Кар'єрне консультування в Новій українській школі

Подальша підтримка слухачів після завершення програми підвищення кваліфікації здійснюється з метою забезпечення сталості результатів навчання та практичного впровадження набутих компетентностей у професійну діяльність педагогічних працівників.

 

Супровід передбачає:

доступ до навчально-методичних матеріалів Програми в електронному форматі після завершення навчання;

консультаційну підтримку щодо застосування інструментів кар’єрного консультування у практиці закладу освіти (у форматі асинхронних звернень);

інформування слухачів про оновлення нормативно-правової бази у сфері кар’єрного консультування та профільної середньої освіти;

можливість участі у додаткових освітніх заходах суб’єкта підвищення кваліфікації (вебінарах, тематичних зустрічах, професійних обговореннях) за окремим анонсом.

 

Подальший супровід спрямований на підтримку професійної спроможності педагогів, забезпечення якості кар’єрного консультування та адаптацію освітніх практик до змін освітнього середовища.

МОДУЛЬ 1

КАР'ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ 

Тема 1.1. Інтеграція кар'єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти 

1. Поняття і роль кар'єрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. 
2. Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка кар'єрного консультування та профорієнтаційної діяльності в 33СО України. 
3. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. 
4. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору учнів. 
5. Використання Європейських рамок компетентностей, зокрема Life Comp (Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності), Entre Comp (Європейська рамка підприємницьких компетенцій) для формування особистісної і соціальної готовності учнів до вибору сфери професійної діяльності та кар'єри. Спільне й відмінне в професійній орієнтації та кар'єрному консультуванні здобувачів освіти.
6. Зв'язок кар'єрного консультування з розробкою індивідуальної стратегії навчання та освітньої траєкторії. 
7. Зміст (діагностика інтересів та здібностей учнів, інформування про професії та ринок праці, формування кар'єрних планів, розвиток навичок самопрезентації); основні завдання (усвідомлений вибір, розвиток самопізнання, профілактика помилкових рішень, формування soft skills), принципи (добровільність, конфіденційність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, «не нашкоды», автономія, неупереджене ставлення, антидискримінація) та етичні стандарти (повага до особистого вибору, компетентність консультанта) кар'єрного консультування в ЗЗСО. 
8. Сучасні виклики: цифровізація, зміни ринку праці, інклюзивність і персоналізація кар'єрних маршрутів. 
9. Партнерська взаємодія педагогічних працівників ЗЗСО в системі кар'єрного консультування.

Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар'єрного консультування і професійної орієнтації 

• Основні теорії та моделі кар'єрного консультування і професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. 
• Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.); розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.); соціально-когнітивна теорія кар'єрного вибору (Лент Р., Браун С.); конструктивістські моделі (Савікас М.) та концепція кар'єрної адаптивності. 
• Елементи моделей кар'єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp. 
• Концепція автономної кар'єрної 7 мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності учня самостійно будувати та коригувати власний кар'єрний маршрут. 

 

МОДУЛЬ 2. 

ОСОБЛИВОСТІ КАР'ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар'єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти 

• Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроекція на майбутнє; оцінка навчання для вибору професій тощо). 
• Розвиток самосвідомості та ідентичності. Кар'єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. 
• Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професії, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів та ін.), індивідуальні об'єктивні обставини (стан здоров'я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності). 
• Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. 
• Вікові кризи, юнацький максималізм як бар'єри та рушійні сили професійного самовизначення і кар'єрного вибору. 
• Гендерний аспект професійного самовизначення та формування кар'єрної мотивації.
• Роль батьків і соціального оточення у виборі професії. 
• Готовність до самостійного прийняття рішень. 

Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників

• Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі, змістовні; престижні та утилітарні. 
• Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім'ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. 
• Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутне, самооцінки та впевненості у власних здібностях. 
• Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків. 
• Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні. 

 

МОДУЛЬ 3

ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР'ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 

Тема 3.1. Форми кар'єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти

• Характеристика форм кар'єрного консультування: 
• за кількістю учасників індивідуальна, групова (2-5 учнів, об'єднанні спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (учні одного класу, учні однієї паралелі, учні, що обрали один профіль тощо); 
• за тривалістю - разові, короткотривалі (2-3 консультації), довготривалі (понад 3 консультації), систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у зв'язку з несподіваними проблемами та труднощами); 
• за змістом - довідково-інформаційна (надання систематизованої інформація про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування та кар'єрного зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знань про вимоги професії, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та кар'єри, узгодження вибору професії з інтересами, нахилами, здібностями, рисами характеру та кар'єрними намірами); 
• за профілем консультанта - медична (проводить лікар-профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоров'я вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення кар'єрного ідеалу), економіко-професіологічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення учнів з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для отримання професії), психологічна (проводить психолог або педагог для визначення психічних якостей, придатності або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); 
• за способом організації - очна, дистанційна, змішана. 

