«Нова українська школа: стратегії реалізації Державного стандарту в 7–9 класах в мистецькій та технологічній освітніх галузях»

МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.  Використання теорії множинного інтелекту в процесі викладання навчальних предметів.

Типи інтелекту за теорією Говарда Гарднера. Ключова відмінність ТМІ від традиційного розуміння інтелекту (IQ). Співвідношення поняття "інтелект", "обдарованість" та "навчальні здібності" учня в контексті ТМІ. Використання ТМІ для індивідуалізації навчання, підвищення мотивації учнів та покращення засвоєння матеріалу. Визначення домінантного типу інтелекту учнів у класі (методи спостереження, опитувальники, тестування). Типи завдань для ефективного розвитку кожного із інтелектів. 

Практичний кейс. Адаптація навчального контенту за теорією множинного інтелекту: створення кейсу «Складний учень». Проєктування уроку за теорією множинного інтелекту. Розробка набору завдань для певної теми уроку, що охоплюють мінімум 5 типів інтелекту (за Г. Гарднером). Конструювання «Профілю класу».

Очікувані результати охоплюють:

Знання й розуміння

• Філософії Говарда Гарднера та ключової відмінності ТМІ від традиційної "лінійної" моделі інтелекту.
• Дев'яти типів множинного інтелекту, їхні характеристики та прояви в поведінці та навчальній діяльності учнів.
• Як використання ТМІ сприяє індивідуалізації навчання, підвищенню мотивації та охопленню учнів з різними стилями сприйняття.
• Методів визначення домінантних інтелектів учнів.

Уміння

• Визначати домінантні типи інтелекту в учнівських колективах та окремих учнів для подальшого планування роботи.
• Структурувати та наповнювати уроки завданнями, що цілеспрямовано розвивають кожен із інтелектів.
• Розробляти диференційовані навчальні завдання, пропонуючи учням вибір способів виконання.
• Ефективно використовувати діяльнісні методи з урахуванням типів інтелекту учнів.
• Застосовувати гнучкі підходи до оцінювання, що дозволяють учням демонструвати знання через їхній сильний інтелект.

Диспозиції (цінності, ставлення)

•  Усвідомлення та цінність ідеї, що кожна дитина розумна, але по-своєму. Відмова від стереотипного оцінювання розумових здібностей лише через лінгвістичний чи логіко-математичний інтелект.
• Готовність до постійного пошуку та застосування методів, які максимально розкривають потенціал кожного учня, незалежно від його початкової успішності.
• Посилення емпатії до учнів, які мають труднощі з традиційними формами навчання, та прагнення підвищити їхню внутрішню мотивацію через опору на їхні сильні сторони.
• Прагнення до творчості у проєктуванні уроків та постійне розширення власного методичного арсеналу.
• Стійка потреба у рефлексії своєї діяльності через призму ТМІ: чи були задіяні всі необхідні інтелекти на уроці, і чи мали учні вибір продемонструвати свої знання?

Тема 1.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі. Розвиток навичок емоційної грамотності учасників освітнього процесу.

Що таке емоційна грамотність та чим вона відрізняється від емоційного інтелекту. Емоційна грамотність як складова створення безпечного, комфортного та продуктивного освітнього середовища в школі. Здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції та потреби. Володіння способами самозбереження психічного здоров'я та запобігання професійному вигоранню. Конструктивне реагування на стрес, конфліктні ситуації та виклики освітнього середовища. Здатність розпізнавати емоційні стани інших учасників освітнього процесу. Сприяння порозумінню та створенню позитивного психологічного клімату в класі та школі. Використання практик концентрації уваги та емоційної стійкості. Сприйняття емоцій без осуду та адекватне реагування. Вплив емоційної грамотності на успішність навчання.

Практичний кейс. Практичні вправи для розвитку емоційної грамотності учнів за формулою «не форма, а психологічний механізм, який вони запускають». Проєктування «Емоційного навігатора» уроку. Кейс-стаді: «Конструктор емпатійної відповіді». Чек-лист «психологічного механізму» для вчителя.

