«Навігатор змін для вчителів гуманітарних дисциплін: впроваджуємо Державний стандарт»

МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі: розвиток критичного мислення як засіб формування ключових компетентностей.

Теоретичний фундамент. Психологія критичного мислення, його ознаки та відмінність від інших типів мислення. Технологічний підхід. Вивчення трирівневої структури уроку (виклик — осмислення — рефлексія). Застосування проблемно-орієнтованого навчання. Методичний кейс. Опанування конкретних методів (кубик Блума, діаграма Венна, «Фішбоун», стратегія «Знаю-Хочу дізнатися-Вивчив»). Застосування сучасних технологій в навчальному процесі. Інтерактивні технології як засіб розвитку критичного мислення. Критичне мислення та медіаграмотність. Навички розпізнавання фейків, пропаганди та логічних помилок.

Практичний кейс: створення інтелект-карти за темою, розробка навчальних вправ і завдань для розвитку критичного мислення

Очікувані результати. Педагоги, які пройдуть навчання за програмою, зможуть:

• проектувати уроки з використанням стратегій критичного мислення;
• ефективно ставити запитання високого рівня (за таксономією Блума), що стимулюють пошукову діяльність учнів;
• формувати в учнів культуру дискусії та толерантного ставлення до різних поглядів;
• розвивати в учнів звичку перевіряти джерела інформації та будувати логічно обґрунтовані аргументи;
• доцільно застосовувати сучасні педагогічні технології в освітньому процесі.

Диспозиції (цінності, ставлення).

• Програма спрямована на виховання в педагога особливої культури мислення, яку він має транслювати учням. Це передбачає розвиток таких особистісних якостей:
• інтелектуальна скромність: усвідомлення меж власних знань, готовність визнавати помилки та сприймати нову інформацію, що суперечить попереднім переконанням;
• інтелектуальна мужність: готовність вислуховувати та справедливо оцінювати ідеї чи погляди, до яких ми маємо сильні негативні упередження;
• інтелектуальна емпатія: здатність ставити себе на місце іншого, щоб зрозуміти його логіку та аргументацію;
• інтелектуальна автономія (незалежність): прагнення самостійно контролювати процес мислення, не піддаючись бездумному конформізму чи тиску авторитетів;
• наполегливість у розв’язанні проблем: готовність працювати над складними інтелектуальними завданнями, попри труднощі та розчарування;
• довіра до розуму: впевненість у тому, що найкращий шлях до істини лежить через логічне обґрунтування та раціональний діалог;
• справедливість та неупередженість: прагнення оцінювати всі точки зору за однаковими стандартами, незалежно від власних інтересів чи симпатій.

Очікувані зміни у ставленні педагога:

• відмова від «педагогічного егоцентризму»: перехід від позиції «вчитель — єдине джерело істини» до позиції «вчитель — фасилітатор дискусії»;
• цінність запитання над відповіддю: стимулювання учнів не до пошуку однієї «правильної» відповіді, а до генерування якісних дослідницьких запитань;
• повага до доказів: звичка завжди шукати джерела інформації та перевіряти їхню надійність перед тим, як робити висновки.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо розвитку м'яких навичок (soft skills) та критичного мислення / МОН України. – Київ, 2022. 
2. Волошенюк О. В. Практичний посібник з медіаграмотності для вчителів / О. В. Волошенюк, В. Л. Іванов. – К. : Центр вільної преси, Академія української преси, 2019. – 198 с. 
3. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів / наук. ред. О. І. Пометун. – К. : Плеяди, 2005. – 220 с. 
4. Пометун О. І. Методика розвитку критичного мислення учнів на уроках історії / О. І. Пометун // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2020. – № 8. – С. 3–11. 
5. Пометун О. І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи : навч.-метод. посіб. / О. І. Пометун, І. М. Сущенко. – Київ : Видавничий дім «Освіта», 2018. – 192 с. 
6. Саух П. Ю. Розвиток критичного мислення як провідна тенденція сучасного освітнього процесу / П. Ю. Саух // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2021. – № 2 (67). – С. 7–15. 
7. Терно С. О. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. О. Терно // Історія в школах України. – 2012. – № 7-8. – С. 27–38. 
8. Тягло О. В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Харків : Вид. група «Основа», 2008. – 189 с. 

