Стратегії і тактики допомоги дітям з розладами аутистичного спектра
формувати у слухачів курсів підвищення кваліфікації сучасні уявлення про виклики та проблеми учнів із розладами аутистичного спектра та шляхи дієвого вирішення цих питань з опорою на інноваційні методики і стратегії втручання, ефективність яких підтверджена міжнародним та вітчизняним досвідом; сприяти становленню здатності планувати та впроваджувати супровід підлітків та молоді з РАС задля досягнення ними самореалізації й становлення їхньої життєвої компетентності. Підготовка висококваліфікованих, конкурентноспроможних фахівців у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, орієнтованих на особистісний і професійний розвиток, здатних проявляти лідерські якості та ефективно вирішувати професійні завдання, пов’язані з наданням результативної психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутистичного спектра
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (Ніна Міщенко, Ольга Блажко методисти відділу «Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти» Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»)Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Соціально-педагогічний супровід та механізми захисту прав дитини (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1 Сучасне підвищення кваліфікації педагогів: ключові елементи комплексного запровадження
Ключові питання:
Професійний розвиток: сутність, поняття. Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя. «Гроші ходять за вчителем» – пілотна державна політика для фінансування професійного розвитку педагогів. Можливості національної платформи професійного розвитку педагогічних працівників «Вектор». Мета експериментального проєкту. Ключові складові політики. Механізм реалізації проєкту. Напрями підвищення кваліфікації. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей. Умови участі педагогічних працівників у проєкті. Роль закладів загальної середньої освіти.
.Тема 1.2 Створення безперешкодного освітнього середовища для дітей з розладами аутистичного спектра
Визначено структурні складники освітнього середовища для дітей з РАС, що зумовлені їхніми особливими потребами, а саме:
-1) план класного менеджменту ( продумана організованість простору, часу, діяльності, багатофункціональність простору) й візуальні підтримки (розклад, правила, алгоритми дій), розроблені у межах програми ТЕАССН, -2) наявність міждисциплінарної команди супроводу (оцінює стан розвитку дитини, визначає її сильні і слабкі сторони, потреби, формулює SMART-цілі, розробляє ІПР, здійснює постійний моніторинг динаміки розвитку дитини), -3) нормалізація психофізіологічного стану дитини, її тонічна стійкість, досягнення базового рівня сенсо-моторної інтеграції ( гравітаційна стійкість, пропріоцептивна чутливість, синтез тактильних відчуттів, білатеральна та зорово-моторна інтеграція).
Тема 1.3 Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу
Поняття «команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами» (далі — Команда супроводу). Склад та завдання Команди супроводу. Педагогічні працівники як учасники Команди супроводу. Функції вчителя в складі Команди супроводу.
Сутнісна характеристика поняття «індивідуальна траєкторія навчання учнів з ООП». Індивідуальна програма розвитку (далі — ІПР) як засіб реалізації індивідуальної траєкторії осіб з ООП. Особливості її розроблення та впровадження. Роль вчителя в розробленні та впровадженні ІПР.
Роль батьків як рівноправних членів Команди супроводу в розробленні ІПР та моніторингу результатів навчання дітей. Партнерство вчителя та батьків у реалізації індивідуальної траєкторії навчання осіб з ООП.
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 2.1. Розлади аутистичного спектра: особливі потреби і проблеми
Діти з розладами аутистичного спектра (РАС) мають унікальний профіль розвитку, де сильні сторони часто поєднуються зі специфічними труднощами. Оскільки аутизм є спектральним розладом, його прояви різняться від легких до глибоких, проте існують спільні особливості та потреби. Висвітлюються труднощі, з якими стикаються діти. • Порушення соціальної взаємодії: Дітям важко зчитувати невимовлені правила спілкування, розпізнавати емоції інших людей за мімікою чи жестами, а також встановлювати зоровий контакт.
• Труднощі з комунікацією: Мовлення може розвиватися із затримкою або бути відсутнім (невербальний аутизм). Часто спостерігається ехолалія (повторення почутих фраз) та буквальне розуміння слів (проблеми з метафорами й гумором).
•Сенсорне перевантаження: Гіпер- або гіпочутливість до зовнішніх подразників. Звичайні звуки (шум пилососа, сирена), яскраве світло, певні текстури одягу чи їжі можуть викликати сильний фізичний біль або паніку.
• Потреба в рутині та стереотипіях: Будь-які раптові зміни в розкладі дня або маршруті викликають сильний стрес і тривогу. Для самозаспокоєння діти часто використовують повторювані рухи (стимінг): розмахування руками, розгойдування, кружляння.
• Деструктивна поведінка як крик про допомогу: Через неможливість висловити свій дискомфорт чи бажання, дитина може проявляти агресію, самоагресію (завдання шкоди собі) або переживати поведінкові зриви (мелтдауни).
Зроблено акцент на ключових потребах дітей з РАС (комунізація та мова, передбачуваність, безпечне середовище, навчання та адаптація, медико-психологічний супровід….)
Тема2.2.Особливості сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра
Сенсорна інтеграція характеризується як складний неврологічний процес під час якого мозок отримує сигнали від органів чуття, розпізнає їх, упорядковує та видає адекватну адаптивну відповідь на подразники. У дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) цей механізм часто працює зі значними відхиленнями Розглядаються ключові сенсорні системи та їхні особливості при РАС, основні типи сенсорних порушень (гіпочутливість та гіперчутливість). Слухачі знайомляться з наслідками сенсорної дисфункції в повсякденному житті дитини (сенсорне перевантаження, стереотипії та самостимуляція (стимінг), труднощі в навчанні та комунікації). Акцентується увага на дотриманні сенсорної дієти та адаптації середовища.
Тема 2.3 Психологічна діагностика розладу аутистичного спектра у дітей
Матеріал є корисним як для розширення теоретичних знань, так і для практичного застосування у клінічній роботі та освітніх установах. РАС є спектром з великою варіативністю проявів, й нині діагностичні методики
не завжди адекватні для дітей з різними рівнями когнітивного функціонування, розвитку мовлення й комунікативних здатностей, що ство- рює труднощі при виборі найбільш релевантного інструменту оцінювання. Звертається увага на неоціненну участь батьків у діагностичному процесі. Слухачі знайомляться з критеріями постановки діагнозу РАС на основі DSM-5 , МКБ-11, валідизованих інструментів ADOS-2, ADI-R, CARS-2
Тема 2.4 Ефективні технології, методи комплексної допомоги дітям з
розладами аутистичного спектра
Аналіз різноманіття сучасних методів, технологій, програм допоможе спціалісту (психологу) створити ефективні корекційні комплекси, найбільш придатні для роботи з конкретною дитиною, яка має РАС. Крім того, він зможе переконати батьків, які методи і прийоми будуть корисними, адекват- ними в роботі з їх дитиною, а які краще не використовувати . Характеризуються програми, технології, методи, методики: емоційно-комунікативного спрямування ( DIRFloortime, Floortime, метод Son-Rise); технології, засновані на прикладному аналізі поведінки (АВА), комунікаційна система обміну зображеннями (PECS), метод соціальних історій; технології, програми середовищного підходу ( структуроване навчання-TEACCH, терапія щоденним життям-DLT, ігрова терапія; методи впливу на тіло і сенсорну сферу в цілому ( Холдинг-терапія, кінезіо- терапевтичні методи, метод сомато-сенсорної корекції І.Л.Шпіцберга; біомедичні напрямки ( Томатіс-терапія, дієтотерапія), допоміжні методи корекції (анімалотерапія, естетотерапія).
МОДУЛЬ 3.ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Тема 3.1 Характеристика психологічних та освітніх потреб дітей з розладами аутистичного спектра
Діти з розладами аутистичного спектра (РАС) мають особливий психологічний профіль, що визначає їхні специфічні потреби у повсякденному житті та навчанні. Увага слухачів акцентується на потребі цих дітей у стабільності та прогнозованості, емоційній безпеці і прийнятті, зменшенні тривожності, розвитку емоційного інтелекту та саморегуляції, сприянню соціалізації. Освітні потреби реалізуються через спеціально організоване середовище, розробку Індивідуальної програми розвитку (ІПР / ІНП) та супроводу міждисциплінарної команди, адаптацію та модифікацію навчального матеріалу, візуальну підтримку навчання, сенсорне розванта- ження, використання спеціальних методик та технологій, супроводу фахівців
(асистента вчителя, психолога, логопеда, корекційного педагога).
Тема 3.2 Особливості комунікативної сфери дітей з розладами аутистичного спектра
Комунікативна сфера дітей з розладами аутистичного спектра має низку специфічних особливостей, які стосуються як вербального (мовленнєвого), так і невербального спілкування, а також соціальної взаємодії. Розглядаються основні особливості комунікації при РАС
1.Порушення спільної уваги (joint attention): Дітям важко розділяти зосередженість на одному предметі чи події разом із іншою людиною. . 2. Обмеженість або відсутність зорового контакту.
3.Особливості невербального спілкування (жести, міміка, інтонації, поза тіла)
4.Ехолалії
5.Труднощі у розвитку мовлення
6. Складнощі у підтримці діалогу
7.Дефіцит соціальної взаємодії
З метою якісного і своєчасного розвитку комунікативних навичок спеціаліс-
ти використовують у роботі з дітьми методику альтернативної та додатко-
вої комунікації, ігрову терапію та спільну діяльність, індивідуальний
підхід та поведінкові методики.
Тема 3.3 Використання засобів альтернативної та додаткової комунікації в корекційній роботі з дітьми з РАС
Альтернативна та додаткова комунікація (АДК) — це сукупність інструментів, систем і стратегій, які доповнюють або повністю замінюють вербальне мовлення у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС), забезпечуючи їм можливість висловлювати свої потреби, емоції та взаємодіяти із соціумом.
Слухачі курсу підвищення кваліфікації знайомляться з класифікацією засобів АДК (безапаратні, друковані,електронні), з провідними системами АДК у роботі з дітьми з РАС ( PECS - обмін картками-зображеннями, піктограмами та символами, комунікативними дошками та книгами, жестови-
ми системами та цифровими застосунками (AAC) ). Особлива увага приділяється етапам та принципам впровадження АДК (діагностичний період, опора на мотивацію, принцип надмірності інформації, функціональність взаємодії) та розвінчуванню міфів про АДК
Тема 3.4 Корекційно-розвиткові програми,ефективні ігрові заняття в практиці роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра
Аналізуються програми:
- Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник., 2013, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України ).
- Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 11.09.2013 № 1/11-13887), Київ–2013, науковий редактор та упорядник Д. І. Шульженко.
- Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток психомотори- ки та сенсорних процесів» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними пору- шеннями ( автор Жук Т.Я., вчитель-методист СПІ№16 м.Києва, укла- дач Трикоз С.В.,к.пед.н., старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України ).
Пропонуються ігри, згруповані за типами і рівнями навичок дітей з РАС, які допомагають розвивати сенсорну сферу, велику і дрібну моторику, мовленнєві та комунікативні здібності дитини і тим самим створюють умови для її адаптації в різних життєвих ситуаціях
Тема 3.5 Застосування Pivotal ResponseTraining для розвитку ключових навичок у дітей з розладами аутистичного спектра в освітньому середовищі
Слухачі знайомляться з програмою Pivotal Response Training (PRT) — Навчання ключових реакцій — як з одним із найефективніших підходів із доведеною ефективністю (на базі Прикладного аналізу поведінки, ABA), який фокусується на розвитку ключових (пілотажних) сфер поведінки дитини з розладами аутистичного спектра (РАС). Подається структурований методичний матеріал для застосування PRT в освітньому середовищі (інклюзивні класи, дитячі садки, спеціальні групи), розглядаються чотири фундаментальні області програми:
• Мотивація (Motivation): Навчити дитину хотіти взаємодіяти та вчитися.
• Реакція на множинні сигнали (Responsiveness to Multiple Cues): Здатність звертати увагу на кілька характеристик предмета чи ситуації одночасно (наприклад, не просто «дай кубик», а «дай великий червоний кубик»).
• Саморегуляція / Самоуправління (Self-Management): Здатність дитини самостійно контролювати свою поведінку та оцінювати свої дії без постійного нагляду дорослого.
• Ініціація соціальної взаємодії (Social Initiations): Навичка дитини першою починати спілкування (задавати питання «Що це?», кликати на допомогу, пропонувати гру).
Розкриваються стратегії підвищення мотивації в освітньому середовищі, алгоритм проведення навчальної сесії за PRT в класі, переваги застосування PRT в закладах освіти. Подаються практичні поради для вчителів та асистентів вчителів.
Тема 3.6 Ефективність вправ з використанням цифрових засобів у навчанні дітей з особливими освітніми потребами
Поглиблення професійної компетентності педагогів у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі з дітьми з особливими освітніми потребами. Ефективність цифрових вправ як інструменту індивідуалізації та адаптації навчання, розвитку пізнавальних процесів, мовлення, комунікації, соціальних навичок і саморегуляції учнів з ООП. Практична демонстрація та аналіз прикладів використання ІКТ у роботі з дітьми з різними освітніми потребами (розлади аутичного спектра, затримка психічного розвитку, порушення мовлення, інтелектуальні порушення, порушення опорно-рухового апарату тощо). Можливості інтерактивних вправ, освітніх платформ, мобільних застосунків, візуальних і мультимедійних ресурсів, а також цифрових інструментів для альтернативної та додаткової комунікації (AAC). Демонстрація прикладів добору, створення та адаптації цифрових вправ відповідно до індивідуальних освітніх потреб дитини, вимог універсального дизайну навчання та безпечного цифрового середовища. Підходи до оцінювання ефективності використання ІКТ та моніторингу навчальних досягнень.
