РОЗВИТОК СЕНСОРНОЇ СФЕРИ ДИТИНИ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ
підвищення рівня інклюзивної та професійної компетентності педагогічних працівників; розширення їх знань про сучасні підходи, практичні інструменти роботи з дітьми з освітніми труднощами.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»: Леся Чопик – кандидат педагогічних наук, доцент; доцент кафедри психології Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти».Напрями підвищення кваліфікації:
- комплексний психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Асистент вчителя
- Практичний психолог
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Практичний психолог закладу освіти» (2020)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Тема 1.1. Сенсомоторний розвиток дитини.
Сенсорні системи. Вчення про аналізатори, їх функції, властивості. Огляд процесів сенсорної інтеграції, які безперервно протікають в ЦНС. Пізнавальна діяльність особистості; чуттєві форми пізнання дійсності. Три види відчуттів: екстероцептивні, інтероцептивні і пропріоцептивні; загальні властивості і закономірності відчуттів. Поняття абсолютного порогу чутливості. Взаємозв’язок процесів приймання-переробки сенсорної інформації та становлення вищих психічних функцій дитини. Сенсибілізація, Синестезія. Вплив сенсорних інтеграційних процесів на правильний розвиток дитини; як впливають порушення обробки та інтеграції сенсорних сигналів на такі найважливіші сфери життя дитини, як емоції, гра, соціальна взаємодія, регуляція поведінки, навчання та освоєння рухових навичок.
Тема 1.2. Роль інтеграції примітивних рефлексів у розвитку дитини
Нейрофізіологія рефлексів: поняття примітивних рефлексів, вікові нормами їх інтеграції. Аналіз базових рефлексів: роль рефлексів Моро, асиметричного шийного тонічного рефлексу (АШТР), лабіринтного тонічного рефлексу (ЛТР), хапального та інших рефлексів у контексті розвитку. Маркери збереження примітивних рефлексів у дітей дошкільного та шкільного віку. Наслідки неінтегрованості: як залишковий рефлекторний фон викликає проблеми з концентрацією уваги, гіперактивність, труднощі при письмі (дизграфію), погану поставу та невпевненість у собі. Шляхи корекції: сучасні методики (нейропсихологічні вправи, рухова терапія, сенсорна інтеграція) для м'якої інтеграції рефлексів у будь-якому віці.
МОДУЛЬ 2. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ: ВИДИ, ЕТАПИ РОЗВИТКУ, ПОРУШЕННЯ
Тема 2.1. Тактильна (дотикова) та пропріоцептивна сенсорна система.
Функціональні частини дотикового аналізатора та механізми формування тактильного сенсорного відчуття. Шкірні рецептори та механізми їх функціонування. Ознаки порушення тактильної системи та його вплив на розвиток дитини. Поняття «проприоцепція» та «кінестетичні відчуття». Будова пропріоцептивної системи, механізми її функціонування та формування м’язово-суглобового відчуття. Інтеграція пропріоцепції з іншими відчуттями. Ознаки та види дисфункції проприоцептивної системи.
Тема 2.2. Зоровий аналізатор
Загальна характеристика зорового аналізатора. Відділи зорового аналізатору, їх призначення. Ретино-моторні реакції ока, фотохімічні реакції в фоторецепторах, електричні реакції в фоторецепторах. Оптична система ока, зіничний рефлекс, його значенням; поняттям акомодації ока, її механізм. Адаптація зорового аналізатора та її розлади. Вплив порушень зорового аналізатора на розвиток пізнавальної, комунікативної та рухової сфери дитини. Вторинні порушення при розладах бачення.
Тема 2.3. Слуховий аналізатор і вестибулярна система
Будова та функції слухового та вестибулярного аналізаторів, вікові особливості розвитку слухового сприймання та відчуття рівноваги, їх вплив на розвиток дитини. Будова та функції слухового аналізатора. Механізм сприймання звуку. Вікові особливості слухового аналізатора. Види порушень слухового сприймання і їх вплив на розвиток дитини. Вестибулярний апарат: будова та функції. Організація вестибулярної системи. Рівновага, розвиток відчуття рівноваги. Поняття підвищеної та зниженої активності вестибулярної системи. Відчуття рівноваги та навчання.
Тема 2.4. Нюховий і смаковий аналізатори
Поняття «нюх», «смак», «хеморецептори», «смаковий поріг»; будова та особливості функціонування хеморецепторних сенсорних систем; рецептори внутрішніх органів (інтероцептивна сенсорна система) та їх функції. Функції, які вони виконують основні структурні компоненти сенсорних систем нюху та смаку; значення рецепторів внутрішніх органів в організмі людини; види порушень роботи розглянутих аналізаторів; працювати з додатковою літературою, підручником
МОДУЛЬ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГЙ З РОЗВИТКУ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СИСТЕМІ РОБОТИ З ДІТЬМИ
Тема 3.1. Теорія сенсорної інтеграції. Нейрофізіологічні підстави.
Нейрофізіологічна теорія сенсорної інтеграції, яка заснована на системному підході до функціонування мозку, допомагає зрозуміти зв'язок процесів обробки сенсорної інформації з поведінкою і навчанням дитини. Основи терапії порушень обробки сенсорної інформації (Э. Джин Айрес). Процес обробки сенсорної інформації: поняття норми і порушення. Причини сенсорних розладів, супутні проблеми. Симптоми, що свідчать про порушення процесу обробки сенсорної інформації. Типи порушень. Поняття сенсорного профілю дитини. Терапія «Сенсорна інтеграція» (сенсорна інтеграція по Айрес). Історія ASI®, еволюційна трансформація, завдання, принципи, особливості організації терапевтичного втручання.