Тема 1.2. Цифрові технології педагогічної діяльності: штучний інтелект в руках учителя: шлях до ефективності і натхнення

Поняття штучного інтелекту (ШІ) та його місце в сучасній освітній парадигмі Нової української школи. Етичні аспекти та безпека використання ШІ-інструментів в освітньому процесі: захист персональних даних та академічна доброчесність. Нормативно-етичні засади використання штучного інтелекту в освітньому середовищі. Штучний інтелект як асистент учителя. Оволодіння інструментами генеративного ШІ для створення адаптивного контенту (планів-конспектів, тестових завдань, візуальних та мультимедійних матеріалів). Персоналізація навчання: інструменти ШІ для реалізації діяльнісного та інтерактивного підходів: створення симуляцій, квестів та інтерактивних вправ.  Розвиток навичок 4К (критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація) через взаємодію з ШІ-системами. Використання штучного інтелекту для моніторингу результатів навчання та реалізації стратегій формувального оцінювання.

Практичний кейс: проєктування запитів (промптів), створення навчальних завдань і вправ шляхом застосування методу «ШІ-фактчекінг» (аналіз та виправлення помилок у згенерованому тексті), створення унікального наочного матеріалу, який неможливо знайти в Google-картинках, створення сценарію «гачка» (інтриги) до уроку автоматизація створення перевірочних робіт.

Очікувані результати навчання

 Знання:

• принципи роботи генеративного ШІ;
• класифікація інструментів: перелік сервісів для роботи з текстом, зображеннями, презентаціями, аудіо та відео;
• структура ефективного запиту;
• правове поле: основи законодавства про авторське право щодо контенту, створеного ШІ, та правила академічної доброчесності;
• безпека даних: правила захисту персональних даних учнів під час роботи з нейромережами.

 Розуміння:

• межі можливостей ШІ: явище «галюцинацій» нейромереж (генерація помилкових фактів) і необхідність обов’язкового фактчекінгу;
• трансформацію ролі вчителя: перехід від «транслятора знань» до фасилітатора та ментора, який навчає учнів критично взаємодіяти з технологіями;
• етичну дилему: як відрізнити творче використання ШІ учнем від механічного плагіату;
• потенціал інклюзії: як ШІ може допомогти адаптувати матеріали для дітей з особливими освітніми потребами (дислексія, порушення зору тощо);
• психологічний аспект: як використання інноваційних інструментів впливає на мотивацію учнів «цифрового покоління» (Generation Alpha).

Уміння та навички.

Після завершення навчання педагог буде вміти:

• проектувати точні запити (промпти): створювати складні інструкції для ШІ, щоб отримувати якісні навчальні матеріали (плани уроків, сценарії заходів, тексти для читання) з першої або другої спроби;
• генерувати різнорівневий контент: за допомогою ШІ адаптувати один і той самий текст під різні рівні складності (наприклад, для учнів з початковим та високим рівнем знань);
• створювати мультимедійну наочність: самостійно генерувати унікальні ілюстрації, схеми та короткі відеопояснення, що відповідають темі уроку;
• конструювати цифрові оцінювальні інструменти: за лічені хвилини створювати тести, квізи та інтерактивні вправи на базі ШІ-платформ;
• оптимізувати адміністративну роботу: використовувати ШІ для написання звітів, характеристик, оголошень для батьків та ділового листування.

Після завершення навчання педагог оволодіє навичками:

• критичного редагування (Fact-checking): навичкою швидкої перевірки згенерованої ШІ інформації на достовірність та відповідність навчальній програмі;
• диференційованого підходу: використання ШІ для створення індивідуальних освітніх траєкторій (наприклад, підбір додаткових завдань за інтересами учня);
• інтеграції ШІ в учнівські проєкти: навичкою консультування учнів щодо етичного та ефективного використання ШІ під час виконання домашніх завдань або дослідницьких робіт;
• цифрової гігієни: навичкою анонімізації даних та дотримання правил кібербезпеки при роботі з відкритими ШІ-системами.

