СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В НУШ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Професійний розвиток педагогічних працівників - учителів німецької мови закладів загальної середньої освіти відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття ними нових фахових компетентностей, необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988-р. та на основі професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаІнформація про розробника (розробників):
Бияк Наталія Яремівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології та методики навчання німецької мови ТНПУ ім. В. Гнатюка. М’ясковський Михайло Євстахійович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології та методики навчання німецької мови ТНПУ ім. В. Гнатюка. Притолюк Світлана Аркадіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології та методики навчання німецької мови ТНПУ ім. В. Гнатюка. Яцюк Іван Ярославович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології та методики навчання німецької мови ТНПУ ім. В. Гнатюка.Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
МОДУЛЬ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ, ЧИТАННЯ ТА ГОВОРІННЯ В СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
Тема 1.1. Розвиток навичок читання та продуктивного говоріння на уроках німецької мови. Комплексне формування — поряд із мовленнєвими навичками та граматичною компетентністю — критичного й аналітичного мислення, соціокультурної свідомості, уміння стратегічно виділяти головне та здатності до ефективної комунікації в автентичних ситуаціях. Впровадження діяльнісно орієнтованого підходу, лінгвістичних проектів та методу кейс-стаді у процесі інтерактивної роботи з німецькомовними текстами різних жанрів. Художні тексти як невід’ємний складник уроків німецької як іноземної (DaF). Дидактико-методичний аналіз аргументів «за» і «проти» інтеграції літературних творів у навчальний процес на різних рівнях володіння мовою (A1–B2). Впровадження продуктивно-креативних технік навчання, що стимулюють суб’єктивну інтерпретацію. Обґрунтування лінгводидактичних критеріїв відбору літературного матеріалу з урахуванням вікових особливостей та інтересів учнів. Сучасні методи розкодування та тлумачення тексту як когнітивного процесу. Методичний інструментарій та цифрові ресурси для поглибленої роботи з художніми творами. Практичне застосування внутрішньотекстового та контекстуального аналізу в межах продуктивно-орієнтованого підходу як ключових засобів розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Автентичні тексти як змістова основа для функціонального формування граматичної та лексичної компетентностей. Поезія на уроках німецької мови: реалізація креативних підходів (візуальна поезія, акустичне сприйняття) та варіативні стратегії дидактизації ліричних творів для стимулювання емоційного відгуку та власної мовленнєвої творчості.
Тема 1.2. Навчання аудіювання в контексті компетентнісного підходу. Навчання аудіювання є одним із ключових напрямів оновлення професійної діяльності вчителя іноземної мови відповідно до сучасних освітніх стандартів. У центрі уваги перебуває розвиток у педагогів здатності проєктувати навчальний процес, спрямований на формування аудитивної компетентності учнів як інтегрованого результату знань, умінь, стратегій і ціннісних орієнтацій. Компетентнісний підхід зумовлює перегляд традиційних моделей навчання аудіювання та орієнтує вчителя на використання діяльнісно зорієнтованих методів і стратегій. У межах теми акцент робиться на опануванні прийомів формування стратегій слухання, розвитку метакогнітивних умінь учнів, а також на доборі та адаптації автентичних аудіоматеріалів відповідно до вікових, рівневих і навчальних потреб здобувачів освіти. Важливою складовою теми є інтеграція аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності та формування ключових і предметних компетентностей. Слухачі програми підвищення кваліфікації аналізують 9 методичні моделі, що поєднують аудіювання з говорінням, читанням і письмом, а також опановують способи використання цифрових мультимедійних ресурсів для створення комунікативно значущих навчальних ситуацій і підвищення мотивації учнів.
МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ТА ЇХ МОТИВАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ВІДПОВІДНО ДО КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД НУШ
Тема 2.1. Особливості соціального розвитку учнів підліткового віку в контексті вивчення іноземної мови (Soziale Entwicklung der Jugendlichen) Особливості мотивації навчальної діяльності підлітків на заняттях з іноземної мови (Lernmotivation der Jugendlichen). Die vorhandene Einheit beschäftigt sich mit folgenden Fragestellungen: Wie entwickeln sich Jugendliche (ca. 12-19 Jahre) kognitiv, körperlich, sozial und sprachlich? Was bedeuten diese Entwicklungsprozesse für das Sprachenlernen? Welche Rolle spielt ihre Lernmotivation und wie stellen sie sich eine gute Deutschlehrerin / einen guten Deutschlehrer vor? Unter welchen Einflussfaktoren findet heute Deutsch-als-Fremdsprache Unterricht statt, und was heißt das für Lehrkraft? Welche didaktisch-methodischen Prinzipien haben sich für den Sprachunterricht mit Jugendlichen bewährt? Wie sieht Sprachunterricht, der jugendliche Lernende darin unterstützt, erfolgreich Deutsch (und weitere Fremdsprachen) zu lernen, konkret aus?
Тема 2.2. Застосування цифрових інструментів на заняттях з німецької мови відповідно до концептуальних засад НУШ. Цифровізація навчального процесу у школі, застосування цифрових інструментів та застосунків на уроках набувають дедалі ширшого обсягу і, отже, дедалі більшого значення. Засвоєння інтегрованого використання цифрових інструментів на уроках німецької мови з опорою на відповідну методичну базу підвищують навчально-методичний рівень і якість уроку іноземної, у тому числі і німецької мови, робить урок цікавішим, змістовнішим, мотивує учнів, адже наближає навчальне середовище до їх реального щоденного комунікативного середовища із застосуванням електронних засобів спілкування - мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків тощо. Слід особливо наголосити на тому, що актуальність і необхідність застосування цифрових інструментів на уроках німецької мови обумовлюється концентуальними засадами НУШ, зокрема таким ключовими компетентностями як володіння іноземними мовами і інформаційно-цифровою компетентністю.
Уміння:
➢ аналізувати навчальний матеріал, орієнтований на розвиток інтегрованих умінь аудіювання, говоріння, читання та письма;
➢ добирати автентичні тексти для аудіювання та читання і розробляти завдання з різними навчальними цілями;
➢ розробити низку послідовних завдань, спрямованих на розвиток продуктивних умінь у процесі реалізації компетентісного підходу;
➢ планувати низку послідовних завдань, спрямованих на інтеграцію умінь: аудіювання, говоріння, читання та письма;
➢ використовувати цифрові мультимедійні інструменти для формування рецептивних та продуктивних навичок і вмінь, а також оцінювання і аналізу рівня їх набуття;
➢ рефлексувати над власним навчанням;
➢ визначати проблеми, які можуть виникнути в учнів під час формування у них рецептивних та продуктивних умінь.