Програма підвищення кваліфікації вчителів математики ЗЗСО «РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ДРУГОМУ ЦИКЛІ БСО (ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ У 7-9 КЛАСАХ) НУШ»

програма курсу у повній мірі враховує специфіку математичної освітньої галузі та спрямована на розвиток і удосконалення компетентностей вчителів математики ЗЗСО щодо організації освітньої діяльності в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в межах циклу предметного навчання, а також на розвиток значущих професійних якостей педагогів

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у викладанні математики
Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі	1	2	1	-	4
Тема 1.2. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний підходи в навчанні математики	1	3	1	-	5
Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у навчанні математики	1	2	-	-	3
Тема 1.4. Взаємозалежність підходів. Реалізація в очному, дистанційному та змішаному навчанні	-	2	-	-	2
Разом	3	9	2	-	14
МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні математики
Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти	2	2	-	-	4
Тема 2.2. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту з математики	2	2	-	-	4
Тема 2.3. Кооперативне навчання на уроках математики: алгоритми групової взаємодії	1	2	-	-	3
Тема 2.4. Критичне мислення в математиці: стратегії глибинного навчання	1	1	-	-	2
Тема 2.5. Конструювання компетентнісних задач: методичні орієнтири для математика	-	1	-	-	1
Разом за модулем	6	8	-	-	14
Підсумкові заходи	-	-	-	2	2
Діагностування результатів навчання	-	-	-	1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми	-	-	-	1	1
Усього	9	17	2	2	30

3. ЗМІСТ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у викладанні біології

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі 

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Зміна освітньої парадигми - від накопичення знань до розвитку життєвих компетентностей. Дитиноцентризм. Педагогіка партнерства. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі. Ключові стратегічні пріоритети НУШ: наскрізні вміння, цифровізація; ціннісне орієнтування. Нові ролі вчителя: фасилітатор, ментор, коуч, тьютор. Організація освітнього простору: багатофункціональність, психологічний комфорт. Прикладна спрямованість математики: навчання через моделювання життєвих контекстів, аналіз територіальних даних та інженерно-обчислювальну практику

Тема 1.2. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний підходи в навчанні математики

Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів. Компетентнісний підхід: спрямованість навчання на результат, що виражається в здатності учня застосовувати знання на практиці. Результат: формування ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід: навчання через дію (учень не отримує готову інформацію, а здобуває її в процесі дослідження). Пріоритет при діяльнісному підході в організації освітнього процесу: лабораторна робота. спостереження, експеримент, польові дослідження. Результат: розвиток дослідницьких навичок, критичного мислення, розв’язання проблемних завдань. Особистісно орієнтований підхід: в центрі уваги - унікальність особистості учня, його інтереси та темп засвоєння матеріалу. Адаптація завдань під можливості учня (диференціація). Врахування пізнавальних стилів сприйняття (візуали, аудіали, кінестетики). Результат: формування внутрішньої мотивації до вивчення математики, самоактуалізація учня. Інтегративний підхід - поєднання математичних знань з іншими предметами. Реалізація міжпредметних зв’язків у подоланні фрагментарності знань. Розвиток цілісного математичного світосприйняття через середовищний підхід: поєднання цифрових лабораторій та прикладних обчислювальних екосистем для формування дослідницької культури в безпечному освітньому просторі.

Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у навчанні математики

STEM-орієнтований підхід як інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики для розв’язання прикладних конструкторських та обчислювальних задач. Сутність STEM у математиці: інтегрованість (математичні абстракції розглядаються через їхнє втілення у фізичних об'єктах, хімічних пропорціях та інженерних конструкціях); прикладний характер навчання (навчання зміщується від розв'язання типових вправ до пошуку відповідей на конкретні життєві та технічні виклики); проєктна діяльність (пріоритет надається створенню інтелектуального або матеріального продукту). Ключові компоненти інтегративного підходу: Science (глибоке розуміння математичного підґрунтя природних законів (закони симетрії в біології, тригонометрія в астрономії, термодинаміка)); Technology (використання систем комп'ютерної алгебри (GeoGebra, Desmos), програмування (Python для аналізу даних) та цифрових інструментів для візуалізації складних функцій); Engineering (геометричне моделювання складних структур, розрахунок міцності матеріалів та проєктування систем з оптимальними параметрами); Mathematics (розробка стратегій розв’язання, побудова регресійних моделей, теорія ймовірностей для прогнозування ризиків та матричне числення).