Диспозиції (цінності та ставлення):

• усвідомлення важливості академічної доброчесності та відповідальне ставлення до авторства (свого та учнівського) у світі, де контент створюється машиною;
• сприйняття ШІ не як загрози чи заміни вчителю, а як потужного інструмента для професійного розвитку та творчої самореалізації;
• стійка звичка піддавати сумніву та перевіряти будь-яку інформацію, отриману від ШІ, виховання здорового скептицизму щодо «машинних істин»;
• емпатія та людиноцентричність: глибоке розуміння того, що ШІ — це лише засіб, а центром освітнього процесу залишається жива взаємодія, емоційний інтелект та підтримка учня;
• прагнення до інклюзивності: готовність використовувати технології ШІ для створення доступного освітнього середовища, що враховує потреби кожного учня (рівні можливості для всіх);
• естетична та інтелектуальна цікавість: бажання експериментувати з новими форматами подачі матеріалу, щоб зробити навчання надихаючим та сучасним;
• культура співпраці: відкритість до обміну досвідом (промптами, кейсами, знахідками) з колегами для спільної побудови «розумної» школи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні рекомендації щодо використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі. Київ: МОН України. (2024).
2. Литвинова С. Г. «Трансформація освітнього середовища в умовах розвитку технологій штучного інтелекту». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. (2023).
3. Морзе Н. В., Гладун М. А. «Використання нейронних мереж у професійній діяльності викладача: від автоматизації до персоналізації». Інформаційні технології і засоби навчання, Том 101, №3. (2024). 
4. Семенова Н. В. «Промпт-інжиніринг як нова цифрова компетентність сучасного педагога». Стаття на порталі Освіта.ua. (2025). 
5. Освітній серіал «Штучний інтелект». Дія.Освіта. Київ: Міністерство цифрової трансформації України. (2023).  Перейти за покликанням  
6. Сторінка «Штучний інтелект в освіті» на порталі НУШ (Нова українська школа). Перейти за покликанням — Постійно оновлювана добірка кейсів від українських вчителів-практиків щодо використання ChatGPT та Canva Magic Design.
7. Розділ «Цифрова грамотність: ШІ» на платформі EdEra. Перейти за покликанням — Методичні матеріали, статті та короткі відеоінструкції з використання штучного інтелекту для вчителів природничого та гуманітарного циклів.
8. Тематична сторінка «AI for Educators» від Microsoft Education (Український сегмент). Перейти за покликанням — Ресурс із безкоштовними курсами та статтями про використання Microsoft Copilot у роботі класного керівника та адміністрації школи.

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ 

Тема 2.1. Виклики й можливості професійного розвитку педагогічних працівників. Від очікувань до результату: застосування ігрових та  інтерактивних методів навчання як спосіб підвищення мотивації освітнього процесу

Психолого-педагогічні засади ігрової діяльності. Роль ігрових методів у становленні цілеспрямованої мотиваційної активності здобувачів освіти. Види і форми, класифікація та характеристика інтерактивних методів навчання в контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Механізми трансформації теоретичних очікувань у конкретні результати навчання через діяльнісний підхід та ігрові практики. Педагогіка партнерства: ігрові інструменти для розвитку комунікації та взаємодії між учасниками освітнього процесу. Особливості застосування ігрових методів в навчанні.

Менеджмент ігрової діяльності на уроці та в позаурочній діяльності педагога. Особливості застосування інтерактивних методів для розвитку Soft Skills та когнітивної гнучкості. Вправи на розвиток критичного мислення, креативності та нестандартного розв’язання проблем. Стратегії оцінювання результатів ігрової діяльності: формувальне оцінювання та рефлексія як інструменти вимірювання прогресу учня.

Практичний кейс: розробка структури уроку з інтеграцією ігрових методів на кожному етапі: «вхід у тему» (ice-breaker), актуалізація (енерджайзер), вивчення матеріалу (симуляція/рольова гра); створення вправ на розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості в межах ігрової взаємодії. 

Очікувані результати навчання.

