Лексика у професійному мовленні педагога
удосконалення мовленнєвої / державомовної компетентності педагогічних працівників відповідно до лексичних норм сучасної української літературної мови
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Кузнєцова А. М., старший викладач кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньо-естетичної освітиОсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: розвиток державомовної компетентності педагогічних працівників
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Усі
Перелік професійних стандартів:
- Інше
Складники системи освіти та рівні освіти:
- дошкільна освіта
- повна загальна середня освіта
- позашкільна освіта
- спеціалізована освіта
- професійна (професійно-технічна) освіта
- початкова освіта
- базова середня освіта
- профільна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- A1. Мовно-комунікативна компетентність
- А2. Предметно-методична компетентність
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Б1. Психологічна компетентність
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Зміст навчання (тематичний план) | Розподіл нав-чальних годин | Форми навчальних занять | Освітній продукт |
| Тема 1. Лексичні норми СУМ. Калька як лексична помилка | |||
| Теоретичний матеріал | 2 | Тренінг | Слухач/слухачка знає лексичні норми СУМ; кальки як найбільш уживані лексичні помилки |
| Практичний матеріал | Слухач/слухачка вміє послуговуватися лексичними нормами у фаховому й особистому мовленні; уникати кальок, уживаючи нормативні варіанти | ||
| Тема 2. Типові кальки в освітньому середовищі | |||
Теоретичний матеріал
| 2 | Практичне заняття | Слухач/слухачка знає види кальок, способи уникнення їх у професійному мовленні |
| Практичний матеріал | Слухач/слухачка вміє розпізнавати різні види кальок; уникати їх у фаховому мовленні | ||
| Тема 3. Пароніми у фаховому мовленні педагога | |||
| Теоретичний матеріал | 2 | Тренінг | Слухач/слухачка знає пароніми як групу слів за значенням |
| Практичний матеріал | Слухач/слухачка вміє розрізняти пароніми за відтінковими значеннями, дотримуючись лексичних норм СУМ | ||
| Тема 4. Лексичні повтори (тавтологія і плеоназм), багатослів’я | |||
| Теоретичний матеріал | 2 | Практичне заняття | Слухач/слухачка знає види лексичних повторів (тавтологію, плеоназм), багатослів’я; способи уникнення їх у професійному мовленні |
| Практичний матеріал | Слухач/слухачка вміє розпізнавати лексичні повтори (тавтологію, плеоназм), багатослів’я; уникати їх у фаховому мовленні | ||
| Тема 5. Іншомовні слова в лексиці освітянина | |||
| Теоретичний матеріал |
2 |
Тренінг | Слухач/слухачка знає групи слів за походженням, особливості вживання іншомовної лексики, українські відповідники іншомовних слів |
| Практичний матеріал | Слухач/слухачка вміє доречно використовувати слова іншомовного походження в професійному мовленні, добирати й уживати українські відповідники
| ||
ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Навчальні результати слухачів у межах модуля оцінені на основі:
- виконання практичного завдання № 1;
- виконання практичного завдання № 2.
Розподіл балів:
| Види навчальної діяльності | Теми | Підсумковий контроль | Примітки | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| Практичне завдання № 1 | - | 1 | - | - | - | ||
| Практичне завдання № 2 | - | - | - | 1 | - | ||
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТЕМ
Тема 1. Лексичні норми СУМ. Калька як лексична помилка
Мета заняття: удосконалення умінь (навичок) нормативного слововживання в професійному спілкуванні.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- лексичних норм сучасної української мови;
- типових лексичних помилок у фаховому мовленні;
- кальки як часто вживаної лексичної помилки;
Сформувати вміння (навички):
- дотримувати лексичних норм сучасної української мови;
- уникати типових лексичних помилок у фаховому мовленні;
- розпізнавати кальки, уникати їх, уживаючи нормативні варіанти;
Розвинути установки до:
- потреби в постійному вдосконаленні мовленнєвої компетентності;
- шанобливого ставлення до української мови як державної.
Очікувані навчальні результати:
знання:
- лексичні норми сучасної української мови;
- типові лексичні помилки у фаховому мовленні;
- калька як часто вживана лексична помилка;
уміння:
- дотримувати лексичних норм сучасної української мови;
- уникати типових лексичних помилок у фаховому мовленні;
- розпізнавати кальки, уникати їх, уживаючи нормативні варіанти;
установки:
- потреба в постійному вдосконаленні мовленнєвої компетентності;
- шанобливе ставлення до української мови як державної.
