«Навігатор змін для вчителів гуманітарних дисциплін: впроваджуємо Державний стандарт»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тема 1.1 Концептуальні засади сучасних підходів у НУШ: діяльнісний підхід та розвиток критичного мислення.

Діяльнісний підхід як методологічна основа НУШ: перехід від трансляції знань до конструювання власного досвіду учня. Компоненти навчальної діяльності в 7-9 класах.

Критичне мислення в структурі діяльнісного уроку: психологічні механізми та роль у формуванні ключових компетентностей.

Технологічне моделювання: трирівнева структура уроку (виклик — осмислення — рефлексія) як алгоритм організації активної пізнавальної діяльності.

Стратегії проблемно-орієнтованого навчання: створення ситуації вибору, робота з відкритими запитаннями та когнітивними суперечностями.

Методичний інструментарій: практичне застосування графічних організаторів (Фішбоун, діаграма Венна, інтелект-карти) для структурування інформації та прийняття рішень.

Критичне мислення та медіабезпека: розвиток навичок верифікації контенту, розпізнавання маніпуляцій та логічних помилок у гуманітарній сфері.

Практичний кейс: Проєктування конструктора уроку: розробка технологічної карти заняття на основі діяльнісного підходу. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань: створення вправ, що вимагають від учня дослідження, аналізу та створення власного продукту. Моделювання рефлексивної панелі: вибір методів оцінювання власного прогресу учнів.

Тема 1.2. Реалізація підходів НУШ засобами штучного інтелекту: від ефективності вчителя до персоналізації навчання

Поняття штучного інтелекту (ШІ) та його місце в сучасній освітній парадигмі Нової української школи. Етичні аспекти та безпека використання ШІ-інструментів в освітньому процесі: захист персональних даних та академічна доброчесність. Нормативно-етичні засади використання штучного інтелекту в освітньому середовищі.

Штучний інтелект як асистент учителя. Оволодіння інструментами генеративного ШІ для створення адаптивного контенту (планів-конспектів, тестових завдань, візуальних та мультимедійних матеріалів);

Персоналізація навчання: інструменти ШІ для реалізації діяльнісного та інтерактивного підходів: створення симуляцій, квестів та інтерактивних вправ. 

Розвиток навичок 4К (критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація) через взаємодію з ШІ-системами.

Використання штучного інтелекту для моніторингу результатів навчання та реалізації стратегій формувального оцінювання.

Практичний кейс: Мистецтво промпт-інжинірингу: розробка запитів для створення компетентнісно орієнтованих завдань. Метод «ШІ-фактчекінг»: критичний аналіз згенерованої інформації як засіб розвитку медіаграмотності. Конструювання «навчального гачка»: створення мультимедійного стимульного матеріалу (зображення, сценарії відео) для етапу виклику. Моделювання чат-сесії: створення інтерактивного діалогу з ШІ для вирішення проблемної ситуації на уроці гуманітарного циклу.

Тема 1.3Ігрові та інтерактивні технології як засіб реалізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія в НУШ: реалізація принципів педагогіки партнерства через інтерактивні та ігрові форми роботи в 7–9 класах.

Діяльнісний потенціал ігрових технологій: трансформація навчання з пасивного сприйняття в активне розв’язання проблемних ситуацій.

Типологія ігрових методів для базової школи: ділові та рольові ігри, симуляції, квести, стратегічні ігри як засіб формування ключових компетентностей згідно з Держстандартом.

Розвиток Soft Skills та когнітивної гнучкості: використання інтерактиву для розвитку комунікації, кооперації та критичного мислення підлітків.

Менеджмент ігрової діяльності: алгоритм підготовки, проведення та модерації (фасилітації) гри на уроках гуманітарного циклу; управління часом та емоційним кліматом.

Гейміфіковане формувальне оцінювання: рефлексія та зворотний зв'язок як логічне завершення ігрової взаємодії; вимірювання прогресу учня.

Практичний кейс: Архітектура інтерактивного уроку: моделювання етапів заняття з використанням ігрових механік. Розробка компетентнісних вправ: створення кейс-завдань для командної роботи та розвитку нестандартного мислення. Проєктування «рефлексивного ігрового поля»: створення інструментів для самооцінювання учнів за підсумками гри. Чек-лист фасилітатора: розробка правил взаємодії в ігровому середовищі для вчителя та учнів.

Тема 1.4 Продуктивне навчання та проєктна діяльність: розвиток інноваційного потенціалу учня.

Концептуальні засади продуктивного навчання у вимірі сучасної освіти. Психологія інноваційної особистості та розвиток креативного потенціалу учня. Дослідження механізмів внутрішньої мотивації до творчості. Подолання психологічних бар’єрів та страху помилки у процесі пізнання. 

Методологія проєктної та дослідницької діяльності як інструмент продуктивності. Дизайн-мислення в освіті: емпатія, фокусування, генерація ідей та прототипування. Кейс-метод як засіб розв’язання реальних життєвих проблем у навчальному контексті.

Роль проблемних запитань та евристичних бесід у провокуванні інтелектуального пошуку. Організація освітнього середовища як творчої лабораторії.