Розвиток особистісних якостей та навичок: когнітивний розвиток (глибоке навчання через розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості при виборі методів розв’язання), Soft Skills (креативність у пошуку нестандартних доведень, ефективна комунікація та командна робота (кооперація) над складними проєктами), психологічна стійкість (формування стресостійкості через подолання інтелектуальних викликів та аналіз помилок у розрахунках), профорієнтація (орієнтація на професії майбутнього: архітектор систем, дата-аналітик, інженер-конструктор, розробник штучного інтелекту).

Тема 1.4. Взаємозалежність підходів. Реалізація в очному, дистанційному та змішаному навчанні

Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість. Взаємозалежність підходів як синергетичний ефект. Діяльність як основа компетентності. STEM як інтегратор: STEM-проєкти об’єднують діяльнісний підхід (алгоритмізація та побудова моделей), інтегративний (прикладне застосування математики у фізиці, економіці, ІТ) та особистісно орієнтований (розподіл ролей: аналітик, архітектор, програміст). Особистісний вектор: інтереси учня (особистісна орієнтація)

Реалізація підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Реалізація в очному навчанні: математична практика та жива логіка (пріоритет вимірювань та конструювання); жива комунікація (педагогіка партнерства реалізується через дискусії, групові проєкти та миттєвий зворотний зв’язок); STEM-середовище (використання кабінету як дослідницької лабораторії для створення інженерних моделей та проведення статистичних експериментів).

Реалізація в дистанційному навчанні: віртуальні симулятори (використання динамічної геометрії (GeoGebra, Desmos) для реалізації діяльнісного підходу через інтерактивні моделі); цифрова інтеграція (використання ментальних карт (Mind Maps) для візуалізації зв’язків між математичними розділами та іншими науками); асинхронна персоналізація (учень самостійно регулює темп опанування складних тем, переглядаючи відеорозбори задач, що підсилює суб’єктність у навчанні).

Змішане навчання: модель «Перевернутий клас» - теорію (відео, тексти) учні вивчають вдома дистанційно, а у класі займаються практичною діяльністю (STEM-проєкти, розв’язання складних олімпіадних чи прикладних задач); ротація за станціями (клас ділиться на групи: одна працює з 3D-принтером або конструктором, друга — в онлайн-тренажері, третя — проводить розрахунки з учителем); гнучке оцінювання (автоматизований контроль базових навичок онлайн та офлайн-захист дослідницьких робіт чи авторських методів розв’язання); порівняльна характеристика форматів реалізації підходів.

МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні математики

Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Сутність проблемного навчання: створення інтелектуального дефіциту (створення ситуації, де наявного математичного апарату (формул, алгоритмів) учня недостатньо для розв'язання нової прикладної задачі); суперечність як рушій (виникнення когнітивного конфлікту між відомими методами обчислення та новими умовами завдання, що потребують глибинного навчання); суб’єктивне відкриття (учень не отримує готовий алгоритм розв’язання, а самостійно «винаходить» математичну закономірність або доводить теорему в процесі дослідницького пошуку). Механізм створення проблемної ситуації (виникнення суперечності між новими математичними фактами (даними) та попереднім навчальним досвідом учня). 

Освітні інструменти та інструментарій вчителя: математичний кейс-стаді (аналіз реальних економічних, логістичних або інженерних ситуацій, що потребують побудови складної математичної моделі); цифрові симуляції та лабораторії (використання інструментів (наприклад, PhET для вивчення функцій або GeoGebra для геометрії) як засобів перевірки математичних гіпотез та візуалізації абстрактних залежностей); метод «Математичної чорної скриньки» (прогнозування внутрішньої залежності (формули або функції) системи за вхідними та вихідними числовими даними, що розвиває когнітивну гнучкість); математичні парадокси (використання контрінтуїтивних задач (наприклад, парадокси ймовірності або нескінченності), що стимулюють критичне мислення та глибинний аналіз проблеми).

Тема 2.2. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту з математики

Сутність та специфіка проєктного навчання в математиці. Планування проєктів у математиці: розв'язання реальної проблеми (прикладні задачі — від логістичної оптимізації та фінансового планування до інженерного моделювання); об’єктна база: робота з числовими масивами, геометричними структурами або функціональними залежностями; часові обмеження  (врахування термінів збору даних, часу на ітераційне тестування алгоритму чи рендеринг складної моделі); продукт проєкту: оптимізована бізнес-модель, архітектурний макет (3D-модель), мобільний додаток-калькулятор або статистичне обґрунтування прогнозу.

 Етапи планування (методичний алгоритм): запуск (Hook) (створення інтересу через актуальний виклик), формування дослідницького питання (вузького і вимірювального), визначення методів (математичне моделювання, статистичний аналіз, дедуктивне доведення, обчислювальний експеримент), тайм-менеджмент (графік розробки, що враховує складність обчислень та етапи перевірки моделі на помилки).

Класифікація матемтичних проєктів: дослідницькі (в основі - пошук нових закономірностей, виведення власних формул чи доведення гіпотез); прикладні (практико-орієнтовані розрахунки для будівництва, економіки чи екології), інформаційні/просвітницькі (популяризація математичних знань (створення інтерактивних посібників, блогів про математику).

Інструменти та ресурси: цифрові лабораторії (використання GeoGebra, Desmos, CAS-систем для візуалізації та точних розрахунків; датчики та збір даних (використання цифрових інструментів для збору числових показників (наприклад, вимірювання прискорення чи кутів у реальному часі);  координація роботи команд (використання Trello, Padlet чи спільних документів для керування проєктом, особливо в умовах дистанційного навчання).

Оцінювання в стилі НУШ. Формувальне оцінювання: оцінювання кожного логічного кроку, ведення цифрового щоденника розв’язання задачі. Критерії оцінювання: математична грамотність (строгість доведень), креативність у виборі методів, вміння вести наукову дискусію під час захисту результатів. Паспорт проєкту: документальне оформлення ідеї, математичного апарату та отриманих результатів.

Роль вчителя в проєктному навчанні (роль фасилітатора (ментора), а не транслятора знань). Допомога учню не тільки «не помилитися», а зробити висновки з помилкових розрахунків і вдосконалити алгоритм.

Порівняльний аналіз проблемного та проєктного навчання.

Тема 2.3. Кооперативне навчання на уроках математики: алгоритми групової взаємодії

Сутність кооперації в математичному дослідженні. Відмінність від групової роботи: успіх кожного залежить від успіху всієї групи (позитивна взаємозалежність). Розподіл ролей для математичного практикуму: логік/алгоритміст (розроблення стратегії та плану розв’язання, вибір необхідних формул); обчислювач/програміст (проведення безпосередніх розрахунків або побудова динамічної моделі у GeoGebra/Python); редактор/оформлювач (фіксування ходу розв’язання, структурування логічних ланцюжків та побудова графіків); комунікатор/спікер (презентація логіки доведення та обґрунтування висновків перед класом).

Методи активної взаємодії: «Jigsaw» (ажурна пилка), «Think-Pair-Share» (індивідуальний пошук ідеї — обговорення в парі — спільне представлення математичної гіпотези); перехресний аудит (верифікація розрахунків та пошук логічних помилок).

Алгоритм організації математичного практикуму. Цілепокладання: розуміння прикладного значення задачі (наприклад, оптимізація витрат у логістиці). Кооперативний інструктаж: спільне опрацювання алгоритму дій або правил безпеки при роботі з цифровими інструментами. Етап моделювання: створення спільної бази даних або розрахункової таблиці (Google Sheets) для порівняння різних стратегій розв’язання. Колективна рефлексія: аналіз не лише математичних результатів, а й ефективності обраних алгоритмів взаємодії.

