Сучасні підходи до навчання предметів/інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти

Можливості підвищення кваліфікації Сучасні підходи до навчання предметів/інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Інформація про розробника (розробників):

Логвиненко Юлія, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарної освіти Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Особа (особи), які виконують програму:

Логвиненко Юлія Володимирівна

Напрями підвищення кваліфікації:

сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
Назва навчальних тем	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Організаційно-підсумковий модуль
Настановне заняття, реєстрація на курси ПК	2				2
Підсумкове заняття, тестування				2	2
Разом за модулем	2			2	4
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в ЗЗСО
Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ	2	2	1		5
Тема 2.2. Кооперативне навчання. Глибинне навчання.		2	1		3
Тема 2.3. Проблемне навчання. Проєктне навчання. Спільні і відмінні риси проєктного і проблемного навчань.	2	4	2		8
Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання.		4			4
Тема 2.5. Практична зорієнтованість навчання			2		2
Тема 2.6. Рефлексивність навчання	2	2			4
Разом за модулем	6	14	6		26
Усього	8	14	6	2	30

За результатами навчання слухачі й слухачки курсу продемонструють знання й розуміння:

сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання;
умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;
сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструментів його реалізації в освітньому процесі;
ознак поверхневого і глибинного навчання;
стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Розподіл годин за видами діяльності:

Лекції - 8,00
Практичні заняття - 14,00
Самостійна робота - 6,00
Контроль знань - 2,00

Рецензенти: Лариса Горболіс, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; Альона Гуніна, тренерка НУШ, учителька української мови та літератури, зарубіжної літератури вищої кваліфікаційної категорії Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №26 Сумської міської ради.

Завдання підвищення кваліфікації: - забезпечити розвиток компетентностей вчителів ЗЗСО мовно-літературної освітньої галузі відповідно до професійного стандарту; - поглибити й розширити знання вчителів ЗЗСО з теорії і практики навчання, що забезпечує якісні зміни в організації освітнього процесу та створює передумови для інноваційних перетворень у сучасній шкільній системі; - активізувати розвиток значущих професійних якостей вчителів закладів загальної середньої освіти; - удосконалити вміння вчителів ЗЗСО відповідно до основних напрямків державної політики, її європейського вектора розвитку; - поглибити й розширити теоретичні знання із фахової дисципліни.

Система та критерії оцінювання результатів: Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухача/слухачки до виконання конкретної роботи. Формами поточного контролю (оцінювання) є практичні завдання, спостереження за активністю слухачів під час занять, листки самооцінювання/рефлексивні есе. Система поточного оцінювання базується на оцінюванні завдань, що виконуються безпосередньо під час практичних занять (лабораторій) у команді або індивідуально. ПЗ1 + ПЗ2 + ПЗ3 + ПЗ4+ ПЗ5+ПЗ6+ПЗ7+ПЗ8+ПЗ9+ПЗ10 = 20 + 20 + 20 + 20 +20 +20 +20 + 20 +20+ 20 = 100 балів. Прохідний показник (Зараховано) – 60 балів. Непрохідний показник (не зараховано/потребує доопрацювання) – менше 60 балів. Кожне завдання оцінюється за 4 параметрами (максимум – 5 балів за кожен): 1) автентичність та відповідність філософії НУШ (0–5 балів): Чи дійсно розробка відходить від пасивної моделі? Чи закладено в ній партнерство, дитиноцентризм або діяльнісний підхід?; 2) методична коректність та логіка структури (0–5 балів): Чи витримано всі етапи обраної технології (ролі в кооперації, кроки проблемного навчання, 4 компоненти КОЗ тощо0; 3) практична цінність та реалістичність (0–5 балів): Чи можна цей продукт (урок, кейс, КОЗ) безпосередньо взяти й реалізувати у реальному 7–9 класі, чи він занадто відірваний від шкільних реалій та часових меж уроку; 4) академічна грамотність та мовне оформлення (0–5 балів): відсутність фактологічних, орфографічних чи стилістичних помилок у створеному вчителями контенті. Оскільки програма курсу передбачає виконання практичних робіт із чотирьох тем (загальна к-ть – 10 год.), однією із форм контролю є рефлексія («Шкала оцінювання» (від 1 до 5 балів), метод «Мішень» (оцінка активності, роботі в команді (від 0 до 10 балів), метод «Дерево досягнень» (кожен листочок – це особисте досягнення) тощо. Слухачі курсу беруть участь у взаємооцінюванні наприкінці кожного практичного заняття (процес, під час якого слухачі оцінюють роботи один одного): «Сандвіч» (позитивна оцінка роботи, аспекти, які можна було б покращити, знову позитивний коментар), «Кросворд» (слухачі задають один одному запитання за змістом роботи; можна використовувати онлайн-інструменти), «Галерея мистецтв» (оприлюднення своєї роботи, і залишають коментарі, «Експертна група» (слухачі об’єднуються в групи і оцінюють роботи один одного як експерти). Як рефлексія дня (підсумок дня роботи на курсах ПК) слухачам пропонується написати рефлексивне есе до 20-30 речень, найкраще есе оцінюватиметься всією групою шляхом голосування. Підсумковий контроль (по завершенню курсу) – завершальний етап навчання, що спрямований на визначення рівня досягнення слухачами очікуваних результатів навчання (компетентностей, знань, умінь, навичок). Формою підсумкового контролю є підсумкове тестування. Зміст програми складається з двох модулів та шести взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест із 20 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 20 балів. Прохідний бал – 15. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат. (Див.затверджену програму)