Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (вчителі природничої освітньої галузі) «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ: ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА ВЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

1. ЗМІСТ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ
   1. . Орієнтовний перелік практичних завдань

МОДУЛЬ 1. ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПІДХОДИ В ПРИРОДНИЧІЙ ГАЛУЗІ

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Характеристика сучасних підходів до навчання в НУШ

Розглядається підхід як глобальна стратегія, що визначає нову філософію взаємодії вчителя та учня, де головною метою є не передача сухої інформації, а розвиток життєстійкої особистості. Основна увага приділяється характеристиці чотирьох наріжних каменів НУШ: дитиноцентризму (пріоритет інтересів дитини), компетентнісному підходу (формування вміння діяти в реальних ситуаціях), діяльнісному підходу (навчання через власний досвід і практику) та інтеграції (поєднання різних предметів для створення цілісної картини світу).

Тема 1.2. Психолого-педагогічні умови впровадження інноваційних методів навчання (ШІ, гейміфікація, проєктна діяльність)

Розглядаються психологічні та педагогічні чинники ефективності інноваційних методів. Особливості застосування штучного інтелекту, гейміфікації та проєктної діяльності у навчанні природничих наук. Вплив інноваційних практик на мотивацію, когнітивну активність та розвиток творчості учнів.

Тема 1.3. Особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів з особливими освітніми потребами

Розглядається особистісно-орієнтований підхід як стратегія гуманізації освіти для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), де ключовою характеристикою є зміна фокусу з «виправлення дефекту» на розвиток індивідуального потенціалу та сильних сторін учня. Основна увага приділяється створенню суб’єкт-суб’єктних відносин, де дитина є активним учасником процесу, а освітнє середовище гнучко адаптується через механізми адаптації та модифікації навчальних програм. Головна ідея лекції полягає в тому, що інклюзія в НУШ — це не просто присутність дитини в класі, а стратегічне проектування індивідуальної освітньої траєкторії, яка забезпечує ситуацію успіху, соціалізацію та комфортне навчання кожного учня незалежно від його психофізичних особливостей.

Тема 1.4. Сучасні підходи до реалізації модельних програм і навчально-методичного забезпечення природничої освітньої галузі в умовах НУШ

Практичне заняття присвячене опануванню стратегій реалізації модельних навчальних програм природничої галузі через впровадження діяльнісного та дослідницького підходів. Основна увага зосереджена на характеристиці сучасного навчально-методичного забезпечення, що базується на принципах контекстності (зв’язок із реальним життям) та міжпредметної інтеграції, дозволяючи формувати цілісну природничо-наукову картину світу замість розрізнених фактів із фізики, хімії чи біології. Практичний аспект заняття охоплює аналіз інструментарію НУШ – від використання цифрових лабораторій і STEM-кейсів до методів формувального оцінювання, які допомагають вчителю гнучко адаптувати програму під індивідуальні потреби учнів, забезпечуючи при цьому досягнення обов’язкових результатів навчання.

Тема 1.5. STEM-орієнтований підхід у викладанні предметів природничої галузі

Розглядається STEM як інтегративна стратегія навчання, що поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. Особливості реалізації STEM-орієнтованого підходу на уроках природничої освітньої галузі, приклади інтеграції та міжпредметних зв’язків. Ключовою характеристикою заняття є використання методології дизайнерського мислення та циклу інженерного проєктування. На занятті розглядається сучасне методичне забезпечення: від конструкторів і цифрових датчиків до віртуальних симуляцій, які допомагають візуалізувати складні процеси та робити навчання максимально прикладним.

Тема 1.6. Сучасні підходи до реалізації освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Порівняння традиційних, дистанційних та змішаних форм навчання. Переваги та обмеження кожної моделі. Виклики та можливості для викладання природничої освітньої галузі в умовах різних форматів. Це практичне заняття присвячене дизайну гнучкого освітнього середовища, де очна, дистанційна та змішана форми навчання розглядаються не як окремі режими, а як єдина стратегічна екосистема НУШ. Ключовою характеристикою заняття є опанування моделей змішаного навчання (зокрема «Перевернутого класу»), що дозволяють ефективно поєднувати пряму взаємодію з вчителем та самостійну роботу в цифровому просторі. Основна увага зосереджена на інструментах синхронної та асинхронної комунікації, методах підтримки мотивації учнів за межами класу та використанні систем управління навчанням.

Тема 1.7. Інтегрований підхід в природничій галузі: практичні аспекти

Розглядається інтегрований підхід як стратегії подолання фрагментарності знань, де замість вивчення окремих фізичних, хімічних чи біологічних фактів учні досліджують цілісні природні явища та об’єкти. Ключовою характеристикою є розгляд практичних моделей інтеграції (внутрішньогалузевої та міжгалузевої).

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ГАЛУЗІ

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані завдання в природничій освітній галузі

Практичне заняття присвячене методиці конструювання та впровадження компетентнісно орієнтованих завдань, які переміщують фокус із відтворення фактичних знань на здатність учня діяти в нетипових ситуаціях. На занятті розглядається структура завдання, що включає стимул (мотивацію), чітке формулювання проблеми та очікуваний продукт діяльності, а також критерії формувального оцінювання, які дозволяють відстежувати не лише правильність відповіді, а й хід мислення та рівень сформованості дослідницьких навичок. Основний акцент зміщено на розвиток природничо-наукової грамотності: від уміння пояснювати явища та інтерпретувати дані до критичного оцінювання наукової інформації в сучасному медіапросторі.

Тема 2.2. Особливості впровадження кооперативного навчання в природничій освітній галузі

Розглядається кооперативне навчання як стратегічна модель організації групової взаємодії, де навчальний успіх кожного учня безпосередньо залежить від досягнень усієї групи. Ключовою характеристикою підходу в природничій галузі є принцип позитивної взаємозалежності, що реалізується через розподіл ролей (дослідник, лаборант, аналітик, секретар) під час виконання лабораторних робіт чи польових досліджень. Пропонуються алгоритми формування гетерогенних груп, техніки запобігання конфліктам та специфіка групового оцінювання, що дозволяє об’єктивно виміряти як індивідуальний внесок, так і якість колективного розв’язання наукової проблеми.

Тема 2.3. Основні характеристики діяльнісного підходу у навчанні предметів

Розглядається діяльнісний підхід як стратегічна основа НУШ, де центр уваги зміщується з пасивного накопичення знань на процес їхнього самостійного «добування» учнем через власну активність. Основна увага зосереджена на структурі уроку, яка включає етапи мотивації, самостійного пошуку рішення та рефлексії, що дозволяє учневі усвідомити не лише що він вивчив, а й як він це зробив. Пропонуються методики організації дослідницької діяльності (проєкти, кейси, рольові ігри), де вчитель виступає модератором, що створює умови для розвитку критичного мислення, ініціативності та здатності вчитися впродовж життя.

Тема 2.4. Проєктне навчання: переваги, планування та реалізація навчальних проєктів

Проєктне навчання як форма інтеграції знань і практики. Переваги та етапи планування навчальних проєктів. Реалізація проєктної діяльності у природничій освітній галузі. Роль учителя як фасилітатора, організація командної роботи та оцінювання результатів проєктів.

Основна увага зосереджена на алгоритмі планування та реалізації, що охоплює шість основних етапів («шість П»): підготовка, планування, пошук інформації, продукт, презентація та портфоліо. Практичний аспект заняття передбачає розробку проєкту та критеріїв оцінювання проєктної діяльності, де вчитель фокусується не лише на фінальному результаті, а й на динаміці саморозвитку учня, його здатності працювати в команді та критично оцінювати власні успіхи (рефлексія).

Тема 2.5. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта

Основна увага зосереджена на переході від «вивчення теорії» до реальної наукової практики, де учень виступає як активний суб’єкт – дослідник, еколог чи інженер. Ключовою характеристикою є використання методології навчання через відкриття, де кожна тема починається з проблемного життєвого питання, а знання здобуваються під час планування та проведення експериментів.

Практичний аспект заняття охоплює роботу з цифровими лабораторіями, польові дослідження та розв’язання екологічних кейсів. Це забезпечує не лише засвоєння законів природи, а й формування наукового мислення та відповідального ставлення до довкілля.

Тема 2.6. Рефлексивність навчання

Розглядається рефлексивність як стратегічна складова навчання в НУШ, що перетворює процес отримання знань на усвідомлений досвід, де учень здатний аналізувати власні думки, дії та результати. Ключовою характеристикою рефлексивного підходу є перехід від простої оцінки «правильно / неправильно» до глибокого розуміння процесу пізнання.

Основна увага зосереджена на інструментах формувального оцінювання та техніках рефлексії, які допомагають учневі стати автономним у навчанні. 

