ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАСТУПНИКІВ ДИРЕКТОРІВ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Мета підвищення кваліфікації заступників директорів з виховної роботи — розвиток і вдосконалення загальних та професійних компетентностей, необхідних для планування, організації, координації й оцінювання виховної діяльності в закладі загальної середньої освіти в умовах освітніх змін і сучасних викликів.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Олеся Коц, завідувач відділу методики виховної роботи КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
Перелік професійних стандартів:
- «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти» (2021)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Керівник ЗЗСО. А1. Нормативно-правова компетентність
- Керівник ЗЗСО. В2. Емоційно-етична компетентність
- Керівник ЗЗСО. ВЗ.Компетентність педагогічного, соціального та мережевого партнерства
- Керівник ЗЗСО. Г2. Інклюзивна компетентність
- Керівник ЗЗСО. ДЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти
Тема 1.1. Розвиток професійних компетентностей з оцінювання (атестації) власної трудової діяльності відповідно до професійного стандарту
Тема присвячена розвитку компетентностей, необхідних для об’єктивного самооцінювання та аналізу власної професійної діяльності відповідно до вимог професійного стандарту. Розглядаються підходи до оцінювання результатів роботи на основі визначених трудових функцій, компетентностей, критеріїв якості та показників ефективності. Увагу зосереджено на аналізі професійних досягнень, виявленні прогалин у компетентностях, плануванні професійного розвитку й коригуванні індивідуальних цілей. Окремо висвітлюються документування результатів діяльності, підготовка доказової бази для атестації та дотримання принципів етики, прозорості й відповідальності. Опрацювання теми сприяє підвищенню якості виконання посадових обов’язків і узгодженню професійного розвитку з вимогами стандарту та потребами закладу освіти.
Тема 1.2. Нормативно-правове забезпечення виховного процесу
Нормативно-правове забезпечення виховного процесу в Україні — це система документів, які визначають мету, завдання, зміст і форми виховної роботи в закладах освіти. Розглядаються міжнародні акти, закони України та нормативно-правові акти органів виконавчої влади.
Базові документи, що визначають стратегічний вектор розвитку особистості та захист прав дитини.
Документи, що формують пріоритети та механізми реалізації виховного процесу.
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти
Тема 2.1. Психологічні засади ефективного спілкування в умовах освітніх втрат
Освітні втрати розглядаються не лише як прогалини в знаннях, а й у контексті когнітивного та емоційного виснаження, яке може супроводжувати кризові обставини.
Учасники навчаються розпізнавати ознаки стресу, що впливають на спілкування, та ознайомлюються з інструментами конструктивного діалогу з учнями, які мають прогалини в навчанні через війну, вимушене переміщення або дистанційне навчання. Розглядаються способи створення емоційно підтримувального середовища, техніки емпатійного слухання та мотиваційного консультування.
Обговорюються практичні способи зміщення фокусу з «дефіциту знань» на «зону найближчого розвитку» дитини, що може допомогти зменшити тривожність і підтримати віру учня у власні сили.
Учасники навчання визначатимуть, як адаптувати стиль спілкування, щоб зменшувати опір навчанню, підтримувати внутрішню мотивацію учнів і сприяти надолуженню освітніх втрат без додаткового психологічного тиску.
Тема 2.2. Навчання під час війни: інструмент підтримки ментального здоров’я та інвестиція в майбутнє
Тема присвячена ролі навчання в умовах війни та тривалого стресу. Розглядається, як організація передбачуваного, безпечного й підтримувального освітнього процесу може сприяти відчуттю стабільності, соціальній взаємодії, активізації пізнавальної діяльності та розвитку навичок подолання труднощів. Наголошується, що навчання саме по собі не усуває тривожності чи психологічних наслідків війни, тому педагогічна підтримка має враховувати індивідуальні потреби дітей і, за необхідності, передбачати залучення фахівців психологічної служби. Освітній процес може бути одним із ресурсів відновлення, розвитку особистості та набуття нових компетентностей.
Тема 2.3. Взаємодія педагогів із батьками дітей з ООП: секрети успішної інклюзивної освіти
Взаємодія педагогів із батьками дітей з ООП розглядається як партнерство, засноване на довірі, відкритій комунікації та взаємоповазі. Висвітлюються залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку дитини, регулярний обмін інформацією про її успіхи й труднощі, спільне визначення цілей і підтримка активної участі батьків у команді психолого-педагогічного супроводу. Наголошується на важливості врахування досвіду та потреб родини.
