Математична освітня галузь у 7-9 класах НУШ: ключові зміни та методика навчання

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи 

Тема 1.1. Огляд нормативних документів, що регламентують навчання математики

Державний стандарт базової середньої освіти, Типова освітня програма, наявні модельні навчальні програми, приклад навчальної програми.

Практичне завдання.  Учасникам пропонується креативно візуалізувати ієрархію нормативних документів (схема, ментальна карта, зробити анімаційне відео тощо).

 

Тема 1.2. Особливості навчання математики у 7-9 класах НУШ. “Освіта для життя”.

Концепція математичної освітньої галузі, поступ знань, ключових компетентностей та умінь. Формування цінностей і ставлень учнівства.

Практичне завдання. Учасники індивідуально досліджують одне з завдань та його аксіологічний потенціал.

 

МОДУЛЬ 2. Організація навчання математики  у 7-9 класах 

 

Тема 2.1. Математична тривога: діагностика та подолання

Дискусія та обмін досвіду між учасниками щодо наявності у них учнів, що мають математичну тривогу. Розгляд результатів опитування українських учнів та обговорення причин появи математичної тривоги та можливості для формування математичної стійкості учнівства.

Практичне завдання.  2 завдання, серед яких пари вчителів самостійно обирають одне (або створити алгоритм стабілізації емоційного стану для учнівства або сформулювати завдання з математики, що стабілізує емоційний стан учнівства).

 

Тема 2.2. Оцінювання навчальних досягнень учнівства у НУШ

Необхідність і доцільність введення формувального оцінювання, зокрема і через наявність математичної тривоги учнів. Аналіз груп результатів та критерії і механізми їх оцінювання. Аналіз підсумкових робіт, що подані в Путівнику для оцінювання. 

Практичне завдання. Робота в групах. Створення підсумкових робіт та критеріїв їх оцінювання.

 

Тема 2.3. Формування дослідницьких умінь учнівства 7-9 класів.

Дослідницька діяльність для формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнівства. Аналіз прикладів дослідницької діяльності для подання нового матеріалу та для формування умінь і навичок учнів.

Практичне завдання.  Створення “методичної скарбнички” дослідницьких завдань для учнівства кожного класу.

 

Тема 2.4. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнівства

Самостійна робота. Опрацювання запропонованих учасникам матеріалів. За цими матеріалами пари слухачів мають сформулювати завдання з математики, розв'язування яких передбачає використання Excel.

 

Тема 2.5. Використання ШІ у навчанні математики

Знайомство вчителів з моделями ШІ для створення для учнів завдань з математики.

Практичне завдання. Створення завдання за допомогою ШІ відповідно до заданого технічного завдання. 

 

Знати та розуміти:

• нормативно-правові засади реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в частині математичної освітньої галузі;
• особливості модельних навчальних програм з алгебри, геометрії та інтегрованого курсу математики;
• концептуальні основи компетентнісного підходу до навчання математики в 7-9 класах;
• психологічні особливості учнів підліткового віку, що впливають на ефективність навчання математики;
• сутність феномену математичної тривожності, її прояви та фактори виникнення;
• теоретичні засади формувального оцінювання та його відмінності від підсумкового контролю;
• сучасні цифрові інструменти та освітні платформи для навчання математики.

 

Вміти:

• проєктувати урок математики на засадах компетентнісного підходу з чітким визначенням очікуваних результатів навчання;
• добирати та конструювати завдання, що сприяють розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь учнівства;
• організовувати різні форми навчальної діяльності учнів (індивідуальну, парну, групову, колективну);
• застосовувати методичні прийоми для попередження та подолання математичної тривожності;
• розробляти критерії оцінювання завдань та надавати конструктивний зворотний зв'язок;
• використовувати інструменти формувального оцінювання (дескриптори, рубрики, самооцінювання, взаємооцінювання);
• інтегрувати цифрові інструменти у навчання;
• проєктувати навчальні ситуації, що демонструють міжпредметні зв'язки та прикладне застосування математики;
• створювати мотиваційне освітнє середовище, що сприяє формуванню позитивного ставлення до математики;
• аналізувати власну педагогічну практику та коригувати методичні підходи на основі рефлексії;
• організовувати педагогічну взаємодію з учнями на засадах партнерства та взаємоповаги.

 

 

29 квітня, 1, 4, 6 травня 2026