Тема 2.7. Реалізація компетентнісного підходу у навчанні предметів

Розглядаються методологічні засади компетентнісного підходу, де основний акцент зміщується з трансляції готових знань на формування здатності учня ефективно застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях. Основна увага зосереджена на зміні ролі вчителя – від джерела інформації до фасилітатора та дизайнера освітнього середовища, який створює умови для розвитку критичного мислення та ключових навичок XXI століття. Практичний аспект охоплює використання контекстних завдань, моделювання екосистем та аналіз техногенних впливів, що дозволяє учневі усвідомити роль природничих наук у розвитку цивілізації та власному майбутньому.

1. Розробити приклад завдання для учнів на основі використання можливостей віртуальної лабораторії.

2. Розробити компетентнісно орієнтоване завдання для уроку з природничих дисциплін.

3. Спроєктувати фрагмент уроку із застосуванням кооперативного навчання.

4. Створити добірку рефлексивних вправ, які використовуються на різних етапах уроку.

5. Розробити фрагмент навчальної програми на основі модельної навчальної програми.

6. Розробити план навчального проєкту з природничої тематики (STEM-проєкту).

3.2 Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Порівняйте традиційну та інноваційну стратегії навчання. Які переваги дає перехід від «знаннєво центричної» парадигми освіти до «дитино центричної» у викладанні природничих наук?

2. У чому полягає компетентнісний підхід у навчанні природничої освітньої галузі та як він реалізується на практиці?

3. Опишіть роль вчителя під час групової роботи за методом «Кооперативне навчання». Як уникнути ситуації, коли всю роботу виконує один «лідер» групи?

1. Як ефективно поєднувати вивчення теоретичного матеріалу та проведення досліджень у процесі навчання природничої освітньої галузі?
2. Які можливості відкриває використання віртуальних лабораторій (наприклад, PhET, Mozaik), мобільних застосунків у реалізації змісту природничої освітньої галузі?
3. Як організувати довготривалі екологічні чи дослідницькі проєкти, що вимагають інтеграції предметів природничого циклу?
4. Які цифрові симуляції природних процесів та ігрові методики (квести, рольові ігри) є найбільш ефективними для пояснення складних абстрактних явищ?
5. Чому рефлексія наприкінці заняття є важливою для формування метапізнавальних навичок? Запропонуйте техніки рефлексії
6. Як використовувати штучний інтелект для моделювання природних процесів, аналізу великих масивів даних у навчальних дослідженнях та персоналізації підготовки до уроків природничого циклу?
7. Як адаптувати лабораторну роботу з дослідження властивостей речовин для дитини з порушеннями зору або розладами аутичного спектра, дотримуючись принципу особистісно-орієнтованого підходу? 
8. Які цифрові сервіси (Mentimeter, Padlet, Google Forms) найкраще підходять для рефлексії результатів навчання в природничій освітній галузі?
9. Яких правил техніки безпеки (як у реальній, так і у віртуальній лабораторії) та принципів етичного ставлення до живої природи (біоетики) мають дотримуватися учні?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VІІІ. Дата оновлення: 21.08.2025. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 27.09.2025).
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 30.08.2022 № 972). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 27.09.2025).
3. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. № 463-ІХ. Дата оновлення: 21.08.2025. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.09.2025). 
4. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 960-р URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.09.2025).
5. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 22.10.2025№ 1343). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.09.2025). 
6. Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників: наказ МОН України від 09.09.2022 р. № 805 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 10.09.2024 № 1277). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.09.2025).
7. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ МОН України від 29.08.2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.09.2025).
8. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: наказ МОН України від 09.08.2024 р. № 1120. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.08.2025).
9. Модельні навчальні програми для 5-9 класів Нової української школи, затверджені МОН України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.08.2025).
10. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: наказ МОН України від 02.08.2024 р. № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.08.2025). 

Основна література 

1. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році: лист МОН України від 13.08.2025 р. № 1/16828-25. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025).

2. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти: Наказ МОЗ України від 25.09.2020 р. № 2205 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України від 10.01.2025 № 79). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)

3. Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій: наказ МОН України від 29.04.2020 р. № 574 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН України від 01.09.2025 № 1201) URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.08.2025)

1. Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у форматі PISA. Частина 1/Авторський колектив. За заг. ред. професора О. М. Топузова. Укладач: проф. Л.М. Калініна [2-ге електронне видання, доповнене]. – Київ : Педагогічна думка, 2023.–120 с.: URL:  Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
2. Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA. Частина 2 / Авторський колектив. За заг. ред. професора О. М. Топузова. Укладачі:проф. Л.М. Калініна О. Г. Козленко [2-ге електронне видання, доповнене] – Київ: Педагогічна думка, 2023. –107 с.: URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
3. Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA. Частина 3 / Авторський колектив. За заг. ред. професора О. М. Топузова. Укладач : проф. Л.М. Калініна. (електронне видання) – Київ : Педагогічна думка, 2023. – 126 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
4. Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA. Частина 4/ Авторський колектив. За заг. ред. професора О. М. Топузова. Укладач : проф. Л.М. Калініна.(Електронне видання) – Київ : Педагогічна думка, 2023.–110 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
5. Методичні засади використання технологій STEM-освіти в гімназії: методичний посібник. [Електронне видання]/ Рогоза В.В., Левченко Ф.Г. та ін. Київ.: Педагогічна думка, 2025. 198 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
6. Платформа «Всеукраїнська школа онлайн». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025). 
7. Штучний інтелект: революційні зміни у сфері професійних послуг. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025). 

Додаткова література

1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Київ: Український центр оцінювання якості освіти, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025)
2. Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році. Державна служба якості освіти України, 2024.  URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.11.2025)
3. Інтерактивні симуляції для природничих наук і математики PhET. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 19.11.2025)
4. Малихін О., Арістова Н., Рогова В. Мінімізація освітніх втрат учнів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану: змішане навчання. Український педагогічний журнал. 2022. № 3. С. 68–76. DOI: Перейти за покликанням
5. Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Використання позитивного досвіду організації освітнього процесу в країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів у системі національної освіти України: методичні рекомендації. [Електронне видання] Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021. 80 с. DOI: Перейти за покликанням
6. Організація освітнього процесу в Україні та країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів: довідкове видання / Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. [Електронне видання]. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021. 71 с. DOI: Перейти за покликанням
7. Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті на тему «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання»: Рішення Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.11.2025)
8. Топузов О., Головко М., Локшина О. Освітні втрати в період воєнного стану: проблеми діагностики та компенсації. Український педагогічний журнал. 2023. № 1. С. 5–13. DOI: Перейти за покликанням
9. Трубачева С., Мушка О., Люлькова Ю. Дидактичні особливості формування навчальної компетентності учнів в умовах цифровізації освітнього середовища закладу загальної середньої освіти під час воєнного стану. Проблеми сучасного підручника, 2022. Вип. 29. С. 202 – 207. DOI: Перейти за покликанням
10. STEM-освіта: теорія та практика: збірник науково-методичних матеріалів / уклад.: О.В. Лозова, І.П.Василашко, О.В.Коршунова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2023. – 254 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.12.2025)

Очікувані результати підвищення кваліфікації: 

Знати та розуміти:

•  концептуальні засади реформи Нової української школи та освітній поступ у другому циклі базової середньої освіти;

•  психолого-фізіологічні особливості учнів та мотиваційні чинники підлітків у освітньому процесі;

•  компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі та здатність інтегрувати його у освітній процес;

•  види оцінювання результатів навчання у природничій освітній галузі, принципи самооцінювання та взаємооцінювання;

•  шляхи професійного розвитку педагога в умовах Нової української школи;

•  основи здоров’язбереження, методи емоційної саморегуляції та профілактики професійного вигорання.

Вміти:

•  враховувати психолого-фізіологічні особливості та мотиваційні чинники учнів у освітньому процесі;

•  організовувати інклюзивне навчання та здійснювати педагогічну підтримку учнів з особливими освітніми потребами;

•  ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології та інструменти штучного інтелекту в освітньому процесі;

•  застосовувати універсальний дизайн як наскрізний принцип організації навчальної діяльності на уроках природничих дисциплін;

•  користуватися методичним інструментарієм для роботи за групами результатів навчання здобувачів освіти у природничій галузі;

•  узгоджувати групи результатів навчання та критерії їх оцінювання на уроках природничих дисциплін;

•  створювати інструменти оцінювання діяльності учнів;

•  підтримувати власний професійний розвиток, розвивати творчість, інноваційність та відкритість до нових педагогічних практик;

•  зберігати психічне та фізичне здоров’я під час професійної діяльності.