Очікувані результати охоплюють:

Знання й розуміння:

• Сучасних концепцій та моделей емоційного інтелекту, їхньої ролі в освітньому процесі та житті особистості.
• Нормативно-правових основ та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо формування соціально-емоційного навчання та розвитку життєвих компетентностей.
• Сутності та основних принципів впровадження СЕН в контексті Нової української школи .
• Механізмів впливу емоційного стану на пізнавальні процеси, навчальні досягнення та психічне здоров'я учасників освітнього процесу.
• Структури та змісту програм, спрямованих на розвиток емоційної грамотності, а також інструментів для оцінювання рівня ЕІ.
• Методів планування та інтеграції елементів емоційної грамотності у навчальні предмети та позакласну діяльність.
• Значення безпечного та підтримуючого емоційного клімату в закладі освіти.

Уміння

• Організовувати та впроваджувати навчальні активності, спрямовані на розпізнавання, розуміння та управління власними емоціями та емоціями інших.
• Визначати та адаптувати зміст і послідовність опрацювання навичок емоційної грамотності з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх освітніх та емоційних потреб.
• Формувати в учнів ключові соціальні та емоційні компетентності (самоусвідомлення, самоконтроль, соціальна обізнаність, навички стосунків, відповідальне прийняття рішень).
• Використовувати діагностичні інструменти для оцінки та моніторингу рівня емоційної грамотності та соціально-емоційного благополуччя.
• Ефективно взаємодіяти та працювати в команді (педагогічний колектив, учні, батьки) для створення цілісного емоційно-грамотного середовища.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• Емпатична та гуманістична спрямованість взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.
• Цінність ментального здоров'я та емоційного благополуччя особистості (дитиноцентризм, повага до почуттів).
• Усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку у сфері емоційного інтелекту та психологічної підтримки.
• Відданість ідеї щодо створення інклюзивного та безпечного середовища, де кожна емоція приймається та обговорюється.
• Просування демократичних цінностей (взаємоповага, толерантність до емоційного розмаїття, конструктивне вирішення конфліктів, формування спільноти підтримки).

 МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ 

Тема 2.1. Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників. Реалізація компетентнісного підходу в діяльності педагога.

Ключові компетентності (наскрізні уміння), які необхідні для успішної самореалізації та навчання протягом життя. Визначення компетентнісного підходу та його ключова відмінність від знаннєвого підходу. Чітке розмежування понять: компетенція, компетентність, ключові компетентності. Державний стандарт освіти та НУШ щодо компетентнісного підходу (яка роль вчителя, які результати очікуються). Компетентність — єдність знань, умінь, навичок, цінностей та готовності їх використовувати. Планування уроку з позиції очікуваних результатів у формі компетентностей (наприклад, "учень уміє аргументувати свою позицію", а не "учень знає визначення"). Пріоритетне використання проблемного, проєктного, дослідницького та групового навчання для створення ситуацій, де учні можуть застосувати свої вміння. Методи навчання учнів самооцінюванню та рефлексії власної навчальної діяльності та прогресу у формуванні компетентностей.

Практичний кейс. Проведення вправ, які допомагають перетворити вчителя з виконавця навчальної програми на дизайнера освітніх ситуацій. Створення таблиці-шаблону «Трансформація уроку: від знань до компетенцій». Конструювання «Освітнього виклику». SWOT-аналіз власного професійного профілю

Очікувані результати охоплюють:

Знання й розуміння

• Філософії та принципів компетентнісного підходу, його відмінності від знаннєвого, та його ключову роль у реформі НУШ.
• Розмежування та взаємозв'язок понять: компетенція, компетентність, ключові компетентності, наскрізні вміння.

Уміння

• Самостійно формулювати компетентнісно-орієнтовані цілі уроку, які відповідають очікуваним результатам навчання.
• Створювати та добирати компетентнісно-орієнтовані завдання, які вимагають від учнів застосування знань у нових, життєвих або проблемних ситуаціях (а не лише відтворення інформації).
• Організовувати ефективну групову, парну, проєктну роботу та керувати дискусіями, виступаючи у ролі фасилітатора та тьютора.

