СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАВЧАЛЬНІ ПРЕДМЕТИ/ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ СОЦІАЛЬНОЇ І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ)

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ

І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання, що поєднує методи, форми й прийоми навчання 

Поняття «педагогічний підхід» у сучасній дидактиці. 

Теорія до практика навчального заняття. 

Відмінність між підходом, методом, формою та прийомом навчання: дидактична ієрархія та взаємозв’язки. 

Вибір педагогічного підходу з урахуванням вікових особливостей учнів і специфіки соціальної та здоров’язбережувальної галузі.

Проєктування уроку/заняття на основі обраного підходу: логіка, структура, очікувані результати навчання. 

Аналіз і самооцінювання ефективності реалізованого підходу в освітньому процесі.

Тема 1.2. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM-орієнтованого підходів у навчанні предметів/інтегрованих курсів

Компетентнісний підхід: формування життєвих і здоров’язбережувальних компетентностей учнів.

Діяльнісний підхід: організація активної пізнавальної та соціальної діяльності учнів на уроці й поза ним.

Особистісно орієнтований підхід: індивідуалізація навчання та підтримка психосоціального благополуччя дитини.

Інтегративний і середовищний підходи: поєднання змісту різних освітніх галузей та створення безпечного освітнього середовища.

STEM-орієнтований підхід у соціальній і здоров’язбережувальній освіті: міждисциплінарні зв’язки, практичні кейси, дослідницька діяльність.

Тема 1.3. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність педагогічних підходів в особистісно орієнтованому освітньому процесі; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Поєднання педагогічних підходів як умова цілісного розвитку особистості учня. Моделювання освітнього процесу на основі інтеграції кількох підходів у межах одного навчального заняття.

Реалізація педагогічних підходів в умовах очного навчання: просторові, комунікативні та здоров’язбережувальні аспекти.

Особливості застосування підходів у дистанційному та змішаному навчанні: цифрові інструменти й педагогічні виклики.

Роль учителя як фасилітатора, наставника й тьютора в особистісно орієнтованому освітньому середовищі.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

МОДУЛЬ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ 

ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ ПРОБЛЕМНОГО, 

ПРОЄКТНОГО ТА КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Тема 2.1. Життєві навички як основа успішної соціалізації та здорового способу життя

Ключові компетентності та наскрізні вміння в соціальній і здоров’язбережувальній освітній галузі.

Трансформація ролі знань: від репродуктивного засвоєння до функціонального застосування.

Методичні підходи до формування життєвих навичок на уроці та в позаурочній діяльності.

Оцінювання розвитку життєвих навичок і соціально-емоційних компетентностей учнів. 

Тема 2.2. Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, освітні інструменти

Дидактична сутність проблемного навчання та його місце в сучасному освітньому процесі.

Типи проблемних ситуацій у навчанні соціальної та здоров’язбережувальної тематики.

Етапи проблемного навчання: постановка проблеми, пошук рішень, рефлексія результатів.

Освітні інструменти проблемного навчання: запитання, кейси, дилеми, рольові ситуації.

Педагогічні умови ефективного застосування проблемного навчання.

Тема 2.3. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань

Проєктне навчання як інструмент формування життєвих і соціальних компетентностей.

Типологія навчальних проєктів у соціальній і здоров’язбережувальній освітній галузі.

Планування та етапи реалізації навчального проєкту: від ідеї до презентації результатів.

Роль учителя й учнів у проєктному навчанні: наставництво, партнерство, відповідальність.

Порівняльна характеристика проблемного й проєктного навчання: можливості інтеграції.

Тема 2.4. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, оцінювання групової діяльності учнів

Сутність кооперативного навчання та його значення для розвитку соціальних навичок.

Методи й структури кооперативного навчання (Think – Pair – Share, «Акваріум» тощо).

Умови ефективної групової роботи: ролі, правила, позитивна взаємозалежність.

Матриця оцінювання групової діяльності: критерії, індикатори, само- й взаємооцінювання.

