STEM-ОСВІТА ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
професійний розвиток педагогічних працівників, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей, необхідних для впровадження STEM-освіти в умовах реалізації Нової української школи. Програма спрямована на розвиток готовності педагогів до організації інтегрованого, дослідницького та практикоорієнтованого навчання, що сприяє формуванню пізнавальної активності й розвитку дослідницької діяльності здобувачів освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Дзигаленко Л.М., кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії технологій, в.о. доцента кафедри екології, природничих та математичних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»; Михайляк О.П. завідувач лабораторії фізики та астрономії КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу НУШ
Нормативно-правові засади функціонування системи загальної середньої освіти в умовах реалізації реформи Нової української школи. Основні положення законодавчих і нормативних документів, що визначають зміст освіти, організацію освітнього процесу, права та обов’язки його учасників, вимоги до результатів навчання і професійної діяльності педагогічних працівників.
Концептуальні засади Нової української школи, компетентнісний, діяльнісний та дитиноцентрований підходи до навчання. Орієнтація на розвиток ключових компетентностей, наскрізних умінь, самостійності й творчого мислення здобувачів освіти.
Особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та типових освітніх програм у діяльності закладу загальної середньої освіти. Взаємозв’язок між вимогами державних стандартів, очікуваними результатами навчання та вибором форм, методів і технологій навчання.
Використання нормативних документів під час планування та організації освітнього процесу. Відповідальність педагогічного працівника за дотримання вимог законодавства, забезпечення якості освіти та створення безпечного й доступного освітнього середовища.
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 2.1. Діяльнісний підхід в умовах реалізації НУШ
Сутність діяльнісного підходу та його роль у реалізації концепції Нової української школи. Перехід від засвоєння готової інформації до активної пізнавальної діяльності учнів, самостійного пошуку знань, дослідження, експериментування та розв’язання практичних завдань.
Організація навчання на основі діяльності учнів. Використання проблемних ситуацій, дослідницьких завдань, навчальних проєктів, групової та індивідуальної роботи. Роль учителя в організації навчальної діяльності, підтримці пізнавальної ініціативи та створенні умов для самостійного здобуття знань.
Поєднання діяльнісного, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів. Формування в учнів уміння планувати власну діяльність, приймати рішення, співпрацювати, аналізувати результати та оцінювати власний поступ.
Адаптація навчальних завдань до індивідуальних освітніх потреб учнів, зокрема дітей з особливими освітніми потребами. Використання доступних способів подання інформації, практичної діяльності та різних форм участі в навчанні.
Тема 2.2. Організація мистецько-ігрових STEAM-проєктів на основі пісенного репертуару: дослідження звуку, конструювання музичних інструментів і створення творчих продуктів.
Мистецько-ігровий проєкт як форма організації творчої діяльності учнів. Поєднання музичного мистецтва, гри, руху, слова та елементів театралізації в освітньому процесі. Пісенний репертуар як засіб розвитку емоційної чутливості, творчої уяви, комунікації та інтересу до української культурної спадщини.
Добір пісенного матеріалу відповідно до віку учнів, тематики проєкту та освітньої мети. Використання українських народних і сучасних пісень, їх адаптація для різних форм мистецької діяльності. Поєднання співу, ритмічних вправ, музичних ігор, інсценізації та створення творчих композицій.
Етапи підготовки мистецько-ігрового проєкту, від задуму й добору музичного матеріалу до представлення результату. Розподіл ролей, організація спільної діяльності та залучення учнів до створення власного творчого продукту.
Можливості участі дітей з особливими освітніми потребами в мистецько-ігрових проєктах. Адаптація пісенного матеріалу, рухів і творчих завдань відповідно до індивідуальних можливостей учасників. Створення умов для спільної творчості та самовираження кожної дитини.
Тема 2.3. Реалізація STEM-навчання в закладах загальної середньої освіти України
Сутність STEM-освіти, її міждисциплінарний характер та значення для розвитку сучасного учня. Інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики у процесі дослідження явищ, розв’язання практичних проблем і створення навчальних продуктів.
Організація STEM-навчання на основі дослідницької, проєктної та практичної діяльності. Використання проблемних завдань, експериментів, моделювання, конструювання, цифрових засобів і технічних рішень. Зв’язок навчального змісту з реальними життєвими ситуаціями та потребами суспільства.