Знання і розуміння:

• теоретичних засад гейміфікації та класифікації інтерактивних методів навчання;
• психологічних механізмів формування внутрішньої мотивації здобувачів освіти;
• методики вибору конкретних ігрових інструментів відповідно до педагогічних цілей та етапів уроку.

Уміння:

• конструювати та адаптувати ігрові сценарії під специфіку навчального предмета;
• ефективно застосовувати цифрові сервіси та офлайн-інструменти для організації групової взаємодії;
• моніторити динаміку результативності навчання та коригувати освітню траєкторію на основі зворотного зв’язку.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• визнання здобувача освіти активним суб’єктом освітнього процесу та партнером у навчанні;
• готовність до постійного вдосконалення власної методичної гнучкості та творчого пошуку;
• сприйняття ігрового середовища як простору безпеки, де помилка є необхідним етапом розвитку та досвіду.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Берендєєв С., Косенчук Ю., Лисогор Л. Використання електронних освітніх матеріалів у освітньому процесі: сучасні підходи і технології Нової української школи. Випуск 1 : Навчально-методичний посібник. Київ, 2023. С. 42–58.
2. Карявка С. Мотивація як засіб саморозвитку й самореалізації: з досвіду роботи вчителя : навчально-методичний посібник. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2021. С. 15–24, 78–85.
3. Пометун О. І. Методика розвитку критичного мислення учнів у процесі навчання: посібник для вчителів. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. С. 112–134.
4. Буряк О. О. та ін. Цифрові інструменти для організації змішаного навчання в шкільній природничо-математичній освіті : науково-методичний посібник. Житомир : ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 2021. С. 45–62.
5. Єрмоленко А. Інтерактивні технології навчання : Електронний навчальний курс. Біла Церква : БІНПО ДЗВО «УМО» НАПН України, 2022. Модуль 2, С. 10–22.
6. Гриньова М. В. та ін. Інноваційні підходи до організації навчального процесу в закладах загальної середньої освіти. Академічні візії. № 29. 2024. С. 5–14.

Тема 2.2. Професійна ідентичність учителя: продуктивне навчання - основа розвитку інноваційної особистості

Концептуальні засади продуктивного навчання у вимірі сучасної освіти. Психологія інноваційної особистості та розвиток креативного потенціалу учня. Дослідження механізмів внутрішньої мотивації до творчості. Подолання психологічних бар’єрів та страху помилки у процесі пізнання. Методологія проєктної та дослідницької діяльності як інструмент продуктивності. Дизайн-мислення в освіті: емпатія, фокусування, генерація ідей та прототипування. Кейс-метод як засіб розв’язання реальних життєвих проблем у навчальному контексті. Роль проблемних запитань та евристичних бесід у провокуванні інтелектуального пошуку. Організація освітнього середовища як творчої лабораторії.

Цифрова екосистема продуктивного навчання. Правила безпеки та етики в цифровому креативному просторі.

Система оцінювання в продуктивному навчанні. Критерії якості освітнього продукту. Формувальне оцінювання як навігатор індивідуальної освітньої траєкторії.

Практичний кейс: проєктування продуктивного уроку/заняття. Самостійне конструювання технологічної карти уроку з чітким визначенням очікуваного продукту діяльності учнів. Відбір методів та засобів, що забезпечують інноваційний характер навчальної праці. Презентація та взаєморецензування розроблених моделей уроків.

Очікувані результати навчання

 Знання й розуміння:

• концептуальних відмінностей між традиційною (репродуктивною) та продуктивною моделями навчання в контексті вимог НУШ;
• психологічних особливостей формування інноваційної особистості та факторів, що стимулюють або гальмують творчу активність учнів;
• володіння алгоритмами впровадження методів проєктного навчання;
• знання методології формувального оцінювання як інструменту підтримки індивідуального прогресу дитини.

Уміння:

• проєктувати навчальні заняття, орієнтовані на створення учнями інтелектуального або матеріального продукту;
• трансформувати теоретичний зміст навчальних програм у практико-орієнтовані завдання та реальні життєві кейси;
• застосовувати цифрові інструменти (Miro, Canva, Padlet та інші) для організації колаборації та візуалізації результатів спільної діяльності;
• модерувати групові дискусії, мозкові штурми та дослідницькі пошуки, зберігаючи баланс між автономією учнів та педагогічним супроводом;
• розробляти критерії оцінювання творчих робіт, що стимулюють рефлексію та подальший розвиток Hard & Soft Skills учнів.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• усвідомлення важливості переходу від авторитарного стилю викладання до педагогіки партнерства та фасилітації;
• готовність до експериментування та сприйняття помилок (власних та учнівських) як необхідного етапу навчального досвіду та інноваційного пошуку;
• ціннісне ставлення до дитячої ініціативності, креативності та права учня на власну траєкторію створення продукту;
• прагнення до безперервного професійного самовдосконалення та розвитку власної інноваційної культури;
• відповідальність за створення безпечного емоційного простору, де кожен учень відчуває підтримку своїх ідей та потенціалу.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бех І. Д. Психологічні засади формування інноваційної особистості в умовах сучасного освітнього простору : монографія. Київ : ІПВ НАПН України, 2021. С. 45–62.
2. Васильєва О. В., Коваленко Л. С. Продуктивне навчання як стратегія розвитку Soft Skills здобувачів освіти : методичний посібник. Харків : Друкарня Мадрид, 2022. С. 18–34.
3. Воротникова І. П. Проектування цифрового освітнього середовища закладу освіти : навчальний посібник. Київ : Видавництво Грінченка, 2020. С. 72–89.
4. Гриньова М. В. та ін. Педагогічна фасилітація як інструмент підтримки суб’єктності учня в продуктивній діяльності : збірник науково-методичних праць. Полтава : ПНПУ, 2023. С. 25–41.
5. Дизайн-мислення в освіті: від ідеї до впровадження інновацій : практичний довідник для педагогів НУШ / за заг. ред. О. М. Пінчук. Київ : ІЦТО НАПН України, 2024. С. 12–29.
6. Кірсанова С. С. Методика організації проектної діяльності на засадах продуктивного навчання : навчально-методичні рекомендації. Одеса : КЗ «ООАППО ООС», 2022. С. 54–70.
7. Павлова О. М. Формувальне оцінювання як засіб супроводу індивідуальної освітньої траєкторії інноваційної особистості : методичні поради. Дніпро : ДАНО, 2023. С. 8–22.
8. Шумілін О. В. Цифрова підтримка проектної та дослідницької діяльності учнів: використання інструментів Miro, Canva та ШІ : навчальний порадник. Житомир : КЗ «ЖОІППО», 2024. С. 31–47.

Тема 2.3. Надання підтримки на різних етапах професійного розвитку вчителя: візуалізація навчального матеріалу. Створення мультимедійного плакату.

Види навчальних матеріалів. Теоретичні засади візуалізації навчальної інформації. Роль візуалізації в освітній діяльності. Психологічні аспекти сприйняття візуалізованих даних. Поняття мультимедійного плакату як інтерактивного дидактичного засобу. Психолого-педагогічні особливості сприйняття візуального контенту учнями підліткового віку. Класифікація та огляд онлайн-інструментів для створення мультимедійних плакатів (Genially, Canva). Алгоритм проєктування інтерактивного плакату: відбір змісту, структурування матеріалу, добір мультимедійних елементів (відео, аудіо, гіперпосилання). Дизайн-ергономіка: колірна палітра, шрифти, композиція та зручність користування. Методика використання мультимедійних плакатів у різних формах навчання (очне, дистанційне, змішане). Авторське право та академічна доброчесність при доборі графічних ресурсів. 

Практична діяльність – створення інтерактивного плакату в сервісах Genially та Canva за покроковою інструкцією. Інтеграція у плакат елементів підтримки для різних груп учнів. Презентація власного продукту. Взаємооцінювання створених плакатів через призму зручності та наочності.