Оцінювання та професійна орієнтація. Матриця кооперації та оцінювання. Індивідуальна підзвітність. Оцінювання взаємодії: використання критеріїв оцінювання командної роботи (вміння аргументувати думку, критично аналізувати чужі ідеї та підтримувати колег).

Кооперативна робота на уроці як модель реальних Data Science команд або інженерних відділів, де математичний продукт (код, модель, архітектурний проєкт) створюється шляхом синергії різних спеціалістів.

Тема 2.4. Критичне мислення в математиці: стратегії глибинного навчання

Глибинне навчання (Deep Learning) у математиці (відхід від репродуктивного відтворення алгоритмів до розуміння математичних структур як цілісних систем). Відмова від «калейдоскопічних знань» (замість поверхневого запам’ятовування розрізнених правил — фокус на «Великих ідеях» (Big Ideas): інваріантність, функціональна залежність, апроксимація, симетрія та логічна строгість. Трансфер знань: розвиток здатності застосовувати математичні методи з однієї теми (наприклад, вектори) для розв'язання задач в іншій (наприклад, стереометрія чи фізична статика). Активна побудова сенсів: самостійне «виведення» формули учнем, розуміючи її походження, а не просто отримання готового шаблону.

Критичне мислення як інструмент математичної грамотності. Аналіз джерел та даних: вміння відрізняти математично обґрунтовані факти від маніпуляцій зі статистикою. Розрізнення кореляції та причинно-наслідкового зв'язку (розуміння, що статистичний зв’язок між величинами не завжди свідчить про їхню взаємозалежність (розвиток фінансової та медіаграмотності). Аргументація: формування навичок побудови бездоганних логічних доведень та спростування хибних тверджень за допомогою контрприкладів. Методи розвитку: аналіз помилок (пошук «прихованої помилки» у навмисно неправильному доведенні), критичний аналіз графіків (виявлення некоректно побудованих діаграм, що викривляють реальність), метод «чому? – тому що...»: побудова логічного ланцюжка від аксіоми до складного висновку.

Роль вчителя у стимулюванні глибинного занурення в проблему. Мистецтво запитань: перехід від репродуктивних запитань («Яка формула...?») до продуктивних («Як зміниться результат, якщо ми зміним параметр a?», «Які обмеження має ця модель?»). Ситуація виклику: надання задач з надлишковими або суперечливими даними, що потребують дослідницького підходу. Рефлексія: роздуми учня над власним процесом мислення — чому був обраний саме цей шлях розв’язання і чи є він найраціональнішим.

Рефлексивні техніки в математиці: щоденник математичних відкриттів (фіксація власних «еврика-моментів» та труднощів). Метакогнітивні карти: Візуалізація зв’язків між математичними поняттями. Самооцінювання: аналіз власного прогресу в оволодінні математичними стратегіями, а не лише кількістю розв’язаних вправ.

Тема 2.5. Конструювання компетентнісних задач: методичні орієнтири для математика

Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань (КОЗ): перехід від абстрактних обчислень до створення математичних інструментів, що допомагають приймати рішення в реальному житті. Структура компетентнісно орієнтованого завдання з математики. Стимул: опис реальної ситуації (побутової, професійної чи наукової), яка мотивує учня застосувати математику. Завдання: чітке формулювання того, що саме потрібно розрахувати, довести або змоделювати. Інформаційна база: необхідні дані (графіки, прайс-листи, технічні характеристики, схеми), які можуть містити як потрібну, так і зайву інформацію. Інструмент оцінювання: матриця чи чек-лист, що оцінює не лише правильність відповіді, а й раціональність обраного шляху та логіку обґрунтування. 

Принципи конструювання математичних КОЗ: відбір «живого» контексту, створення дефіциту інформації, міжпредметність, діяльнісний підхід.