Упровадження STEM-підходів у різних освітніх галузях. Можливості інтеграції навчальних предметів, співпраці педагогів і створення міжпредметних проєктів. Роль освітнього середовища, матеріально-технічного забезпечення та партнерства у розвитку STEM-освіти закладу.
Адаптація STEM-завдань для учнів з різними освітніми потребами. Забезпечення доступності дослідницької та практичної діяльності, добір відповідних матеріалів, обладнання й способів виконання завдань. Значення STEM-освіти для розвитку критичного мислення, творчості, інженерного мислення та здатності працювати в команді.
Тема 2.4. Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованої особистості
Поняття обдарованості, її основні прояви та особливості розвитку в дитячому віці. Різновиди обдарованості, індивідуальні здібності, інтереси й освітні потреби учнів. Взаємозв’язок природних задатків, соціального середовища, навчання та особистісного розвитку.
Виявлення здібностей і потенціалу учнів у навчальній, дослідницькій, творчій та практичній діяльності. Спостереження, педагогічна діагностика, аналіз навчальних досягнень і результатів творчої роботи. Врахування індивідуального темпу розвитку та недопущення формального поділу дітей за рівнем здібностей.
Створення освітніх умов для розвитку обдарованої особистості. Диференціація та індивідуалізація навчання, дослідницькі й творчі завдання, участь в олімпіадах, конкурсах, проєктах і позаурочній діяльності. Підтримка пізнавальної ініціативи, самостійності та мотивації до навчання.
Взаємодія педагогів, батьків, психологічної служби та інших фахівців у супроводі обдарованих учнів. Психолого-педагогічна підтримка, розвиток комунікативних навичок, емоційної стійкості та здатності до співпраці.
Тема 2.5. Організація гурткових занять із використанням елементів STEM для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Особливості організації гурткової роботи в закладі загальної середньої освіти. Можливості позаурочної діяльності для розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь, творчості та соціальної взаємодії дітей з особливими освітніми потребами.
Використання елементів STEM у гурткових заняттях. Поєднання дослідження, конструювання, моделювання, експериментування та творчого пошуку під час роботи над практичними завданнями. Добір тем і матеріалів з урахуванням віку, інтересів та індивідуальних можливостей дітей.
Планування та проведення гурткового заняття. Постановка доступної мети, послідовність практичних дій, добір обладнання, наочних матеріалів і способів виконання завдань. Використання інструкцій, візуальних підказок, алгоритмів та покрокового супроводу.
Адаптація STEM-завдань для дітей з різними освітніми потребами. Забезпечення доступності матеріалів та обладнання, варіативності способів виконання роботи й можливості самостійного вибору. Організація взаємодії дітей у парах і групах, підтримка ініціативи та позитивного досвіду спільної діяльності.
Роль педагога та команди психолого-педагогічного супроводу в організації гурткової роботи. Спостереження за індивідуальним поступом дітей, аналіз результатів діяльності та визначення подальших можливостей розвитку.
МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Тема 3.1. Едьютейнмент як сучасний підхід до організації навчання
Поняття едьютейнменту та його місце в сучасній освіті. Поєднання навчання й розваги як спосіб підвищення зацікавленості учнів, підтримки пізнавальної активності та створення позитивної атмосфери на заняттях. Психолого-педагогічні засади використання ігрових елементів у навчанні.
Форми та методи едьютейнменту в освітньому процесі. Використання освітніх ігор, вікторин, квестів, інтерактивних вправ, сторітелінгу, музики, відеоматеріалів і цифрових ресурсів. Поєднання розважальних елементів із навчальними завданнями без втрати освітньої мети.
Особливості розроблення та проведення занять із використанням едьютейнменту. Добір змісту, ігрового формату, навчальних матеріалів і цифрових інструментів відповідно до теми, віку та потреб учнів. Залучення здобувачів освіти до активної взаємодії, творчого пошуку та спільного розв'язання завдань.
Можливості використання едьютейнменту в інклюзивному освітньому середовищі. Адаптація ігрових завдань, правил та способів взаємодії для дітей з особливими освітніми потребами. Створення умов, за яких кожен учень може брати участь у навчальній діяльності та досягати успіху.
Тема 3.2. Платформа Arduino: можливості та особливості використання
Поняття мікроконтролера та його призначення в сучасних технологічних системах. Платформа Arduino як інструмент для навчання основ електроніки, автоматизації та програмування. Можливості використання Arduino в освітніх STEM-проєктах.
