній простір. Визначено вимоги до відкриття інклюзивного класу/групи в умовах закладів освіти. Простежено відповідність порядку організації інклюзивного класу/групи закладів освіти чинній нормативно-правовій базі України, що свідчить про значні успіхи в реалізації інклюзивного навчання у державі як на законодавчому рівні, так і під час безпосередньої його реалізації. Окреслено досвід впровадження інклюзивної освіти у школах та дошкільних закладах України. Представлено статистичні дані щодо кількості інклюзивних закладів освіти та дітей, які в них навчаються.. Окреслено сучасні тенденції розвитку інклюзивної політики в Україні.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть статті, в яких регламентується запровадження інклюзивного навчання в закладі освіти.

2. Визначте порядок організації інклюзивного навчання відповідно чинного законодавства.

 

Література

1.Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Перейти за покликанням

2.Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 N 1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Перейти за покликанням

3.Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Перейти за покликанням

4.Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами, 1994 р.

5.Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 N 1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах»

6.Лист МОН України від 26.07.2012 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання»

7.Лист МОН України від 25.09.2012 1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя»

8. Лист МОН України від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

9. Спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

 

 

 

 

 

Модуль 2. Нормативно-правове забезпечення освіти

 та охорони дитинства

 

2.1. Професійний розвиток педагога відповідно державної політики у галузі освіти та якісного забезпечення освітнього процесу

Лекційне заняття – 2 год.

      На часі здійснюється системна трансформація сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної освіти – до  вищої освіти та освіти дорослих. За кожним із них реалізуються завдання, спрямовані на досягнення спільної мети: перетворити українську освіту на інноваційне середовище, в якому учні й студенти набувають ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічний та інноваційний розвиток держави.

     Потужну державу і конкурентну економіку може забезпечити згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких громадян мають готувати заклади освіти. Зміст професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти має постійно оновлюватися з урахуванням потреб ринку праці. Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації працівників. 

 

Питання для самоперевірки:

1. Що передбачає навчання за програмою підвищення кваліфікації?

2. Що таке стажування?

3. Які можливі форми підвищення кваліфікації?

 

Література:

1. Лист МОН № 1/9-141 від 04.03.20 року «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних

працівників закладів загальної середньої освіти»

2.  Закон України "Про освіту"

3. Закон України "Про вищу освіту

4. Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників"

5. Наказ МОН від 24.01.2013 № 48 "Про затвердження Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів"

6. Положення про Організацію освітнього процесу Університету імені Альфреда Нобеля

Положення про Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 4. Сучасне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

 

4.1.  Особливості сенсорної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами

Семінарське заняття – 2 год.

Актуалізується проблема сенсорної інтеграції людей з особливими потребами. Визначаються та характеризуються два типи порушень сенсорної системи. Аналізуються  відмінності інтеграції людей з особливими потребами на рівні вестибулярної, тактильної, пропріоцептивної, візуальної аудіальної, ольфакторної систем.

 

 План:

1. Поняття сенсорної інтеграції.
2. Два типи порушень у роботі сенсорної системи.
3. Класифікація симптомів  порушення сенсорного сприйняття.
4. Психокорекційна робота при сенсорних деформаціях.

Література:

1. Анита Банди, Шелли Лейн, Элизабет Мюррей. Сенсорная интеграция. Теория и практика. Москва: Теревинф, 2017. 766 с. 

2. Заплатинська А.Б. Становлення поняття «сенсорна інтеграція» у корекційній педагогіці. Корекційна та соціальна педагогіка і психологія. 2013. Вип. 23 (1). С. 48–57. 

3. Мартинюк В.Ю., Зінченко С.М. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи: навчально-методичний посібник. Київ: Інтермед, 2005. С. 308–311. 

4. Сміян І.С., Павлишин Г.А., Корицький Г.І., Свірська Н.М., Сковронська А.О., Стеценко Е.В. Реабілітація дітей раннього віку з ураженням нервової системи - запорука їх соціальної адаптації. Медична гідрологія та реабілітація. 2008. Т. 6, № 1. С. 14-20.