Типологія та рівні складності. Математична типологія завдань: завдання на інтерпретацію (переклад візуальних даних (діаграм, графіків) на мову висновків та рішень); прогностичні (виявлення трендів за допомогою функцій та прогнозування майбутніх результатів); критичні (аналіз помилок у логічних ланцюжках або верифікація достовірності чиїхось розрахунків), проєктно-конструкторські (створення об'єкта з заданими параметрами). Рівні складності за PISA.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Проєктування «Інтелектуального дефіциту». Трансформування стандартної задачі на обчислення у проблемну ситуацію.

Матриця компетентностей. Створення навчальних задач для учнів 7–9 класів, які б демонстрували реалізацію обраної ключової компетентності через математичний зміст. 

Методичний конструктор: способи забезпечення розвитку. Розроблення алгоритму проведення фрагмента уроку у 8 або 9 класі з використанням одного із методів, що активізує компетентнісний потенціал учнів («Метод проєктів», «Перевернуте навчання», «Кейс-метод» або «Математичне моделювання»).

Кейс для фінансової грамотності та підприємливості. Створення прикладної кейс-задачі із критеріями оцінювання для 7–9 класів на основі реальних даних: тарифів на електроенергію, кредитів, податків або сімейного бюджету.

Від алгоритму до дії. Конструювання покрокової інструкції для учнівського експерименту (вирізання, вимірювання, моделювання в GeoGebra) відповідно до обраної теми, у результаті якого здобувачі освіти самі мають сформулювати твердження. Створення лабораторної картки «Дослідницький крок».

Інтеграційне перехрестя. Створення ментальної карти міжпредметних зв'язків, яка включатиме три інтегровані завдання: математика + біологія, математика + історія, математика + мистецтво.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).

Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 27.12.2019 №1133). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025). 

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки : наказ МОН України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29 серпня 2024 №1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ МОН України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Основна література

Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Український центр оцінювання якості освіти, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : методичні рекомендації / за заг. ред. О. М. Топузова; уклад.: М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Лісова Т. та інші. Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 2024. 260 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Навчальні програми на основі модельних. Сайт Міністерства освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).

Наздоженемо: інструменти вимірювання та стратегії подолання освітніх втрат. ГС «Освіторія» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами: методичні рекомендації / уклад.: Н. Софій, О. Стягунова, О. Федоренко. Київ: УІРО, 2024, 40 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Додаткова література

Вчимо дітей ставити цілі та досягати їх: методичка для вчителів. Сайт «Освіторія». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Степанова-Камиш А. Принципи управління класом: як подружитися з учнем і бути авторитетом. Сайт «Нова українська школа». 20.09.2022. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).

Тищенко І.А. Віртуальна академія зовнішнього незалежного оцінювання як одна із ключових форм компенсаторної освіти. Педагогічний вісник. №3. 2023. С. 12-18.

Тищенко І.А. Перейти за покликанням . 2025. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Тищенко І.А. Корисні онлайн-інструменти в освітній діяльності вчителя математичної освітньої галузі. Педагогічний вісник. №1-2. 2025. С. 65-68.

Тищенко І.А. Методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання під час освітнього процесу з математики. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

PISA-2022: рамковий документ з математики (драфт, друга редакція) / пер. з англ. К. Шумової ; наук. ред. Т. Вакуленко, В. Горох, С. Раков, В. Терещенко ; передмова Т. Вакуленко, В. Терещенко. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2021. 97 с. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 09.12.2025). 

• знання сучасних підходів до організації освітнього процесу з математики при реалізації Державного стандарту базової середньої освіти;
• розуміння принципів організації освітнього процесу на основі сучасних підходів до викладання математики;
• вміння проєктувати уроки на засадах компетентнісного, діяльнісного, інтегративного, дослідницького, особистісно орієнтованого та STEM підходів;
• готовність до впровадження проблемного, проєктного та кооперативного навчання;
• спроможність конструювати компетентнісно орієнтовані завдання та застосовувати формувальне оцінювання та цифрові інструменти;
• здатність розвивати критичне мислення та організовувати дослідницьку та проєктну діяльність учнів.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026