Основою успішної взаємодії є партнерство, довіра та взаєморозуміння. Батьки є активними учасниками команди супроводу; педагоги враховують потреби дитини й емоційний стан родини, а батьки мають можливість отримувати зрозумілу інформацію про освітній поступ і підтримку дитини.
Розглядаються практичні аспекти взаємодії: обмін інформацією, спільне планування, узгодження підтримки дитини вдома та в закладі освіти, залучення відповідних фахівців.
Тема 2.4. Інформаційно-цифрова компетентність заступника директора з виховної роботи
Тема розкриває роль інформаційно-цифрової компетентності заступника директора з виховної роботи в організації та координації виховної діяльності. Розглядаються цифрові інструменти й сервіси для планування, комунікації, візуалізації та зворотного зв’язку. Окрема увага приділяється відповідальному використанню інструментів штучного інтелекту, захисту персональних даних, цифровій безпеці й академічній доброчесності. У результаті опрацювання теми учасники зможуть добирати цифрові засоби відповідно до завдань виховної роботи та оцінювати ризики їх використання.
МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток і сучасні практики виховної діяльності
Тема 3.1. Українське законодавство про рашизм
Розглядаються нормативно-правові й суспільно-історичні підходи до засудження тоталітарних та імперських ідеологій, а також поняття «рашизм» і його використання в українському суспільно-політичному дискурсі. Аналізуються прояви російського імперіалізму, культ сили, виправдання агресії, нетерпимість до інакодумства та експансіонізм. Конкретні законодавчі акти, що стосуються теми, мають бути визначені й опрацьовані під час заняття.
Серед характерних проявів рашизму розглядаються культ сили, імперська зверхність, виправдання війни й агресії, нетерпимість до протилежної думки та прагнення до експансії.
Тема 3.2. Розвиток мовленнєвої компетентності заступників директорів з виховної роботи: опанування нормами сучасної української ділової мови
Для розвитку мовленнєвої компетентності заступників директорів з виховної роботи важливо поєднувати знання норм сучасної української літературної мови з навичками цифрового ділового етикету. Під час заняття розглядаються положення Українського правопису 2019 року та типові мовні труднощі в професійній комунікації.
Оформлення управлінських документів розглядається з урахуванням вимог ДСТУ 4163:2020 та інших застосовних нормативних документів.
Культура офіційно-ділового мовлення передбачає точність, ясність і доречність формулювань, уникнення надмірних канцеляризмів і мовних штампів. Наприклад, замість «здійснювати перевірку» доцільно вживати «перевіряти», а замість «брати участь» — «брати участь». Важливо також послідовно використовувати точну професійну термінологію.
Оскільки значна частина професійної комунікації відбувається онлайн, важливо дотримуватися правил мережевого етикету під час листування в месенджерах та електронною поштою.
Тема 3.3. Розвиток професійної компетентності заступників директора з виховної роботи: виклики та завдання
У темі розкриваються сутність і структура професійної компетентності заступника директора з виховної роботи закладу загальної середньої освіти в умовах сучасних освітніх змін. Висвітлюються соціальні, психологічні, цифрові та безпекові виклики виховної діяльності. Окреслюються завдання професійного розвитку й стратегії вдосконалення управлінської, педагогічної та комунікативної компетентностей.
Тема 3.4. Деколонізація та антидискримінація змісту шкільної освіти: соціолінгвістичний аспект
Розглядаються сучасні тенденції розвитку мовної ситуації у сфері шкільної освіти в контексті деколонізації суспільної свідомості. Аналізуються поняття «деколонізація» та «недискримінаційний підхід», можливості оновлення змісту мовно-літературної, суспільствознавчої й мистецької освітніх галузей в умовах повномасштабної війни. Висвітлюється вплив позамовних чинників, зокрема українознавчого складника шкільної освіти, на мовну взаємодію та функціонування державної мови. Розглядаються цінності й практики недискримінації, соціально-емоційного навчання та реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Ключові слова: соціолінгвістика, деколонізація суспільної свідомості, мовна свідомість, мовна поведінка, мовна ситуація у шкільній освіті, мовна політика.
Тема 3.5. Краса і здоров’я у формуванні цілісної особистості підлітка
Розглядаються процес самоідентифікації в підлітковому віці, фізіологічні зміни, культура харчування та гігієни, а також значення рухової активності для фізичного й психологічного добробуту.
