Vector

Сучасні підходи до навчання предметів природничої освітньої галузі у НУШ

Розвиток компетентностей педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти для проєктування та реалізації компетентнісно орієнтованого навчального процесу предметів природничої освітньої галузі за принципами Нової української школи у 7-9 класі засобами активних методів навчання та сучасних цифрових інструментів.

ГХЗВ
Сучасні підходи до навчання предметів природничої освітньої галузі у НУШ

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

ГС «Освіторія»

Інформація про розробника (розробників):

Бабій С.В., вчителька біології та природничих наук, STEM, спецкурсу ШІ.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • вебінари (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

МОДУЛЬ 1. КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Державний стандарт базової середньої освіти

Структура Державного стандарту базової середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Освітні галузі. Мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Загальні результати навчання. Конкретні результати навчання та орієнтири для оцінювання природничої галузі. Наступність у досягненні очікуваних результатів освітньої галузі між ланками й циклами освіти. Дослідження навчального поступу здобувачів освіти за допомогою інтерактивної платформи "Освіта для життя".

 

Тема 1.2. Планування навчальних занять. Зворотний дизайн навчання.

Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти. Концепція зворотного дизайну (Backward Design) як основа планування навчання в НУШ. Таксономія навчальних цілей для формулювання вимірюваних результатів навчання. 

Практичне завдання: розробка фрагмента уроку природничої галузі (за власним вибором) за принципами зворотного дизайну.

 

Тема 1.3. Формувальне оцінювання

Сутність формувального оцінювання. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). Рефлексивне оцінювання.

Практичне завдання: створення рубрики для оцінювання навчальної діяльності (за власним вибором) з урахуванням очікуваних результатів навчання.

 

Тема 1.4.  Компетентнісний підхід у природничій освіті

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Роль компетентісних завдань у навчальному процесі. 

Практичне завдання: аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.



 

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 2.1. Проблемно-орієнтоване навчання

Проблемне навчання (Problem-Based Learning, PBL): сутність, механізм, освітні інструменти. Етапи організації проблемного навчання. Роль вчителя як фасилітатора проблемного навчання. Проєктування проблемної ситуації для теми з предмета природничої галузі.

 

Тема 2.2. Навчання на основі запитів

Філософія навчання на основі запитів (Inquiry-based learning, IBL). Рівні навчання на основі запитів: дослідження для підтвердження, структуроване дослідження, часткове структуроване дослідження, відкрите дослідження. Формування дослідницьких умінь здобувачів освіти: постановка запитань, планування експерименту, робота з даними. 

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання. Організація навчальних дискусій

Кооперативне навчання. Дискусія як метод розвитку критичного мислення та аргументації в природничій освіті. Метод педагогічної провокації. Типи дискусій: класичні дебати, Сократівський діалог тощо. Підготовка учнівства до дискусії: робота з джерелами, формування аргументів, використання наукових даних. 

Практичне завдання: обговорення прикладів дискусійних тем у природничих науках.

 

Тема 2.4. Моделювання як метод пізнання у природничих науках

Моделювання як універсальний метод наукового пізнання: від ментальних моделей до математичних та фізичних. Типи моделей у природничих науках. Використання цифрових інструментів для моделювання. 

Практичне завдання: розробка завдання на моделювання для учнів 7-9 класів.

 

Тема 2.5. Цифрові технології педагогічної діяльності та штучний інтелект у природничій освіті

Огляд цифрових інструментів для природничої освіти: віртуальні лабораторії, адаптивні платформи навчання, інструменти для моделювання. Можливості використання генеративного ШІ для розробки навчальних матеріалів, диференційованих завдань, створення компетентнісних завдань, генерації ідей, рефлексії. Відповідальна й безпечна поведінка використання ШІ. Етичні аспекти та обмеження використання ШІ в освіті. Академічна доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Практичне завдання: використання цифрових інструментів та ШІ для створення навчальних матеріалів.


 

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння й навички щодо:

  • розуміння принципів Державного стандарту базової середньої освіти та наступності очікуваних результатів навчання у природничій освітній галузі;
  • проєктування навчального процесу за принципами зворотного дизайну: формулювання вимірюваних очікуваних результатів, планування формувального оцінювання, розроблення критеріїв успіху та рубрик, надання конструктивного зворотного зв'язку здобувачам освіти;
  • розуміння сутності компетентнісного підходу та структури компетентнісних завдань різних типів;
  • організації проблемно-орієнтованого навчання: створення проблемних ситуацій різних типів, фасилітації процесу конструювання знань здобувачами освіти;
  • проєктування та реалізації навчання на основі запитів на різних рівнях відкритості для формування дослідницьких умінь здобувачів освіти;
  • організації навчальних дискусій для розвитку критичного мислення та аргументації здобувачів освіти;
  • використання моделювання як методу пізнання у природничих науках, розвитку модельної компетентності здобувачів освіти через роботу з різними типами моделей та цифровими інструментами;
  • використання сучасних цифрових інструментів (віртуальні лабораторії, адаптивні платформи) та технологій штучного інтелекту у навчальному процесі з дотриманням принципів академічної доброчесності та етичних норм.

Вебінари 20, 22, 24, 27 квітня 2026