Диспозиції (цінності, ставлення)

- Зміщення фокусу з викладання на навчання та розвиток особистості учня (його потреб, інтересів та індивідуальної траєкторії).

- Усвідомлення та прийняття пріоритетності компетентнісного підходу як основи якісної сучасної освіти та необхідності безперервного професійного розвитку.

- Стійка потреба у рефлексії власної діяльності, самоаналізі ефективності застосовуваних методів та постійному вдосконаленні.

- Цінність командної роботи та професійної взаємодії з колегами (міжпредметна співпраця, менторство) для спільного формування ключових компетентностей учнів.

Тема 2.2. Надання підтримки на різних етапах професійного розвитку вчителя. Інформаційно-дидактичне забезпечення уроків мистецтва та технологій: досвід інтеграції ресурсів бібліотечного простору. 

Реалізація компетентнісного підходу в освітній діяльності. Сприяння розвитку інформаційної компетенції учнів. Проєктна діяльність у взаємодії з бібліотекарем: організація та супровід учнівських проєктів (дослідницьких, творчих, медіа) з використанням бібліотечних ресурсів. Опанування алгоритму пошуку спеціалізованої інформації (мистецтвознавчої, етнографічної, технічної) у фондах бібліотеки. Інтеграція бібліотечних ресурсів у навчальні програми: проведення бінарних уроків з технологій, мистецтва тощо. Моделювання уроків, де бібліотека виступає майданчиком для «занурення» в тему проєкту. 

Практичний кейс. Покрокова карта ресурсів бібліотечного простору як дидактична база уроку. Створення банку вправ для інтеграції навчальних ресурсів бібліотечного простору в освітній процес на уроках технологій і мистецтва. Дизайн-проєкт «Бібліотечний хаб: від ідеї до виробу». Створення інтерактивного каталогу «Жива книга».

Очікувані результати охоплюють:

Знання й розуміння

• Розуміння трансформації ролі бібліотекаря з хранителя фонду на співучасника, партнера, інформаційного менеджера, фасилітатора освітнього процесу. 
• Глибоке розуміння ключових компетентностей НУШ та того, як спільна діяльність педагогів та бібліотекаря сприяє їхньому формуванню в учнів (особливо інформаційно-цифрової та навчальної компетентності).
• Знання алгоритму інтеграції: моделі поєднання теоретичного матеріалу бібліотеки з практичним завданням на уроках технологій та мистецтва.
• Знання сучасних технологій та платформ для користування  фондом бібліотеки, створення електронних ресурсів та промоції читання.

Уміння

• Розробляти та проводити бінарні, інтегровані уроки, тренінги та воркшопи, спрямовані на розвиток медіаграмотності, фактчекінгу та навичок ефективного пошуку інформації.
• Здійснювати якісний відбір інформації з урахуванням потреб НУШ, принципів доступності (інклюзія) та цифрових ресурсів.
• Використовувати фізичний та віртуальний простір бібліотеки, забезпечуючи комфортні умови для групової та індивідуальної роботи.
• Використовувати прості медіаінструменти для створення якісних промоційних та навчальних матеріалів (буктрейлери, інфографіка, анонси в соцмережах).
• Організовувати спільні заходи: організовувати та проводити разом з бібліотекарем виставки учнівських робіт, арт-вікторини тощо.

Диспозиція (цінності, ставлення)

• Готовність вчителя виступати ініціатором співпраці зі шкільною бібліотекою, активно залучаючи бібліотечні ресурси та досвід бібліотекаря.
• Цінність індивідуального підходу та розуміння потреб сучасного учня як активного споживача та творця інформації.
• Формування нетерпимості до плагіату та усвідомлення своєї відповідальності за виховання в учнів культури цитування та чесного використання інформації.
• Позитивне ставлення до цифрової трансформації, готовність постійно опановувати нові технологічні інструменти та інтегрувати їх у роботу.
• Усвідомлення соціальної ролі бібліотеки не тільки як джерела інформації, а й середовища для підтримки психоемоційного стану учнів під час творчої роботи.