Тема 3.2. Методи та прийоми кар'єрного консультування 

• Характеристика основних методів та прийомів кар'єрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо), освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі з фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лекції, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проектна діяльність, елементи STEAM-освіти);
• психодіагностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтерв'ю закритого та відкритого типів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); 
• мотиваційно-підтримувальні (груни спілкування (спільноти) за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо); 
• практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі; тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток soft skills, таймменеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності та підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії кар'єрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти або спеціальності в конкретному закладі тощо). 
• Вибір методів залежно від форми проведення кар'єрного консультування. 
• Значення поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, компетентностей і готовності до вибору професії. 

Тема 3.3. Технології кар'єрного консультувания на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти 

• Кар'єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5-9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення із широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти кар'єрному зростанні. 
• Підготовка до свідомого вибору фахового профіля. 
• На рівні профільної середньої освіти (10-12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального кар'єрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. 
• Технології кар'єрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь профільних конкурсах та проектах. 
• Технологія застосування цифрових інструментів і ресурсів для кар'єрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку кар'єри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відеоекскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»; державний ресурс «Дія. Освіта» (курси та освітні сертифікати), Національна онлайн-платформа Сareer Hub (проекти для молоді, менторські програми, конкурси).
• Інтерактивні інструменти Prometheus та Edera з курсами навичок ХХІ століття. 

Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар'єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти

• Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар'єрного розвитку учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, цінностей та актуальних потреб ринку праці. 
• Роль та можливості кар'єрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і формуванні навичок автономного управління кар'єрою. 
• Міждисциплінарна співпраця вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки учня на різних етапах формування індивідуальної освітньої траекторії для кар'єрного розвитку. 
• Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації учнів. 
• Персоналізовані кар'єрні плани та алгоритм їх розроблення. 

Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар'єрного визначения учнів. 

• Значення та форми співпраці кар'єрних консультантів із батьками щодо підтримки професійного самовизначення їхніх дітей. 
• Методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу в 33СО. 
• Роль психологів у діагностиці та розвитку мотивації, можливості партнерства з місцевими громадами для організації практик і заходів. 
• Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями для ознайомлення учнів із реальними умовами праці та ринком праці: проведення інформаційних зустрічей, організації спільних проєктів, створення мережі партнерств тощо.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо: 

• розбудови системи професійної орієнтації та кар'єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно-правових засад та державної політики;
• упровадження в практику кар'єрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та інструментів; 
• здійснення кар'єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та кар'єрного вибору учнів; 
• виявлення освітніх, мотиваційних і кар'єрних потреб учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів;
• формування та розвитку в учнів і учениць навичок самопізнання, цілепокладання, прийняття рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар'єрного вибору як у межах освітнього процесу; 
• інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проектну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід. 

Особливостями виконання Програми є:

• поєднання синхронного та асинхронного навчання, що забезпечує доступність для педагогічних працівників з різних регіонів України;
• орієнтація на практичне застосування знань через виконання індивідуальних практичних завдань, аналіз кейсів і моделювання професійних ситуацій;
• урахування вікових, соціокультурних та освітніх контекстів діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти;
• використання сучасних цифрових інструментів та освітніх ресурсів у процесі навчання;
• забезпечення відповідності змісту Програми чинним нормативно-правовим актам та концептуальним засадам Нової української школи.

Програма не передбачає жорсткої прив’язки до одного типу закладу освіти та може бути адаптована до умов діяльності закладів загальної середньої освіти різних типів.

Реалізація Програми здійснюється протягом визначеного навчального періоду відповідно до затвердженого графіка. Загальний обсяг Програми становить 30 академічних годин, які розподіляються наступним чином:

• лекційні заняття — 10 годин;
• практичні заняття — 10 годин;
• самостійна робота — 8 годин;
• підсумкові контрольні заходи — 2 години.

 

Графік реалізації передбачає:

• поетапне опанування змісту трьох тематичних модулів;
• регулярні синхронні заняття відповідно до розкладу;
• виконання самостійної роботи між навчальними сесіями;
• завершальне онлайн-тестування та підсумкове практичне завдання.

Конкретні дати та часові рамки навчальних занять визначаються наказом суб’єкта підвищення кваліфікації та доводяться до відома слухачів до початку навчання.

Успішне завершення Програми забезпечує слухачам наступні можливості:

 

Академічні можливості:

• зарахування результатів навчання як підвищення кваліфікації педагогічних працівників у межах чинного законодавства;
• використання отриманих знань і матеріалів у подальшій професійній та освітній діяльності;
• інтеграції елементів кар’єрного консультування у навчальні програми, виховну, проєктну та позакласну діяльність.

Професійні можливості:

• здійснення кар’єрного консультування та професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти в межах повноважень педагогічного працівника;
• розбудови системи профорієнтаційної роботи в закладі загальної середньої освіти;
• участі у міждисциплінарній взаємодії з психологами, батьками, громадами та роботодавцями;
• підвищення професійної мобільності та конкурентоспроможності педагогічного працівника в умовах реформування освіти.

Отриманий сертифікат підтверджує проходження підвищення кваліфікації за напрямом «Кар’єрне консультування» відповідно до вимог Нової української школи.