Очікувані результати навчання

Знання й розуміння:

• сутності та видів візуалізації навчального матеріалу в умовах цифрової трансформації освіти;
• дидактичних можливостей мультимедійних плакатів для реалізації компетентнісного підходу;
• принципів універсального дизайну та стратегій візуальної доступності навчального контенту;
• функціональних особливостей сучасних онлайн-платформ для створення інтерактивного контенту;
• санітарно-гігієнічних вимог до електронних освітніх ресурсів.

Уміння:

• визначати навчальний зміст, що потребує візуалізації, з урахуванням освітніх потреб учнів;
• проєктувати логічну структуру мультимедійного плакату як компонента індивідуальної освітньої траєкторії учня;
• створювати авторські мультимедійні плакати із використанням інтерактивних міток, відео- та аудіоматеріалів;
• інтегрувати створені візуальні ресурси у дистанційні курси та використовувати їх під час синхронних занять;
• оцінювати ефективність використання візуальних засобів на основі зворотного зв’язку від учнів.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність до впровадження інноваційних цифрових технологій в освітній процес;
• усвідомлення важливості візуальної культури як складової професійної майстерності вчителя;
• спрямованість на створення безбар’єрного та безпечного цифрового освітнього середовища.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Биков В. Ю., Литвинова С. Г., Мельник О. М. Цифрова трансформація освіти: використання хмарних сервісів та інтерактивних засобів у роботі педагога : методичні рекомендації. Київ : ІЦТО НАПН України, 2022. С. 15–32.
2. Вакуленко О., Смірнова О. Візуалізація навчального контенту як засіб інтенсифікації навчання в умовах цифрового середовища : навчальний посібник. Харків : Друкарня Мадрид, 2021. С. 24–41.
3. Гладун Т. В. Мультимедійні технології та інструменти створення інтерактивних плакатів у професійній діяльності вчителя : практичний порадник. Одеса : КЗ «ООАППО ООС», 2023. С. 8–19.
4. Морзе Н. В., Гладдун М. А. Дизайн цифрових навчальних ресурсів: від теорії до практики : монографія. Київ : Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2020. С. 88–105.
5. Рогоза В. В. Використання інфографіки та мультимедійних презентацій в освітньому процесі НУШ : методичний посібник. Вінниця : КЗ «ВОІПОПП», 2021. С. 54–67.
6. Самойленко О. М. та ін. Цифрові інструменти Google для освіти: практичне застосування та візуалізація знань : збірник матеріалів. Тернопіль : КЗ «ТОКІППО», 2022. С. 33–48.
7. Шумілін О. В. Вебтехнології в роботі сучасного педагога: створення інтерактивного контенту (Genially, Canva, Padlet) : навчально-методичні рекомендації. Дніпро : ДАНО, 2024. С. 12–25.

Після завершення навчання за програмою педагоги зможуть:

• Проектувати сучасне гуманітарне навчання: моделювати освітній процес у 7–9 класах на засадах міжгалузевої інтеграції, поєднуючи мовно-літературні та соціоісторичні аспекти для формування цілісної картини світу учня.
• Розвивати критичне мислення та медіаграмотність: використовувати інструменти фактчекінгу, аналізувати медіаповідомлення та історичні джерела, навчаючи учнів розрізняти маніпуляції, пропаганду та фейки в інформаційному просторі.
• Візуалізувати навчальний контент: ефективно застосовувати цифрові інструменти (інфографіку, інтерактивні карти, мультимедійні презентації) для унаочнення абстрактних понять, історичних процесів та літературних образів.
• Оцінювати обов’язкові результати навчання: впроваджувати систему формувального оцінювання, створювати критерії для оцінювання м'яких навичок (soft skills) та громадянських компетентностей учнів згідно з вимогами НУШ.
• Формувати цінності та ідентичність: використовувати потенціал гуманітарних дисциплін для виховання відповідального громадянина, розвитку національної свідомості та поваги до культурного різноманіття.
• Створювати безпечне цифрове середовище: організовувати взаємодію в цифровому просторі з дотриманням етичних норм, правил кібербезпеки та академічної доброчесності.
• Здійснювати професійний саморозвиток: рефлексувати над власною педагогічною практикою, ефективно використовувати хмарні сервіси для професійної комунікації та обміну досвідом у межах громади.