Основні компоненти платформи Arduino, будова плати, призначення мікроконтролера, цифрових і аналогових входів та виходів. Характеристика основних електронних компонентів, зокрема світлодіодів, резисторів, кнопок, датчиків і виконавчих пристроїв.
Принципи підключення електронних компонентів до плати Arduino. Основи роботи з макетною платою, електричними колами та схемами з'єднання. Правила безпечної роботи з електронним обладнанням.
Можливості використання платформи Arduino для створення навчальних моделей і пристроїв. Приклади STEM-проєктів із використанням датчиків, світлових індикаторів та інших електронних компонентів. Добір обладнання відповідно до мети навчання та технічних можливостей закладу освіти.
Тема 3.3. Основи програмування мікроконтролерів Arduino
Призначення програмного забезпечення Arduino IDE та його використання для створення й завантаження програм у мікроконтролер. Основні елементи середовища програмування, структура програми та послідовність роботи з кодом.
Базові поняття програмування, змінні, типи даних, команди, умови, цикли та функції. Призначення основних команд Arduino, зокрема pinMode, digitalWrite, digitalRead та analogRead. Використання команд для керування електронними компонентами та отримання даних від датчиків.
Створення простих програм для керування світлодіодами, кнопками та датчиками. Налаштування цифрових і аналогових входів та виходів. Перевірка роботи програм, виявлення й виправлення помилок.
Застосування програмування Arduino у практичних STEM-завданнях. Розроблення простих автоматизованих пристроїв, моделювання процесів і розв'язання технічних задач. Можливості адаптації завдань для учнів з різним рівнем підготовки та особливими освітніми потребами.
Тема 3.4. Проєктний підхід у STEM-освіті: від ідеї до реалізації
Сутність проєктного підходу та його значення для організації STEM-навчання. Проєкт як спосіб поєднання знань із різних освітніх галузей для розв'язання практичної проблеми. Зв'язок навчального проєктування з дослідженням, конструюванням, моделюванням і створенням реального продукту.
Основні етапи роботи над STEM-проєктом. Визначення проблеми, формулювання мети, пошук інформації, висування ідей, планування роботи, добір матеріалів та інструментів, створення й випробування моделі або виробу. Аналіз результатів, удосконалення продукту та представлення виконаної роботи.
Організація індивідуальної та командної проєктної діяльності. Розподіл обов'язків, планування часу, взаємодія учасників і спільне прийняття рішень. Роль педагога як організатора та консультанта проєктної роботи.
Оцінювання результатів STEM-проєктів за відповідністю поставленій меті, практичною цінністю, обґрунтованістю технічних рішень, якістю виконання та здатністю презентувати результат. Використання самооцінювання й рефлексії для аналізу виконаної роботи.
Особливості залучення до проєктної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Адаптація завдань, розподілу ролей, матеріалів і способів виконання роботи відповідно до індивідуальних можливостей учасників. Забезпечення рівної участі кожного учня на всіх етапах проєкту.
Тема 3.5. STEM-освіта як інструмент підготовки до майбутнього
STEM-освіта як напрям розвитку сучасної освіти та відповідь на потреби суспільства, науки й технологічного прогресу. Значення інтеграції природничих наук, технологій, інженерії та математики для підготовки учнів до життя в умовах технологічних змін.
Розвиток компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Формування критичного й системного мислення, здатності досліджувати, аналізувати інформацію, розв'язувати нестандартні завдання, працювати з технологіями та приймати обґрунтовані рішення.
Можливості STEM-освіти для ознайомлення учнів із сучасними професіями та напрямами науково-технічного розвитку. Використання робототехніки, цифрових технологій, штучного інтелекту, інженерного проєктування та дослідницької діяльності в освітньому процесі.
Роль педагогічного працівника у створенні середовища для дослідження, творчості та технічної реалізації учнівських ідей. Педагогічне партнерство, міжпредметна співпраця та взаємодія із закладами освіти, науки й виробництва.
Доступність STEM-освіти для всіх учнів. Створення умов для участі дітей з особливими освітніми потребами в дослідницькій, конструкторській і проєктній діяльності. Подолання бар'єрів у навчанні та розкриття індивідуального потенціалу кожної дитини.