Зміст навчання
Вступ до курсу. Мовленнєва / державомовна компетентність як ключова компетентність Нової української школи. Лексичні норми СУМ як норми літературного слововживання (вибір слова відповідно до змісту і мети висловлення, розрізнення значень і семантичних відтінків слів, закономірності лексичної сполучуваності). Типові лексичні помилки фахового, загально педагогічного й особистого / побутового мовлення: кальки, лексичні повтори (тавтологія, плеоназм), зловживання словами іншомовного походження, нерозрізнення паронімів, уживання слів у невластивому значенні, неточне відтворення фразеологізмів, порушення лексичної сполучуваності, багатослів’я та ін. Калька як поширена лексична помилка; способи уникнення кальок. Тлумачний словник української мови.
Питання для повторення та самоперевірки:
- Як ви розумієте поняття «мовленнєва / державомовна компетентність» педагога Нової української школи?
- Яким має бути фахове мовлення освітянина?
- Що регулюють лексичні норми сучасної української мови?
- Чи можна назвати їх «слабкими» / «проблемними» нормами? Чому?
- Що називаємо лексичною помилкою?
- Які є види лексичних помилок?
- Які з них більше поширені? Які менше?
- Який вид лексичних помилок є актуальним для вас? Обґрунтуйте.
- Що називаємо калькою? Калькуванням?
- Як уникнути кальок?
- Які словники допоможуть дотримувати лексичні норми СУМ?
Тема 2. Типові кальки в освітньому середовищі
Мета заняття: удосконалення умінь (навичок) нормативного слововживання в професійному спілкуванні.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- видів і джерел кальок;
- способів уникнення їх у професійному мовленні;
Сформувати вміння (навички):
- розпізнавати різні види кальок;
- уникати їх у фаховому мовленні;
Розвинути установки до:
- шанобливого ставлення до української мови як державної;
- потреби в постійному вдосконаленні рівня знань, мовленнєвої / державомовної компетентності.
Очікувані навчальні результати:
знання:
- види і джерела кальок;
- способи уникнення їх у професійному мовленні;
уміння:
- розпізнавати різні види кальок;
- уникати їх у фаховому мовленні;
установки:
- шанобливе ставлення до української мови як державної;
- потреба в постійному вдосконаленні рівня знань, мовленнєвої / державомовної компетентності.
Зміст навчання
Калькування – процес буквального семантичного перекладу слова / словосполучення, тобто відтворення його лексичного значення. Калька як вид мовного запозичення, утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента. Види кальок за походженням (росіянізми, полонізми тощо), за нормативністю (нормативні, ненормативні). Росіянізм – калька з російської мови. Нормативні варіанти уникнення калькування: власне українські літературні відповідники, доречні синоніми.
Питання для повторення та самоперевірки:
- Що називають лексичною помилкою?
- Як часто їх можна почути в мовленні вчителів? Дітей?
- Що називають калькуванням?
- Чим калькування відрізняється від кальки?
- Які є види кальок за походженням?
- З якої мови калькують частіше?
- Із чим це пов’язано?
- Чи бувають кальки нормативними? Аргументуйте.
- Як уникнути кальок у фаховому мовленні?
- Які словники / довідники допоможуть у цьому?
Тема 3. Пароніми у фаховому мовленні педагога
Мета заняття: удосконалення умінь (навичок) нормативного вживання паронімів у фаховому мовленні.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- паронімів як групи слів за значенням;
- відтінкових значень паронімів.
Сформувати вміння (навички):
- правильно використовувати пароніми у фаховому мовленні;
- уникати взаємозаміни паронімів.
Розвинути установки до:
- шанобливого ставлення до української мови як державної;
- потреби в удосконаленні мовленнєвої / державомовної компетентності.
Очікувані навчальні результати:
знання:
- пароніми як група слів за значенням;
- відтінкові значення паронімів.
уміння:
- правильно використовувати пароніми у фаховому мовленні;
- уникати взаємозаміни паронімів.
установки:
- шанобливе ставлення до української мови як державної;
- потреба в удосконаленні мовленнєвої / державомовної компетентності.