Висвітлюються самовираження через власний стиль, доброзичливе ставлення до інших, критичне сприйняття ідеалізованих образів у соціальних мережах і ризики негативного сприйняття власного тіла.
Обговорюються способи підтримки підлітків під час вікових криз і випадки, коли необхідно звернутися по допомогу до фахівців.
Тема 3.6. Якісне учнівське самоврядування: простір для самореалізації учнів
Учнівське самоврядування в контексті Нової української школи є засобом реалізації принципу дитиноцентризму та розвитку громадянської компетентності. Учень як активний учасник шкільного життя розвиває комунікативні, організаційні й лідерські навички через участь у плануванні та реалізації учнівських ініціатив.
Учнівське самоврядування створює можливості для навчання відповідальності, лідерства й демократичної взаємодії, а також для реалізації талантів та ідей учнів.
Співпраця з адміністрацією: способи налагодження конструктивного діалогу між учнями та дорослими.
Роль педагога в учнівському самоврядуванні: менторська підтримка учнівських ініціатив із повагою до самостійності учнів.
Тема 3.7. Практики психолого-педагогічного супроводу профорієнтації школярів
Вибір професії в умовах динамічного ринку праці розглядається як тривалий процес самопізнання. Висвітлюються практики супроводу, що допомагають учням усвідомлено проєктувати власну освітню та професійну траєкторію, а також способи інтеграції профорієнтації в освітній процес.
Розглядаються навички управління кар’єрою впродовж життя, а також розвиток компетентностей у сфері підприємливості та фінансової грамотності.
Профорієнтаційний нетворкінг: зустрічі з фахівцями та налагодження партнерства з представниками бізнесу й інших сфер професійної діяльності.
Роль педагога-ментора: базові техніки кар’єрного консультування. Роль батьків у професійному самовизначенні учнів: подолання стереотипів і підтримка усвідомленого вибору дитини.
Тема 3.8. Протидія вербуванню та залученню підлітків до протиправної діяльності під час війни
Підлітки можуть бути вразливими до спроб вербування з боку ворожих спецслужб і кримінальних структур, зокрема в умовах повномасштабної війни.
Розглядаються механізми маніпуляції в цифровому просторі, які можуть використовуватися для залучення неповнолітніх до диверсійної та іншої протиправної діяльності, а також психологічні механізми вербування. Аналізуються можливі ознаки ризику, зокрема зміни в поведінці та незрозумілі фінансові обставини, які потребують уважного й неупередженого реагування дорослих.
Розглядаються способи розпізнавання ризиків, формування навичок цифрової безпеки й медіаграмотності. Окрема увага приділяється алгоритму дій працівника закладу освіти в разі підозри щодо вербування дитини: забезпеченню її безпеки, інформуванню визначених відповідальних осіб і компетентних органів у передбачених випадках, дотриманню конфіденційності та недопущенню самостійного розслідування педагогом.
МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ
Підсумкова конференція з актуальних питань практики та фахове тестування спрямовані на оцінювання результатів навчання за програмою підвищення кваліфікації й визначення актуальних напрямів подальшого професійного розвитку.
Знання і розуміння:
- нормативно-правових засад організації виховного процесу, державних пріоритетів і концептуальних засад реформування освіти, зокрема Перейти за покликанням , а також законодавчих актів у сфері освіти й охорони дитинства;
- принципів психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу та підтримки навчання, виховання й розвитку дитини в закладі освіти;
- правил цифрової безпеки, захисту персональних даних, академічної доброчесності та ділового етикету.
Розвинені вміння:
- планувати, організовувати, координувати й оцінювати виховну діяльність закладу освіти на компетентнісних і ціннісних засадах;
- застосовувати принципи й механізми створення інклюзивного освітнього середовища та організовувати партнерську взаємодію з батьками дітей з ООП;
- упроваджувати практики партнерства між педагогами, учнями та батьками, зокрема забезпечувати менторський супровід учнівського самоврядування;
- добирати й застосовувати практики психолого-педагогічного супроводу профорієнтації та розвитку підприємливості учнів.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- дитиноцентризм та гуманізм: визнання цінності кожної особистості, повага до багатоманітності, полікультурності та прав дитини;
- патріотизм та громадянська відповідальність: усвідомлення важливості виховної роботи як інструменту національної безпеки та ментального відновлення нації;
- професійна агентність і гнучкість: готовність ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення, зокрема в кризових ситуаціях;
- орієнтація на безперервний розвиток: культивування професійної рефлексії, збереження власного психічного здоров'я та прагнення до постійного самовдосконалення.