Тема 3.6. Мейкерство як інноваційний підхід до впровадження STEAM-освіти в закладах загальної середньої освіти
Поняття мейкерства та його зв'язок із STEAM-освітою. Навчання через створення, конструювання, експериментування та практичне втілення власних ідей. Поєднання науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики у творчій діяльності учнів.
Мейкерський підхід як засіб розвитку винахідливості, технічного мислення, самостійності та здатності знаходити нестандартні рішення. Використання доступних матеріалів, інструментів, цифрових засобів, конструкторів і технологій виготовлення виробів.
Організація мейкерського простору в закладі загальної середньої освіти. Добір обладнання, матеріалів та інструментів відповідно до освітніх завдань. Дотримання правил безпеки під час конструювання, виготовлення й випробування виробів.
Етапи мейкерської діяльності від виникнення задуму до створення та вдосконалення виробу. Використання дизайн-мислення, прототипування, випробування й аналізу результатів. Організація індивідуальної та командної роботи, презентація створених продуктів.
Адаптація мейкерських завдань для дітей з особливими освітніми потребами. Добір доступних матеріалів, інструментів і способів роботи з урахуванням індивідуальних можливостей учнів. Створення умов для самостійного виготовлення виробів, творчого самовираження та спільної діяльності.
Тема 3.7. Роль команди психолого-педагогічного супроводу у впровадженні STEAM-освіти для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Призначення та основні завдання команди психолого-педагогічного супроводу в організації інклюзивного навчання. Взаємодія педагогічних працівників, асистента вчителя, практичного психолога, фахівців з корекційно-розвиткової роботи, батьків та інших учасників супроводу.
Врахування індивідуальних особливостей, освітніх потреб і можливостей дітей під час планування STEAM-діяльності. Визначення доступних способів участі учнів у дослідженні, експериментуванні, конструюванні та творчих проєктах.
Спільне планування й адаптація STEAM-завдань. Добір матеріалів, обладнання, інструкцій, допоміжних засобів і способів комунікації. Визначення необхідного рівня підтримки та створення умов для максимально можливої самостійності дитини.
Розподіл обов'язків між учасниками команди під час підготовки та проведення STEAM-занять. Узгодження педагогічних дій, спостереження за діяльністю учнів, аналіз труднощів і визначення подальших кроків підтримки.
Оцінювання індивідуального поступу дитини з урахуванням її можливостей, залученості та особистих досягнень. Значення партнерства між педагогами, фахівцями та родиною для забезпечення доступної, змістовної й результативної STEAM-освіти.
Тема 3.8. Інноваційні підходи до інклюзивного навчання: інтеграція STEM-освіти та сторітелінгу в умовах Нової української школи
Сучасні підходи до організації інклюзивного навчання в умовах НУШ. Значення інноваційних методів і технологій для залучення дітей з особливими освітніми потребами до пізнавальної, дослідницької та творчої діяльності. Поєднання STEM-освіти зі сторітелінгом як засіб доступного й осмисленого навчання.
Сторітелінг як спосіб подання навчального матеріалу через історію, послідовність подій, персонажів і проблемні ситуації. Використання історій для пояснення природних явищ, технічних процесів, математичних закономірностей та життєвих ситуацій. Розвиток мовлення, уяви, емоційного сприйняття й комунікативних умінь учнів.
Інтеграція сторітелінгу та STEM-діяльності. Створення навчальних історій, у яких учні досліджують проблему, шукають рішення, проводять експерименти, конструюють моделі та представляють результати. Використання персонажів і сюжетних ситуацій для постановки практичних завдань.
Адаптація історій і STEM-завдань для дітей з різними освітніми потребами. Використання візуальних опор, піктограм, предметних зображень, коротких інструкцій, аудіоматеріалів та альтернативних способів комунікації. Забезпечення доступності навчального змісту й можливості кожної дитини долучитися до спільної діяльності.
Розроблення та проведення інтегрованих STEM-занять із використанням сторітелінгу. Добір сюжету, визначення навчальної проблеми, планування практичної діяльності та представлення результатів. Оцінювання не лише створеного продукту, а й участі, самостійності та індивідуального поступу кожного учня.
МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ
Тема 4.1. Конференція з актуальних питань практики впровадження STEM-освіти
Актуальні питання розвитку сучасної освіти та впровадження Нової української школи. Обговорення досвіду використання діяльнісного, компетентнісного та проєктного підходів в освітньому процесі. Практичні аспекти впровадження STEM/STEAM-освіти, інноваційних технологій навчання та створення доступного освітнього середовища.
Представлення педагогічного досвіду з організації дослідницької, проєктної, мистецько-творчої та гурткової діяльності учнів. Обмін досвідом використання платформи Arduino, цифрових інструментів, мейкерства, едьютейнменту та сторітелінгу в освітній практиці.
Обговорення підходів до організації STEM/STEAM-навчання дітей з особливими освітніми потребами, адаптації навчальних завдань і забезпечення участі кожної дитини в спільній діяльності. Роль педагогічного партнерства та команди психолого-педагогічного супроводу.
Аналіз представлених практик, обговорення результатів і можливостей їх використання в інших закладах освіти. Визначення перспектив подальшого професійного розвитку педагогів та вдосконалення освітнього процесу.
Тема 4.2. Підсумкове тестування за змістом освітньої програми
Перевірка рівня засвоєння змісту програми підвищення кваліфікації, основних понять, підходів і технологій, розглянутих під час навчання.
Визначення рівня обізнаності з нормативно-правових засад НУШ, особливостей організації діяльнісного та проєктного навчання, використання STEM/STEAM-технологій, цифрових інструментів, платформи Arduino, мейкерства й едьютейнменту.
Перевірка розуміння особливостей організації інклюзивного освітнього середовища, адаптації навчальних завдань, взаємодії з командою психолого-педагогічного супроводу та використання сторітелінгу в навчанні.
Знання і розуміння:
- сучасних тенденцій розвитку освіти та ролі STEM-підходів у формуванні пізнавальної активності й дослідницької діяльності учнів;
- концептуальних засад Нової української школи та теоретико-методичних основ STEM-освіти;
- нормативно-правових засад організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти;
- положень Державного стандарту базової середньої освіти та можливостей реалізації STEM-напрямів відповідно до модельних навчальних програм;
- принципів міжпредметної та міжгалузевої інтеграції змісту освіти;
- особливостей планування й організації інтегрованої, дослідницької та проєктної діяльності;
- підходів, критеріїв та інструментів оцінювання результатів навчання учнів під час дослідницької та проєктної діяльності;
- можливостей академічної свободи вчителя у виборі форм, методів і засобів навчання;
- особливостей використання едьютейнменту, сторітелінгу, мейкерства та робототехніки в STEM-освіті;
- психолого-педагогічних засад організації інклюзивного STEM-освітнього середовища та командної взаємодії під час навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Уміння:
- планувати й організовувати освітній процес на основі STEM-підходів з урахуванням вимог нормативних документів і концептуальних засад Нової української школи;
- добирати та застосовувати методи міжпредметної інтеграції, розробляти компетентнісно орієнтовані завдання;
- проєктувати освітню діяльність на основі STEM-підходів, розробляти й реалізовувати дослідницькі та практикоорієнтовані STEM-проєкти;
- використовувати ігрові, мистецькі та інтерактивні методи, елементи едьютейнменту й сторітелінгу в освітньому процесі;
- застосовувати базові можливості платформи Arduino та засоби програмування для створення нескладних STEM-проєктів;
- використовувати інструменти мейкерства для організації творчої, конструкторської та проєктної діяльності учнів;
- організовувати дослідницьку й проєктну діяльність з урахуванням індивідуальних освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти;
- адаптувати зміст, завдання, методи та засоби навчання відповідно до індивідуальних освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти;
- організовувати партнерську взаємодію з учасниками освітнього процесу та фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу;
- добирати інструменти оцінювання, аналізувати результати навчальної діяльності учнів та визначати ефективність використаних STEM-підходів.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- готовність до впровадження сучасних підходів і технологій навчання;
- гуманістична спрямованість освітнього процесу, дитиноцентризм і визнання цінності особистості кожного здобувача освіти;
- відкритість до педагогічних інновацій, професійна мобільність і гнучкість;
- усвідомлення відповідальності за якість організації STEM-навчання та результати професійної діяльності;
- визнання права кожного учня на активну й значущу участь в освітньому процесі;
- повага до різноманітності, індивідуальних особливостей та освітніх потреб здобувачів освіти;
- готовність до партнерства, командної взаємодії та співпраці з учасниками освітнього процесу;
- усвідомлення необхідності безперервного професійного розвитку та самоосвіти.