КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників 33СО, необхідних для здійснення карʼєрного консультування та професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаІнформація про розробника (розробників):
Вовк В.О., кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира ГнатюкаНапрями підвищення кваліфікації:
- кар’єрне консультування здобувачів освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1
КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
ТЕМА 1.1. ІНТЕГРАЦІЯ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ В СИСТЕМУ БАЗОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Поняття і роль карʼєрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка карʼєрного консультування та профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО України. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв y забезпеченні професійного вибору учнів. .
Сутність і теоретичні підходи кар'єрного консультування. Основні функції професійної консультації: інформаційна, психодіагностична, прогностична і корекційна. Принципи кар'єрного консультування: принцип співробітництва, принцип безоцінного ставлення та доброзичливості; принцип діалогу; орієнтація на норми та цінності; обережне ставлення до порад; принцип конфіденційності.
Психологічні аспекти кар’єрного консультування. Напрямки кар’єрного консультування: адаптивний,стимулюючий, корекцій, реабілітаційний, довідково-інформаційний, медико-психологічний.
ТЕМА 1.2. СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Основні теорії дослідження кар'єри: теорії змісту, теорії процесу, теорії змісту і процесу. Види кар’єри, етапи кар’єри.
Моделі розвитку кар’єри. Професійна мобільність як чинник розвитку кар’єри.
Аналіз соціальних, соціально-психологічних та психологічних чинників кар’єри.
МОДУЛЬ 2.
ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
ТЕМА 2.1. ВІКОВІ Й ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ І КАР’ЄРНОГО ВИБОРУ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ І ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроєкція на майбутне; оцінка навчання для вибору професій тощо).
Розвиток самосвідомості та ідентичності. Карʼєрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професії, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів та ін.), індивідуальні обʼєктивні обставини (стан здоров’я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності)
Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. Вікові: кризи, юнацький максималізм як барʼєри та рушійні сили професійного самовизначення і карʼєрного вибору. Гендерний аспект професійного самовизначення та формування карʼєрної мотивації. Роль батьків і соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень.
ТЕМА 2.2. ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИБОРУ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні;
пізнавальні; естетичні; творчі; змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сімʼї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації.
Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків.
Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні.
МОДУЛЬ 3.
ТЕМА 3.1. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Характеристика форм карʼєрного консультування: кількістю учасників - індивідуальна, групова (2-5 учнів, обʼєднанні спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (учні одного класу, учні одніє паралелі, учні, що обрали один профіль тощо); за тривалістю — разові короткотривалі (2-3 консультації), довготривалі (понад з консультації) систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у звʼязку з несподіваними проблемами та труднощами); за змістом — довідково-інформаційна (надання систематизованої інформація про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування карʼєрного
зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знане про вимоги професії, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та карʼєри, узгодження вибору професії з інтересами. нахилами, здібностями, рисами характеру та карʼєрними намірами); за профілем консультанта — медична (проводить лікар-профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоровʼя вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення карʼєрного ідеалу), економіко-професіологічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення учнів з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для стримання професії), психологічна (проводить психолог або педагог для визначення психічних якостей, придатності або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); за організації — очна, дистанційна, змішана.
ТЕМА 3.2. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ КАРʼЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ Характеристика основних методів та прийомів карʼєрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо), освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі з фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лектії, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проєктна діяльність, елементи STEAM-освіти); психодіаностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтервʼю закритого та відкритого тилів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); мотиваційно-підтримувальні (груни спілкування (спільноти) за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо): практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі; тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток soft skills, таймменеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності тa підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії карʼєрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти абс спеціальності в конкретному закладі тощо).
ТЕМА 3.3. ТЕХНОЛОГІЇ КАРʼЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Карʼєрне консультування на рівні базової середньої освіти (5-9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення із широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти в карʼєрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профіля. На рівні профільної середньої освіти (10-12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального карʼєрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. Технології карʼєрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проєктах.
Технологія застосування цифрових інструментів і ресурсів для карʼєрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку карʼєри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відеоекскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»; державний ресурс «Дія.Освіта» (курси та освітні сертифікати), Національна онлайн-платформа Career Hub (проєкти для молоді, менторські програми, конкурси). Інтерактивні інструменти Prometheus та EdEra з курсами навичок ХХІ століття.
ТЕМА 3.4. ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУДОВИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ДЛЯ КАРʼЄРНОГО РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.
Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії для карʼєрного розвитку учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, цінностей та актуальних потреб ринку праці. Роль та можливості карʼєрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і формуванні навичок автономного управління карʼєрою.
Міждисциплінарна співпраця вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки учня на різних етапах формування індивідуальної освітньої траєкторії для карʼєрного розвитку. Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації учнів. Персоналізовані карʼєрні плани та алгоритм їх розроблення.
Тема 3.5. СПІВПРАЦЯ 33СО З БАТЬКАМИ, ПСИХОЛОГАМИ, ГРОМАДАМИ, РОБОТОДАВЦЯМИ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА КАРʼЄРНОГО ВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ
Значення та форми стівпраці карʼєрних консультантів із батьками щодо підтримки професійного самовизначення їхніх дітей. Методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу в 33СО. Роль психологів у діагностиці та розвитку мотивації, можливості партнерства з місцевими громадами для організації практик і заходів. Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями для ознайомлення учнів із реальними умовами праці та ринком праці: проведення інформаційних зустрічей, організації спільних проєктів, створення мережі партнерств тощо.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо:
- упровадження в практику карʼєрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та інструментів;
- здійснення карʼєрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та карʼєрного вибору учнів;
- виявлення освітніх, мотиваційних і карʼєрних потреб учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів;
- інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід.