Програма підвищення кваліфікації вчителів історії та громадянської освіти ЗЗСО «РЕАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ДРУГОМУ ЦИКЛІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ У 7-9 КЛАСАХ) НУШ»

Практичне опанування стратегій навчання історії та громадянської освіти у 7-9 кл. Вдосконалення інструментарію вчителя через STEM та інтеграцію. Програма розкриває можливості галузі для розвитку компетентного, креативного й ціннісно орієнтованого учня

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у громадянській та історичній освітній галузі
Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у НУШ	2	1	1		4
Тема 1.2. Компетентнісний та діяльнісний підходи в громадянській та історичній освітній галузі	1	2	1		4
Тема 1.3. Особистісно орієнтований та інтегративний підходи у навчанні історії та громадянської освіти	1	2	1		4
Тема 1.4. Громадянська та історична освітня галузь в контексті STEM/STEAM-освіти	1	1	1		3
Разом за модулем	5	6	4	0	15
МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні історії та громадянської освіти
Тема 2.1. Технологія проблемного навчання в громадянській та історичні освітній галузі	1	1	1		3
Тема 2.2. Проєктне навчання з історії та громадянської освіти	1	1	1		3
Тема 2.3. Кооперативне навчання як модель організації роботи на уроках історії та громадянської освіти	1	1			2
Тема 2.4. Технологія глибинного навчання для аналізу соціальних процесів	1	1			2
Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з історії та громадянської освіти для 7-9 класів	1	1	1		3
Разом за модулем	5	5	3	0	12
Підсумкові заходи
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія якості навчання за програмою курсу				1	1
Усього	10	11	7	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у громадянській та історичній освітній галузі

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у НУШ 

Сучасна освітня парадигма та трансформація в навчанні. Трансформація ролі вчителя від єдиного джерела істини до модератора та фасилітатора.

Перехід від репродуктивної передачі знань до стратегічного проектування освітнього середовища де «підхід» виступає цілісним вектором розвитку особистості. 

Автономія вчителя у виборі модельних програм та конструюванні навчального плану. Роль громадянської та історичної освітньої галузі в формуванні національної ідентичності та європейських цінностей.

Громадянська та історична освіта як засіб формування м’яких навичок (soft skills).

Тема 1.2. Компетентнісний та діяльнісний підходи в громадянській та історичній освітній галузі 

Компетентнісний та діяльнісний підходи: від Державного стандарту до уроку. Нормативно-правове забезпечення (Державний стандарт). Структура компетентності. Діяльнісний цикл навчання: «відчуваю – пізнаю – творю – рефлексую». Організація активного сприймання та практичного моделювання ситуацій з історичного минулого. Впровадження ігрових технік та симуляцій у громадянській та історичній освітній галузі.

Тема 1.3. Особистісно орієнтований та інтегративний підходи у навчанні історії та громадянської освіти.

Особистісно орієнтована освіта ставить у центр навчання унікальний досвід учня, стимулюючи його до критичного осмислення власної ідентичності та місця в історії. Педагогіка партнерства: взаємодія «вчитель –учень/учениця–батьки». Механізми інтеграції освітніх галузей (громадянської та історичної) для формування цілісної картини світу.

Діяльнісний підхід під час організації й проведення творчих майстерень, стартап-проєктів та соціальних громадянських акцій.

Уміння здійснювати інтегроване навчання та реалізовувати міжпредметні зв'язки.

Створення безпечного, вільного від дискримінації навчального простору.

Тема 1.4. Громадянська та історична галузь в контексті STEM/STEAM-освіти

Поєднання історії з елементами дизайну та інженерії (STEAM), що дозволяє здобувачам освіти створювати складні творчі продукти: від цифрових інтерактивних плакатів до 3D-моделей історичних епох.

Інтеграція гуманітарних знань із принципами STEM як візуалізація та аналіз минулого через інструменти цифрової картографії, 3D-моделювання історичних пам'яток та статистичний аналіз соціальних даних.

Використання онлайн-платформ для створення подкастів, медіапрезентацій та віртуальних екскурсій як складова формування практичних навичок, необхідних для самореалізації в сучасному високотехнологічному суспільстві.

Міжгалузева взаємодія – це реалізація проєктів де історія зустрічається з технологіями, стимулюючи учнів до наукового пошуку. 

МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні історії та громадянської освіти 

Тема 2.1. Технологія проблемного навчання в громадянській та історичній освітній галузі 

Громадянська та історична освітня галузь як простір для запитань, а не лише відповідей: зміна ролі вчителя з джерела істини на модератора пошуку. 

Стратегія створення проблемних ситуацій через аналіз та інтерпретацію історичних фактів. Стимулювання пізнавальної активності учнів шляхом оволодіння технікою відкритих запитань та мистецтвом обґрунтованого висновку. 

Аналіз суперечливих фактів. Самостійний пошук відповідей на проблемні запитання. 

Моделювання ситуації вибору для стимуляції внутрішньої мотивації учнівства. Пошук альтернативних шляхів розв’язання суспільних конфліктів.

Тема 2.2. Проєктне навчання з історії та громадянської освіти 

Проєктна діяльність як інструмент соціалізації в 7–9 класах. Охоплення широкого спектру форматів: від наукових досліджень та інформаційного пошуку до творчих реконструкцій та рольових ігор. Технологія поєднує етапи планування, командної взаємодії та публічного захисту результатів

Створення практичних продуктів, таких як соціальні ініціативи, цифрові медіапроєкти, інтерактивні карти з геомітками подій та соціальних медіакампаній, що спрямовані на просування громадянських цінностей у мережі.

Тема 2.3. Кооперативне навчання як модель організації роботи на уроках історії та громадянської освіти

Впровадження принципів кооперації базується на чіткому розподілі функціональних ролей у дослідницьких групах ( джерелознавець, картограф, хронолог, речник або медіаоглядач). Позитивна взаємозалежність учасників та персональна відповідальність за спільний інтелектуальний продукт. 

Практична взаємодія через різноманітні форми групової роботи: від спільного аналізу історичних документів, створення ментальних карт до підготовки колективних проєктів, дебатів. 

Роль вчителя як фасилітатора, який професійно керує груповою динамікою, допомагає учням конструктивно долати розбіжності в поглядах на дискусійні питання минулого та стимулює внесок кожного здобувача освіти у формування об’єктивного історичного чи соціального висновку.

Тема 2.4. Технологія глибинного навчання для аналізу соціальних процесів 

Глибинне навчання в історії реалізується через повне занурення в історичні контексти та пошук особистісних сенсів, що дозволяє учням переносити засвоєний досвід минулого для аналізу сучасних суспільних викликів. 

Розвиток критичного мислення та креативності відбувається завдяки аналізу артефактів через техніку «Бачу – думаю – дивуюся», а також використанню дизайн-мислення для моделювання історичних рішень та розв’язання творчих завдань.

Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з історії та громадянської освіти для 7-9 класів 

Структура компетентнісного завдання.Кожне завдання будується як історичний або суспільний кейс: опис конкретної життєвої чи історичної ситуації, де наявна проблема (конфлікт інтересів, брак прав, історична дилема), а очікуваним результатом є аналітичний висновок, проєкт рішення або обґрунтована власна позиція.

Рівнева диференціація (від факту до дії). Завдання розподіляються за когнітивною складністю: від розпізнавання історичних фактів чи правових норм до порівняння різних державних систем, інтерпретації суперечливих джерел та створення оригінальних моделей соціального устрою чи адвокаційних кампаній.

Методичні особливості за класами. Емоційна історія та STEAM-інтеграція у 7-х класах. Фокус на розвитку емпатії через занурення в повсякденне життя минулого. Завдання спрямовані на вираження почуттів людини в різні епохи (реконструкція побуту, лист із минулого) та інтеграцію з технологіями (створення макетів чи цифрових моделей пам'яток). Дослідження суспільних систем та простору у 8-х класах. Вивчення становлення правових інститутів та трансформація політичного простору. Розробка соціальної реклами та моделювання виборчих кампаній. 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Кросс-курсор. Проектування інтегрованого урок або міні-проєкту, де історія/громадянська освіта поєднується з іншим предметом (літературою, мистецтвом або математикою/STEM/STEАM).
2. Банк активностей. Створення для обраної теми з громадянської освіти три види діяльності, що реалізують вимоги НУШ: компетентнісне навчання, партнерська взаємодія, діяльнісний підхід.
3. Віртуальна дошка ідей. Створення віртуальної дошки для уроку історії або громадянської освіти на обрану тему. Сформулювати правила модерації, зазначення коментарів та складання переліку «реакцій» (стікерів) для оцінювання думок.
4. Хмара дефіцитів. Створення «дорожньої карти» тем, які стануть засобом подолання освітніх втрат учнів з історії та громадянської освіти.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Які можливості академічної свободи має вчитель громадянської та історичної освітньої галузі під час реалізації модельної навчальної програми у 7–9 класах?
2. Які сучасні підходи (сторітелінг, гейміфікація, проєктна діяльність) є найбільш ефективними для формування в учнів інтересу до історії та громадянської освіти?
3. Які ризики та можливості використання штучного інтелекту в роботі історика (від автоматизації перевірки робіт до загрози академічній доброчесності)?

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Конституція України : Основний закон. Київ, 1996. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
2. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1038. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 09.12.2025).
3. Модельні навчальні програми. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
4. Про внесення зміни до статті Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу : Закон України від 11.04.2023 № 3051-IX. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
5. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 09.12.2025).
6. Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 27.12.2019 №1133). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
7. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
8. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти : Постанова КМУ від 30 вересня 2020 року № 898. URL Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).

Основна література

1. Бучма В.В., Дзюбко Л.В. Формування навичок ефективної взаємодії учнів підліткового віку. Вікова та педагогічна психологія. Випуск 71. 2025. С.111-117.
2. Гарькавець С.О., Волченко Л.П. Спілкування в педагогічному процесі: навч. посіб. Житомир : ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. 100 с.
3. Желіба О. В. Принципи організації уроків історії в НУШ. Шляхи реалізації концептуальних засад НУШ при вивченні історії у закладі загальної середньої освіти: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Тернопіль, 16–17 жовтня 2020 р. Тернопіль: Видавництво ТНПУ, 2020. 32 с. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
4. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 09.12.2025).
5. Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
6. Петрушкевич О. Ненасильницьке спілкування у школі – міф чи реальність? URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
7. Тонне О. Теоретичний аналіз поняття педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в умовах інклюзивної освіти. Освіта. Інноватика. Практика. 2023. №11 (5). С. 88-94.
8. Формула успішного навчання: як штучний інтелект перетворює навчання на стиль життя. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 09.12.2025).
9. Як АІ впливає на освіту: Плюси та мінуси використання штучного інтелекту. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 09.12.2025).

Додаткова література

1. Гура Т.Є. Діяльнісний підхід у базовій середній освіті: від педагогічної теорії до освітньої практики. Нова українська школа у базовій середній освіті: впевнені кроки Запорізької області : наук.-метод. посіб. 2022 р. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 19.12. 2025).
2. Дмитренко О. Більше, ніж гра: діяльнісний підхід у Новій українській школі. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.12.2025).
3. Курова А.В. Психологія спілкування: навчально-методичний посібник. Одеса: Фенікс, 2020. 79 с.

• знання сучасних тенденцій розвитку шкільної освіти, сучасних педагогічних підходів (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, STEM) та технологій навчання;
• розуміння принципів організації навчального процесу на основі сучасних підходів, кооперативних і проблемно-проєктних моделей, а також їх впливу на розвиток критичного та творчого мислення учнів;
• вміння розробляти уроки, компетентнісно орієнтовані завдання та практично спрямовані навчальні вправи з використанням сучасних педагогічних технологій;
• готовність упроваджувати сучасні підходи, кооперативні моделі та проєктну діяльність для підтримки навчальної автономії учнів і формування їх здатності до усвідомленого освітнього вибору;
• спроможність організовувати навчальний процес із застосуванням рефлексії, формувального оцінювання та інноваційних методів для підвищення результативності та мотивації учнів;
• здатність оцінювати ефективність впроваджених підходів, аналізувати досягнуті результати та коригувати освітню діяльність для розвитку компетентностей учнів та їх готовності до профільного навчання.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026