Тема 2.3. Медіаосвіта та медіаграмотність як освітні категорії

Що таке медіаграмотність. Розуміння все більшого впливу ЗМІ на суспільство. Чому для вчителя та учня в сучасному світі важливі інформаційна гігієна та критичне мислення. Різниця між медіаграмотністю (навичка) та медіаосвітою (процес). Місце медіаосвіти в НУШ: інтеграція в навчальні предмети. Ключові цілі та власники медіа (хто створює повідомлення і навіщо). Фреймінг та маніпуляція: як медіа обирають, що показати, а що приховати (вибір слів, зображень, ракурс). Алгоритм перевірки інформації (фактчекінг): джерела, дата, зворотний пошук зображень/відео. Розрізнення дезінформації (навмисне поширення), місінформації (ненавмисна помилка) та пропаганди. Емоційна пастка: як фейки використовують сильні емоції (страх, гнів) для поширення.

Практичний кейс. Створення таблиці-шпаргалки «Як «зашити» медіаграмотність у свій предмет». Практичний інструментарій «П’ять кроків «Медіа-фільтра»: як не дати себе обманути». 

Очікувані результати охоплюють:

Знання й розуміння

• Ключові теоретичні моделі медіаграмотності: Хто це створив і навіщо? (Автор, видавець, власник медіа та їхні інтереси).
• Які техніки використані, щоб зацікавити споживача інформації? (Музика, візуал, емоції, вибір слів).
• Як це повідомлення впливає на споживача інформації? (На думки, почуття, дії; як воно формує реальність).
• Як споживач може це використати або створити щось інше? (Самостійне створення медіа, пошук інформації, участь у дискусіях). 
• Функції та вплив різних типів медіа (традиційні, соціальні, нові медіа) на формування світогляду.
• Механізми створення та поширення дезінформації, пропаганди та мови ворожнечі (hate speech) в умовах конфлікту.
• Юридичні та етичні аспекти роботи з інформацією: авторське право, плагіат, приватність в мережі.
• Принципи медіагігієни та основи цифрової безпеки для педагога та учня.

Уміння

• Розробляти та адаптувати навчальні завдання, які передбачають критичний аналіз медіаповідомлень.
• Практично застосовувати інструменти фактчекінгу (зворотний пошук зображень, перевірка метаданих) для верифікації інформації.
• Створювати власні якісні медіапродукти (презентації, відео, подкасти) з дотриманням етичних норм та авторського права.
• Організовувати дискусії та дебати з учнями щодо актуальних медіакейсів та інформаційних маніпуляцій.
• Консультувати учнів та батьків щодо безпечної поведінки в Інтернеті та правил захисту персональних даних.
• Ефективно протидіяти проявам кібербулінгу та тролінгу в освітньому середовищі.

Диспозиції (цінності, ставлення)

• Цінність критичного мислення та скептичного ставлення до будь-якого медіаповідомлення.
• Відповідальність за свідоме споживання та поширення інформації в мережі.
• Прагнення дотримання етичних норм та поваги до прав інших користувачів у цифровому просторі.
• Готовність до інтеграції медіаосвітніх компонентів у свою професійну діяльність як невід'ємної частини сучасного уроку.
• Переконання в необхідності безперервного саморозвитку у сфері цифрової та медіаграмотності.