Тема 3.2. Використання методів сенсорної інтеграції у роботі з дітьми з порушеннями зорового аналізатора
Особливості сенсорної дисфункції у дітей з порушеннями зору. Особливості їх соціально-побутової діяльності та прогноз можливих труднощів у навчанні. Розвиток зорового сприймання. Компенсаторна взаємодія аналізаторів та її вплив на розвиток навичок самостійної життєдіяльності. Можливості терапії сенсорної інтеграції в корекції порушень розвитку при розладах зорового аналізатора.
Тема 3.3. Корекція сенсорного розвитку дитини при порушенні слухового аналізатора
Специфіка сенсорних проблем у дітей з порушеннями слуху, ознайомити з можливостями терапії сенсорної інтеграції щодо їх усунення (скорочення). Особливості сенсорної обробки аудіальної інформації у дітей з порушеннями слухового аналізатора. Сенсорне виховання. Розвиток слухового сприймання. Методика Е.І.Леонгард.
Тема 3.4. Розвиток сенсорної сфери дитини при порушеннях мовлення
Сенсорні дисфункції у дітей з різними мовленнєвими порушеннями. Особливості їх побутової та соціальної діяльності, прогноз можливих труднощів у навчанні. Корекція слухового сприймання відповідно до сенсорного профілю дитини. Можливості терапії сенсорної інтеграції в профілактиці та корекції порушень мовлення.
Тема 3.5. Мультисенсорний підхід у навчанні дітей з інтелектуальними труднощами
Сенсорні дисфункції у дітей з різними розладами інтелектуальної сфери. Особливості їх діяльності та труднощів у навчанні. Використання мультисенсорного підходу в організації освітнього процесу для дітей з порушеннями інтелекту відповідно до їх сенсорного. Можливості терапії сенсорної інтеграції в корекції порушень дітей з проблемами інтелектуальної сфери.
3.6. Тема: Використання ігор і вправ для стимуляції сенсорної сфери учнів в освітньому процесі
Важливість гри, активності дитини і всього різноманіття її взаємодії з навколишнім середовищем.
Дієві методами і прийомами, які допоможуть забезпечити необхідну сенсорну стимуляцію дитини в ігровій формі; дадуть їй можливість вивчити потенціал власного тіла, сформувати адаптивні відповіді. Комплекс корекційно-розвиткових ігор і вправ для стимуляції сенсорної сфери дітей.
3.7. Тема: Організація сенсорного розвиткового простору
Специфіка сенсорного виховання дітей взагалі та особливості його оптимізації на засадах створення предметно-розвивального середовища. Наповнення кімнати сенсорної інтеграції. Креативні способи адаптації звичайних предметів, наявних в установі, для сенсорного розвитку дітей. Матеріали для сенсорних занять. Адаптація занять в класі (групі) до сенсорних потреб дітей. Сенсорна дієта.
МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСІЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК
Тема 4.1. Підсумкова конференція: «Ефективне застосування технологій сенсорного розвитку дітей в умовах сучасного закладу освіти»
Мета конференції: обговорення ключових проблем та обмін досвідом щодо особливостей організації роботи з сенсорного виховання дітей у сучасних умовах.
Напрями роботи конференції:
1. Сенсорне виховання дітей як невід’ємна складова педагогічного впливу.
2. Створення сенсорного середовища в закладі освіти. Основні конструкти розвивального сенсорного простору.
3. Сучасні методи і прийоми розвитку сенсорної сфери дитини.
У рамках проведення конференції обміну досвіду заплановані майстер-класи слухачів курсу.
Знання і розуміння:
- розуміють сутність та принципи основних концепцій сенсорної інтеграції, теорії про типи сенсорних профілів (гіпо- та гіперчутливість);
- розуміють, як сенсорні системи впливають на діяльність сучасних учнів;
- знають основні прояви і ознаки порушень сенсорної інтеграції у дітей різного віку та їх вплив на академічну успішність, поведінку та соціалізацію;
- орієнтуються в сучасних стратегіях і ефективних технологіях організації безпечного для сенсорної системи освітнього середовища у закладі освіти;
Розвинені вміння:
- спостерігати та визначати індивідуальні сенсорні потреби учнів;
- добирати та здійснювати адаптації та модифікації простору класної кімнати (освітлення, шум, меблі) для підтримки сенсорного балансу відповідно до потреб і можливостей здобувачів освіти.
- впроваджувати в освітній процес сенсорні «перерви» та створювати корекційні інструменти (сенсорні куточки);
- інтегрувати елементи технології сенсорної інтеграції у навчальний процес та позакласну діяльність;
- ефективно співпрацювати з батьками та фахівцями в питаннях вирішення проблем порушень сенсорної інтеграції у дітей.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- усвідомлюють цінність різноманітності дитячого колективу;
- демонструють відповідальне, толерантне, етичне ставлення до дітей;
- підтримують ідеї дитиноцентризму в освітньому процесі;
- виявляють готовність до змін, гнучкість, професійний саморозвиток;
- здійснюють рефлексію власної професійної практики.