Цифрова екосистема продуктивного навчання. Правила безпеки та етики в цифровому креативному просторі.

Система оцінювання в продуктивному навчанні. Критерії якості освітнього продукту. Формувальне оцінювання як навігатор індивідуальної освітньої траєкторії.

Практичний кейс: Технологічна карта уроку: моделювання етапів заняття з чітким визначенням кінцевого освітнього продукту. Створення банку кейсів: розробка практико-орієнтованих ситуацій для гуманітарних дисциплін.  Прототипування ідей: розробка структури учнівського проєкту засобами дизайн-мислення. Критеріальна база: конструювання дескрипторів оцінювання результатів проєктної діяльності.

Тема 1.5  Візуалізація навчального контенту як інструмент когнітивізації та медіаграмотності.

Когнітивні аспекти візуалізації в НУШ: теорія подвійного кодування та роль наочності у подоланні когнітивного перевантаження учнів 7–9 класів.

Візуальна грамотність як складник медіаграмотності: критичний аналіз інфографіки, розпізнавання візуальних маніпуляцій та фейків у гуманітарних дисциплінах.

Методика створення інтерактивного дидактичного середовища: мультимедійний плакат як засіб структурування навчального матеріалу (відбір змісту, гіпертекстуальність, логічні зв’язки).

Інструменти візуальної підтримки діяльності (Genially, Canva та ін.): використання шаблонів для створення опорних схем, таймлайнів та інтерактивних карт.

Дизайн-ергономіка з педагогічної точки зору: принципи доступності (інклюзивності) візуального контенту, виділення головного, колірне кодування знань.

Академічна доброчесність: правила використання ліцензійного графічного контенту та коректне цитування цифрових джерел.

Практичний кейс: Проєктування когнітивної мапі уроку: створення архітектури інтерактивного плакату за складною темою гуманітарного циклу.

Розробка мультимедійного продукту: створення дидактичного матеріалу, що містить елементи самоперевірки та диференціації завдань. Критичний розбір: експертне взаємооцінювання плакатів на відповідність критеріям методичної доцільності та наочності.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правове забезпечення

1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням  
2. Національна стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні на період до 2030 року (оновлена редакція). Київ: Кабінет Міністрів України. Міністерство цифрової трансформації України. (2024).
3. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р / Верховна Рада України. Перейти за покликанням  

Основні джерела

1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Київ: МОН України. (2024).
2. Бех І. Д. Особистість на шляху до духовних цінностей: монографія. Київ – Чернівці «Букрек», 2018.
3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. 3-тє видання, виправлене (“Академвидав”), 2015. — 304 с.
4. Інноваційні педагогічні технології. Посібник за загальною редакцією доктора педагогічних наук, професора О.І. Огієнко. — К., 2015
5. Пометун О. І., Гупан Н. П. Розвиток критичного мислення учнів засобами підручника історії / О. І. Пометун // Проблеми сучасного підручника, 2018 – № 20. – С. 327–338. 
6. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. — К., 2007. — 142 с.
7. Сімонова І. В., Пачевська А. В., Білошицька А. В., Істошин В. М. Використання штучного інтелекту в освіті: потенціал, виклик чи можливість : “Вісник Вінницького національного медичного університету” – 2025 –№3

Додаткові джерела

1. Бабій Д. В., Генсерук Г. Р. Роль технологій штучного інтелекту в освіті: Сучасні цифрові технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи (Збірник тез ХІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції), Тернопіль, 2024
2. Гузій Н. В. Педагогічний професіоналізм : історико-методологічні та теоретичні аспекти : [Монографія] / Н. В. Гузій. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 243 с.
3. Кривонос  О. М., Кулик С. П., Кривонос М. П. Теоретичні основи візуалізації навчального контенту : Актуальні питання у сучасній науці. 2024 – № 12.  – С. 911–922.
4. Литвинова С. Г., Мельник О. М. Використання електронних освітніх ігрових ресурсів у навчально-виховному процесі початкової школи. Методичні рекомендації: Київ, 2016.
5. Паршукова Л.М., Паршуков С.В. Методика застосування інфографіки в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти за стандартами Нової української школи :«Інформаційні технології і засоби навчання» – 2021, № 4. С. 89–93.
6. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології: інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / Іван Петрович Підласий. – К.: Видавничий Дім «Слово» – 2004. – 616 с.
7. Саух П. Ю. Розвиток критичного мислення як провідний тренд сучасного освітнього процесу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС» – 2021. № 2. С. 7–15.
8. Смотракова М. П. Гра як ключ до мотивації та успіху в навчанні учнів початкових класів – 2024.

Після завершення програми учасники:

• знають нормативні вимоги та зміст сучасних підходів (діяльнісного, особистісно орієнтованого) до навчання в 7-9 класах;
• вміють розробляти діяльнісні вправи для розвитку критичного мислення та медіаграмотності;
• застосовують технології штучного інтелекту для оптимізації підготовки до уроків та створення інноваційного контенту;
• конструюють освітній процес на основі ігрових та інтерактивних методик, що забезпечують продуктивне навчання учнів;
• володіють інструментами візуалізації даних для візуальної підтримки освітнього процесу в гуманітарній галузі.