 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Лист ІМЗО від 07.07.2025 № 21/08-586 “Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»” [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням

2. Освітня програма підвищення кваліфікації «Інфомедійна грамотність: спілкуємось на рівних» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням

3. Освітня програма підвищення кваліфікації «Мовленнєва культура в діяльності сучасного педагога» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:Перейти за покликанням  

4. Державний стандарт базової середньої освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням

Основна література

1. П’ять стратегій, які допоможуть навчити школярів критично мислити  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
2. Три прийоми для розвитку критичного мислення у школярів НУШ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
3. П’ять «чому» для розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням
4. Що таке критичне мислення та як його розвивати? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
5. Для чого нам критичне мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
6. Формування критичного мислення Перейти за покликанням
7. Розвиток критичного мислення: кому, для чого і як? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
8. Як мотивувати дитину з натуралістичним інтелектом до навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням  
9. Повірити в дитину – як допомагає в навчанні теорія множинного інтелекту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням   
10. Ігри для розвитку соціальних навичок у дітей – способи підтримки колективної взаємодії  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
11. Ігри для розвитку соціальних навичок у дітей – способи підтримки колективної взаємодії  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням   
12. Ігри та заняття для різних стилів навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
13. Бібліотека реформатора. Кен Робінсон про те, чому підвищувати стандарти освіти – неефективно [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням   
14. Множинний інтелект: як зрозуміти людину ще до того, як вона заговорить. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням        
15. Використання теорії множинного інтелекту в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічної творчості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням   
16. Освіта та розвиток обдарованої особистості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2015/12/06.pdf
17. 9 типів інтелекту за Говардом Гарднером: який у ваших учнів?  Перейти за покликанням
18. Практичний тест типу інтелекту | Найкращі безкоштовні тести у 2025 році [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
19. Типи стилів навчання: найповніший посібник [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
20. Як теорія множинного інтелекту Гарднера допоможе підвищити мотивацію дитини до засвоєння нових знань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
21. Множинний інтелект: як зрозуміти свою дитину [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
22. Презентація "Теорія множинного інтелекту Говарда Ґарднера та її використання у школі" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
23. Як допомагає у навчанні теорія множинного інтелекту? Вебінар Говарда Гарднера та Олега Василевського [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням  
24.  4 Компетентності за видами множинного інтелекту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
25. 9 типів інтелекту або Як не розтринькати майбутнє своєї дитини [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
26. Як теорія множинного інтелекту Гарднера допоможе підвищити мотивацію дитини до засвоєння нових знань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
27. Повірити в дитину – як допомагає в навчанні теорія множинного інтелекту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
28. Формування емоційного інтелекту молодших школярів як передумова розвитку успішної особистості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
29. Що таке емоційний інтелект і розвиток емоційної грамотності учнів [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням
30. Гра як засіб розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи на уроках літературного читання [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням
31. Розвиток емоційного інтелекту дітей та підлітків: техніки та вправи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням
32. Емоційний інтелект у школі: модний тренд чи життєва необхідність? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням  

Після завершення навчання за програмою педагоги зможуть:

• Проектувати освітній процес на засадах цілісності: самостійно формулювати компетентнісно-орієнтовані цілі уроків, що відповідають обов’язковим результатам навчання Державного стандарту.
• Реалізувати індивідуальну траєкторію учня: застосовувати теорію множинного інтелекту для створення диференційованих завдань, що дозволяють підліткам виявляти свої таланти через візуальні, кінестетичні або логічні форми діяльності.
• Впроваджувати діяльнісні та проєктні технології: організовувати повний цикл навчального проєкту — від ідеї та критичного аналізу інформації до виготовлення реального продукту чи мистецького твору.
• Створювати безпечне та емоційно-комфортне середовище: використовувати техніки емоційної грамотності для підтримки психологічного благополуччя підлітків та запобігання конфліктам у творчому колективі.
• Інтегрувати цифрові та медіаінструменти: навчати учнів критично оцінювати медіаконтент, дотримуватися академічної доброчесності та використовувати сучасні цифрові ресурси бібліотек для реалізації власних проєктів.
• Опанувати сучасну систему оцінювання: ефективно застосовувати інструменти формувального оцінювання, само- та взаоцінювання учнів, що базуються на критеріях успіху, а не лише на кінцевому результаті.
• Здійснювати професійну рефлексію: системно аналізувати власну педагогічну діяльність, визначати потреби в подальшому розвитку та готовність до інноваційних перетворень в умовах НУШ.