Стратегії розвитку культури співпраці та безпечної взаємодії в класі.

Тема 2.5. Глибинне навчання як основа усвідомленого засвоєння знань і навичок

Поняття глибинного навчання та його відмінність від поверхневого засвоєння.

Когнітивні процеси, що лежать в основі глибинного навчання.

Навчальні стратегії, що сприяють осмисленню, узагальненню й перенесенню знань.

Роль запитань, діалогу й рефлексії у формуванні глибинного розуміння.

Створення навчальних ситуацій для глибинного опрацювання соціально значущих і здоров’язбережувальних тем.

МОДУЛЬ 3. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

У СОЦІАЛЬНІЙ І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІЙ ОСВІТІ

Тема 3.1. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів

Критичне мислення й когнітивна гнучкість як ключові навички ХХІ століття.

Прийоми розвитку критичного мислення на різних етапах уроку.

Формування вміння аналізувати інформацію, приймати рішення й оцінювати ризики.

Подолання стереотипів і розвиток відкритості до альтернативних точок зору.

Використання соціально значущих і життєвих ситуацій для розвитку мислення учнів

Тема 3.2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Поняття компетентнісно орієнтованого завдання та його дидактичні особливості.

Структура компетентнісно орієнтованого завдання: ситуація, діяльність, результат.

Методичні орієнтири конструювання завдань соціальної й здоров’язбережувальної тематики.

Рівні складності та диференціація компетентнісно орієнтованих завдань.

Оцінювання результатів виконання компетентнісно орієнтованих завдань.

Тема 3.3. Практична зорієнтованість навчання та активна роль учня як суб’єкта освітньої діяльності

Практико-орієнтоване навчання як умова формування життєвих компетентностей.

Навчальні ситуації з реального життя як основа змісту уроків соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі.

Активні та інтерактивні методи залучення учнів до навчальної діяльності.

Формування відповідальності учня за власне навчання та поведінковий вибір.

Педагогічні стратегії підтримки навчальної мотивації й самостійності учнів.

Тема 3.4. Рефлексивність навчання як чинник особистісного зростання учня

Поняття педагогічної рефлексії та її роль у навчальному процесі.

Види рефлексії: емоційна, діяльнісна, ціннісна.

Методи й прийоми організації рефлексії на уроці та після навчальної діяльності.

Рефлексія як інструмент саморегуляції та розвитку навчальної автономії учнів.

Формування рефлексивної культури в класі та професійної рефлексії вчителя.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

З метою закріплення здобутих знань, формування практичних навичок та перевірки розуміння матеріалу учасники виконують практичні завдання, які відповідають тематиці програми та очікуваним результатам навчання.

Орієнтовні типи практичних завдань: 

аналіз ситуацій/кейсів (розбір професійних ситуацій з практики учасників; вирішення педагогічних задач; обговорення варіантів дій в етичних або конфліктних ситуаціях) тощо;

розробка методичних матеріалів (створення планів уроків, занять, тренінгів; розробка презентацій, дидактичних матеріалів; написання алгоритмів дій або інструкцій); 

практичні тренінгові вправи (рольові ігри (моделювання ситуацій); робота в групах, парах); 

проєктна робота (розробка та презентація мініпроєктів); 

виконання тестових/діагностичних завдань (рефлексійні анкети, опитування, самооцінювання); 

робота з нормативними документами (аналіз змін у законодавстві; оцінка відповідності освітньої діяльності вимогам державних стандартів) тощо.

Знання й розуміння: 

сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 

спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання; 

умов ефективного перебігу кооперативного навчання; 

методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності; 

сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі; 

ознак поверхневого і глибинного навчань; 

стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Уміння: 

організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ; 

реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі; 

реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання; 

аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання; 

моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань; планувати навчальний проєкт; 

добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості; 

вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчань;

створювати рефлексивне навчальне середовище.

Диспозиції (цінності, ставлення): 

готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі; 

усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості; 

здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи