Vector

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЦІ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»

Підвищення кваліфікації та науково-методична підтримка педагогічних працівників щодо викладання інформатики, застосування сучасних підходів викладання та організації проєктно-орієнтованої діяльності здобувачів освіти. Програма спрямована на поглиблення знань освітян стосовно національних та європейських векторів розвитку сучасної освіти, розширення їхніх педагогічних компетентностей і засвоєння практичних інструментів реалізації освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЦІ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»

Інформація про розробника (розробників):

Оксана БУТУРЛІНА, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри управління інформаційно-освітніми проєктами комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради».

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку
  • цифрова компетентність

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:

  • Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна
  • Керівник ЗЗСО. ЗК.03 Культурна
  • Вихователь ЗДО. ЗК.05 Підприємницька

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • А2. Предметно-методична компетентність
  • АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Г1. Прогностична компетентність
  • Г2. Організаційна компетентність
  • Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

Програма містить два модулі, зміст яких спрямований на підвищення кваліфікації та науково-методичну підтримку педагогічних працівників, які викладають інформатику. Програма ґрунтується на особистісно орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному та інтегрованому підходах; передбачає опанування принципів міжгалузевої інтеграції та сучасного педагогічного дизайну.
МОДУЛЬ 1. ПЕДАГОГІЧНІ ТРЕНДИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В МЕЖАХ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
Тема 1.1. Педагогічні тренди в контексті реалізації завдань інформатичної освітньої галузі в межах концепції НУШ. Розглядаються актуальні світові та вітчизняні освітні тренди (цифрова трансформація, персоналізація навчання, інтеграція технологій штучного інтелекту, гейміфікація, змішане й мобільне навчання) крізь призму реформи «Нова українська школа». Аналізується їхній вплив на оновлення змісту, методів і засобів навчання в інформатичній освітній галузі відповідно до вимог Державних стандартів базової та профільної середньої освіти.
Тема 1.2. Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі. Компетентнісний підхід та компетентнісні завдання. Розкривається сутність компетентнісного потенціалу інформатичної освітньої галузі та механізми формування ключових і предметних компетентностей здобувачів освіти, насамперед інформаційно-комунікаційної та обчислювального мислення. Висвітлюються дидактичні засади реалізації компетентнісного підходу на уроках інформатики. Визначаються структура, критерії оцінювання та методичний алгоритм конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, спрямованих на використання цифрових інструментів для розв’язання практичних життєвих проблем.
Тема 1.3. Від монодисциплінарності до міжгалузевої інтеграції. Інтегроване навчання. Обґрунтовується необхідність переходу від ізольованого монодисциплінарного викладання до міжпредметної та міжгалузевої інтеграції задля формування в учнів цілісної наукової картини світу та системного мислення. Характеризуються рівні, моделі й дидактичні форми інтегрованого навчання, що поєднують інформатичну, математичну, природничу та технологічну освітні галузі НУШ. Розглядаються практичні підходи до проєктування інтегрованих модулів і міжгалузевих навчальних проєктів.
Тема 1.4. Технології STEM та їх місце у освітньому процесі НУШ Висвітлюються концептуальні засади, філософія та методичний інструментарій STEM-освіти як інноваційного вектора модернізації освітнього процесу в Новій українській школі. Розглядаються особливості поєднання природничих наук, технологій, інженерії, мистецтва й математики на основі циклу інженерного проєктування (EDP), дослідницького та проєктно-орієнтованого навчання. Визначається системоутворювальна роль інформатичної складової (комп’ютерного моделювання, програмування, робототехніки й аналізу даних) у реалізації шкільних STEM-проєктів.
МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НУШ
Тема 1.5. Проблемно-орієнтоване, проєктно-орієнтоване, дослідницьке навчання. Challenge Based Learning і геймифікація. Розкриваються сутнісні характеристики, спільні та відмінні риси проблемно-орієнтованого, проєктно-орієнтованого та дослідницького (Inquiry-Based) навчання в сучасному освітньому процесі. Висвітлюється методологія навчання на основі викликів (Challenge Based Learning) як ефективного інструменту розв’язання актуальних практичних проблем у межах міжгалузевої та STEM-інтеграції. Особлива увага приділяється дидактичному потенціалу гейміфікації, ігрових механік і цифрових симуляцій для стимулювання внутрішньої навчальної мотивації та залученості учнів.
Тема 1.6. Діяльнісний підхід у навчанні. Обґрунтовуються теоретичні засади, принципи та методичний інструментарій реалізації діяльнісного підходу в Новій українській школі як основи переходу від пасивного сприйняття інформації до активного пізнання. Аналізуються механізми залучення здобувачів освіти до навчально-пізнавальної діяльності у статусі активних, самостійних суб’єктів. Розглядаються алгоритми моделювання занять із використанням інтерактивних методів, навчального експерименту, цифрового прототипування та системної рефлексії.
Тема 1.7. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості як основи глибинного навчання. Розкривається сутність глибинного навчання на противагу поверхневому відтворенню фактів та визначаються дидактичні умови його забезпечення в освітньому процесі. Висвітлюються стратегії й техніки розвитку критичного та аналітичного мислення учнів, зокрема вміння верифікувати інформацію, оцінювати докази та критично взаємодіяти з інструментами штучного інтелекту. Акцентується на формуванні когнітивної гнучкості як здатності швидко адаптуватися до змін, перемикатися між різними способами розв’язання нестандартних завдань і конструктивно
використовувати досвід помилок.
Тема 1.8. Психолого-педагогічні аспекти організації навчальної діяльності. Розглядаються вікові, психофізіологічні та індивідуально-типологічні особливості здобувачів освіти, а також їхнє врахування під час планування занять і побудови індивідуальної освітньої траєкторії. Висвітлюються психолого-педагогічні умови створення психологічно безпечного, інклюзивного та безбар’єрного освітнього середовища на засадах педагогіки партнерства. Окрема увага приділяється розвитку емоційного інтелекту, навичок конструктивної командної взаємодії, саморегуляції та психологічної стійкості (резильєнтності) учасників освітнього процесу.

Формувальне оцінювання (поточне): проводиться протягом навчання для моніторингу прогресу, надання зворотного зв’язку та корекції освітньої траєкторії слухачів.
Контроль та оцінювання результатів навчання базуються на компетентнісному підході та реалізуються викладачем через консультування слухачів, надання коментарів та корегування роботи під час створення індивідуального навчального проєкту, самооцінювання/взаємооцінювання, рефлексію результатів навчання тощо.
На завершальному етапі навчання слухачі презентують індивідуальний або груповий дослідницький проєкт.
Отримання педагогічним працівником документа про підвищення кваліфікації за умови не менше ніж 60% опанування змісту Програми.
Документ про підсумки підвищення кваліфікації: за підсумками виконання Програми слухачеві видається сертифікат/ свідоцтво (відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (з урахуванням змін).