 

4.2. Психологічні проблеми навчання і виховання учнів в нинішніх умовах

НУШ та вимоги до сучасного освітнього процесу. Особливості організації освітнього процесу в нинішніх умовах. Управління розвитком особистості учня в освітньому процесі як центральна мета.

Психологічна сутність процесу навчання та виховання та їх взаємозвязок. Проблеми навчання та виховання в сучасному освітньому процесі, психологічний аналіз їх причин. Поняття про розвивальне навчання та виховання особистості. Концепція Л.С.Виготського щодо зон актуального та найближчого розвитку особистості. Врахування їх в організації педагогом освітнього процесу: індивідуальний та диференційований підхід до навчання та виховання учнів.

Сучасні технології організації навчання та виховання, їх ефективність та психологічна доцільність. Психологічні особливості дистанційного навчання. 

Передовий педагогічний досвід та його врахування в освітньому процесі. Можливості та ресурси педагогів закладів освіти. Проблеми самодіагностики та саморозвитку особистості: методи, прийоми, технології.

 

Питання для самоперевірки:

1. Актуальні проблем розвитку сучасної освіти в Україні
2. Психологічна сутність навчання та виховання особистості
3. Розвивальне навчання та виховання учнів

 

Рекомендована література

1.    Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. — Київ : Літера ЛТД, 2018. — 160 с.

2.    Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Міністерство освіти і науки України . – 2016 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: Перейти за покликанням

3.    Цветкова Л. Тьюторство як форма педагогічного супроводу руху учня за індивідуальною освітньою траєкторією. Режим доступу: Перейти за покликанням

  4. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України: програма/ за ред. І.Д. Беха; Академія педагогічних наук України. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 80 с.  

 

4.3. Комплексна психолого-педагогічна оцінка дитини

Практичне заняття – 2 год

Щороку збільшується кількість дітей, які мають труднощі в навчанні, поведінці, відповідно потребують фахової допомоги. Прийти на консультацію до фахівців ІРЦ батьки можуть за власним бажанням, якщо непокояться за свою дитину (бачать і розуміють, що їх дитина відрізняється за рівнем розвитку чи поведінкою від інших дітей.

Саме фахівці ІРЦ проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, яка є кінцевим результатом процесу оцінювання та орієнтує фахівців ІРЦ на визначення оптимального освітнього маршруту для кожної дитини з особливими освітніми потребами. Це процес збору та інтерпретації кількісної та якісної інформації про особливості розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб, в тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, організації освітнього середовища, особливостей організації психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, відповідно до потенційних можливостей дитини. Слід наголосити, що порушення психофізичного розвитку дитини не обов’язково обумовлюватимуть наявність у дитини особливих освітніх потреб. 

 

 

Питання для самоперевірки

1. Що таке комплексна психолого-педагогічна оцінкам дитини ?

2. В яких випадках ІРЦ проводить комплексну оцінку ?

3. Чим відрізняється первинна оцінка від повторної ?

4. Який алгоритм дій, коли батьки не згодні з висновком ІРЦ ?

 

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545 «Про затвердження положення про інклюзивно-ресурсний центр».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.05.2018 № 981 «Про затвердження перекладу Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків».
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.2018 №447 «Про затвердження Примірного переліку оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів».
7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти».

 

МОДУЛЬ 5. Ефективні методики викладання

 

5.1. Особливості психо-корекційного супроводу дитини з РАС в умовах інклюзивного навчання

Практичне заняття / вебінар – 2 год.    

Особливості організації психіки дитини з аутизмом та розладами аутичного спектру, діагностика та диференціація проблем і потенційних можливостей. Психолого-педагогічні умови інклюзивного супроводу дитини з РАС в закладі освіти. Психокорекційна робота у біомедичному та психоаналітичному підходах, АВА, DIR, у їх взаємодії з педагогікою. Освітні програми комплексного супроводу дитини з РАС.

Література:

1. Галах Т. Діагностика і корекція дітей з Раннім Дитячим Аутизмом / Т. В. Галах. – Нетішин, 2016. – 49 с.

2. Миронова С. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник / С. П. Миронова, О. В. Гаврилов, М. П. Матвєєва; [За заг. ред. С.П.Миронової]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.

3. Навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами : сучасні підходи : [навчально-методичний посібник] / В. Войтко. – Кропивницький КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. – 84 с.

4. Тарасун В. Концепція розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом: Навч. посіб. для вищих навч. закладів / В. В. Тарасун, Г. М. Хворова; За наук. ред. Тарасун В.В. – К. : Наук, світ, 2004. – 100 с.

5.2. Формування особистості дитини як важлива функція родини

Лекційне заняття / вебінар – 2 год.

Модель взаємодії сім'ї та школи у становленні особистості учня. Стилі батьківського  виховання. Методика Рене Жиля з вивчення стилів батьківського виховання. Створення атмосфери вільної, творчої співпраці під час вивчення навчальних предметів із залученням всіх компонентів структури особистості (свідомості, емоцій, волі) до процесу переосмислення і прийняття учнем сімейних цінностей. Використання інтерактивних методів навчання, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні виховних ситуацій, вільному обміну думками. Продуктивна суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників педагогічного процесу в його змістовій та процесуальній складових. 

 

Питання самоперевірки:

1. Назвіть критерії конструктивного підходу у батьківському вихованні учнів.
2. Які можливості використання проективних методик для діагностики сімейних взаємовідносин («Кінетичний малюнок сім’ї», «Малюнок сім'ї» тощо)?

 

Література:

1. Потапчук Є.М. Кризи сімейного життя та як їх подолати : довідник сімейного психолога. 2014.
2. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт. - М.: Семья, 1993.
3. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник для студентів ВНЗ. - К.: Веселка, 1998. - 214 с. 
4. Эйдемиллер З.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. - 2-е изд., расшир. и доп. - СПб.: Питер, 2000. - 656 с: ил. - (Серия «Мастера психологии»).

 

МОДУЛЬ 6. Інноваційні технології викладання

 

6.1. Використання ІКТ в умовах дистанційного навчання

Альтернативною формою отримання знань, що набуває зараз широкого розповсюдження в Україні і в країнах СНД, є дистанційне навчання. Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет.

Також дистанційне навчання визначають як технологію отримання знань за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані. У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Викладачі дистанційних уроків повинні мати універсальну підготовку – володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до роботи з учнями у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому учні почувають себе невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію.

 

Питання для самоперевірки:

1. Чи актуально використовувати ІКТ у наш час?
2. Які інформаційно-комунікаційні технології ви використовуєте?
3. Дистанційне навчання: «Так» чи «Ні» в освіті?

Література:

1. Іванова С.М. Вплив комп’ютерних ігор на формування елементів логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку / Іванова С.М. – Режим доступу: Перейти за покликанням
2. Ляшенко С. Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес / С. Ляшенко, З. Зінченко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – №7. – С. 16-27.
3. Маковецька-Гудзь Ю.А. Мультимедійна презентація як спосіб спілкування з аудиторією [Електронний ресурс] / Ю.А. Маковецька-Гудзь // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі» (29 квіт. 2015, Київ). 
4. Матюх Ж.В. // Науково-практична конференція «Мультимедійні технології в освіті та інших сферах діяльності»: Тези доповідей. – К.: НАУ, 2015. – С. 66
5. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»
6. Методичні рекомендації щодо організації навчання комп'ютерної грамоти дітей в дошкільному навчальному закладі. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:Перейти за покликанням

 

МОДУЛЬ 7. Психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу

7.1. Психолого-педагогічний супровід дітей з порушенням мовлення в умовах інклюзії

Практичне заняття 2 год.

Мета: ознайомити слухачів з особливостями навчальної діяльності дітей з порушеннями мовлення та системою їх психолого-педагогічного супроводу в умовах інклюзії.

Поняття мовної готовності до навчання у школі. Обґрунтування необхідності, мета та завдання психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями мовлення. Психолого-педагогічна характеристика дітей з різними мовленнєвими порушеннями. Особливості їх навчальної діяльності та прогноз можливих труднощів. Комплексний підхід у роботі з дітьми з порушеннями мовлення. Рекомендації щодо психокорекційної та розвиткової роботи.