Тема 3.7 Психотерапія в системі роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра
Психотерапія в системі роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра (РАС) є важливою складовою комплексного супроводу. Вона спрямована не на «виліковування» від аутизму, а на адаптацію дитини до соціуму, розвиток комунікативних навичок, зниження рівня тривожності та корекцію дезадаптивної поведінки. Оскільки діти з РАС мають особливості сприйняття та мислення, класична вербальна психотерапія для них часто неефективна. Пріоритет надається поведінковим, наочним та тілесно-орієнтованим методам.
Слухачі знайомляться з провідними психотерапевтичними та корекційними підходами, ключовими етапами та завданнями терапевтичної роботи , .психотерапевтичною роботою з родиною (системний підхід) .
МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ
Тема 4.1 Конференція з актуальних питань. Тема: «Інструменти допомоги дітям з розладами аутистичного спектра»
Для допомоги дітям із розладами аутистичного спектра (РАС) використовують комплекс поведінкових, комунікативних, розвивальних та сенсорних інструментів, які мають доведену наукову ефективність. Основна мета цих методів — адаптація дитини в соціумі, розвиток самостійності та покращення якості життя родини. Формат конференції дозволяє акумулювати передові практичні кейси, здійснити супервізію складних випадків та виробити єдині дієві стратегії подолання проблем дитини у сфері соціальної взаємодії, дає можливість обговорити питання що робити коли дитина: а) дотримується певних повторюваних ритуалів,
б) має обмежені інтереси,
в) уникає зорового контакту,
г) не грає в ігри, де треба задіяти уяву,
д)має проблеми із спілкуванням.
Тема 4.2. Підсумковий тест (за змістом програми навчання)
Контрольно-діагностичний захід, спрямований на комплексну перевірку рівня засвоєння теоретичних знань та практичних умінь, отриманих протягом усього курсу підвищення кваліфікації. Тестування охоплює всі модулі програми (нормативний, психологічний, фаховий та цифровий блоки) і є підставою для успішного завершення навчання.
- Реалізувати в педагогічній практиці сучасні підходи НУШ: компетентнісний, діяльнісний, особистісно- орієнтований, середовищний .
- Здійснювати аналіз еволюційних процесів у сфері освіти осіб з особливими освітніми потребами, обґрунтовувати власне бачення шляхів розв’язання проблем .
- Здійснювати дослідження та/або провадити інноваційну діяльність з метою отримання нових знань, створення нових та удосконалення традиційних технологій викладання і супроводження дітей з РАС та в ширших мультидисциплінарних контекстах.
- Розробляти та впроваджувати інноваційні методики і стратегії втручання для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутистичного спектра, генерувати нові ідеї для удосконалення навчання, виховання, розвитку та соціалізації цих осіб.
-Добирати та застосовувати ефективні методики комплексного оцінювання розвитку дітей, рефлексувати та критично аналізувати достовірність одержаних результатів оцінювання, визначати на основі їх інтерпретації особливі освітні потреби дітей та рівень освітньої підтримки.. - - Аргументувати, планувати та надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомогу) відповідно до рівня функціонування, обмеження життєдіяльності та розвитку дитини з розладами аутистичного спектра, забезпечувати ефективність власних дій.
- Встановлювати ефективну взаємодію з батьками, колегами, фахівцями, різними соціальними інституціями з метою забезпечення якості освіти учнів з розладами аутистичного спектра на засадах партнерства.
- Робити фаховий внесок до професійних знань і практики та оцінювання результатів діяльності команди у сфері психолого-педагогічного супроводу дітей з РАС в інклюзивному освітньому середовищі, мотивувати учасників команди супроводу до досягнення спільних цілей.
-Приймати ефективні рішення з питань спеціальної та інклюзивної освіти, у тому числі у складних і непередбачуваних умовах; прогнозувати їх розвиток; визначати фактори, що впливають на досягнення поставлених цілей, зокрема, вимоги споживачів; аналізувати і порівнювати альтернативи; оцінювати ризики та імовірні наслідки рішень.
- Відшуковувати необхідні дані в науковій літературі, базах даних та інших джерелах, аналізувати та оцінювати ці дані.
- Розробляти та реалізовувати заходи зі створення безпечного і здоров’язбережувального освітнього середовища, забезпечувати його якість та ефективність освітнього процесу з урахуванням особливих освітніх потреб, можливостей та здібностей дітей.
- Планувати і надавати системну допомогу дітям з розладами аутистичного спектра та їхнім родинам.
- Вміти інтегрувати у корекційний процес інтерактивні технології, групові форми роботи та цифрові інструменти для візуалізації.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
- здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми надання логопедичних послуг нормотиповим дітям та дітям з особливими освітніми потребами;
- рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.