«Нова українська школа: стратегії реалізації Державного стандарту в 7–9 класах в мистецькій та технологічній освітніх галузях»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1 Стратегії компетентнісного та діяльнісного підходів у 7-9 класах

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Проблемне та глибинне навчання як основа розуміння мистецьких та технологічних процесів. Розвиток когнітивної гнучкості педагога та учня в умовах невизначеності. Діяльнісний підхід: від теорії до практичного впровадження.

Ключові компетентності (наскрізні уміння), які необхідні для успішної самореалізації та навчання протягом життя. Визначення компетентнісного підходу та його ключова відмінність від знаннєвого підходу. Чітке розмежування понять: компетенція, компетентність, ключові компетентності. Державний стандарт освіти та НУШ щодо компетентнісного підходу (яка роль вчителя, які результати очікуються). Компетентність — єдність знань, умінь, навичок, цінностей та готовності їх використовувати. Планування уроку з позиції очікуваних результатів у формі компетентностей (наприклад, "учень уміє аргументувати свою позицію", а не "учень знає визначення"). Пріоритетне використання проблемного, проєктного, дослідницького та групового навчання для створення ситуацій, де учні можуть застосувати свої вміння. Методи навчання учнів самооцінюванню та рефлексії власної навчальної діяльності та прогресу у формуванні компетентностей.

Практичний кейс. Проведення вправ, які допомагають перетворити вчителя з виконавця навчальної програми на дизайнера освітніх ситуацій. Створення таблиці-шаблону «Трансформація уроку: від знань до компетенцій». Конструювання «Освітнього виклику». SWOT-аналіз власного професійного профілю

 

Тема 1.2 Реалізація особистісно орієнтованого підходу на основі теорії множинного інтелекту

Використання теорії множинного інтелекту в процесі викладання навчальних предметів. Типи інтелекту за теорією Говарда Гарднера. Ключова відмінність ТМІ від традиційного розуміння інтелекту (IQ). Співвідношення поняття "інтелект", "обдарованість" та "навчальні здібності" учня в контексті ТМІ. Використання ТМІ для індивідуалізації навчання, підвищення мотивації учнів та покращення засвоєння матеріалу. Визначення домінантного типу інтелекту учнів у класі (методи спостереження, опитувальники, тестування). Типи завдань для ефективного розвитку кожного із інтелектів. 

Використання ТМІ для індивідуалізації навчання. Кооперативне навчання як спосіб об'єднання учнів з різними типами інтелекту для спільного розв'язання завдань. Стратегії розвитку когнітивної гнучкості через зміну інтелектуальних ролей у групі.

Практичний кейс. Адаптація навчального контенту за теорією множинного інтелекту: створення кейсу «Складний учень». Проєктування уроку за теорією множинного інтелекту. Розробка набору завдань для певної теми уроку, що охоплюють мінімум 5 типів інтелекту (за Г. Гарднером). Конструювання «Профілю класу».

 

Тема 1.3 Взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації освітнього процесу на особистість: розвиток емоційного інтелекту

Психолого-фізіологічні та інші індивідуальні особливості учнів підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів в сучасному освітньому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів підліткового віку та її урахування в організації освітнього процесу. 

Що таке емоційна грамотність та чим вона відрізняється від емоційного інтелекту. Емоційна грамотність як складова створення безпечного, комфортного та продуктивного освітнього середовища в школі. Здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції та потреби. Володіння способами самозбереження психічного здоров'я та запобігання професійному вигоранню. Конструктивне реагування на стрес, конфліктні ситуації та виклики освітнього середовища. Здатність розпізнавати емоційні стани інших учасників освітнього процесу. Сприяння порозумінню та створенню позитивного психологічного клімату в класі та школі. Використання практик концентрації уваги та емоційної стійкості. Сприйняття емоцій без осуду та адекватне реагування. Вплив емоційної грамотності на успішність навчання.

Практичний кейс. Практичні вправи для розвитку емоційної грамотності учнів за формулою «не форма, а психологічний механізм, який вони запускають». Проєктування «Емоційного навігатора» уроку. Кейс-стаді: «Конструктор емпатійної відповіді». Чек-лист «психологічного механізму» для вчителя.

 

Тема 1.4. STEM-орієнтований підхід: інтеграція ресурсів бібліотечного простору та цифрових інструментів

Інтеграція S-T-E-M у проєктну діяльність: використання наукових фактів. Методика проблемного навчання під час створення технологічних макетів. Реалізація глибинного навчання через міжпредметні зв'язки в межах STEM-проєктів.

Бібліотека як STEM-центр (медіатека): трансформація бібліотечного простору в дослідницьку лабораторію для вчителів мистецтва та технологій. Інтеграція S-T-E-M у проєктну діяльність: використання наукових фактів (Science), цифрових інструментів (Technology), методів дизайну (Engineering) та розрахунків (Math) під час роботи з бібліотечними фондами. Пошук та верифікація даних: опанування алгоритмів роботи з технічною, етнографічною та мистецтвознавчою інформацією в цифрових та паперових каталогах.