Зміст навчання
Пароніми як слова схожі за звучанням / написанням, але різні за лексичним значенням. Паронімічні пари / трійки (зазвичай належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі подібності). «Підступність» паронімів (мають подібні вимову й написання, проте не тотожні; можуть відрізнятися однією чи двома буквами у корені, різними префіксами та суфіксами; є основою для створення жартів, загадок, каламбурів). Нерозрізнення паронімів як часто вживана лексична помилка фахового мовлення освітян. Види паронімів: синонімічні, антонімічні. Відтінкове лексичне значення. Протилежне лексичне значення. Словники паронімів.
Питання для повторення та самоперевірки:
- Що називають паронімами?
- Чому термін уживають у множині?
- У чому «підступність» паронімів?
- Яким типом помилки є нерозрізнення паронімів?
- Які є види паронімів?
- Чим вони відрізняються?
- Що називають відтінковим лексичним значенням?
- Що називають протилежним лексичним значенням?
- Якими словниками /довідниками варто скористатися?
Тема 4. Лексичні повтори (тавтологія і плеоназм), багатослів’я
Мета заняття: удосконалення умінь (навичок) нормативного слововживання в професійному спілкуванні.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- видів лексичних повторів (тавтологія, плеоназм), багатослів’я;
- способів уникнення їх у професійному мовленні;
Сформувати вміння (навички):
- розпізнавати лексичні повтори (тавтологію, плеоназм), багатослів’я;
- уникати їх у фаховому мовленні;
Розвинути установки до:
- шанобливого ставлення до української мови як державної;
- потреби в постійному вдосконаленні рівня знань, мовленнєвої / державомовної компетентності.
Очікувані навчальні результати:
знання:
- види лексичних повторів (тавтологія, плеоназм), багатослів’я;
- способи уникнення їх у професійному мовленні;
уміння:
- розпізнавати лексичні повтори (тавтологію, плеоназм), багатослів’я;
- уникати їх у фаховому мовленні;
установки:
- шанобливе ставлення до української мови як державної;
- потреба в постійному вдосконаленні рівня знань, мовленнєвої / державомовної компетентності.
Зміст навчання
Тавтологія – неусвідомлюваний, мимовільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи однокореневих слів; невдале пояснення слова або поняття через інші слова чи поняття, які в результаті не сприяють розумінню сказаного. Види тавтології: немотивована (використання спільнокореневих слів в межах одного речення або контактних реченнях; перенасичення абзацу тими самими словами), мотивована (стилістично й ідейно доречна). Плеоназм – вираз, у якому є близькозначні, хоч і різні за звучанням слова, одне з яких зайве. Багатослів’я – явище, сутність якого полягає у використанні зайвих слів у писемному мовленні, що не додають до висловлення ніякої нової інформації [18, с.10–12]. Синонімічне розмаїття як ефективний спосіб уникнення лексичних повторів.
Питання для повторення та самоперевірки:
- Чому виникають лексичні повтори?
- Які їх види?
- Що називають тавтологією?
- Чи завжди це лексична помилка? Наведіть приклади.
- Які є види тавтології? Як їх відрізнити?
- Що називають плеоназмом? Чому виникає?
- Як відрізнити багатослів’я від лексичних повторів?
- У чому його особливість?
- Які способи уникнення тавтології? Плеоназму?
- Які словники / довідники допоможуть у цьому?
- Як не допустити багатослів’я?
Тема 5. Іншомовні слова в лексиці освітянина
Мета заняття: удосконалення умінь (навичок) нормативного вживання слів іншомовного походження у фаховому мовленні.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- слів іншомовного походження;
- українськомовних відповідників;
Сформувати вміння (навички):
- доречно вживати іншомовні слова у фаховому мовленні;
- правильно добирати українськомовні відповідники;
Розвинути установки до:
- шанобливого ставлення до української мови як державної;
- потреби в удосконаленні мовленнєвої / державомовної компетентності.
Очікувані навчальні результати:
знання:
- слова іншомовного походження;
- українськомовні відповідники;
уміння:
- доречно вживати іншомовні слова у фаховому мовленні;
- правильно добирати українськомовні відповідники;
установки:
- шанобливе ставлення до української мови як державної;
- потреба в удосконаленні мовленнєвої / державомовної компетентності.
