ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДОШКІЛЬНИКІВ: СТРЕСМЕНЕДЖМЕНТ, ТРАВМОІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД ТА ПАРТНЕРСТВО З БАТЬКАМИ В УМОВАХ ЗДО
Формування у практичних психологів, вихователів-методистів і вихователів закладів дошкільної освіти цілісної системи знань і практичних навичок управління власним стресом, розпізнавання емоційних потреб і травматичних реакцій дітей, організації безпечного простору та налагодження партнерської взаємодії з родинами.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Вознесенської міської ради» Миколаївської областіІнформація про розробника (розробників):
ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИОсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна
Види підвищення кваліфікації:
- семінари (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗДО
- Вихователь
- Вихователь-методист
- Практичний психолог
Перелік професійних стандартів:
- «Вихователь закладу дошкільної освіти» (2021)
- «Практичний психолог закладу освіти» (2020)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Керівник ЗДО. ЗК.01 Громадянська
- Керівник ЗДО. ЗК.02 Соціальна
- Керівник ЗДО. ЗК.06 Етична
- Вихователь ЗДО. ЗК.01 Громадянська
- Вихователь ЗДО. ЗК.02 Соціальна
- Вихователь ЗДО. ЗК.06 Етична
- Практичний психолог. ЗК.01 Громадянська
- Практичний психолог. ЗК.02 Соціальна
- Практичний психолог. ЗК.09 Етична
Складники системи освіти та рівні освіти:
- дошкільна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Б1. Психологічна компетентність
- Б2. Емоційно-етична компетентність
- Б3. Компетентність педагогічного партнерства
Модуль I. Стресменеджмент і психологічна стійкість педагога (1 год 15 хв: лекції 30 хв, практика 45 хв)
Основні питання
Поняття резильєнтності та її чотири компоненти.
Професійні стресори сьогодення та чинники воєнного стану.
Синдром професійного вигорання: стадії та маркери
Встановлення здорових професійних меж; інструменти самодіагностики та побудова особистої карти відновлення енергії.
Базові техніки саморегуляції для стабілізації стану педагога в умовах навантажень.
Модуль II. Емоційні потреби дітей та травмоінформований підхід (1 год 35 хв: лекції 35 хв, практика 60 хв)
Основні питання
Сигнальна функція емоцій у дошкільному віці.
Базові емоційні потреби (безпека, прив’язаність, визнання, автономія).
Реакції дитячої психіки на кризу (регрес, тривога, агресія).
Принципи травмоінформованого підходу: «Що з тобою сталося?» замість «Що з тобою не так?».
Межі компетенції вихователя та практичного психолога: педагог спостерігає, підтримує й передає інформацію; діагностичну та корекційну роботу проводять фахівці.
Модуль III. Створення безпечного та підтримувального освітнього середовища в ЗДО (1 год: лекції 20 хв, практика 40 хв)
Основні питання
Сутність емоційно підтримувального простору та психологічної безпеки: передбачуваність, повага, емоційна доступність.
Організація фізичного середовища: куточок емоцій, куточок усамітнення.
Роль рутин і ритуалів: ранкове коло, завершення дня, «ресурсні хвилинки» після стресових подій.
Модуль IV. Партнерська взаємодія педагога з батьками у забезпеченні благополуччя дитини (1 год 35 хв: лекції 35 хв, практика 60 хв)
Основні питання
Значення простору «сім’я — заклад дошкільної освіти»; психологія родинного виховання в кризових умовах.
Принципи партнерства: довіра, повага, відмова від оцінювання.
Типові бар’єри в комунікації з батьками: заперечення труднощів, тривожність.
Стратегії та алгоритми надання зворотного зв’язку; переведення конфліктних запитів у конструктивне русло.
Підсумковий етап (35 хв: підсумки)
Основні питання
Захист практичних мінікейсів (25 хв): командне розв’язання інтегрованих ситуацій (наприклад, реагування на дитячу агресію за умов заперечення проблеми батьками) та презентація алгоритму дій.
Фінальна рефлексія (10 хв): зворотний зв’язок, заповнення анкет.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
Модуль I
«Термометр вигорання» та «Колесо життєвого балансу» (самодіагностика).
«Поглиначі та джерела енергії» (карта відновлення).
Тренінг саморегуляції: дихальна техніка «Квадрат» і комплекс експрес-розтяжок для зняття м’язових затисків.
Модуль II
«Побачити потребу за поведінкою»: розбір ситуацій істерик і агресії в мікрогрупах.
Практикум підтримувального спілкування: заміна руйнівних фраз на емпатійні.
Стабілізаційні техніки для дітей: дихання («Квітка і свічка»), тілесні вправи («Дерево», «Черепашка», «Струси дощик»), робота з «Чарівним мішечком спокою» та картками емоцій.
Модуль III
«Аудит емоційної безпеки групи» (самооцінка простору).
«Правила групи очима дітей»: розроблення позитивних правил.
Моделювання «ресурсної хвилинки» для дітей після завершення повітряної тривоги чи іншої стресової події.
Модуль IV
Рольова гра в парах «Складна розмова» за алгоритмом: факти → визнання зусиль → спільний пошук рішень.
«Мова партнерства»: трансформація звинувачень на екологічну (безоціночну) комунікацію.
Воркшоп із розроблення міні-буклетів і пам’яток для батьків щодо підтримки дитини вдома.
Підсумковий етап
Командне розв’язання інтегрованої ситуації та захист мінікейсу.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:
ознайомитися з розділами «Абетки для педагога з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» щодо підтримки дітей у кризових умовах;
скласти власний план самопідтримки на місяць на основі карти відновлення ресурсу;
апробувати в групі одну стабілізаційну практику та описати реакцію дітей.
Після завершення програми слухач / слухачка:
| № | Результат навчання (слухач/слухачка…) | Модулі |
|---|---|---|
| 1 | розрізняє стадії професійного вигорання, маркери стресу й чинники ризику та оцінює власний рівень навантаження за інструментами самодіагностики | I |
| 2 | застосовує техніки саморегуляції (дихальні практики, експрес-розтяжки) і складає власну карту відновлення ресурсу | I |
| 3 | пояснює сигнальну функцію емоцій, базові емоційні потреби дітей (безпека, прив’язаність, визнання, автономія) та поведінкові реакції на кризу (регрес, тривога, агресія) | II |
| 4 | застосовує принципи травмоінформованого підходу («Що з тобою сталося?» замість «Що з тобою не так?») і визначає межі власної компетенції та випадки залучення практичного психолога чи інших фахівців | II |
| 5 | використовує дитячі стабілізаційні практики («Квітка і свічка», «Черепашка», картки емоцій, «Чарівний мішечок спокою») | II, III |
| 6 | проводить експрес-аудит емоційної безпеки предметно-просторового середовища групи та пропонує конкретні зміни | III |
| 7 | планує ритуали й «ресурсні хвилинки» для групи, зокрема після тривоги чи іншої стресової події | III |
| 8 | веде діалог із батьками за алгоритмом партнерства (факти → визнання зусиль → спільний пошук рішень) і трансформує оцінні висловлювання на безоціночні | IV |
| 9 | розробляє міні-буклет або пам’ятку для батьків щодо підтримки дитини вдома | IV |
Тільки для педагогів Вознесенської ТГ
Листопад-грудень 2026 р.