Методика бінарного STEM-уроку: поєднання теоретичних ресурсів бібліотеки з практичним виготовленням виробу чи арт-об’єкта.

Цифрова безпека та медіаграмотність: критичний аналіз джерел інформації під час реалізації STEM-проєктів.

Практичний кейс: Розробка STEM-проєкту: від пошуку ідеї в книжкових фондах до створення цифрового макета виробу. Дизайн-мислення: створення дорожньої карти проєкту «Бібліотечний хаб: від ідеї до технічного рішення». Інтерактивний інструментарій: розробка банку вправ (QR-квести, віртуальні виставки) для інтеграції медіатеки в освітній процес.

 

Тема 1.5 Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості: інструменти аналізу медіаконтенту

Що таке медіаграмотність. Розуміння все більшого впливу ЗМІ на суспільство. Чому для вчителя та учня важливі інформаційна гігієна, критичне мислення та когнітивна гнучкість (здатність перемикатися між різними стратегіями аналізу). Глибинний аналіз медіаповідомлень: розрізнення дезінформації та пропаганди. Різниця між медіаграмотністю (навичка) та медіаосвітою (процес). Місце медіаосвіти в НУШ: інтеграція в навчальні предмети. Ключові цілі та власники медіа (хто створює повідомлення і навіщо). Фреймінг та маніпуляція: як медіа обирають, що показати, а що приховати (вибір слів, зображень, ракурс). Алгоритм перевірки інформації (фактчекінг): джерела, дата, зворотний пошук зображень/відео. Розрізнення дезінформації (навмисне поширення), місінформації (ненавмисна помилка) та пропаганди. Емоційна пастка: як фейки використовують сильні емоції (страх, гнів) для поширення.

Практичний кейс. Створення таблиці-шпаргалки «Як «зашити» медіаграмотність у свій предмет». Практичний інструментарій «П’ять кроків «Медіа-фільтра»: як не дати себе обманути». 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна література

1. Як навчитися ставити правильні запитання: 5 ігрових вправ для тренінгу з учнями [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
2. П’ять стратегій, які допоможуть навчити школярів критично мислити  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
3. Три прийоми для розвитку критичного мислення у школярів НУШ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
4. П’ять «чому» для розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсуПерейти за покликанням
5. Що таке критичне мислення та як його розвивати? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
6. Для чого нам критичне мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
7. Формування критичного мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
8. Розвиток критичного мислення: кому, для чого і як? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
9. Множинний інтелект: як зрозуміти людину ще до того, як вона заговорить. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням        
10. Використання теорії множинного інтелекту в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічної творчості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням   

 Додаткова  література

1. 9 типів інтелекту за Говардом Гарднером: який у ваших учнів? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
2. Практичний тест типу інтелекту | Найкращі безкоштовні тести у 2025 році [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
3. Типи стилів навчання: найповніший посібник [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
4. Як теорія множинного інтелекту Гарднера допоможе підвищити мотивацію дитини до засвоєння нових знань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
5. Множинний інтелект: як зрозуміти свою дитину [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
6. Презентація "Теорія множинного інтелекту Говарда Ґарднера та її використання у школі" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
7. Як допомагає у навчанні теорія множинного інтелекту? Вебінар Говарда Гарднера та Олега Василевського [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  Перейти за покликанням  
8. 4 Компетентності за видами множинного інтелекту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням  
9. 9 типів інтелекту або Як не розтринькати майбутнє своєї дитини [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням
10. Як теорія множинного інтелекту Гарднера допоможе підвищити мотивацію дитини до засвоєння нових знань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: Перейти за покликанням

Після успішного завершення програми учасники:

• Знають нормативно-методичні засади реалізації компетентнісного, діяльнісного, проблемного та глибинного навчання у базовій школі;
• Розуміють принципи врахування множинного інтелекту учнів для диференціації навчання, розвитку когнітивної гнучкості та ефективної кооперації в учнівських групах;
• Вміють проєктувати STEM-орієнтовані заняття та інтегровані уроки, використовуючи сучасні цифрові та бібліотечні ресурси;
• Конструюють компетентнісно орієнтовані завдання та кейси, що спрямовані на розвиток критичного мислення, медіаграмотності учнів та здатності до кооперативного розв’язання проблем;
• Застосовують інструменти емоційної грамотності та рефлексивні методики для створення безпечного освітнього середовища.
•  Здійснюють професійну рефлексію: вміють системно аналізувати власну педагогічну діяльність, визначати потреби в подальшому розвитку та готовність до інноваційних перетворень в умовах НУШ.