Зміст навчання
Групи слів за походженням (запозичені / іншомовні, спільнослов’янські, власне українські). Іншомовні слова – це лексика, яка прийшла в нашу мову з іншої; вона усвідомлюється як чужорідна і зберігає ознаки свого походження. Ознаки іншомовних слів (розпізнавання за особливостями звучання або за значенням). Українські відповідники – близькі чи тотожні слова українського походження на заміну іншомовним. Українські відповідники за точністю передання значення (повні й контекстуальні синоніми). Дублети – абсолютні синоніми. Екзотизми – слова, запозичені з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни: назви житла, страв, напоїв, явищ культури тощо. Словники слів іншомовного походження.
Питання для повторення та самоперевірки:
- Що називають іншомовними словами?
- Чи становлять вони загрозу українській лексиці? Обґрунтуйте.
- Що називають українськомовними відповідниками?
- Які є види їх?
- Чим вони відрізняються?
- Що називають екзотизмами? Наведіть приклади.
- Чи можна їх уникнути в професійному мовленні? Поясніть.
- Що називають протилежним лексичним значенням?
- Якими словниками /довідниками варто скористатися, щоб не зловживати словами іншомовного походження?
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: посібник / За заг. ред. О. Сербенської. – Львів : Світ, 1994. – 216 с.
- Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович. – К.: Либідь, 1991. – 254 с.
- Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 1990. – 326 с.
- Бріцин В. М., Російсько-український словник-довідник: Близько 102 тис. слів і сполучень. 2-е вид. / Упроряд. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк; За ред. В. М. Бріцина. – К.: Довіра, 2008. – 942с.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь, 1991–2001.
- Волощак М. Правильно – неправильно. – К.: Просвіта, 2000. – 128 с.
- Головащук С. І., Словник-довідник з українського літературного слововживання. – Київ: Наукова думка, 2010. – 432 с.
- Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник. – К., 1995.
- Городенська К. О. Українське слово у вимірах сьогодення. – Видання друге, істотно доповнене. – К. : КММ, 2019. – 208 с.
- Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Львів: Фенікс, 1996. – 368 с.
- Караванський С. Практичний словник синонімів української мови, близько 15000 синонімічних рядів. – Київ: СП «Кобза», 1993.
- Кузнєцова А. М. Культуромовна складова професійної компетентності сучасного освітянина / А. М. Кузнєцова // Стан та перспективи розвитку культорологічної науки: матеріали V Міжнародної науково практичної конференції. – Миколаїв : ВП «Миколаївська філія КНУКіМ», 2019. – С. 90–93.
- Лукьяненко Д., Кузнєцова А. Мовний код педагога ХХІ століття / Лукьяненко Д., Кузнєцова А. // Зарубіжна література в школах України. – 2019. – № 9. – С. 3–6.
- Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні поради. – К.: Основа, 1999. – 239 с.
- Словник паронімів української мови / Уклад. Д. Г. Гринчишин, О. А. Сербенська. – Київ: Радянська школа, 1986. – 221 с.
- Словник синонімів української мови: понад 2500 синонімічних гнізд / О. С. Вусик. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2013. – 576 с.
- Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: Навч. пос. / За ред. Т. В. Симоненко. – К., 2010. – 68 с.
- Український центр оцінювання якості освіти. Власне висловлення. Інструктивно-методичні матеріали для підготовки екзаменаторів із перевірки відкритих завдань зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року з української мови і літератури. – К., 2015. – 62 с.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:
- Мова – ДНК нації : освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання з української мови. – Перейти за покликанням .
- Офіційний сайт української мови . – Перейти за покликанням
- Р.І.Д. cлова, що линуть крізь віки... – http://rid.ck.ua/
- Словник наголосів онлайн. – Перейти за покликанням
- Чиста мова. – Перейти за покликанням
- Українська мова як державна. – Перейти за покликанням
- Школа української мови Івана Ющука. – Перейти за покликанням
- Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович. – Перейти за покликанням
- Soloveiko – безкоштовний онлайн-сервіс перевірки українських текстів на грамотність.
Розвиток професійних компетентностей:
- дотримуватися лексичних норм сучасної української мови;
- уникати типових лексичних помилок у фаховому мовленні;
- створювати й розвивати якісне українськомовне середовище в закладах освіти.