 

Питання і завдання для самоконтролю

1. Визначте особливості навчальної діяльності дітей з різними порушеннями мовлення.
2. Охарактеризуйте систему психолого-педагогічного супроводу дітей з мовленнєвими порушеннями в умовах інклюзії.

 

Список рекомендованої літератури

1. Вакуленко Л. С. Воспитание и обучение детей с нарушениями речи. Психология детей с нарушениями речи : учеб.- метод. пособие / Л. С. Вакуленко. − К. : СВАРОГ, 2015. − 272 с. 
2. Кисличенко В. А. Комплексна програма забезпечення логопедичного супроводу сімей, які виховують дитину з порушеннями мовлення // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Серія соціально-педа¬гогічна. − 2012. − Вип. 19 (1). − С. 366−372. 
3. Логопсихологія: навч.посіб. / С.Ю. Конопляста, Т.В. Сак, за ред. М.К. Шеремет. – К.: Знання, 2010. – 293 с.
4. Лурия А.Р. Развитие речи и формирование психологических процессов. - М., 1959.

 

МОДУЛЬ 8. особливості (специфіка) інклюзивного навчання

 

8.1. Організація надання корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами 

Лекція - 2 год.

Нормативно-правове врегулювання та механізми організації корекційно-розвиткової роботи в умовах інклюзивного закладу. Залучені члени команди психолого-педагогічного супроводу. Індивідуальна програма розвитку дитини.

Основні принципи і завдання корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку в інклюзивному навчальному закладі. Перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти. Форма та тривалість корекційної-розвиткових занять. Оплата праці корекційного педагога. 

Консультування з питань організації освітньої та корекційно-розвиткової діяльності в умовах інклюзії.

 

Питання та завдання для самоконтролю

1. Що таке корекційно-розвиткова робота та як її застосовувати в освітньому процесі? 
2. Назвіть основні завдання корекційного педагога та психолога у складі команди психолого-педагогічного супроводу.
3. Якою є процедура складання індивідуальної корекційної програми розвитку для дітей з ООП?

 

Література 

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
2. Інклюзивна освіта від А до Я / Укладачі Н. В. Заєркова, А. О. Трейтяк. – К., 2016. – 68 с
3. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 26.07.2012 року № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання». [Електронний ресурс] // Шлях доступу http://document.ua/pro-organizaciyu-psihologichnogo-i-socialnogo-suprovodu-v-um-doc106554.html 
4. Наказ МОН №609 від 8 черня 2018 р. «Про затвердження Примірного положення про педагогічног супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»
5. Постанова КМУ від 09.08.2017 № 588 Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

Туріщева Л.В. Діти з особливостями розвитку у звичайній школі / Автор-укладач Л.В. Туріщева. – Х.: Вид. Група «Основа», 2011 – 111 с. – (Серія «Психологічна служба школи»). 

 

Модуль 9. розвиток професійних компетентностей (на  вибір)

 

РЕФЛЕКСИВНИЙ   БЛОК

МОДУЛЬ 10. РЕФЛЕКСІЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК

 

Тема Підсумкова конференція: «Основні завдання, ролі й функції вчителя - реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру»

Семінарське заняття 3 год. 

Мета конференції – обговорення ключових проблем, обмін досвідом щодо методичного забезпечення діяльності вчителя - реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру

Напрями роботи конференції:

1.  Діагностичні інструментарії вчителя - реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру.
2.  Номенклатура справ.

У рамках проведення конференції обміну досвіду заплановані майстер-класи слухачів курсів.

 

10.2. Тема Означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку

Практичне заняття – 1 год.

Заняття передбачає моделювання слухачами курсів підвищення кваліфікації перспективного плану професійного розвитку. На даному етапі КВНЗ «Вінницька академія безперервної освіти» пропонує ознайомитися з тематикою спецкурсів, тренінгів, конференцій  тощо.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти;
• соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримкм навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням інноваційних методів, форм і технологій;
• проектувати власну програму професійно-особистісного зростання, проводити педагогічні дослідження.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полі культурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.